Рішення № 73103643, 29.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2018 року № 826/16362/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О., за участі секретаря судового засідання Карпенка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних

ситуацій у м.Києві (далі також - позивач)

до Київської міської дитячої клінічної туберкульозної лікарні (далі також -

відповідач)

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень Київської міської дитячої клінічної туберкульозної лікарні, а саме адміністративного корпусу Київської міської дитячої клінічної туберкульозної лікарні, розташованої за адресою: вулиця К.Цісик, 10 в Оболонському районі міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що за результатами позапланової перевірки відповідача позивачем виявлено низку порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовано в акті перевірки. З огляду на те, що виявлені порушення створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей відповідач згідно зі статтею 68 Кодексу цивільного захисту України зобов'язаний звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, а саме адміністративного корпусу Київської міської дитячої клінічної туберкульозної лікарні міста Києва до повного усунення порушень.

Водночас у позові зазначається, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єктів порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав.

У судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення позову заперечила, просила відмовити у її задоволені. Зазначила, що дійсно у ході перевірки виявлено порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які станом на час розгляду судом справи частково усунуті, про що також повідомлено позивача відповідним листом. Проте факт усунення виявлених порушень відповідачем документально в установленому порядку наразі не оформлено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в установленому порядку проведено позапланову перевірку відповідача щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Перевіркою встановлено низку порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, опис яких викладено в акті від 27.11.2017 №978, а саме:

№ ппНормативно-правовий акт, вимоги якого порушено Детальний опис виявленого порушення реквізити норми (пункт, стаття)позначення нормативно- правового акта* Частина І. Забезпечення пожежної безпеки1п. 1.2 розділ V«Правила пожежної безпеки в Україні» (далі-НАПБ А.01-001- 2014)приміщення не обладнані системами протипожежного захисту з виводом сигналу на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»2п. 1.8 розділ IVНАПБ А.01-001-2014допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж3п.1.6 розділ IVНАПБ А.01- 001-2014з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів4п.1.16 розділ IVНАПБ А.01- 001-2014електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту5п.1.12 розділ IVНАПБ А.01- 001-2014не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями в побутових приміщеннях6п.2.3 розділ IIIНАПБ А.01- 001-2014в приміщеннях електрощитової та комор клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає класу вогнестійкості цих перешкод7п. 2.5 розділ IIIНАПБ А.01- 001-2014дерев'яні конструкції покрівель корпусів не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисною ефективність8п.2.1 розділ VНАПБ А.01- 001-2014для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу 1 раз на рік не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акта9п.2.2 розділ VIНАПБ А.01- 001-2014пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметру10п.2.2 розділ VНАПБ А.01- 001-2014пожежні крани не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування11п.2.23 розділ IIIНАПБ А.01- 001-2014в корпусі кістковосуглобового влаштована перегородка на шляхах евакуації оздоблена горючими матеріалами12п.2.37 розділ IIIНАПБ А.01- 001-2014шляхи евакуації захаращені матеріальними цінностями13п.2.23 розділ IIIНАПБ А.01- 001-2014висота дверей на шляхах евакуації в корпусі кістковосуглобового туберкульозу менше 2-х метрів14п.2.37 розділ IIIНАПБ А.01- 001-2014запасні виходи з приміщень не забезпеченні замками, що легко відчиняються15п.3.11 розділ VНАПБ А.01- 001-2014пожежні щити не доукомплектовані протипожежним інвентарем згідно норм належності16п.3.10 розділ VНАПБ А.01- 001-2014не всі переносні вогнегасники розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення17п.16 розділ IIНАПБ А.01- 001-2014посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 "Про затвердження порядку здійснення навчання діям у надзвичайних ситуаціях" 18п.16постанова КМУ від 17.07.2013№564члени пожежної дружини не застраховані відповідно до Закону України "Про страхуванння" 19п.2.16 розділ IIIНАПБ А.01- 001-2014в адміністративному корпусі глухі грати на вікнах приміщень, де перебувають люди, не виконані розкривними або розсувними20п.3.6 розділ VНАПБ А.01- 001-2014приміщення не в повній мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками)21п.2.1 розділ VНАПБ А.01- 001-2014пожежний гідрант та пожежний резервуар (водойм) знаходяться у несправному стані

Згідно з пунктом 19 опису порушень виявлене в адміністративному корпусі порушення полягає в тому, що глухі грати на вікнах приміщень, де перебувають люди, не виконані розкривними або розсувними, що також підтверджується фото №11 з фототаблиці до акту перевірки від 27.11.2017 №978.

Як встановлено судом у ході судового засідання з пояснень представників сторін, Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня за вищевказаною адресою налічує 12 корпусів, один з яких адміністративний.

При цьому, з опису виявлених порушень, зазначених в 21 пункті акта перевірки, неможливо дійти висновку про те, що вони також стосуються адміністративного корпусу.

На підставі пункту 22 статті 67 Кодексу Цивільного захисту України державним інспектором проведено фотозйомку як допоміжних засобів документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Уповноважена особа відповідача - заступник головного лікаря з технічних питань Київської міської дитячої туберкульозної лікарні Мусійчук М.Ю. підписав акт перевірки без заперечень та отримав його примірник.

Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина друга статі 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частина третя статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 №20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абзац 2 пункту 1 Положення №20/2013).

У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

У силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 вищевказаного Кодексу).

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Згідно з частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до пункту 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України вказаної статті техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Разом з тим, суд звертає увагу, що частиною першою статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У Рішенні від 02.11.2004 №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

У зв'язку з цим, суд вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не повною мірою відповідає критеріям пропорційності, так як суду не надано достатнього обґрунтування необхідності застосування зупинення експлуатації адміністративного корпусу Київської міської дитячої клінічної туберкульозної лікарні до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом опечатування (опломування) та відімкнення від джерел живлення з урахуванням характеру виявленого порушення, яке полягає лише у наявності глухих ґрат на вікнах цього приміщення.

Системно аналізуючи положення частини п'ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (пункт 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Суд звертає увагу на те, що в даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.

Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.

За наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до відповідача, не відповідає критеріям пропорційності у зв'язку із надлишковим характером способу захисту публічного інтересу.

Керуючись статтями 241-247, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку і строки, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 292-297 з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя О.О. Власенкова