Ухвала суду № 73107843, 13.03.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11082/17

Провадження №4-с/369/25/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018 Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

секретаря Раситюк М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Начальник відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області, ОСОБА_2,- про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Заявник, ОСОБА_1, звернулася до суду з даною скаргою на начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області ОСОБА_3 про визнання дій щодо не надісланню стягувачу копій постанов та інших документів виконавчого провадження, не надання для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження, винесення постанови від «16» лютого 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження - неправомірними; просить суд скасувати постанову від «16» лютого 2016 року державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області, та та зобов’язати начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття до примусового виконання виконавчий лист №369/1838/15-ц від 25.12.15р. виданий Києво-Святошинським районним судом Київської обл. відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від «21» квітня 1999 року N 606-XIV, оскільки вказана виконавча дія була розпочата до набуття чинності Закону України «Про виконавче провадження» від «02» червня 2016 року.

В обґрунтування зазначених вимог заявник посилається на те, що «12» лютого 2016 року нею особисто було пред’явлено до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області виконавчий лист на виконання заочного рішення Києво – Святошинського районного суду Київської обл. від «22» червня 2015 року по справі № 369/1838/15-ц. Разом з виконавчим документом, стягувачем було подано заяву за її підписом та копію довіреності на представника. Заява була складена її представником «08» лютого 2016 року. Так як жодних повідомлень про результати розгляду заяви Позивач не отримав, з метою ознайомлення з матеріалами справи «13» червня 2017 року до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області було подано клопотання з вимогою надати матеріали виконавчої справи для ознайомлення та зняття фотокопій. Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області матеріали справи для ознайомлення не надано, про причини їх ненадання не повідомлено. «29» вересня 2017 року Позивачем було отримано від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області лист від «28» вересня 2017 року, з якого вбачається: «12» лютого 2016 року на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшов виконавчий лист. «16» лютого» 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, копію якої разом з оригіналом виконавчого документу направлено стягувачу за адресою зазначеною у виконавчому документі. Самої постанови скаржнику надано не було, яким державним виконавцем вчинено визначені дії не повідомлено. З огляду на неотримання листів Стягувачем, про які йдеться у відповіді виконавчої служби, відсутності будь якої інформації та документів по розгляду заяви стягувача, а також з метою отримання постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, встановлення даних які ідентифікують державного виконавця, яким було винесено постанову, на адресу відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області «06» жовтня 2017 року було направлено лист № 79/17. Вказаний лист також залишено без будь якої відповіді.

Заявниця вважає що вказані дії та бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області свідчить про порушення статей 25, 26, 31 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99р. N 606-XIV, чим порушено її право на виконання судового рішення на її користь, і що в разі дотримання такими особами вимог чинного Законодавства України на час пред’явлення виконавчого документу до виконання, за заявою стягувачу державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області повинен був винести постанову про відкриття виконавчого провадження, яку рекомендованим листом з повідомленням направити за адресою стягувача, та надати матеріали виконавчого провадження стягувачу для ознайомлення. Вказане оскаржуване рішення, дії та бездіяльність державного виконавця порушило права стягувача на примусове виконання рішення, своєчасне отримання інформації про виконавче провадження та як наслідок, призвели до необізнаності в порушення прав стягувача, завчасної можливості оскарження дій та рішень державного виконавця.

Представником заявника через канцелярію суду подано заяву, відповідно до змісту якої скаржник підтримує вимоги скарги, просить розгляд справи провести без його участі.

Державний виконавець та боржник в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки не повідомили, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Відповідно статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд, переконавшись у відсутності перешкод у розгляді скарги, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

«22» червня 2017 року Києво–Святошинським районним судом Київської області винесено заочне рішення по справі № 369/1839/15-ц, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 7 092 000 грн. (сім мільйонів дев’яносто дві тисячі грн.) та судовий збір в розмірі 3 654 грн. (три тисячі шістсот п’ятдесят чотири грн.). Копія зазначеного рішення міститься в матеріалах справи.

На виконання цього заочного рішення видний виконавчий лист. Відповідно змісту виконавчого листа (копія міститься в матеріалах справи) – рішення набрало законної сили «17» липня 2015 року. Строк пред’явлення до виконання до «17» липня 2016 року. «05» жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року N 1404-VIII, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Відповідно до частини 1 статті 12 цього Закону, строк пред'явлення виконавчих документів до виконання становить 3 роки.

«12» лютого 2016 року до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області було пред’явлено виконавчий лист на виконання заочного рішення Києво – Святошинського районного суду Київської обл. від «22» червня 2015 року по справі № 369/1838/15-ц.

Зазначена обставини визнана Позивачем у скарзі, яка є заявою по суті справи. Також, вказані обставини визнано і відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області в листі від «28» вересня 2017 року «12.02.2016 року на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшов виконавчий лист № 369/1838/15-ц від 25.12.2015 року виданий Києво – Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь заявниці суму боргу в розмірі 7 092 000 грн. (сім мільйонів дев’яносто дві тисячі гривень) та судовий збір в розмірі 3 654 грн. (три тисячі шістсот п’ятдесят чотири гривні)».

Заявник письмово повідомив у скарзі, що заяву про відкриття виконавчого провадження Позивачем не може бути подано до суду з причин її знаходження у відділі примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області. Також, заявником здійснено всіх залежних від неї дій, спрямованих на отримання доказів. Про що свідчать наявні копії листів до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області № 29/17 від «09» червня 2017 року, № 79/17 від «05» жовтня 2017 року. Судом, на вимогу Позивача, також вчинено заходів отримання вказаного доказу від відділі примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області.

Тому, суд дійшов висновків про прийняття до виконання «12» лютого 2016 року відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області виконавчого листа № 369/1838/15-ц від «25» грудня 2015 року.

Відповідно статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» від «21» квітня 1999 року N 606-XIV (що діяв на час прийняття виконавчого документу) - державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно частини 2 статті 21 Закону N 606-XIV - на відділи примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті

Згідно вимог статей 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» від «21» квітня 1999 року N 606-XIV - державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, або про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно вимог частини 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» від «21» квітня 1999 року N 606-XIV, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно пунктів 2, 68, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від «05» березня 2009 року № 270, приймання поштового відправлення – це виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення, що подано для пересилання. При такому оформленні поштових відправлень, супровідної та іншої поштової документації, застосовується штампувальний поштовий пристрій. Рекомендоване поштове відправлення є реєстрованим листом, приймається для пересилання з видачею розрахункового документа (касовий чек, розрахункова квитанція тощо, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку) та вручається одержувачу під розписку. Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові. Повідомлення про вручення поштового відправлення - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, прізвища одержувача. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі їх неврученні адресату. До таких відправлень прикріплюється довідка із зазначенням причини повернення, яка засвідчується підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля.

З огляду на викладене вбачається, що обставини вчинення державним виконавцем передбачених Законом України «Про виконавче провадження» від «21» квітня 1999 року N 606-XIV дій по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження, або про відмову у відкритті виконавчого провадження, надіслання копії такої постанов на адресу стягувача, мають бути підтверджені певними засобами доказування, які повинні бути наявні у відділі примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області, а саме: постанова про відкриття виконавчого провадження, або про відмову у відкритті виконавчого провадження; розрахунковий документ, що засвідчує приймання реєстрового поштового відправлення на ім’я та адресу стягувача, або розрахунковий документ про відправлення реєстру поштових відправлень, з таким реєстром, що містить відтиск штампувального поштового пристрою; повідомлення про вручення поштового відправлення, що містить відтиск штампувального поштового пристрою, або повернутий відправнику поштове відправлення з довідкою із зазначенням причини повернення, яка засвідчується підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля.

Заявник письмово повідомив у скарзі, що інших доказів розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження, надіслання документів виконавчого провадження Стягувачу, вона не має. Позивачем здійснено всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання доказів, які можуть підтвердити чи спростувати вказані обставини, про що свідчить надіслання листів № 29/17 від «09» червня 2017 року, № 79/17 від «05» жовтня 2017 року.

З метою виконання визначеного статтею 81 ЦПК України обов’язку доказування, разом із скаргою подано клопотання про витребування судом від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби докази вчинення дій, які є допустимими доказами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження, надіслання копії постанови Стягувачу.

Під час судового засідання «23» січня 2017 року судом було витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби копії виконавчого провадження по заяві від «12» лютого 2016 року, вказаний запит суду було отримано Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби, але залишено без відповіді.

Відповідно частини 4 статті 81 ЦПК України - у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

З огляду на відсутність в матеріалах справи допустимих доказів вчинення дій по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження, або про відмову у відкритті виконавчого провадження, надісланню копії такої постанов на адресу стягувача, заперечення таких дій Позивачем, ненадання таких доказів суб’єктом оскарження на вимогу суду, суд дійшов висновків відсутності події винесення постанови від «16» лютого 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі поданого до виконання виконавчого листа № 369/1838/15-ц від «25» грудня 2015р. виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області, та відсутності події надіслання вказаної постанови та оригіналу виконавчого документу стягувачу.

Надаючи оцінку листу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби у Київській області від «28» вересня 2017 року , суд дійшов висновку що він не є допустимим доказом розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження, винесення постанов та направлення копії такої постанови з виконавчим документом стягувачу, оскільки відповідно частини 2 статті 78 ЦПК України - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на не надання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої службиКиївської області доказів, з яких вбачається яким саме державним виконавцем повинні бути завершені виконавчі дії по розгляду заяви заявника про відкриття виконавчого провадження, направлення документів виконавчого провадження стягувачу, а також розгляду інших заяв, суд зазначає наступне. Відповідно пункту 5 постанови № 6 від 97.02.2016р. Пленуму ВССУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», враховуючи положення статті 447 ЦПК України, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби.

Відповідно пункту 6 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від «25» грудня 2008 року N 2274/5, здійснення контролю за своєчасним і якісним виконанням доручень та інших документів покладається на керівника органу державної виконавчої служби. Відділ примусового виконання Рішень Управління державної виконавчої служби у Київської області очолює її начальник, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника відповідно пунктів 1-3 розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, частин 2, 3 пункту 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому, порушення вимог Закону щодо вирішення питання стосовно прийняття виконавчого документу до виконання, порушення прав стягувача по отриманню відомостей стосовно результатів розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження, не ознайомлення її з матеріалами виконавчого провадження, сталися через відсутність контролю за своєчасним та якісним виконанням документів та не усунення порушення прав стягувача начальником Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби у Київській області. Відомостей стосовно інших посадових осіб, чи інших державних виконавців, на яких покладено обов’язок по вчиненню оскаржуваних дій, матеріали справи не містять.

Враховуючи не завершення державним виконавцем виконавчої дії щодо відкриття виконавчого провадження або відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого документу, що було надано Заявником до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби «12» лютого 2016 року, суд дійшов висновків обґрунтованості скарги в частині визнання неправомірними дії (бездіяльність) начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області стосовно не надісланню стягувачу копій постанов та інших документів виконавчого провадження, на підставі пред’явленого «12» лютого 2016 року виконавчого листа № 369/1838/15-ц від 25.12.15р. виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області, не надання для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження, зобов’язання начальника відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області ОСОБА_3 розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття до примусового виконання виконавчий лист №369/1838/15-ц від «25» грудня 2015 року виданий Києво-Святошинським районним судом Київської обл.

Згідно п. 7 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо оскарження дій та бездіяльності державного виконавця залежить від часу коли такі дії були вчинені, або коли повинні бути вчинені. Вирішення питання щодо відкриття або відмови у відмови у відкритті виконавчого провадження розпочате з для отримання органом державної виконавчої служби виконавчого документу, та повинне відбутися протягом трьох днів.

Виконавчий лист № 369/1838/15-ц від 25.12.15р. виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області було отримано Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Київської області до виконання «12» лютого 2016 року, розгляд заяви про відкриття виконавчого провадження, шляхом винесення відповідної постанови в дотримання вимог статей 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99р. N 606-XIVнеобхідно було вчинити до «16» лютого 2016 року.

Враховуючи що отримання виконавчого документу до виконання відбулося під час дії Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99р. N 606-XIV, виконавча дія по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження, або відмови у відкритті виконавчого провадження розпочата та повинна була відбутися під час дії Закону України «Про виконавче провадження», від 21.04.99р. N 606-XIV,відповідно пункту 4 перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.16р. № 1404-VIII, вирішення питання про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №369/1838/15-ц від «25» грудня 2015 року виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області повинне бути завершено відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99р. N 606-XIV.

З огляду на не доведення обставин існування постанову від «16» лютого 2016 року державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської обл. про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі поданого до виконання виконавчого листа № 369/1838/15-ц від 25.12.15р. виданого Києво-Святошинським районним судом Київської обл. скарга не підлягає задоволенню в частині її скасування, а також в частині визнання дій по її винесенню неправомірними,.

Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99р. N 606-XIV, Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.16р. № 1404-VIII ст.ст. 259, 260, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Начальник відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області ОСОБА_4, ОСОБА_2,- про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови та зобов’язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області ОСОБА_4, стосовно невиконання вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме, не надісланню стягувачу документів виконавчого провадження, не надання для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження на підставі пред’явленого 12.02.16р. виконавчого листа № 369/1838/15-ц від 25.12.15р. виданого Києво-Святошинським районним судом Київської обл.

Визнати неправомірними дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Київській області ОСОБА_4 стосовно розгляду заяви ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження на підставі пред’явленого 12.02.16р. виконавчого листа № 369/1838/15-ц виданого 25.12.15р. Києво-Святошинським районним судом Київської обл.

Зобов’язати начальника відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської обл. розглянути заяву ОСОБА_1про прийняття до примусового виконання виконавчий лист №369/1838/15-ц від 25.12.15р. виданий Києво-Святошинським районним судом Київської обл. відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99р. N 606-XIV на підставі поданої Стягувачем заяви та виконавчого листа.

У решті скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Суддя А.Я.Волчко