Постанова № 73108724, 26.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 806/431/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державна служба геології та надр України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" травня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Липою В.А. в м. Житомирі), у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Коростишів" до Державна служба геології та надр України про визнання незаконним зупинення спеціального дозволу, скасування наказів, поновлення та продовження дії спеціального дозволу , -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просив визнати незаконним зупинення спеціального дозволу, скасування наказів, поновлення та продовження дії спеціального дозволу.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року адміністративний позов задовольнив частково.

Визнано незаконним і скасовано наказ №133 від 25.10.2011 року "Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині зупинення дії спеціального дозволу № 3344 від 11.09.2008 року.

Визнано незаконним і скасовано наказ №137 від 09.04.2012 року "Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині анулювання дії спеціального дозволу № 3344 від 11.09.2008 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити .

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про надра та Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 " Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Згідно ст. 14 Кодексу України про надра встановлено, що надра можуть надаватися у користування для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Порядок надання спеціальних дозволів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами".

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Коростишів" 11.09.2008 року отримано спеціальний дозвіл № 3344 на геологічне вивчення, в тому числі - досліднопромислову розробку гранітів (ділянка Слобідська 1), придатних для видобування блоків та виробництва облицювальних виробів з них, затвердження запасів ДКЗ України.

16.09.2011 року Кіровською територіальною інспекцією державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр складено Акт перевірки №267 від 16.09.2011 року (а.с.20-26).

21.09.2011 року на адресу Кіровської територіальної інспекції державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр позивачем направлено заперечення щодо акту перевірки, яке було отримано відповідачем 23.09.2011 року, про що свідчить відбиток штампу на супровідному листі (а.с.31).

Всупереч наявним запереченням позивача, відповідачем видано наказ №133 від 25.10.2011 року "Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами", Додатком 2 до якого зупинено дію спецдозволу №3344 та наказ №137 від 09.04.2012 року "Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами", Додатком 3 до якого анульовано спецдозвіл №3344.

Водночас, згідно ч.1 ст.26 Кодексу України про надра зазначено, що право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Згідно частини третьої статті 26 зазначеного Кодексу, законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами. Зокрема згідно з Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року, можуть мати місце додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки це передбачено частиною третьою статті 26 Кодексу, але не може бути змінено правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами воно може припинятися лише у судовому порядку.

Згідно з п. 22 Постанови КМУ №615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у передбачених тим же пунктом випадках.

Проте, як вбачається із змісту з тексту оскаржуваних наказів - відповідачем накази видано на підставі пропозицій Робочої групи Державної служби геології та надр України для попереднього розгляду питань продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до Угоди про умови користування надрами, зупинення, поновлення, анулювання спеціального дозволу на користування надрами, яка не є органом, визначеним ст. 22 Постанови КМУ №615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами".

Згідно з п. 22 Постанови КМУ №615 від 30.05.2011 року "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" у разі визнання судом незаконним зупинення дозволу строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховним Судом України ( справи 21-450а13, № 21-164а11, №21-36а11) в яких зазначено , що підзаконний нормативний акт, який встановлює додаткові підстави для припинення користування надрами, не може змінювати правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними припинення такого права здійснюється у судовому порядку.

Таким чином доводи апеляційної скарги про те, що підзаконним нормативно-правовим актом можуть встановлюватися додаткові підстави для припинення користування надрами колегія суддів вважає безпідставними.

Також , Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає,що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недоведеність відповідачем правомірності виданого наказу №133 від 25.10.2011 року "Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині зупинення дії спеціального дозволу № 3344 від 11.09.2008 року та наказу №137 від 09.04.2012 року "Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині анулювання дії спеціального дозволу № 3344 від 11.09.2008 року, а тому накази підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про поновлення спеціального дозволу №3344 від 11.09.2008 року та продовження його дії, то в цій частині суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову пославшись на дискреційні повноваження відповідача, і дана вимога позивачем не оскаржується в апеляційному порядку.

Таким чином колегія суддів погоджується з судом першої інстанції ,що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права.

Стосовно посилання апеляційної скарги на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду колегія суддів зазначає, що позивачем аргументовано наведено обставини про те коли йому стало відомо про оскаржувані накази.

Так, з листа старшого ДОП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській поліції вбачається, що ним проводилась перевірка за зверненням позивача щодо протиправного заволодіння листами від Державної служби геології та надр України, що доставлялися 15.11.2011 та 03.05.2012 року. В ході перевірки встановлено, що ці листи з невідомих причин були доставлені на адресу Слобідської сільської ради, а позивачу були передані у 2017 році.

Зазначене спростовує твердження апелянта про обізнаність позивача про прийняті відповідачем рішення.

Частиною першою статті 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державна служба геології та надр України залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" травня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: М.М. Капустинський

І.Г. Охрімчук

Судове рішення прийнято та складено "26" березня 2018 р.