Постанова № 73107534, 30.03.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/911/2018

3/359\520\2018

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 м.Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської обл. Кабанячий Ю.В., за участі прокурора Добривечір К.В., представника особи, яка притягується до відповідальності адвоката ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від сектору протидії корупції управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 вул Погребняка,13/26, про скоєння ним правопорушення, передбаченого ст. 1724 ч.2 КпАП України

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, будучи Гірським сільським головою Бориспільського району Київської області, являючись суб’єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", особою уповноваженою на виконання функцій органу місцевого самоврядування, а також обізнаним стосовно, встановлених заборон та обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, маючи реальну можливість не допускати визначених законом обмежень, виконуючи свої службові обов'язки, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 25, ст. 36 Закону України "Про запобігання корупції", входив до складу органу управління, а саме був одним із засновників та кінцевим беніфеціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Кейтерінг» (код ЄДРПОУ 33283936), які мають на меті одержання прибутку. Таким своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, за яке передбачено відповідальність ч. 2 ст. 1724 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні вказала, що обставини вчинення ОСОБА_2 корупційних діянь встановлені, а тому його необхідно визнати винним та притягнути до відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 1724 КУпАП.

Представник ОСОБА_2 подав письмові пояснення в яких просив закрити провадження відносно ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП посилаючись на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 1724 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі порушення особою встановлених обмежень щодо входження виключно до складу: Правління, Виконавчих, Контрольних органів чи Наглядової ради підприємства.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний Дирекція або одноособовий Директор.

У відповідності до пункту 9.14. Статуту ТОВ «РОЯЛ КЕЙТЕРІНГ» в редакції, чинній на момент входження ОСОБА_2 до складу загальних зборів учасників ТОВ «РОЯЛ КЕЙТЕРІНГ», Виконавчим органом Товариства є Дирекція, яку очолює Директор.

Матеріалами справи підтверджено і це відповідає фактичним обставинам, що ОСОБА_2 не входив до складу дирекції ТОВ «РОЯЛ КЕЙТЕРІНГ» та, обіймаючи посаду Голови сільської ради, не був Директором вказаного товариства.

ОСОБА_2 входив до складу загальних зборів учасників ТОВ «РОЯЛ КЕЙТЕРІНГ».

Отже, ОСОБА_2 входив до складу органу, який не будучи виконавчим органом, утворює такий виконавчий орган в силу закону та Статуту.

Створення та діяльність Правління в товаристві з обмеженою відповідальністю ні законодавством, ні Статутом ТОВ «Роял Кейтерінг» не передбачено, а отже ОСОБА_2 не входив до складу правління чи іншого виконавчого органу.

За змістом статті 146 Цивільного кодексу України, статті 63 Закону України «Про господарські товариства», контрольним органом в ТОВ є ревізійна комісія, порядок створення, склад та компетенція якої визначається загальними зборами учасників.

У відповідності до підпункту 10.1. пункту 10 контроль за діяльністю товариства Статуту ТОВ «Роял Кейтерінг» в редакції, чинній на момент входження ОСОБА_2 до складу загальних зборів учасників ТОВ «РОЯЛ КЕЙТЕРІНГ», здійснюється ревізійною комісією.

Отже, ОСОБА_2 до складу контрольного органу не входив.

Законодавством України та Статутом ТОВ «РОЯЛ КЕЙТЕРІНГ» створення та діяльність наглядової ради в товаристві з обмеженою відповідальністю не передбачено. Отже ОСОБА_2 не входив до складу наглядової ради.

Крім того, в Протоколі не зазначено до якого саме з перелічених в частині 2 статті 172-4 КУпАП органу, входив ОСОБА_2, а отже не зазначена суть адміністративного правопорушення.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не входив до складу жодного органу, передбаченого диспозицією ч.2 ст.172-4 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні свою позицію підтримав.

Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що передбачені 251 КУпАП, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 вини у скоєнні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбачено ч. 2 ст. 172-4 КУпАП виходячи з наступного.

Так, об'єктивна сторона правопорушення пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП полягає у порушенні особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належить державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

Таким чином, диспозиція ч. 2 ст. 172-4 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення мас бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.

Спеціальним законом, який встановлює зазначені в ч. 2 ст. 172-4 КУпАП обмеження, є Закон України "Про запобігання корупції".

Відповідно до примітки до даної статті суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", за винятком депутатів Верховної ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних.

Згідно підпункту "в" п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції" суб'єктами, на яких поширюється дія цього закону є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

В ст. 2 ЗУ "Про службу в органах місцевого самоврядування" закріплено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно- дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Судом встановлено, що відповідно до рішення №2-1-VІІ від 29.10.2015 «Про визнання повноважень сільського голови Гірської сільської ради та присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування», прийнятого на підставі постанови Гірської сільської виборчої комісії №42 від 25.10.2015 ОСОБА_3 визнано обраним 25.10.2015 на посаду Гірського сільського голови та йому присвоєно йому 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування.

У зв’язку зі вступом на посаду голови Гірської сільської ради Бориспільського району ОСОБА_2 прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування та 31.10.2015 його письмово попереджено про встановлені законодавством обмеження.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Отже, ОСОБА_2 будучи посадовою особою місцевого самоврядування, був належним чином попереджений про встановлені Законом обмеження.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» - посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

До посадових осіб органу місцевого самоврядування відносять серед інших виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою.

Згідно з підпунктом «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посада Гірського сільського голови Бориспільського району Київської області відноситься до четвертої категорії посад органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» «сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Статтею 25 Закону вказано, що особам, зазначеним у підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Зі змісту ч. 1 ст. 36 Закону вбачається, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

Під час розгляду справи встановлено, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 з 04.01.2006 і по 08.07.2016 був одним із засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Кейтерінг» (код ЄДРПОУ 33283936).

Разом із тим ОСОБА_2, будучи обраним на посаду голови Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області станом на 29.11.2015 не відчужив корпоративні права ТОВ «Роял Кейтерінг», співзасновником якого він був. У ОСОБА_2 виник обов’язок після обрання на посаду передати належні йому підприємства (корпоративні права) у порядку, встановленому законом упродовж періоду з 29.10.2015 (з дати обрання на посаду) до 23:59 год. 28.11.2015 (протягом 30 днів).

29.11.2015 в 00:00 год. ОСОБА_2 порушив порядок, передбачений ч. 1 ст. 36 даного Закону.

Згідно з частиною 1 статті 62 Господарського кодексу України (далі – ГК України) підприємством визнається самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим кодексом та іншими законами. Відповідно до частин першої, другої статті 83 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ГК України (Види господарських товариств) до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Відповідно до ч. 3 вказаної статті товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно до витягу з ЄДР товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Кейтерінг» співзасновником, є громадянин України ОСОБА_2, якому належить право власності на майно підприємства та прибутки від його діяльності.

Згідно з витягом з ЄДР товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Кейтерінг» воно створене з метою здійснення таких видів діяльності як виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних та кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; виробництво готової їжі та страв; виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угрупувань; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля; постачання інших готових страв.

Станом на момент виявлення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, ТОВ «Роял Кетерінг» не ліквідовано, як юридична особа не припинено в установленому законом порядку, має на меті отримання прибутку від своєї господарської діяльності.

Поняття корпоративних прав визначене у ст. 167 ГК України. Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Таким чином, корпоративні права виникають в особи, яка в обмін на майнову участь у господарській організації одержує право на частку в статутному капіталі (майні) такої організації. Корпоративні права є одним з видів майнових прав, що безпосередньо пов’язані з майном та не можуть відчужуватися окремо від майна.

ЦК України серед інших об’єктів цивільних прав називає підприємство як єдиний майновий комплекс, зазначаючи при цьому, що до складу підприємства входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 191 ЦК України). Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю і відповідно може бути об’єктом купівлі-продажу.

Оскільки підприємство це нерухоме майно, то на таке майно розповсюджуються вимоги ст. 182 ЦК України стосовно необхідності державної реєстрації права власності.

Підприємство є об’єктом цивільних правовідносин, отже, має оборотоздатність (ст. 178 ЦК України), тому, відповідно, може відчужуватися. Згідно з приписами ЦК України договір відчуження підприємства підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 657), а відтак, відповідно без такого посвідчення договір вважається неукладеним (ст. 640 ЦК України). До того ж, у випадку купівлі-продажу також необхідна державна реєстрація договору.

Згідно зі ст. 1031 ЦК України договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню.

Як зазначено вище, підприємство є нерухомим майном, права засновника не можуть відчужуватися окремо, а тому відчуженню підлягає в цьому випадку не майнове право, а безпосередньо майно, тобто підприємство.

Разом з тим, опрацюванням відомостей, які містяться в ЄДРЮОФОПГФ про це підприємство, ОСОБА_2 станом на момент обрання головою Гірської сільської ради Бориспільського району був співзасновником ТОВ «Роял Кейтерніг» та мав корпоративні права цієї юридичної особи, тобто входив до складу управління, що мають на меті одержання прибутку.

Відповідно до інформації, отриманої з Бориспільського відділення Броварської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Київській області станом на 22.05.2017 ОСОБА_2 отримав 25 000 грн. від діяльності ТОВ «Роял Кейтерніг», як його співзасновник.

Суд не вважає, що отримання вказаних коштів відбулося під час перебування на посаді Голови сільської ради, так як відповідно до Протоколу №19 Загальних зборів учасників ТОВ «Роял Кейтерніг» від 27.01.2016 (а.с.39), він отримав дані кошти як учасник даного товариства з часткою у розмірі 25% статутного капіталу Товариства як прибуток, отриманий за результатами діяльності Товариства за 2009. Але слід звернути увагу на те, що відповідно до п.9.1. Статуту Товариства- вищим органом управління є Збори Учасників Товариства, що Складаються із Учасників Товариства або їх Представників. Таким чином під час розподілу прибутку за діяльність у 2009 ОСОБА_3 приймав участь у діяльності Товариства під час перебування на посаді Голови сільської ради.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Частиною 3 цієї статті передбачено, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Часом вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, є період з 00:00 год. 29.11.2015 (з моменту закінчення 30 діб з дня його обрання) до 08.07.2016 (до часу виходу зі складу засновників).

Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов’язаним із корупцією правопорушенням.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад указаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов’язкового елементу об’єктивної сторони, в той час як обов’язковим елементом об’єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.

Таким чином, незалежно від виду суб’єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов’язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом статті 6 Конституції України).

У статті ст. 64-1 ГК України закріплено, що усі підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов'язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника, регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору, у випадках та в обсязі, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка мас можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі. Зазначені шляхи вказують на те, як кінцевий бенефіціарний власник (контролер) може здійснювати саме вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи. Здійснювати вирішальний вплив означає вчиняти дії, які впливають на остаточні рішення юридичної особи.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, як інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи.

Відповідно до Наказу від 30.10.2015 №16-к/тр «Про звільнення ОСОБА_2М.», останній був звільнений з посади директора ТОВ «Роял Кейтерніг».

Як зазначалося вище, згідно витягів з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань станом на 07.07.2016 ОСОБА_2 є кінцевим беніфеціарним власником ТОВ «Роял Кейтерніг» у розмірі внеску до статутного фонду 0,00 грн.

Таким чином, оцінюючи дані докази в сукупності суддя приходить до висновку, що ОСОБА_2 будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, являючись суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушень "в" п. 1 ч. 1 ЗУ "Про запобігання корупції", після обрання його на Голови Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, будучи обізнаним стосовно передбачених ст. 25 ЗУ "Про запобігання корупції" обмежень і заборон, в порушення вимог ст. 36 даного Закону, а саме станом на 07.07.2016, у встановленому порядку та час зі складу засновників (учасників) ТОВ «Роял Кейтерніг», які мають на меті отримання прибутку, не вийшов та корпоративні права даних товариств не відчужив.

Стаття 116 ЦК України передбачає право учасника господарського товариства здійснити відчуження належної йому частки у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку встановленому законом. Порядок відчуження частки у статутному капіталі залежить від виду господарського товариства.

Так, незважаючи на не визнання своєї вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: протоколом № 216 про адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-4 КУпАП від 01.02.2018, який складений у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.1-9), рапортом о/у сектору протидії корупції УЗЕ в Київській області ДЗЕ Національної поліції України № 1101/59/109/02-2018 від 01.02.2018 (10), Розпорядженням №2 від 05.01.2018 про скликання чергової сесії Гірської сільської ради (а.с.20), інформаційний лист Бориспільської місцевої прокуратури №34-16280 від 15.11.2017 (а.с.21), Особовою карткою ОСОБА_2 (а.с.24-26), копією попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов’язані з призначенням на державну службу та її обмеженнями (а.с.27), витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.11.2015 (а.с.33-37), копією Рішення про визнання повноважень сільського голови Гірської сільської ради та присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування №2-1-VII від 29.10.2015 (а.с.38), копією протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «Роял Кейтерніг» (а.с.39), витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.07.2016 (а.с.41-43).

Таким чином, ОСОБА_2 з моменту обрання на посаду Голови Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, будучи відповідно до п.п "в" п. 1 ч. 1 ст. З ЗУ "Про запобігання корупції" посадовою особою місцевого самоврядування, на яку розповсюджуються вимоги даного Закону, маючи реальну можливість не допускати визначених цим Законом обмежень, виконуючи свої службові обов'язки, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст.25 цього Закону, входив до складу органу Управління ТОВ «Роял Кейтерніг» та його кінцевим беніфіеціарним власником, яке мають на меті одержання прибутку.

Отже, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що вина Дми трава Р.М. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП доведена повністю.

В той же час, суддя звертає увагу, що склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП є формальним, корупційне діяння вважається закінченим з моменту порушення спеціальних обмежень та з моменту вчинення зазначених у диспозиції статті дій або бездіяльності, відповідальність настає незалежно від одержання особою матеріальних та нематеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. Таким чином, той факт, що ОСОБА_2 не отримував під час перебування на посаді Голови сільської ради будь-якого прибутку, доходів чи дивідендів від зазначеного вище підприємства, не має впливу на склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, так як останній не виконав вимоги, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 25 та ст. 36 ЗУ "Про запобігання корупції", як суб'єкт на якого поширюється дія цього Закону, тобто не передав у порядку, встановленому законом протягом 30 днів з моменту його обрання на посаду, належні йому корпоративні права.

Відомості про те, що ОСОБА_4 раніше притягався до адміністративної відповідальності в протоколі відсутні.

До обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника, суддя, на підставі ст. 34 КпАП України, відносить те, що правопорушення ОСОБА_4 вчинене ним вперше.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

На підставі викладеного, судом враховується ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують відповідальність, та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, фактичні обставини вчинення правопорушення, а також те, що за такими діями не криється приховування отриманих прибутків, оскільки внаслідок вчиненого будь-якого прибутку отримано не було, тяжких наслідків не настало, шкоди державним чи суспільним інтересам завдано не було, що в свою чергу, значно знижує ступінь суспільної небезпеки даного правопорушення.

Разом з тим, суд вважає, що часом виявлення даного корупційного правопорушення є дата 15.11.2017, відповідно до інформаційного лист Бориспільської місцевої прокуратури №34-16280 від 15.11.2017 (а.с.21), так як диспозиція ч.3 ст.38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Таким чином законодавиць визначив не строк з часу складання протоколу, а строк з моменту його виявлення. А тому відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, дане провадження підлягає закриттю в частині накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.38, ч. 2 ст. 174-2, ст. ст. 245, 251, 268, 247,280, 283-285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1724 КпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 за ч. 2 ст. 1724 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення - закрити за закінченням строків притягнення до відповідальності.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя : Ю.В.Кабанячий

Постанова суду набрала законної сили___