Ухвала суду № 73107112, 29.03.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/1544/2018

Справа № 359/2331/18

УХВАЛА

Іменем України

29березня 2018 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майнових прав на нерухоме майно набутих за договором, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати за ним, майнові права на квартири, а саме : квартиру № 56, площею 75,2 кв. м. в будинку № 12 по вул. Захисників Вітчизни в м. Борисполі Київської області, вартістю 1 052800 грн. 00 коп., в розмірі 68,77 %, що еквівалентно 723900 грн. 00 коп.; квартиру № 83, площею 76,6 кв. м., в будинку № 12 по вул. Захисників Вітчизни в м. Борисполі Київської області, вартістю 1 072400 грн. 00 коп., в розмірі 68,77 %, що еквівалентно 737400 грн. 00 коп.; квартиру № 59, площею 75,1 кв.м. в будинку № 12 по вул. Захисників Вітчизни в м. Борисполі Київської області, вартістю 1 051400 грн. 00 коп., в розмірі 68,77 %, що еквівалентно 722850 грн. 00 коп.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, якою просить суд забезпечити поданий ним позов, шляхом : заборони ПрАТ «Агробудмеханізація» на вчинення будь-яких дій відносно майнових прав на нерухомість, які будуть набуті на підставі : попереднього договору купівлі-продажу квартири № 56/95 від 15.03.2017 року, на придбання квартири № 56, площею 75,2 кв.м. в будинку № 12 по вул. Захисників Вітчизни в м. Борисполі Київської області; попереднього договору купівлі-продажу квартири № 83/95 від 15.03.2017 року, на придбання квартири № 83, площею 76,6 кв.м. в будинку № 12 по вул. Захисників Вітчизни в м. Борисполі Київської області; попереднього договору купівлі-продажу квартири № 59/95 від 15.03.2017 року, на придбання квартири № 59, площею 75,1 кв.м. в будинку № 12 по вул. Захисників Вітчизни в м. Борисполі Київської області; накладення заборони на вчинення дій пов’язаних з державною реєстрацією майнових прав на нерухоме майно, а саме : квартира № 56/95 від 15.03.2017 року, на придбання квартири № 56, площею 75,2 кв.м. в будинку № 12 по вул. Захисників Вітчизни в м. АДРЕСА_1/95 від 15.03.2017 року, на придбання квартири № 56, площею 75,2 кв.м. в АДРЕСА_2/95 від 15.03.2017 року, на придбання квартири № 56, площею 75,2 кв.м. в будинку № 12 по вул. Захисників Вітчизни в м. Борисполі Київської області.

Заяву обґрунтовано тим, що позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання майнових прав на нерухоме майно набутих за договором. За час спільного подружнього проживання однією сім’єю, з метою придбання права власності на житлові приміщення (квартири) ними були укладені попередні договори купівлі-продажу з ПрАТ «Агробудмеханізація». Покупцем в даних договорах вказана ОСОБА_3 Згідно умов договорів, продавець укладає з покупцем основний договір купівлі-продажу після сплати 100% вартості квартири, забезпечує його належне нотаріальне посвідчення, що тягне за собою і реєстрацію права власності на придбане нерухоме майно. 07.07.2017 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 набрало законної сили. На день розірвання шлюбу позивачем було сплачено 1 984 900,00 грн. по попереднім договорам купівлі-продажу квартири. Після розірвання шлюбу позивач звернувся до відповідача з приводу визнання за ним права власності на частку у вказаних квартирах, проте отримав відмову. Позивач вважає, що його колишня дружина стане повноправним власником квартир та зможе зареєструвати за собою право власності, та розпоряджатися майном на власний розсуд. У зв’язку з цим, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Дана заява про забезпечення позову передана згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції суду на розгляд судді Яковлєвій Л.В. 28 березня 2018 року.

Розгляд заяви здійснено в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За правилами ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову ОСОБА_4 подано разом із позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання майнових прав на нерухоме майно набутих за договором, по якій, на момент розгляду заяви, ще не вирішено питання про відкриття провадження.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали встановлено, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що між ним та колишньою дружиною ОСОБА_3 є спір щодо визнання майнових прав на нерухоме майно набутих за договором. Крім того, не надано доказів на підтвердження того, що відповідач вже набула право власності на спірне нерухоме майно, а саме три квартири в будинку № 12 по вул. Захисників Вітчизни в м. Борисполі Київської області, а також доказів, що вказане спірне нерухоме майно вибуло з володіння чи перебуває у володінні ПрАТ «Агробудмеханізація».

Доводи заявника про те, що колишня дружина зможе зареєструвати за собою право власності, та розпоряджатися майном на власний розсуд, наразі є лише припущенням. Крім попередніх договорів купівлі – продажу вищевказаних квартир, інших договорів, як то – договір купівлі - продажу, суду не надано.

З огляду на вказане суд приходить до висновку, що заявник не надав доказів на підтвердження того, що існує спір щодо вказаних квартир між сторонами, є реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ч.1, 6 ст.81, ч.2 ст.149, ч.1, 3 ст.150, ч. 10 ст. 153, п.1 ч.1 ст.258, ч.4-5 ст.259, ст.260, п. 2 ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майнових прав на нерухоме майно набутих за договором - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Яковлєва Л.В.