Рішення № 73108568, 28.03.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3626/16-ц

Номер провадження 2/404/269/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 березня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря- Муравйової С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приват Банк" звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту №б/н від 22.12.2009 року станом на 30.04.2016 року в розмірі 11 117, 44 грн., з них: заборгованість за кредитом- 3 704,71 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом- 5 207,14 грн., заборгованість за пенею та комісією- 1 200 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг: штрафи 500 грн. - (фіксована частина), 505,59 грн.- (процентна складова) , та 1378,00 грн. - понесених судових витрат.

Позовна заява обгрунтована тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 22.12.2009 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт надав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надав право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір, що підтверджено підписом у заяві. Пунктом 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов"язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов"язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, та продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ "Приватбанк".

З посиланням на зазначене сторона позивача просила задовольнити позовні вимоги повністю.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.11.2016 року заявлений банком позов було задоволено ( а.с.77, 78-79).

28.11.2016 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 10.03.2016 року, з посиланням та той факт, що винесення заочного рішення позбавило його передбаченого цивільним законодавством права надати суду докази, якими заперечує проти позову. Так, ПАТ КБ «Приват Банк» не надано суду договір б/н від 22.12.2009 року, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 4 000 грн., оскільки не підписував такого договору. Заява і довідка про умови кредитування не є договором. Наданий представником позивача розрахунок суми заборгованості не відповідає дійсності так як писав банку заяву на кредит в сумі 500 грн. Банком не надано суду руху коштів по кредиту з моменту його отриманя , не надано відомостей, коли саме на якій підставі йому збільшено суму кредиту. Крім того, відповідно до чинного законодавства заборгованість за кредитним договором, що зазначається представником позивача в розрахунку, не може бути стягнута за період з 22.12.2009 року по 28.04.2015 року, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду із заявленими вимогами.

12.01.2017 року судом скасовано заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.11.2016 року та призначено справу до розгляду в загальному порядку (а.с. 104).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2018 року, з врахуванням клопотання сторони позивача, приписів статтей 19, 274 ЦПК України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала, просила задовольнити. Вказала, що при оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання

банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, Позичальник підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і Банком Договір про надання банківських послуг. Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами. Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 22.12.2009 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчила (в), що " Я згодна (ен) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...". Також до матеріалів позовної заяви долучено "Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.

Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Надано до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Вважають, що обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а позовні вимоги Банку підлягають задоволенні в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 13.03.2018 року в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити, подав відзив (заперечення). Посилається та те, що ПАТ Комерційний банк «Приват Банк» не надав суду договір б/н від 22.12.2009 року, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 4 000 грн., так як не підписував такого договору. Вважає, його заява і довідка про умови кредитування не є договором. Наданий представником позивача розрахунок суми заборгованості не відповідає дійсності, так як писав банку заяву на кредит в сумі 500 грн., але банк не надав суду руху коштів по кредиту з моменту отримання кредиту, не надав відомостей, коли саме і на якій підставі йому була збільшена сума кредиту. В подальшому відповідач в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належно (а.с. 226).

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд позов задовольняє частково, із наступних підстав:

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Так з'ясовано, що 22.12.2009 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, відповідно якого позичальнику надано кредит у розмірі 4 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_1 в заяві від 22 грудня 2009 року підтвердив, що зазначена заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, а також Тарифами банку складають договір про надання банківських послуг, з яким він ознайомлений і згоден, що засвідчив своїм підписом.

Відповідач, ознайомившись з Умовами та правилами, просив оформити на його ім'я картку «Універсальна» з бажаним кредитним лімітом у 500 грн.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Одночасно , пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору.

Тобто, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті , з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов"язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов"язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 «Умовами та правилами надання банківських послуг», боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку в часності з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

На підставі п. 1. 1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг», Банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті http://privatbank«ua/terms/pages/70/, а також інших умов обслуговування рахунків Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно п. 2.1.1.3.5 "Умов та правил надання банківських послуг" Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку. Відповідно до 2.1.1.12.11 "Правил користування платіжною карткою", Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором. Пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн. Клієнт сплачує банку пеню.

Відповідач перед позивачем належним чином не виконав зобов'язання, внаслідок чого станом на 30.04.2016 року утворилась заборгованість у розмірі - 11 117,44 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом- 3 704,71 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом- 5 207,14 грн., заборгованість за пенею та комісією- 1 200,00 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафи 500 грн. - (фіксована частина), 505,59 грн.- (процентна складова), розрахунок якої додається (а.с. 4-5).

З наданого розрахунку встановлено, що ОСОБА_1, користуючись кредитними коштами, періодично сплачував заборгованість за наданим кредитом з урахуванням 30 % річних. Що стосується укладеного між сторонами у даній справі кредитного договору та його складових, то, як зазначалося вище, підписавши 22 грудня 2009 року заяву ОСОБА_1 дав свою згоду на те, що ця заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, а також Тарифами банку складають договір про надання банківських послуг, з якими він ознайомлений.

Доказів того, що вимоги банку ґрунтуються на інших умовах, які сторони не узгоджували, відповідач не надав. Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Саме такий договір був укладений і виконувався сторонами.

Вимоги про визнання цього договору в цілому або його частин недійсними, а також про зміну або розірвання договору з передбачених законом підстав ОСОБА_1 не заявляв.

За таких обставин, суд вважає, що між банком та відповідачем 22 грудня 2009 року був укладений кредитний договір, який виконувався сторонами. А тому заперечення щодо не підписання позичальником Умов та правил не заслуговують на увагу.

Разом з цим, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки ( пені, штрафу). Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (часина друга статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Оскільки, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором суперечить положенням, закріпленим у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. У задоволенні вимог про стягнення штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафи 500 грн. - (фіксована частина), 505,59 грн.- (процентна складова), суд вважає за необхідне, відмовити, в зв'язку із забороною подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Щодо застосування наслідків спливу позовної давності, заявлених відповідачем у письмових запереченнях від 11 жовтня 2017 року та в судовому засіданні, то необхідно зазначити наступне. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ( ст. 251 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).

Аналогічні висновки Верховного Суду України містяться в постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 03 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16.

Згідно довідки ПАТ КБ "ПриватБанк" відповідачу було видано картки №5457082929418064, 5457082201160988 та 5211537355679957, остання з яких має термін дії до останнього дня 04.2017 року (а.с. 167).

Оскільки, позов до суду позивачем було подано в червні 2016 року, відтак строк позовної давності не пропущено. Крім того, пеня позивачем нарахована в межах строку позовної давності за один рік в розмірі 1 200,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір майнового характеру виходячи з такого розрахунку. Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 10 111,85 грн., тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1 253,36 грн. ( 10 111,85 грн. х 100% : 11 117,44 грн. х 1 378,00 грн.).

Керуючись ст. ст. 141, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.12.2009 року в розмірі- 10 111,85 грн., з них: заборгованість за кредитом- 3 704,71 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом- 5 207,14 грн., заборгованість за пенею та комісією- 1 200 грн., а також 1 253,36 грн. -сплаченого судового збору.

В задоволенні вимог про стягнення штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафи 500 грн. - (фіксована частина), 505,59 грн.- (процентна складова)- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приват Банк", місцезнаходження: вул. Н. Перемоги, 50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570

відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

Повне судове рішення складено 02.04. 2018 року.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда