Рішення № 73110002, 23.03.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/2218/17

2/311/262/2018

23.03.2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Кудіновій В.І.

за участю: відповідачки ОСОБА_1

представника відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (надалі – ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості, суд,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року до Василівського районного суду звернувся ПАТ КБ «Приватбанк» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. У позовній заяві зазначено, що відповідно до укладеного договору б/н від 21 серпня 2012 року відповідачка отримала кредит у розмірі 800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором, станом на 30 червня 2017 року відповідачка має заборгованість у сумі 26546 грн. 01 коп., яка складається з наступного: 743 грн. 77 коп. - заборгованість за кредитом; 20361 грн. 95 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 3700 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1240 грн. 29 коп. - штраф (відсоткова складова). Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 21 серпня 2012 року в розмірі 26546 грн. 01 коп. та судові витрати.

Ухвалою Василівського районного суду від 12 вересня 2017 року відкрито провадження у справі. Справа розглядалася в порядку спрощеного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити за підставам, викладеними в позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечує частково, вважає розрахунки заборгованості невірними та завищеними. Крім того, просить застосувати строк позовної давності. Розмір позовних вимог, що має залишитися після застосування строку позовної давності, визнає позовні вимоги по сплаті кредиту на суму 614,28 гривень. Інші позовні вимоги не визнає. Просить частково задовольнити позов ПАТ КБ «Приватбанк», стягнувши з неї 614,28 гривень суму кредитних коштів, та 658,86 гривень відсотки за користування кредитом, а всього 1273,74 гривень.

Представник відповідачки ОСОБА_3 у судовому засіданні просить суд застосувати строк позовної давності до частини позовних вимог Позивача, а саме до вимог стягнення заборгованості за кредитом на суму 129,49 гривень; вимог стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом на суму 287,55 гривень; вимог стягнення штрафу на суму 1740,29 гривень; вимог до стягнення пені на суму 2600,00 гривень. Згідно наданих заперечень, після застосування строку позовної давності залишаються позовні вимоги Позивача по сплаті кредиту в розмірі 614,28 гривень, вимоги по стягненню відсотків за користування кредитом за період (виходячи з наданого Позивачем розрахунку) з 02.08.2014 р. по 30.06.2017 р. на суму 20073,95 гривень; вимоги по стягненню пені за період з 01.08.2016р. по 30.06.2017р. на суму 1100,00 гривень. В розрахунку боргу Позивачем зазначена відсоткова ставка за користування кредитом в період за період з серпня 2014 року по вересень 2014 року - 30%, за період з вересня 2014 року по квітень 2015 року -34,8%, з квітня 2015 року по 30.06.2017 року - 43,2% на рік. При поданні позову позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження повідомлення Відповідача про зміну розміру відсоткової ставки за користування кредитом. Виходячи з умов кредитного договору по оплаті й нарахуванню відсотків за користування кредитом, що передбачала відсоткову ставку в 30% річних, вважає, що за період з 02.08.2014 р. по 30.06.2017 р. ОСОБА_1 повинна сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 658,86 гривень (743,77 * 30% /360 * 1063 = 658,86, де 743,77 грн. - сума кредитних коштів не повернутих Відповідачем Позивачу, 30% - річна ставка за користування кредитом 360 днів - розрахунковий період 1063 дня - кількість днів користування кредитними коштами з 02.08.2014 р. по 30.06.2017 р.). Просить частково задовольнити позов ПАТ КБ «Приватбанк», стягнувши з ОСОБА_1 614,28 гривень суму кредитних коштів, та 658,86 гривень відсотки за користування кредитом, а всього 1273,74 гривень.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку в сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Частиною 2 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 21 серпня 2012 року відповідачка отримала кредит у розмірі 800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідачка підтвердила свого згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжного карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06 березня 2010 року та «Тарифами ОСОБА_4», складає між нею та ОСОБА_4 Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з розрахунком заборгованості, який є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу, в порушення умов договору ОСОБА_1 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв’язку з чим станом на 30 червня 2017 року відповідач має заборгованість: 743 грн. 77 коп. - заборгованість за кредитом; 20361 грн. 95 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 3700 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1240 грн. 29 коп. - штраф (відсоткова складова).

В розрахунку заборгованості, в колонці під назвою «сума комісії та пені» фактично зазначено лише пеню, оскільки нарахування комісії умовами кредитного договору б/н від 21 серпня 2012 року не передбачено.

Щодо внесення змін до Умов та Правил надання банківських послуг та ОСОБА_4, згідно Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_5 має право: п.1.1.3.2.3. здійснювати зміну ОСОБА_4, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому ОСОБА_5, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 дні до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.9. цього Договору. Якщо протягом 7 днів ОСОБА_5 не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови.

Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) ОСОБА_5 залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням ОСОБА_4 та без попереднього повідомлення Клієнта.

Згідно п. 1.1.3.1.9 Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_5 не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у Заяві, здійснює надання Власнику виписки про стан Картрахунків і про здійснені за минулий місяць операції по Картрахункам. У разі підключення Власника до системи інтернет-банкінг (Приват24) надання виписок здійснюється через цей комплекс. У разі підключення Клієнта до комплексу Mobile-banking ОСОБА_5 надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлень.

Згідно умов договору до обов'язків Клієнта відноситься: п.1.1.2.1.5. Одержувати виписки про стан Картрахунків і про здійснені операції по Картрахункам; п.1.1.2.1.6. У разі незгоди зі змінами Правил та/або ОСОБА_4 звернутися до ОСОБА_4 для розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед ОСОБА_4, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення Карт, виданих Власнику і його Довіреним особам. У разі незгоди зі списанням коштів по Картрахунку інформувати (при необхідності письмово у разі якщо вирішення питання передбачає дану необхідність) ОСОБА_5 про це протягом тридцяти п'яти днів з моменту списання.

Тобто Відповідач мав можливість самостійно знайомитися з балансом свого карткового рахунку шляхом отримання інформації через Інтернет.

Умови про порядок внесення змін до ОСОБА_4 по кредиту були закладені з самого початку, тобто Відповідач перед підписанням кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами (умовами кредитного договору) і в разі незгоди з запропонованими умовами відмовитися від укладення такої угоди.

У Анкеті-Заяві зазначено: «Я ознайомилася і згідна з Умовами та правилами. Своїм підписом я підтверджую факт отримання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку».

Таким чином, підписавши Анкету-Заяву Відповідачка підтвердила, що вона була ознайомлена з умовами кредитування та погодилася з ними, що засвідчила власним підписом. Погашаючи заборгованість по кредиту Відповідачка прийняла умови договору та погодилася з ними.

Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5% в місяць або 30% на рік. Далі процентна ставка була змінена, а саме 01 вересня 2014 року встановлена у розмірі 34,80 % та 01 квітня 2015 року встановлена у розмірі 43,20%, що підтверджується наказами банку СП-2014-6915682 від 18.08.2014 року та СП-2015-6552838 від 18.02.2015 року.

Зокрема, згідно до п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни ОСОБА_4 та інших невід'ємних частин Договору.

Таким чином, розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись ОСОБА_4 за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг.

Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу було направлено 15 серпня 2014 року і 15 березня 2015 року та на сьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від Відповідачки до ОСОБА_4 не надходило, що являється підтвердженням прийняття діючих умов договору.

Правомірність зміни умов договору також підтверджується постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641-642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК.

Разом з тим, відповідно до п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі не погашення заборгованості на протязі пільгового періоду за користування Кредитом і ОСОБА_5 нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами ОСОБА_4, з розрахунку 360/365 календарних днів на рік.

Вирішуючи питання про застосування позовної давності за заявою Відповідачки, суд зазначає наступне.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст.259 ЦК України).

Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Верховний суд України неодноразово висловлювався відносно сроку виконання зобов'язань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме 19.03.2014 року справа № 6-14цс14 та 18.06.2014 року справа №6- 61 цс 14 «Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору».

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 06.2016 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 26 серпня 2017 року — до спливу строку позовної давності.

У зв’язку з цим, обставини, на які Відповідачка посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а строк позовної давності Позивачем дотримано при зверненні до суду.

Також необхідно зауважати, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобовязання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідачка знала про умови кредитування та визнавала свої зобов’язання за Договором. Тому посилання Відповідачки про те, що вона не була ознайомлена з умовами кредитування суд не приймає до уваги.

Враховуючи вищевикладене, станом на 30 червня 2017 року Відповідачка має заборгованість у сумі 21105 грн. 72 коп., яка складається з наступного: 743 грн. 77 коп. - заборгованість за кредитом; 20361 грн. 95 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк».

Також суд стягує штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1055 грн. 29 коп. – штраф (процентна складова).

В іншій частині позовних вимог суд відмовляє у задоволенні.

ПАТ КБ «Приватбанк» зазначає, що станом на 30 червня 2017 року відповідачка ОСОБА_1 має крім того заборгованість 3700 грн. - за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1240 грн. 29 коп. - штраф (відсоткова складова).

Суд вважає, що такі нарахування є неправомірними.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавлена певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пеня, як вид неустойки нараховується у відсотках за несвоєчасно виконане зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання,

За положеннями ст.61 Конституції України зазначено, що ніхто не може двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За одне й те саме порушення зобов'язання (порушення строків виконання зобов`язання, несвоєчасне виконання зобов`язання) ОСОБА_5 накладає подвійну відповідальність одного виду.

Враховуючи вище викладене та відповідно до ст.549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне і те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 21.10.2015 року під час розгляду іншої аналогічної справи.

Тому суд вважає, що одночасно застосовувати і штраф і пеню в даному випадку є неправомірно.

Тому суд відмовляє в частині позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за Кредитним договором у сумі 3700 грн.

Також штраф (відсоткова складова) – 5% від суми позову, становить не 1240 грн. 29 коп., як зазначено у позовній заяві, а 1055 грн. 29 коп. ((743,77+20361,95) *5/100=1055,29).

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України (в редакції 2017 року), суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (податковий ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: 71601, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського б.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, розрахунковий рахунок № 29092829003111, МФО - 305299 ПАТ КБ «Приватбанк») заборгованість за кредитним договором б/н від 21 серпня 2012 року в розмірі – 22661 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят одна) гривня 01 копійка, яка складається з наступного: 743 грн. 77 коп. - заборгованість за кредитом; 20361 грн. 95 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1055 грн. 29 коп. - штраф (відсоткова складова).

Стягнути з ОСОБА_1 (податковий ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: 71601, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського б.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, розрахунковий рахунок № 29092829003111, МФО - 305299 ПАТ КБ «Приватбанк») витрати по оплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

В іншій частині позову у задоволенні відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А. Носик