Постанова № 73108721, 27.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 683/1825/17

Головуючий у 1-й інстанції: Завадська О.П.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

27 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними щодо відмови у призначенні пільгової пенсії та зобов'язання призначити пенсію,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 25.07.2017 звернувся із адміністративним позовом до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області в якому просив визнати неправомірними дії управління ПФУ в Старокостянтинівському районі Хмельницької області щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язати управління ПФУ в Старокостянтинівському районі Хмельницької області призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах з моменту звернення з 08.02.2017.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16.11.2017 позов задоволено.

Визнано протиправним рішення Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язано Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з дати звернення - з 09.02.2017.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, те що до пільгового стажу роботи не зараховані періоди, які не підтверджені довідками уточнюючими характер роботи, первинними документами та які б підтвердили пільговий стаж роботи позивача. Крім того, відсутні відомості про ліквідацію без правонаступництва НВАПАТ "Дружба народів", відсутнє нарахування заробітної плати та відсутні відомості про проведення атестації робочих місць.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу суду не надав.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

Відповідно до записів трудової книжки, архівних довідок від 10.07.2017 за № 386-В, від 06.02.2017 за № 75-В, від 06.02.2017 за № 44-В, від 06.02.2017 за № 46-В, від 07.02.2017 за № 98-В, показань свідків наданих суду І інстанції позивач має 39 років 02 місяці 19 днів загального трудового стажу, з яких більше 20 років пільгового стажу.

В лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою для оформлення пенсії на пільгових умовах, так як досяг 55 років, має достатній загальний та пільговий стаж на роботі зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.

Проте, 10.05.2017 листом №5487/03 позивачу відмовлено в призначенні пенсії по віку відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", так як для призначення пенсії необхідно 12 років 6 місяців пільгового стажу роботи за Списком № 2, а документально підтверджено 9 місяців 22 дні зазначеного стажу. Не зараховано до пільгового стажу роботи періоди роботи з 10.05.1982 - 11.02.1993 в колгоспі "Комунар", з 20.09.1996 - 31.12.2000 в АТ "Дружба народів" через відсутність довідки уточнюючої характер роботи та первинні документи, які б підтвердили пільговий стаж; з 08.07.1981 - 30.07.1981, з 12.02.1993 - 19.09.1996, з 01.01.2000 - 19.12.2001, оскільки робота акумуляторника не підтверджена первинними документами, з 01.01.2000 - 27.12.2000 - відсутні відомості про ліквідацію без правонаступництва НВАПАТ "Дружба народів", з 01.09.2000 - 31.10.2000, з 28.12.2000 - 31.01.2001, з 01.09.2001 - 19.12.2001 - відсутнє нарахування заробітної плати, з 12.02.1993 - 19.09.1996, з 01.01.2000 - 27.12.2000, з 28.12.2000 - 19.12.2001 - відсутні відомості про проведення атестації робочих місць.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач в оспорюваний період працював за Списком № 2, користувався відповідними пільгами, а не вчасне проведення атестації робочого місця відбулося не з його вини.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-Х11(далі - Закон №1788-Х11) встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 26 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону №1788-Х11 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пунктів 1 та 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із вимогами пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383(далі - Порядку) встановлено, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно п. 4.1 та 4.5 Порядку, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 (дата набрання чинності Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, який затверджений постановою КМУ від 01.08.1992 №442), відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене результатами атестації.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання Постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до пунктів 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (набрала чинності з 21.08.1992) на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому проводиться атестація; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації та п.п. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Частиною другою п. 4 Порядку проведення атестації встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих (п. 10 Порядку).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

В Постанові Верховного суду України по справі № 21-183а13 від 25.11.2014 та у справі №21-51а15 від 10.03.2015, зазначено, що документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Згідно матеріалів справи, у трудовій книжці позивача наявні записи про роботу позивача акумуляторником починаючи з 08.06.1981 по 22.04.1982 в районній сільгосптехніці, з 10.05.1982 по 20.09.1996 в КСП "Комунар", з 20.09.1996 по 31.12.2000 в АТ "Дружба народів", з 01.01.2001 по 19.12.2001 в СТОВ "Прислучанське".

Архівною копією історичних даних підтверджується перейменування та подальше реформування колгоспу "Комунар" в якому працював позивач. Стаж роботи позивача зазначений у трудовій книжці позивача підтверджується також архівними довідками від 06.02.2017 №75-В, 44-В, 46-В, від 07.02.2017 №98-В.

Таким чином, у трудовій книжці позивача є всі необхідні відомості для призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Крім того, факт роботи позивача акумуляторником у вищевказаних колгоспах та товариствах більше 20 років підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наданими суду І інстанції.

Отже матеріалами справи підтверджується загальний пільговий стаж позивача, який становить понад 20 років, тому відмова відповідача у зарахуванні вказаного стажу роботи в пільговий стаж та призначення пенсії на підставі п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є протиправною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позивач, досягнувши, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, віку 55 років, маючи достатній загальний стаж роботи та з урахуванням встановленого судом спеціального стажу роботи, що є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, мав право на її призначення. На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.