Вирок № 73106417, 02.04.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/379/18

Провадження № 1-кп/346/196/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Беркещук Б.Б.

секретаря Матушевська Г.Д.

з участю прокурора Хільчука Л.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия кримінальну справу у кримінальному провадженні № 12017090180001269 від 08.11.2017року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, депутатом не являється, не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 122 ч.1, 128 КК України, - В С Т А Н О В И В:

05.11.2017р. близько 23год.00хв., обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи біля магазину «Чайна» в с. Голосків по вул. Л.Українки, 28, Коломийського району, на грунті тривалих особистих неприязних відносин вчинив словесний конфлікт із потерпілим ОСОБА_2, в ході якого діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер і суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, наніс один удар кулаком правої руки в область щелепи останнього, спричинивши тілесне ушкодження у виді перелому нижньої щелепи, яке відповідно до висновку експерта №8/394-2017р-д відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров»я та не є небезпечним для життя. Від нанесеного обвинуваченим ОСОБА_1 удару потерпілий ОСОБА_2 не втримався на ногах, впав на землю, вдарившись головою до бетонного покриття, в результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепу (потиличної та правої скроневої кісток), крововиливами під оболонку головного мозку (епідуральною та субдуральною гематомою, субарахноїдальним крововиливом) та забоєм головного мозку (внутрішньомозковими крововиливами лобних часток), які відповідно до висновку експерта №8/394-2017р-д відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 122 ч.1, 128 КК України визнав в повному обсязі і надав суду показання по суті пред'явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, які відповідають фактичним обставинам справи і не суперечить їм.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 ствердив, що дійсно 05.11.2017р. близько 23год.00хв. біля магазину «Чайна» в с. Голосків Коломийського району на грунті тривалих особистих неприязних відносин в ході сварки із потерпілим ОСОБА_2 умисно наніс один удар кулаком правої руки в щелепу від котрого потерпілий упав на землю та розбив голову. Після чого він, обвинувачений, супроводжував потерпілого до медичного закладу в смт.Отинія Коломийського району. У вчиненому щиро кається, добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просить обвинуваченого суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 , ст.128 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, котрі ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати: за ч.1 ст.122 КК України як умисне спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я та за ст.128 КК України як необережне спричинення тяжкого тілесного ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченому Бойчуку судом визнаються зізнання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах Коломийської ЦРЛ не числиться, добровільно відшкодував потерпілому завдану злочин шкоду, що потерпілий жодних претензій до обвинуваченого немає та просить суворо не карати, молодий вік обвинуваченого, що до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді Коломийсьий міськрайонний відділ з питань пробації дійшов висновку, що з урахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб.

Відповідно до частини першої ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З врахуванням положень ч.2 ст.50, ст.65 КК України, які передбачають, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили злочин, а також запобігання вчинення нових злочинів, з урахуванням вищенаведених обставин, які враховуються при призначенні покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, тому, застосувавши ст. 75 КК України,його слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, що буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ст.128 КК України та призначити покарання:

-за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців обмеження волі;

-за ст. 128 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_1 - 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов»язки:

- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: компакт-диск із відеозаписом моменту вчинення кримінальних правопорушень, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя Беркещук Б. Б.