Вирок № 7310930, 28.12.2009, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-132/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2009 року                                                                                              м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді –Чепурнова В.О.,

при секретарі –Багара Н.М.,

з участю обвинувача- помічника прокурора  – Чурей О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перечин кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 27.05.2008 року Перечинським районним судом Закарпатської області за ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2009 року біля 22.00 години підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп‘яніння по вул. Шевченка в м. Перечин Закарпатської області, відкрито, умисно із застосуванням фізичного насильства по відношенню до потерпілого ОСОБА_2 викрав у нього мобільний телефон марки «Самсунг», чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 308,00 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і показав, що 28.09.2009 року біля 19.30 годин він направився з дому до сусідки ОСОБА_3, яка проживає також по вул. Шевченка в м. Перечин, для того, щоб посидіти та випити горілки. Коли ОСОБА_1 зайшов у будинок, то там знаходилися ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які сиділи та вживали алкогольні напої, він привітався і також підсів до них випити горілки. Під час того, як вони знаходилися в будинку, потерпілий ОСОБА_2 взяв кофту підсудного ОСОБА_1 і витер в неї руки, на що підсудний ОСОБА_1 зробив йому зауваження і між ними почалася словесна перепалка, але присутній в приміщенні ОСОБА_4 заспокоїв їх. Через деякий час ОСОБА_2 сказав, що йде додому і ОСОБА_4 також вийшов з ним на вулицю, але куди вони пішли ОСОБА_1 не знав. Приблизно через 10 хвилин він вийшов на вулицю покурити і побачив, що потерпілий ОСОБА_2 йде вниз по вул. Шевченка і направився за ним, щоб йому відомстити за образу в його сторону. Підсудний ОСОБА_1 йшов за гр. ОСОБА_2 приблизно 100 метрів, після чого розбігшись наніс йому удар двома ногами у верхню частину тіла, від чого ОСОБА_2 упав на асфальт і втратив свідомість, після чого підсудний ОСОБА_1 наніс йому удар ногою в голову і почав нишпорити по кишенях. У правій кишені курточки потерпілого він знайшов мобільний телефон марки «Самсунг Х-660», який забрав собі і повернувся знову до ОСОБА_3 Зайшовши до гр. ОСОБА_3, він побачив, що там знаходилася ОСОБА_5, якій він похвалився, що в нього є мобільний телефон і пішов додому. Наступного дня зранку він пішов до лісу заготовляти дрова. Приблизно о 14.00 годині на мобільний телефон потерпілого зателефонував ОСОБА_4 Підсудний ОСОБА_1 взяв трубку і ОСОБА_4 почав його питати чи брав він мобільний телефон у потерпілого ОСОБА_2, на що ОСОБА_1 відповів, що нічого не брав і нічого не знає. Повернувшись із лісу ОСОБА_1 пішов до гр. ОСОБА_5 і віддав їй мобільний телефон потерпілого, щоб вона його повернула власнику, оскільки всі знали, що то він його викрав.

Враховуючи те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудний правильно зрозумів зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності його позиції не має, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи. На підставі вищенаведеного, враховуючи, що підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, суд вважає за недоцільне допит свідків по справі.

З урахуванням показів підсудного та інших обставин справи суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров‘я потерпілого. Призначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання за ч. 2 ст. 186 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину та дані, що посередньо характеризують особу підсудного.

Як пом‘якшуючі покарання підсудного обставини відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання підсудному, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп‘яніння.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, підсудному ОСОБА_1 необхідно для його виправлення і попередження нових злочинів призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції зазначеної норми закону.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 65 КК України, суд приходить до висновку, що відносно підсудного ОСОБА_1 слід обрати покарання достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, та, на цій підставі, обрати відносно нього покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Водночас, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який не являє собою виключну небезпеку для суспільства, обставини, які пом‘якшують покарання підсудного, суд вважає можливим на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов‘язки.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Судові витрати по справі за проведення товарознавчого дослідження у розмірі – 1115,53 гривень стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України – звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов‘язки, а саме, повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 – підписку про невиїзд, залишити до вступу вироку в законну силу.

Судові витрати по справі за проведення товарознавчого дослідження у розмірі – 1115 (одна тисяча сто п'ятнадцять) гривень 53 копійки стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, банк – УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 35224002000411.

На вирок суду може бути подано апеляцію протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Головуючий:                                                                             Чепурнов В.О.