Постанова № 73106340, 30.03.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/455/18

Провадження № 3/263/556/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2018 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Рудь Ю.О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,

захисника – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Маріуполі матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в місті Маріуполі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 31 грудня 2017 року о 21:34 год., рухаючись по проспекту Металургів поблизу будинку № 37 у Центральному районі м. Маріуполя, керував транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2, у стані наркотичного сп’яніння. Огляд проводився у Міському наркологічному диспансері м. Маріуполя, результат висновку від 31 грудня 2017 року № 650: гостра інтоксикація внаслідок вживання канабіноїдів, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що за кермом указаного автомобіля був не він, а його товариш ОСОБА_3, під час руху по проспекту Металургів вони були зупинені працівниками поліції, і у зв’язку з тим, що його товариш, який і керував указаним транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія, ОСОБА_1 пересів на місце водія, а його товариш на місце пасажира. Працівники поліції провели огляд авто, перевірили ОСОБА_1 щодо знаходження у стані алкогольного сп’яніння за допомогою технічного засобу «Alcotest Drager» на місці зупинки транспортного засобу та запропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд. Перед указаними подіями він наркотичні засоби не вживав, був впевнений у результатах медичного огляду, тому не сказав, що за кермом була інша особа.

На вказані обставини посилався і захисник ОСОБА_1 – ОСОБА_4М, а також заявив клопотання про допит у якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, яка є поліцейським роти № 1 батальйону УПП Донецької області Департаменту патрульної поліції, пояснила, що під час здійснення нею патрулювання 31 грудня 2017 року був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 через порушення ПДР України, а саме: не горіла лампочка лівої фари у режимі ближнього світла у темну пору доби. Під час перевірки особи у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп’яніння, у зв’язку із чим йому було запропоновано проїхати до лікарні для перевірки факту знаходження у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Несправність лампочки фари свідком була помічена під час повороту автомобіля, тому вона чітко бачила, що керував автомобілем саме ОСОБА_1 при зупинці автомобіля не було жодних рухів, які б указували на заміну водія в автомобілі.

ОСОБА_3, будучи повідомленим про дату та час судового засідання у встановленому законом порядку, у судове засідання для допиту у якості свідка не з’явився, у зв’язку з чим, враховуючи, що захисником не обґрунтовано необхідність допиту такого та не зазначено обставин щодо яких він може надати пояснення, для забезпечення дотримання процесуальних строків розгляду справи, судом повторний виклик такого не здійснювався.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до загальних положень ПДР – ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 2.9а ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 409523 від 12 січня 2018 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 грудня 2017 року № 650, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання канабаноїдів, диском із відеозаписом; рапортом.

Щодо пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, то вони, на думку суду, є такими, що не кореспондуються з доказами, що визнанні судом належними та допустимими, а саме: відеозаписом, показами свідка, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 не надав будь-яких доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували його посилання на те, що автомобілем керував його знайомий ОСОБА_3, а у зв’язку із зупинкою автомобіля працівниками поліції він пересів на місце водія, не спростовують факту керування транспортного засобу у стані наркотичного сп'яніння та порушення вимог ПДР України, у зв'язку з чим суд вважає його пояснення сумнівними, та такими, які спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.

За таких обставин, на підставі викладеного, суд відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета – виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв’язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Ураховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 38, 130, 247, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя.

Постанова може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя О.М. Музика