Ухвала суду № 73108561, 30.03.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2958/17

Номер провадження 1-кс/404/594/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В. з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Федотової М.А., слідчого Кулінського Є.М., захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у приміщенні суду в місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3, про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, по кримінальному провадженню 12017120020002999, стосовно:

ОСОБА_2, який народився 13.01.1984 року в м. Запоріжжя, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, без утриманців, на обліку у лікарів нарколога психіатра не перебуває, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого вироком Ленінським районним судом м.Запоріжжя від 13.05.2004 року за ч. 5 ст. 185, ч.4 ст.187 ч.2 ст.186 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. 21.10.2010 звільнився по відбуттю строку покарання,

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч.3 ст.185, ч.4 ст. 185, ч.5 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, який підозрюється у тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_4 за період часу з 13.03.2017 по 28.03.2018 року вчинив 13 епізодів таємних викрадень чужого майна поєднаних з проникненням до житла потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 У тому числі таємно повторно у великих розмірах викрав майно ОСОБА_14, а також ОСОБА_15

Слідчий з прокурором підтримали заявлені ними вимоги.

Сторона захисту разом із підозрюваним не заперечили проти запропонованого слідчим запобіжного заходу.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, зміст протоколів допиту свідків, потерпілих, огляду місця події, результати тимчасових доступів до речей та документів, проведеними обшуками та висновками експертних досліджень, щодо визначення вартості викраденого майна у сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 за ознаками ч.3 ст. 185, ч.4 ст.185, ч.5 ст. 185 КК України. Суто з об’єктивних причин, у перші дні від початку цього досудового розслідування, не можна дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перераховані обставини є завданням судового розгляду. При вирішенні заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред’явленої підозри, що виконано слідчим з прокурором.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п’ять років.

Так, злочини по яким пред’явлено повідомлення про підозру є: повторними, умисними, корисливими, тяжкими та особливо тяжкими. Посягає на суспільні інтереси - проти власності, заздалегідь підшуканими знаряддями злочину. Розмір заподіяних збитків не відшкодовано.

Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії підозрюваного характеризуються як заздалегідь сплановані, ретельно законспіровані, за попередньою змовою групою осіб, заздалегідь підшуканими знаряддями злочину. Підозрюваний соціально не адаптований, не має законного джерела одержання доходу чи/або заробітної плати, втратив соціальні зв’язки. Тривалість та систематичність аналогічних інкримінованих злочинів свідчить про те, що мають ознаки злочинного промислу. Взято до уваги і попередні судимості за тотожні злочини, враховано тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним до 15 років позбавлення волі, що стане підставою для початку/продовження можливого переховування від слідства та суду, оголошення у міжнародний розшук. За таких умов вважаю, що відносно підозрюваного не може бути застосований менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. На виконання п.2 ч.2 ст.183 КПК України прокурор довів, що ОСОБА_2 після обставин, в яких він підозрюється, вчинив умисні дії з приховування злочину, залишив місце пригоди, приховав докази, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тобто свідомо активно перешкоджав встановленню істини по справі, що істотно підвищує ризик невиконання покладених на нього процесуальних обов’язків, відтак щодо нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

У разі застосування ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, вказане не зможе забезпечити на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов’язків: так, відстоювання власної правової позиції є передумовою для впливу на потерпілих та свідків, знищенню чи перетворенню доказів, тобто ускладнить і затягне досудове розслідування. Така кваліфікуюча ознака як повторність, є проявом ігнорування принципу мирного володіння майном. Перебуваючи на волі без законного джерела доходу, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових кримінальних правопорушень, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження.

Менш суворі види запобіжних заходів не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

ОСОБА_2 підозрюється у тяжких та особливо тяжких злочинах не пов’язаних із застосуванням насильства, тому згідно п.1 ч. 4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на перше січня 2018 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п.1-3 ч. 5 ст.182 КПК України.

За правилами ст.209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_2 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, тобто з 10 год. 28.03.2018 року.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання, починаючи з 10 години 00 хвилин, 28 березня 2018 року.

Застосований запобіжний захід-тримання під вартою ОСОБА_2, припиняє свою дію о 10 години хвилин, 26 травня 2018 року.

Визначити ОСОБА_2 триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 528 600 грн. (п’ятсот двадцять вісім тисяч шістсот гривень), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_2 по клопотанню 404/2958/17; 1-кс/404/594/18, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.

Попередити підозрюваного ОСОБА_2., що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній