Постанова № 73104980, 27.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/548,549/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Сапіги В.П.,

при секретарі судового засідання - Дробот М.Ю.,

за участю:

представника позивача - Зіньковської Н.В.,

представника відповідача - Лешика І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на постанову та ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (Головуючий суддя: Гулик А.Г., судді: Качур Р.П., Лунь З.І.; ухвалено о 15 год. 45 хв. у м. Львів) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, визнання протиправними та скасування приписів, рішень та постанов, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" звернулося з позовом до ДАБІ України, в якому з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 22.06.2017, 18.09.2017, 02.10.2017 та від 17.10.2017 просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки від 28.03.2017 щодо достовірності поданих позивачем декларацій про початок виконання будівельних робіт (замовник - ПАТ "Львівгаз") щодо об'єктів будівництва;

- визнати протиправними та скасувати приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт №403/17, №398/17, №408/17, №399/17, №7/396, №7/395, №407/17, №397/17, №406/17 від 28.03.2017;

- визнати протиправними та скасувати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №403/17, №398/17, №408/17, №399/17, №7/396-ю, №7/395-ю, №407/17, №397/17, №406/17 від 28.03.2017;

- визнати протиправними та скасувати рішення про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 31.03.2017 №03/31-Д-2, №03/31-Д-3, №03/31-Д-4, №03/31-Д-5, №03/31-Д-6, №03/31-Д-7 та від 03.04.2017 №04/03-Д-2, №04/03-Д-3;

- зобов'язати відповідача поновити реєстрацію декларацій про початок будівельних робіт №ЛВ 082170411673 від 09.02.2017, №ЛВ 082170390871 від 08.02.2017, №ЛВ 082170411115 від 09.02.2017, №ЛВ 082170440815 від 14.02.2017, №ЛВ 082170390370 від 08.02.2017, №ЛВ 082170621488 від 03.03.2017, №ЛВ 082170621238 від 03.03.2017, №ЛВ 082170382347 від 08.02.2017, №ЛВ 082170390419 від 08.02.2017;

- визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності: №14/20пз/1013-6/2142-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2143-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2144-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2141-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2140-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2139-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2138-17 від 11.04.2017, №7/23пз/1013-6/2335-17 від 20.04.2017, №7/24пз/1013-6/2336-17 від 20.04.2017.

Ухвалою від 05.12.2017р. суд закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №403/17, №398/17, №408/17, №399/17, №7/396-ю, №7/395-ю, №407/17, №397/17, №406/17 від 28.03.2017.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що при проведенні перевірки відповідач порушив процедуру, визначену Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: - не вніс запис до журналу реєстрації заходів держаного нагляду (контролю), - не вніс у повідомлення про призначення перевірки інформацію, визначену ст.7 вказаного Закону, - не оприлюднив форми актів перевірки на сайті ДАБІ України. Позивач спростовує висновки про самочинне будівництво газопроводу тим, що газопровід не може визнаватись нерухомим майном.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" подало апеляційні скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і ухвалу та прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову та ухвалу суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідають фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову та ухвалу суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області провів перевірку ПАТ «Львівгаз» з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами перевірки контролюючий орган склав акти від 28.03.2017 №430/17, №406/17, №7/395, №7/396, №7/396-ю, №399/17-пз, №408/17-пз, №398/170пз, №407/17-пз, №397/17, №408/17-пз, №398/17-пз, №407/17, №397/17, встановив, що ПАТ «Львівгаз» вніс недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстровані №ЛВ 082170411673 від 09.02.2017, №ЛВ 082170390871 від 08.02.2017, №ЛВ 082170411115 від 09.02.2017, №ЛВ 082170440815 від 14.02.2017, №ЛВ 082170390370 від 08.02.2017, №ЛВ 082170621488 від 03.03.2017, №ЛВ 082170621238 від 03.03.2017, №ЛВ 082170382347 від 08.02.2017, №ЛВ 082170390419 від 08.02.2017.

Згодом, за результатами перевірки винесено приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема: будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт №403/17, №398/17, №408/17, №399/17, №7/396, №7/395, №407/17, №397/17, №406/17 від 28.03.2017.

Поряд з цим, було прийнято рішення про скасування реєстрації вказаних декларацій про початок виконання будівельних робіт від 31.03.2017 №03/31-Д-2, №03/31-Д-3, №03/31-Д-4, №03/31-Д-5, №03/31-Д-6, №03/31-Д-7 та від 03.04.2017 №04/03-Д-2, №04/03-Д-3;

На підставі вказаних актів перевірки складено протоколи про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності №403/17, №398/17, №408/17, №399/17, №7/396-ю, №7/395-ю, №407/17, №397/17, №406/17 від 28.03.2017.

За результатами розгляду вказаних протоколів апелянта притягнуто до відповідальності, що підтверджується постановами про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності: №14/20пз/1013-6/2142-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2143-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2144-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2141-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2140-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2139-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2138-17 від 11.04.2017, №7/23пз/1013-6/2335-17 від 20.04.2017, №7/24пз/1013-6/2336-17 від 20.04.2017.

Перевіривши правомірність висновків суду першої інстанції шляхом всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, колегія суддів погодилась з такими враховуючи наступне.

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю затвердженого постановою КМ України №553 від 23.05.2011р., позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, - протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Як встановлено по справі, апелянт подав декларації про початок виконання будівельних робіт ДО 2-1680/ап від 02.02.2017, ДО 2-1692/ап від 02.02.2017, ДО 2-1698/ап від 02.02.2017, ДО 2-1753/ап від 02.02.2017, ДО 2-2045/ап від 02.02.2017, ДО 2-2106/ап від 06.02.2017, ДО 2-2222/ап від 07.02.2017, ДО 2-4317/ап від 01.03.2017, ДО 2-4331/ап від 01.03.2017 через центр надання адміністративних послуг, а перевірка достовірності даних, наведених у поданих деклараціях про початок виконання будівельних робіт проводилась у березні 2017 року, тобто у межах 3-х місячного терміну, визначеного п. 7 Порядку № 553, а відтак є проведеною підставно і правомірно.

Стосовно посилань на не внесення запису до журналу реєстрації заходів державного нагляду, визначеного ч.12 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» та невідповідності повідомлення про проведення перевірки ч. 3 ст. 7 вказаного Закону, та порушення ч.5 ст.7 вказаного Закону в частині складення актів поза межами терміну перевірки вказаному у повідомлення про проведення перевірки, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому вказаним Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах.

Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначені у частині четвертій вказаної статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому вказаним Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 вказаного Закону.

Отже, ч. 5 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зобов'язує відповідача дотримуватись виключно вимог ч. 3 ст.7 вказаного Закону.

Поряд з цим, необов'язковість дотримання відповідачем вимог ч. 12 ст. 4, ч. 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» тлумачиться змістом ч. 4 ст. 2 вказаного закону, щодо сфери дії вказаного закону, особливостями визначеними іншими законами у відповідних сферах, а в даному випадку профільним Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та прийнятими на його виконання підзаконними нормативно правовими актами та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою КМ України від 23.05.2011 №553.

Оскільки ч. 3 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності» містить вимоги лише до посвідчення-скерування на проведення заходу, а не вимоги до повідомлення про проведення перевірки, тому доводи апелянта про порушення відповідачем вказаної норми, апеляційним судом до уваги не приймаються.

Пунктом 12 Порядку № 553 визначено обов'язки посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, однак не міститься покликання на зобов'язання внесення запису до журналу реєстрації заходів державного нагляду, оскільки перевірка проводиться на об'єкті будівництва, а не за місцем знаходження апелянта.

Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Фактично перевірка апелянта була продовжена на два робочі дні, що видно з направлення для проведення перевірки від 27.03.2017р., з яким ознайомився представник апелянта - Лацик Р.З.

Перевірка здійснювалась не об'єкта нерухомого майна, а об'єкта будівництва, а тому, доводи апелянта про те, що газопровід не є нерухомим майном, а отже не може бути самочинним будівництвом, до уваги колегією суддів не приймаються.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про будівельні норми», державні будівельні норми - це основний нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Відповідно до п. 3.9 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 №163, лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.

З огляду на викладене, безпосереднє виконання будівельних робіт з будівництва, реконструкції газопроводів відноситься до галузі будівництва, а отже у відповідності до вимог ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», повноваження щодо перевірки на таких об'єктах належать саме відповідачу.

Отже, зазначені норми свідчать про правомірність дій відповідача в частині проведення позапланової перевірки від 28.03.2017р. стосовно достовірності поданих з власної ініціативи апелянтом декларацій про початок виконання будівельних робіт об'єктів будівництва.

У п.17 Порядку №533 зазначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення виконання підготовчих та/або будівельних робіт.

Відповідно до п.19 Порядку №533, припис складається в двох примірниках, один з яких залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль та підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Як встановлено з матеріалів справи, висновки перевірки від 28.03.2017 не спростовані апелянтом в межах викладених підстав, вказаних в позові та підтверджуються зібраними документальними доказами, а відтак при винесенні оскаржених приписів відповідач діяв виключно в межах наданих повноважень та у спосіб визначений законодавством, а тому будь-яке підґрунтя для їх скасування відсутнє.

Щодо вимог про визнання протиправними та скасування рішення про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 31.03.2017 №03/31-Д-2, №03/31-Д-3, №03/31-Д-4, №03/31-Д-5, №03/31-Д-6, №03/31-Д-7 та від 03.04.2017 №04/03-Д-2, №04/03-Д-3 та зобов'язання поновити реєстрацію вказаних декларацій, колегія судів акцентує увагу на наступному.

Відповідно до ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, або якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для вказаної мети реєстрація такої декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому КМ України.

Відповідно до п. 22 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 11.04.2011, орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.

Згідно з п 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об'єктів I, II, III, IV, V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо усіх об'єктів V категорії складності в межах населених пунктів, а також щодо об'єктів IV категорії складності, розташованих в межах сіл та селищ;

За змістом п. 2 Постанови КМ України № 150 від 23.04.2014 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції», КМ України погодився з пропозицією Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.

Наказом Держархбудінспекції № 1104 від 12.10.2015р. затверджено Положення про Департамент ДАБІ у Львівській області. Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 Положення Департамент ДАБІ у Львівській області відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень у сфері державного архітектурно будівельного контролю скасовує декларації про початок виконання будівельних робіт.

Від імені Департаменту ДАБІ у Львівській області здійснювати повноваження визначені п. 4 вказаного положення мають право Головні інспектори будівельного нагляду відповідно до посадових обов'язків визначених посадовими інструкціями.

Згідно з п. 8 обов'язків Директора департаменту ДАБІ у Львівській області визначених Положенням про Департамент, такий забезпечує внесення до реєстру інформації про скасування реєстрації декларації на підставі рішення головного інспектора будівельного нагляду, що свідчить про право відповідача приймати рішення про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт.

Відтак, враховуючи порушення, встановлені актами перевірки від 28.03.2017 №430/17, №406/17, №7/395, №7/396, №7/396-ю, №399/17-пз, №408/17-пз, №398/170пз, №407/17-пз, №397/17, №408/17-пз, №398/17-пз, №407/17, №397/17, колегія суддів вважає, що рішення про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 31.03.2017 №03/31-Д-2, №03/31-Д-3, №03/31-Д-4, №03/31-Д-5, №03/31-Д-6, №03/31-Д-7 та від 03.04.2017 №04/03-Д-2, №04/03-Д-3 є правомірними і скасуванню не підлягають.

Поряд з цим, факт вчинення апелянтом правопорушення в сфері містобудівної діяльності підтверджується протоколами про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №403/17, №398/17, №408/17, №399/17, №7/396-ю, №7/395-ю, №407/17, №397/17, №406/17 від 28.03.2017 та не спростований апелянтом в межах підстав, вказаних в позові, тому є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню постанови про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності: №14/20пз/1013-6/2142-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2143-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2144-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2141-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2140-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2139-17 від 11.04.2017, №14/20пз/1013-6/2138-17 від 11.04.2017, №7/23пз/1013-6/2335-17 від 20.04.2017, №7/24пз/1013-6/2336-17 від 20.04.2017.

Щодо вимог про визнання протиправними та скасування протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2017 № 403/17, 398/17, 408/17, 399/17, 7/396-ю, 7/395-ю, 407/17, 397/17, 406/17, слід зазначити наступне.

Згідно вимог п.1 ч.2 ст.17 КАС України (у редакції до 15.12.2017 року) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Протокол є засобом документування дій контролюючого органу, в якому відображається результат практичної діяльності уповноважених на його складення осіб, що має значення для прийняття суб'єктом владних повноважень певного управлінського рішення чи вчинення дії. Ці документи є виключно носіями доказової інформації, носять проміжний характер та не є обов'язковими для виконання апелянтом, не супроводжуються державним примусом, тобто не є правовими актами індивідуальної дії. Також, протокол безпосередньо не порушує прав апелянта і не може породжувати спір між сторонами, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Дії щодо складення акту та протоколу не мають ознак рішення суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС України та не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялися, тому їх висновки не можуть бути предметом спору в суді.

В своїй сукупності вказані обставини унеможливлюють розгляд поданої апелянтом позовної вимоги в частині визнання протиправними та скасування складених протоколів про вчинені правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2017 №403/17, №398/17, №408/17, №399/17, №7/396-ю, №7/395-ю, №407/17, №397/17, №406/17 в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження в адміністративній справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в судовому порядку, а тому в цій частині позовних вимог провадження правомірно закрито судом першої інстанції.

Перевіривши дійсні обставини та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.316 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законні та обґрунтовані судові рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" - залишити без задоволення, а постанову та ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі №813/1457/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Гулид судді С. М. Кузьмич В. П. Сапіга Повне судове рішення складено 02.04.2018 року