Рішення № 73105583, 28.03.2018, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/2023/17

Номер провадження № 2/220/67/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Чернякової В.С.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2017 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 40783,40 грн. посилаючись на наступне.

30.08.2012 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір кредиту б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, зазначено, що відповідач дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і відповідач дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.1.2.6 «Правил користування платіжною карткою». Відповідно до п.2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Але, в порушення умов кредитного договору, відповідач не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до договору, внаслідок чого станом на 31.08.2017 року у відповідача виникла заборгованість за кредитом у сумі 40783,40 грн., в тому числі заборгованість за кредитом в сумі 1975,39 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 32689,75 грн., заборгованість за пенею та комісією в розмірі 3700,00 грн., штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 1918,26 грн.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 40783,40 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн., розглядати справу за його відсутності.

Ухвалою суду від 07.12.2017 року провадження по справі відкрито.

Ухвалою суду від 24.01.2018 р. призначено підготовче судове засідання.

29.01.2018 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив застосувати строк позовної давності, оскільки останній платіж ним було здійснено 25.07.2014 року, отже вимога дострокового погашення заборгованості у позивача виникла 25.08.2014 р., а до суду позивач звернувся 10.11.2017 року, тобто з пропуском встановленого законом строку позовної давності.

20.02.2018 р. представником позивача подано відповідь на відзив, в якій він посилається на те, що відповідно до п. 1.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки був збільшений до 50 років. Щодо застосування строків позовної давності посилається на позицію Верховного Суду України, відповідно до якої за договором, що визначає щомісячні платежі, погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – зі спливом останнього дня місяця дії картки. Оскільки строк дії карти відповідача визначений до жовтня 2015 року, вважає, що банк звернувся в межах строків позовної давності.

Ухвалою суду від 21.02.2018 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов. Додав, що не оспорює факт отримання кредиту однак вважав неправомірними дії банку, який не повідомляв про наявність заборгованості більше трьох років, а потім звернувся до суду з позовними вимогами. Крім того, зазначив, що загубив карту, однак банк або поліцію про це не повідомив. Вважає, що позивач повинен був припинити договір після несплати заборгованості протягом шести місяців.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Судом встановлено, що 30.08.2012 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір кредиту б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Договір укладений шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (договір приєднання). Своїм підписом в заяві відповідач засвідчив свою згоду про те, що його заява разом з памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Також своїм підписом у заяві відповідач засвідчив, що він ознайомлений та згодний з даними Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді, а також те, що він ознайомлений з тим, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на сайті банку і зобовязався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, регулярно ознайомлюватись з їх змінами та Тарифами банку на сайті Приватбанку (а.с. 6).

Згідно Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, тарифи - розмір винагороди за послуги банку, є невід’ємною частиною договору. Перелік може змінюватися та доповнюватися, про що клієнт повідомляється у відповідності з цими Умовами (п.1.1.1.91). Винагорода банку сума зобовязань держателя платіжної картки з оплати установлених банком тарифів, в тому числі процентів за користування кредитом (п.1.1.1.17).

Клієнт банку зобовязаний отримувати виписки про стан карткового рахунку та про операції, що проводяться по картрахунку (п.1.1.2.3).

Згідно п. 1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг у разі незгоди зі зміною Правил та/або Тарифів банку позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість, що виникла перед банком, в тому числі заборгованість, що утворилась протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю.

Клієнт зобов’язується сплачувати комісії та інші платежі, встановлені банком за банківське обслуговування клієнта у відповідності з Тарифами (п.1.1.7.14).

Відповідно до п.2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно п.2.1.1.5.6. Умов та правил наданні банківських послуг у разі невиконанні зобов’язань за договором позичальник зобов’язаний на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

В разі невиконання зобовязань по договору, на вимогу банку клієнт зобов’язаний виконати зобовязання по поверненню кредиту,оплатити винагороду банку (п.2.1.1.5.6).

Згідно п.1.1.3.1.9 банк зобов’язаний не менше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати держателю картки виписки про стан картрахунків та про поведених за минулий місяць операціях по картрахунках. При підключені держателя до системи INTERNET-banking (ПРИВАТ24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. При підключенні клієнта до комплексу Mobile-banking банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлень.

Зі справи вбачається, що свої зобов’язання за договором банк виконав, відкрив на ім’я відповідача банківський рахунок та надав йому картку, зарахувавши на картковий рахунок кредитні кошти. Відповідач отримав кредитні кошти на картковий рахунок та користувалась ними, але свої зобов’язання за договором належним чином не виконував, у зв’язку з чим у нього перед банком утворилась заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 4).

Із наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 31.08.2017 року у відповідача виникла заборгованість за кредитом у сумі 40783,40 грн., в тому числі заборгованість за кредитом в сумі 1975,39 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 32689,75 грн., заборгованість за пенею та комісією в розмірі 3700,00 грн., штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 1918,26 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Щодо позицій сторін частині дотримання строків позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» строк дії карти, виданої відповідачу, до жовтня 2015 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Статтею 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог.

Згідно із частиною першою статті 259 ЦК України позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Оскільки Умови та правила надання банківських послуг, пунктом 1.1.7.31 яких установлено позовну давність тривалістю в 50 років, не містять підпису відповідача, у заяві позичальника від 30.08.2012 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, зазначений строк застосований бути не може, а тому застосовується загальний строк позовної давності у три роки.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, останній платіж відповідачем було здійснено 25.07.2014 року, отже вимога дострокового погашення заборгованості у позивача виникла 25.08.2014 р., до суду позивач звернувся 10.11.2017 року.

Оскільки умовами договору встановлено обов’язкові щомісячні платежі, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Отже, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинне здійснюватися позичальником частинами в розмірі 5% заборгованості (але не менше 100 грн. і не більше залишку заборгованості), то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобовязання.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 30.09.2015 р. у справі № 6-154цс15.

Оскільки останній місячний платіж відповідачем було здійснено 25.07.2014 року, строк позовної давності слід рахувати з моменту невнесення чергового місячного платежу. Враховуючи те, що банк звернувся до суду з позовом 29.11.2017 року, суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість по процентам за користування кредитом за останні три роки перед зверненням позивача до суду з позовом, тобто за період з 29.11.2014 р. по 29.11.2017 р., яка складає 31864,60 грн.

З урахуванням наведеного позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 1975,39 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 31864,60 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією в сумі 3700 грн., штрафу (фіксованої частини) в розмірі 500 грн. та штрафу (процентна складова) 1918,26 грн. суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

До таких населених пунктів віднесено і смт. Велика Новосілка Великоновосілківського району Донецької області, де проживає відповідач.

З приводу посилань відповідача на обов’язок банку припинити договір після невнесення грошових коштів протягом шести місяців, суд зазначає, що відповідно до п. 2.1.1.4.7 це є правом, а не обов’язком банку.

Враховуючи викладене, суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 1975,39 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 31864,60 грн., відмовляючи в задоволенні іншої частини вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1327,52 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299, заборгованість за кредитним договором в сумі 33839,99 грн., а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 1327,52 грн., а всього 35167 (тридцять п’ять тисяч сто шістдесят сім) грн. 51 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Якішина