Вирок № 73103001, 02.04.2018, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2741/14-к

Провадження по справі № 1-кп/129/8/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2018 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючої Бондар О.В.,

з участю секретарів Загребельної І.І., Новікової І.М., Килівник Ю.С., Пелюшко Л.І.

прокурорів Джежик Р.А., Пономарьова В.О.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

їх захисника ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5

їх представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Гайсині кримінальне провадження № 12013010120001097 про обвинувачення:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 Травня-109а/13, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого начальником станції АГНКС, раніше несудимого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, - у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 296 КК України;

- ОСОБА_2, 9.04.1980 р.нар., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 Травня-31/61, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, розлученого, непрацюючого, раніше судимого Гайсинським районним судом 24.05.2012 р. за ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з іспитовим строком три роки, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, - в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, -

Установив:

7.12.2013 року приблизно о 4-00 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, та ОСОБА_2 в приміщенні нічного клубу «КІО» в м.Гайсині по вул. 1-го Травня-77, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та роботу розважального закладу, з мотивів явної неповаги до суспільства, в присутності сторонніх осіб на грунті нікчемного приводу розпочали сварку та бійку з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, під час якої ОСОБА_1 умисно рукою вдарив ОСОБА_4, від удару вона впала зі стільця і вдарилася правою частиною спини об стіл, отримавши легкі тілесні ушкодження у вигляді синця правої половини спини. В цей час ОСОБА_2 підійшов і умисно безпричинно, з хуліганських спонукань, штовхнув ОСОБА_5, той впав зі стільця і спиною вдарився об стіл, після чого підвівся і підійшов до барної стійки, де ОСОБА_1 кулаком правої руки вдарив ОСОБА_5 в обличчя, чим збив з ніг на підлогу, ОСОБА_5 піднявся на ноги і підійшов до барної стійки, а ОСОБА_1 знову вдарив його кулаком правої руки в ліву частину грудної клітки, від чого потерпілий ОСОБА_5 відчув різкий сильний біль і отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді закритих переломів кістково-хрящових з`єднань 8-10 ребер зліва, після чого ОСОБА_2 кулаком правої руки вдарив ОСОБА_5 в нижню щелепу і збив з ніг на підлогу.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються:

- за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я;

- за ч.2 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

ОСОБА_1 вини не визнав, дав суду показання про те, що він 7.12.2013 року приблизно о 4-00 год. перебував в стані легкого ступеню алкогольного сп’яніння в приміщенні нічного клубу «КІО», де відпочивав за столиком, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 теж там відпочивали, сиділи біля барної стійки та високих стільцях, сварка між ними виникла, коли він підійшов до барної стійки і відмовився з ними випити, ОСОБА_4 вдарила і подряпала його по обличчю, він лише відштовхнув її від себе, вона впала зі стільця, бо була нетвереза і похитнулася на стільці, ОСОБА_5 не бив, лише словесно з ним посварився і поштовхалися, потім до нього підійшов ОСОБА_2 і, обійнявши ззаду за тулуб, забрав з приміщення. Цивільні позови ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до нього не визнав повністю, бо не заподіяв нікому з них жодних матеріальних збитків чи моральної шкоди.

Дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч.2 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

ОСОБА_2 вини не визнав, дав суду показання про те, що він 7.12.2013 року приблизно о 4-00 год. разом з ОСОБА_1 перебував в приміщенні нічного клубу «КІО», де відпочивали за столиком, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 теж там відпочивали, сиділи біля барної стійки та високих стільцях, сварка виникла, коли ОСОБА_1 підійшов до барної стійки і відмовився з ними випити, ОСОБА_4 вдарила його по обличчю, він лише відштовхнув її від себе, вона впала зі стільця, бо була нетвереза і похитнулася на стільці, ОСОБА_5 ніхто не бив, лише словесно з ним посварилися, він, ОСОБА_2, підійшов і забрав ОСОБА_1 з приміщення. Того дня він алкоголю не вживав, був тверезий. Позовних вимог ОСОБА_5 до нього не визнав, бо не заподіяв позивачу моральної шкоди.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 його вини, винуватість обвинуваченого доводиться сукупністю таких досліджених в судовому засіданні належних та допустимих доказів:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5 про те, що 7.12.2013 року приблизно о 4-00 год. він та його знайома ОСОБА_4 відпочивали в нічному клубі «КІО», сиділи на стільцях біля барної стійки, до них підійшов добре знайомий йому ОСОБА_1, ОСОБА_5, звертаючись до нього по прізвищу, запропонував разом випити, на що ОСОБА_1, який був нетверезий, грубо відповів, що у нього є ім`я, на що ОСОБА_4 зробила йому зауваження, у відповідь ОСОБА_1 пригрозив її вдарити, ОСОБА_4 продовжувала сваритися з ОСОБА_1, він вдарив її рукою по обличчю, від чого вона впала з високого стільця на підлогу, при падінні вдарилася об стіл спиною, ОСОБА_2 умисно, безпричинно штовхнув ОСОБА_5, він впав зі стільця і на невеликий час втратив свідомість, коли прийшов до тями, встав на ноги, підійшов до барної стійки, де ОСОБА_1 кулаком правої руки наніс йому удар по лівій частині обличчя, збив з ніг, ОСОБА_5 піднявся, а ОСОБА_1 знову кулаком правої руки один раз із силою вдарив його в ліву частину грудної клітки, від чого він відчув сильний різкий біль в грудній клітці і сказав: «ти мені зламав ребра», в цей час ОСОБА_2 кулаком правої руки наніс йому один удар в нижню щелепу, від цього удару потерпілий впав на підлогу; до карети «швидкої допомоги» його провела ОСОБА_4, яку на час його побиття зачинили в гардеробній, допомагали йти по сходах, раніше з ОСОБА_1 були знайомі, в неприязних стосунках не перебували; під час хуліганських дій ОСОБА_1 його дівчина ОСОБА_4 отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді синця правої половини спини, а він каретою «швидкої допомоги» був доставлений в Гайсинську ЦРЛ, де перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 7.12.2013 року по 16.12.2013 року з тілесними ушкодженнями у виді закритих переломів кістоково-хрящових з`єднань 8-10 ребер зліва; уточнені позовні вимоги про стягнення витрат на лікування в розмірі 1570,50 грн. та моральної шкоди в розмірі 60 000 грн. з цивільних відповідачів підтримав повністю, просив їх задовольнити, на обґрунтування позовних вимог суду пояснив, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 він отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів кістково-хрящових з`єднань 8-10 ребер зліва, перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Гайсинської ЦРЛ, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 також йому заподіяні моральні страждання від фізичного болю, приниження під час побиття в громадському місці, певний період часу він не міг рухатися, виконувати фізичні навантаження та роботу; просив покарати обвинувачених на розсуд суду;

- показаннями потерпілої ОСОБА_4 про те, що вона 7.12.2013 року приблизно о 4-00 год. разом з ОСОБА_5 відпочивали в нічному клубі «КІО», сиділи на стільцях біля барної стійки, до них підійшов добре знайомий ОСОБА_5 ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, ОСОБА_5, звертаючись до нього по прізвищу ОСОБА_1, запропонував разом випити, на що ОСОБА_1, який був нетверезий, грубо відповів, що у нього є ім`я, на що вона зробила йому зауваження про те, що він грубить безпричинно, у відповідь ОСОБА_1 підійшов до потерпілої і сказав ОСОБА_5, щоб заставити її замовчати, інакше він її вдарить, ОСОБА_4 продовжувала суперечку, на що ОСОБА_1, використовуючи нікчемний привід, вдарив її рукою з силою, від чого вона впала з високого стільця на підлогу, при падінні вдарилася об стіл спиною, встала і побачила, що ОСОБА_5 теж лежить на підлозі, над ним були ОСОБА_2 і ОСОБА_1 і наносили йому удари, в цей час її вивели на коридор і зачинили в гардеробній, щоб їй не дісталося під час бійки чоловіків, коли її відчинили, то вона побачила ОСОБА_5, який був зігнутий і сам не міг йти, казав, що ОСОБА_1 його вдарив в ребра, просив свого знайомого викликати «швидку» і міліцію, до карети «швидкої допомоги» вона його провела, допомагала ОСОБА_5 йти по сходах до машини «швидкої», в лікарні ОСОБА_5 відразу поклали на стаціонар в хірургію; під час хуліганських дій ОСОБА_1 вона отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді синця правої половини спини; уточнені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 25 000 грн. з цивільного відповідача підтримала повністю, просила їх задовольнити, на обґрунтування позовних вимог суду пояснила, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості, їй заподіяні ним також моральні страждання від фізичного болю, приниження, страху за своє життя і здоров`я; просила покарати обвинуваченого ОСОБА_1 на розсуд суду;

- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що він як охоронник в нічному клубі «КІО» зайшов в ресторан на оклик «Охорона!», побачив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_5 між собою боролися, борікалися і сварилися, він їх розборонив і пішов на дискотеку, де також відбувався конфлікт, подробиць не пам’ятає, бо таких конфліктів буває в цьому закладі багато, бачив, що лікарі були, допомагали ОСОБА_5, «швидка» була;

- показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що він працював охоронником в «КІО» 7.12.2013 р., почув про конфлікт в ресторані, коли зайшов, то його напарник ОСОБА_9 вже розбороняв штовханину ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 біля бару, бачив там також ОСОБА_4, бійки, коли зайшов, не бачив, з метою продовження нормальної роботи закладу потрібно було втручання охорони в цей конфлікт, застосовувати силові методи йому не потрібно було, зі слів присутніх людей знав, що того ранку до закладу приїздив наряд міліції та карета «швидкої допомоги», що трапляється дуже рідко, але здогадався, що це до когось із присутніх згаданих ним осіб, які присутні в судовому засіданні, згодом бачив ОСОБА_5, що сидів на лавці в примішенні, жалівся на біль і звав свою дівчину ОСОБА_4, видимих тілесних ушкоджень на ньому не бачив;

- показаннями свідка ОСОБА_11, підлеглого на роботі ОСОБА_1, про те, що 7.12.2013 р. приблизно о 10-00 год. його начальник ОСОБА_1 приїхав на роботу із синяком під лівим оком та подряпинами на лівій щоці, з його слів, у нього виник конфлікт в клубі «КІО», ОСОБА_2 бачив, як він приїздив до ОСОБА_1 на роботу, вони знайомі між собою з начальником;

- показаннями свідка ОСОБА_12, підлеглого ОСОБА_1 про те, що він бачив синець під лівим оком у свого начальника 6 чи 7 грудня 2013 року і подряпини на лівій щоці; між 3 год. і 4 год. під`їхав до нічного клубу «КІО» на прохання ОСОБА_1, щоб завезти його до лікарні, бачив там працівників міліції, почекав його там 30-40 хв. і потім завіз додому, тілесних ушкоджень на той час на ньому не бачив;

- рапортом оперативного чергового Гайсинського РВ УМВС України від 7.12.2013 р. про те, що 7.12.2013 року госпіталізовано ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, з тілесними ушкодженнями (а.с.217 т.1);

- заявою ОСОБА_5 від 7.12.2013 р. до правоохоронних органів про те, що ОСОБА_1 разом із незнайомим йому на той час чоловіком спричинили йому 7.12.2013 року в нічному клубі «КІО» м.Гайсина тілесні ушкодження (а.с.218 т.1);

- довідкою головного лікаря Гайсинської ЦРЛ № 2103 від 13.12.2013 р. про те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, звернулася за медичною допомогою у відділенні екстреної медичної допомоги 7.12.2013 року о 5-25 год. з діагнозом забій поперекового відділу хребта; ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, госпіталізований у неврологічне відділення з діагнозом струс головного мозку 9.12.2013 р. о 13-30 год.; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, госпіталізовано у хірургічне відділення Гайсинської ЦРЛ 7.12.2013 р. о 6-00 год. по направленню Гайсинської станції швидкої медичної допомоги з діагнозом забій грудної клітки, перелом ребер зліва, струс головного мозку; причина всіх перелічених травм: побили (а.с.220 т.1);

- протоколом огляду місця події від 10.12.2013 р. з фототаблицею, згідно з яким оглянуто приміщення нічного клубу «КІО» в м.Гайсині, де в приміщенні ресторану є барна стійка, біля неї є стільці, праворуч від входу є два ряди столів, відстань від сидіння до кінця ніжки становить 68-70 см., відстань від кінця ніжки до кінця спинки становить 93-95 см. (а.с.225-228 т.1);

- висновком судово-медичного експерта № 246 від 18.12.2013 р. – 20.12.2013 р., за яким у ОСОБА_5 мають місце тілесні ушкодження у вигляді забою лівої половини грудної клітки – клінічно, з пошкодженням кістково-хрящових з`єднань 9-10 ребер; тупа закрита травма грудей такого характеру, яка виявлена у ОСОБА_5, утворилась від дії твердих тупих предметів, можливо 7.12.2013 р. при обставинах, вказаних потерпілим, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я до 21 дня (а.с.236-237 т.1);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2014 р., за яким ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_2 по його фото четверте зліва, як особу, яка спричинила йому 7.12.2013 р. тілесні ушкодження разом з ОСОБА_1 (а.с.240 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи № 58-к від 13.05.2014 р., за якою у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів кістково-хрящових з`єднань 8-10 ребер зліва, які потягли за собою тривалий розлад здоров`я (понад 21 день), вони належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, по давності могли бути спричинені в строк, вказаний у постанові про призначення судово-медичної експертизи – 7.12.2013 р.; тілесні ушкодження у ОСОБА_5 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо, за обставин, на які посилається ОСОБА_5 в протоколі допиту від 7.12.2013 р. (…7.12.2013 р….наносив мені удари руккою в область живота, грудної клітки…); ОСОБА_13 в протоколі допиту від 9.12.13 р. (…правою рукою наніс удар ОСОБА_5 по лівій частині грудної клітки…); діагноз струс головного мозку не може бути прийнятий до уваги при судово-медичній оцінці тілесних ушкоджень, оскільки немає підтвердження описанням відповідної об’єктивної неврологічної симптоматики; дані підсумки доповнюють підсумки до висновку експерта № 246 від 18.12.-20.12.13 р. (а.с.244-246 т.1);

- заявою ОСОБА_4 до начальника Гайсинського РВ про те, що ОСОБА_1 разом із невідомою особою спричинили їй тілесні ушкодження (а.с.247 т.1);

- висновком амбулаторного медичного нагляду № 613 від 7.12.2013 р., за яким у ОСОБА_1 встановлено перший ступінь алкогольного сп’яніння (а.с.248 т.1);

- висновком амбулаторного медичного нагляду № 614 від 7.12.2013 р. за яким у ОСОБА_5 встановлено перший ступінь алкогольного сп’яніння (а.с.249 т.1);

- висновком амбулаторного медичного нагляду № 615 від 7.12.2013 р. за яким у ОСОБА_4 встановлено другий ступінь алкогольного сп’яніння (а.с.250 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи № 226 від 9.12.2013 р., за яким у ОСОБА_4, мають місце тілесні ушкодження у вигляді синців правої половини спини, що утворився від дії твердого тупого предмету, можливо 7.12.2013 р. при обставинах, вказаних потерпілою, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (а.с.3 т.2);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2014 р., за яким ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_2, по третьому зліва фото, як особу, яка спричинила їй та ОСОБА_5 7.12.2013 р. тілесні ушкодження разом з ОСОБА_1 (а.с.4 т.2).

- протокол пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2014 р., за яким ОСОБА_13 впізнала ОСОБА_2, по другому зліва фото, як особу, яка спричинила ОСОБА_4 та ОСОБА_5 7.12.2013 р. тілесні ушкодження разом з ОСОБА_1 (а.с.5 т.2);

- показаннями в судовому засіданні експерта – завідувача відділу експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_14 про те, що тілесне ушкодження у вигляді закритих переломів кістково-хрящових з`єднань 8-10 ребер зліва у ОСОБА_5 виникли від безпосередньої травмуючої сили по типу удару, від співударяння об стіл чи падіння на підлогу таке тілесне ушкодження виникнути не могло.

Зазначені докази в свої сукупності та взаємозв’язку між собою і обставинами справи неспростовно доводять винуватість ОСОБА_1. у поставлених йому за вину злочинах, передбачених ч.1 ст. 122 та ч.2 ст. 296 КК України, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».

Твердження ОСОБА_1 та його захисника про те, що між ним та ОСОБА_5 виникла лише словесна перепалка і штовханина 7.12.2013 року о 4-00 год. в нічному клубі «КІО», не бив ОСОБА_5 і жодних протиправних дій не вчиняв, а ОСОБА_4 впала зі стільця сама, бо була в стані алкогольного сп’яніння та похитнулася, наносячи йому удари по обличчю - суд визнає правомірною позицією захисту власних інтересів, але до уваги не бере через їх спростування під час судового розгляду вказаними вище доказами.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 його вини, винуватість обвинуваченого доводиться сукупністю зазначених вище досліджених в судовому засіданні належних та допустимих доказів:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5 про те, що 7.12.2013 року приблизно о 4-00 год. він та його знайома ОСОБА_4 відпочивали в нічному клубі «КІО», сиділи на стільцях біля барної стійки, до них підійшов добре знайомий йому ОСОБА_1, ОСОБА_5, звертаючись до нього по прізвищу, запропонував разом випити, на що ОСОБА_1, який був нетверезий, грубо відповів, що у нього є ім`я, на що ОСОБА_4 зробила йому зауваження, у відповідь ОСОБА_1 пригрозив її вдарити, ОСОБА_4 продовжувала сваритися з ОСОБА_1, він вдарив її рукою по обличчю, від чого вона впала з високого стільця на підлогу, при падінні вдарилася об стіл спиною, ОСОБА_2 умисно, безпричинно штовхнув ОСОБА_5, він впав зі стільця і на невеликий час втратив свідомість, коли прийшов до тями, встав на ноги, підійшов до барної стійки, де ОСОБА_1 кулаком правої руки наніс йому удар по лівій частині обличчя, збив з ніг, ОСОБА_5 піднявся, а ОСОБА_1 знову кулаком правої руки один раз із силою вдарив його в ліву частину грудної клітки, від чого він відчув сильний різкий біль в грудній клітці і сказав: «ти мені зламав ребра», в цей час ОСОБА_2 кулаком правої руки наніс йому один удар в нижню щелепу, від цього удару потерпілий впав на підлогу; до карети «швидкої допомоги» його провела ОСОБА_4, яку на час його побиття зачинили в гардеробній, допомагали йти по сходах, раніше з ОСОБА_1 були знайомі, в неприязних стосунках не перебували; під час хуліганських дій ОСОБА_1 його дівчина ОСОБА_4 отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді синця правої половини спини, а він каретою «швидкої допомоги» був доставлений в Гайсинську ЦРЛ, де перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 7.12.2013 року по 16.12.2013 року з тілесними ушкодженнями у виді закритих переломів кістоково-хрящових з`єднань 8-10 ребер зліва; уточнені позовні вимоги про стягнення витрат на лікування в розмірі 1570,50 грн. та моральної шкоди в розмірі 60 000 грн. з цивільних відповідачів підтримав повністю, просив їх задовольнити, на обґрунтування позовних вимог суду пояснив, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 він отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів кістково-хрящових з`єднань 8-10 ребер зліва, перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Гайсинської ЦРЛ, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 також йому заподіяні моральні страждання від фізичного болю, приниження під час побиття в громадському місці, певний період часу він не міг рухатися, виконувати фізичні навантаження та роботу; просив покарати обвинувачених на розсуд суду;

- показаннями потерпілої ОСОБА_4 про те, що вона 7.12.2013 року приблизно о 4-00 год. разом з ОСОБА_5 відпочивали в нічному клубі «КІО», сиділи на стільцях біля барної стійки, до них підійшов добре знайомий ОСОБА_5 ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, ОСОБА_5, звертаючись до нього по прізвищу ОСОБА_1, запропонував разом випити, на що ОСОБА_1, який був нетверезий, грубо відповів, що у нього є ім`я, на що вона зробила йому зауваження про те, що він грубить безпричинно, у відповідь ОСОБА_1 підійшов до потерпілої і сказав ОСОБА_5, щоб заставити її замовчати, інакше він її вдарить, ОСОБА_4 продовжувала суперечку, на що ОСОБА_1, використовуючи нікчемний привід, вдарив її рукою з силою, від чого вона впала з високого стільця на підлогу, при падінні вдарилася об стіл спиною, встала і бачила, що ОСОБА_5 теж лежить на підлозі, над ним були ОСОБА_2 і ОСОБА_1 і наносили йому удари, в цей час її вивели на коридор і зачинили в гардеробній, щоб їй не дісталося під час бійки чоловіків, коли її відчинили, то вона побачила ОСОБА_5, який був зігнутий і сам не міг йти, казав, що ОСОБА_1 його вдарив в ребра, просив свого знайомого викликати «швидку» і міліцію, до карети «швидкої допомоги» вона його провела, допомагала ОСОБА_5 йти по сходах до машини «швидкої», в лікарні ОСОБА_5 відразу поклали на стаціонар в хірургію;

- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що він як охоронник в нічному клубі «КІО» зайшов в ресторан на оклик «Охорона!», побачив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_5 між собою боролися, борікалися і сварилися, там був присутній також ОСОБА_2, він розборонив цю сварку і пішов на дискотеку, де також відбувався конфлікт, подробиць не пам’ятає, бо таких конфліктів буває в цьому закладі багато, бачив, що лікарі були, допомагали ОСОБА_5, «швидка» була;

- показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що він працював охоронником в «КІО» 7.12.2013 р., почув про конфлікт в ресторані, коли зайшов, то його напарник ОСОБА_9 вже розбороняв штовханину ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 біля бару, бачив там також ОСОБА_4, бійки, коли зайшов, не бачив, з метою продовження нормальної роботи закладу потрібно було втручання охорони в цей конфлікт, застосовувати силові методи йому не потрібно було, зі слів присутніх людей знав, що того ранку до закладу приїздив наряд міліції та карета «швидкої допомоги», що трапляється нечасто, але здогадався, що це до когось із згаданих ним осіб, бачив, як ОСОБА_5 сидів на лавці в приміщенні, жалівся на біль і звав свою дівчину ОСОБА_4, видимих тілесних ушкоджень на ньому не бачив;

- рапортом оперативного чергового Гайсинського РВ УМВС України від 7.12.2013 р. про те, що 7.12.2013 року госпіталізовано ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, з тілесними ушкодженнями (а.с.217 т.1);

- заявою ОСОБА_5 від 7.12.2013 р. до правоохоронних органів про те, що ОСОБА_1 разом із незнайомою йому на той час чоловіком спричинили йому 7.12.2013 року в нічному клубі «КІО» м.Гайсина тілесні ушкодження (а.с.218 т.1);

- довідкою головного лікаря Гайсинської ЦРЛ № 2103 від 13.12.2013 р. про те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, звернулася за медичною допомогою у відділенні екстреної медичної допомоги 7.12.2013 року о 5-25 год. з діагнозом забій поперекового відділу хребта; ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, госпіталізований у неврологічне відділення з діагнозом струс головного мозку 9.12.2013 р. о 13-30 год.; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, госпіталізовано у хірургічне відділення Гайсинської ЦРЛ 7.12.2013 р. о 6-00 год. по направленню Гайсинської станції швидкої медичної допомоги з діагнозом забій грудної клітки, перелом ребер зліва, струс головного мозку; причина всіх перелічених травм: побили(а.с.220 т.1);

- протоколом огляду місця події від 10.12.2013 р. з фототаблицею, згідно з яким оглянуто приміщення нічного клубу «КІО» в м.Гайсині, де в приміщенні ресторану є барна стійка, біля неї є стільці, праворуч від входу є два ряди столів, відстань від сидіння до кінця ніжки становить 68-70 см., відстань від кінця ніжки до кінця спинки становить 93-95 см. (а.с.225-228 т.1);

- висновком судово-медичного експерта № 246 від 18.12.2013 р. – 20.12.2013 р., за яким у ОСОБА_5 мають місце тілесні ушкодження у вигляді забою лівої половини грудної клітки – клінічно, з пошкодженням кістково-хрящових з`єднань 9-10 ребер; тупа закрита травма грудей такого характеру, яка виявлена у ОСОБА_5, утворилась від дії твердих тупих предметів, можливо 7.12.2013 р. при обставинах, вказаних потерпілим, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я до 21 дня (а.с.236-237 т.1);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2014 р., за яким ОСОБА_5 впізнав особу ОСОБА_2, яка зображена четвертим зліва, як особу, яка спричинила йому 7.12.2013 р. тілесні ушкодження разом з ОСОБА_1 (а.с.240 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи № 58-к від 13.05.2014 р., за якою у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів кістково-хрящових з`єднань 8-10 ребер зліва, які потягли за собою тривалий розлад здоров`я (понад 21 день), вони належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, по давності могли бути спричинені в строк, вказаний у постанові про призначення судово-медичної експертизи – 7.12.2013 р.; тілесні ушкодження у ОСОБА_5 виникли від дії тупого твердого предмету(предметів), можливо, за обставин, на які посилається ОСОБА_5 в протоколі допиту від 7.12.2013 р. (…7.12.2013 р….наносив мені удари руккою в область живота, грудної клітки…); ОСОБА_13 в протоколі допиту від 9.12.13 р. (…правою рукою наніс удар ОСОБА_5 по лівій частині грудної клітки…); діагноз струс головного мозку не може бути прийнятий до уваги при судово-медичній оцінці тілесних ушкоджень, оскільки немає підтвердження описанням відповідної об’єктивної неврологічної симптоматики; дані підсумки доповнюють підсумки до висновку експерта № 246 від 18.12.-20.12.13 р. (а.с.244-246 т.1);

- заявою ОСОБА_4 до начальника Гайсинського РВ про те, що ОСОБА_1 разом із невідомою особою спричинили їй тілесні ушкодження (а.с.247 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи № 226 від 9.12.2013 р., за яким у ОСОБА_4, мають місце тілесні ушкодження у вигляді синців правої половини спини, що утворився від дії твердого тупого предмету, можливо 7.12.2013 р. при обставинах, вказаних потерпілою, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (а.с.3 т.2);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2014 р., за яким ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_2 по третьому зліва фото, як особу, яка спричинила їй та ОСОБА_5 7.12.2013 р. тілесні ушкодження разом з ОСОБА_1 (а.с.4 т.2).

- протокол пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2014 р., за яким ОСОБА_13 впізнала ОСОБА_2, по другому зліва фото, як особу, яка спричинила ОСОБА_4 та ОСОБА_5 7.12.2013 р. тілесні ушкодження разом з ОСОБА_1 (а.с.5 т.2).

Зазначені докази в свої сукупності та взаємозв’язку між собою і обставинами справи неспростовно доводять винуватість ОСОБА_2 у поставленому йому за вину злочині, передбаченому ч.2 ст. 296 КК України, оскільки вони достатньо вагомі(переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».

Твердження ОСОБА_2 та його захисника про те, що ОСОБА_2 лише забрав ОСОБА_1 під час його штовханини з ОСОБА_5 того ранку в нічному клубі «КІО», не бив ОСОБА_5 і жодних протиправних дій не вчиняв, - суд визнає правомірною позицією захисту власних інтересів, але до уваги не бере через їх спростування під час судового розгляду вказаними вище доказами.

Показання свідка ОСОБА_13, бармена нічного клубу «КІО» про те, що того ранку вона бачила, як ОСОБА_4 і ОСОБА_5 сиділи на барних стільцях і випивали, підійшли ОСОБА_1 і ОСОБА_2, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_1 випити, той відмовився, ОСОБА_4 зробила ОСОБА_1 зауваження, почалася між ними сварка, ОСОБА_1 впритул підійшов до ОСОБА_5, ОСОБА_13 не бачила, як так сталося, що ОСОБА_5 впав зі стільця на стіл, бо їй потрібно було здавати касу, тому вона періодично відволікалася, чула сварку між ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дуже підвищених тонах, почала кричати, кликати охоронців, проте бійки між ними не бачила, - суд до уваги не бере, оскільки вони не доводять і не спростовують зазначених в обвинуваченні обставин, не узгоджуються із перерахованими судом доказами, які узгоджені між собою та показаннями обох потерпілих.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети: кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

При цьому суд бере до уваги визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчинених злочинів і законну за нього санкцію, особу винного та визначені ст. 66 КК України пом’якшуючі його обставини; вид і розмір призначеного покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення винної у скоєнні злочину особи та попередження нових злочинів.

Обираючи покарання ОСОБА_1, пом’якшуючими його обставинами суд визнає відсутність судимості, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, позитивні характеристики з місця проживання, обтяжуючою покарання обставиною є скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння; також суд враховує те, що потерпілі не наполягали на суворому його покаранні, а також те, що відповідно до ст. 12 КК України скоєні ним злочини є середньої тяжкості.

За таких обставин суд визнає, що виправити ОСОБА_1 і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо, призначивши йому покарання за правилами ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі.

Обираючи покарання ОСОБА_2, пом’якшуючими його обставинами суд визнає наявність на утриманні неповнолітньої дитини, обтяжуючою покарання обставиною є рецидив злочинів; таку обтяжуючу покарання обставину, як скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння суд до уваги не бере через те, що така обставина не підтверджується належними доказами і заперечується ОСОБА_2; також суд враховує те, що потерпілі не наполягали на суворому його покаранні, а також те, що відповідно до ст. 12 КК України скоєний ним злочин середньої тяжкості.

За таких обставин суд визнає, що виправити ОСОБА_2 і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі.

У відповідності до вимог п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, зокрема, яким не виповнилося 18 років, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

У відповідності до вимог ст. 13 цього ж Закону, дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

ОСОБА_1 раніше несудимий, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_12, не позбавлений відносно неї батьківських прав, скоїв середньої тяжкості умисні злочини до 7.09.2017 року – дня набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», погодився на застосування відносно нього акту амністії, тому він підлягає звільненню від відбування призначеного йому остаточного покарання за цим вироком суду.

ОСОБА_2 раніше судимий за ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком три роки, під час іспитового строку за цим вироком скоїв середньої тяжкості злочин, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, не позбавлений відносно сина батьківських прав, погодився на застосування відносно нього акту амністії, тому він підлягає звільненню від відбування призначеного йому остаточного покарання за цим вироком суду.

Вирок Гайсинського районного суду відносно ОСОБА_2 від 24.05.2012 року підлягає до самостійного виконання, оскільки за цим вироком ОСОБА_2 засуджений до покарання за, зокрема, умисний тяжкий злочину, передбачений ч.1 ст. 187 КК України, при складанні покарань за правилами ст.71 КК України немає законної можливості застосувати відносно нього акт амністії, що порушить право ОСОБА_2 на застосування щодо нього акту амністії, під дію якого він підпадає.

Заперечення винуватості обвинуваченими суд визнає правомірною позицією захисту власних інтересів, до уваги не бере з огляду на наведені вище докази винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2І в поставлених їм за вину злочинах.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заподіяної злочинами шкоди: з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди у розмірі 1570,50 грн. витрат на лікування, моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., 500 грн. судового збору та 1000 грн. витрат на правничу допомогу; з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., 100 грн. судового збору та 500 грн. витрат на правничу допомогу, - підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Встановлено, що злочинними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяно ОСОБА_5 моральної шкоди у виді приниження його людської гідності, сильного фізичного болю та страждань від отриманих середньої тяжкості тілесних ушкоджень, необхідності в період з 7.12.2013 р. по 16.12.2013 року перебувати в хірургічному відділенні на стаціонарному лікуванні, що призвело до змін у його життєвих та соціальних стосунках на зазначений період, цей час він був позбавлений можливості повноцінно рухатися, працювати та заробляти кошти на життя, відпочивати, то, з огляду на глибину та тривалість перенесених ОСОБА_5 фізичних страждань та душевних переживань внаслідок ушкодження його здоров'я протиправними діями цивільних відповідачів, з урахуванням ступеню вини кожного з них в заподіянні зазначених страждань потерпілому, а також, виходячи із засад розумності і справедливості, з урахуванням вимог ч.1 ст.1167 ЦК України, пунктів 3,5,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.05.1995 р «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь цивільного позивача підлягає стягненню 10 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню 2000 грн. моральної шкоди, і такий її розмір забезпечить баланс між захистом порушених прав позивача та інтересів відповідачів (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), які є працездатними, обидва мають на утриманні дітей.

Підтверджені довідкою лікаря та чеками про купівлю ліків витрати ОСОБА_5 на лікування від заподіяного йому злочином тілесного ушкодження в сумі 1100 грн. 50 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_1, оскільки підтверджені документально довідкою Гайсинської ЦРЛ та випискою з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_5 (а.с.39,40 т.1); в решті позовних вимог ОСОБА_5 необхідно відмовити через їх недоведеність; крім того, суду не надано доказів про те, що витрати ОСОБА_5 на обстеження МРТ у ДЦ «СЛАОМЕД» м.Вінниці в сумі 470 грн. пов’язані з лікуванням після отриманих від протиправних винних дій ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, тому судом до уваги не беруться.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог (70% та 20% ) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 необхідно стягнути 200,00 грн., з ОСОБА_2 (20%) 100 грн. витрат на правничу допомогу згідно квитанції адвоката ОСОБА_6 (а.с.44 т.1), а також судовий збір на користь держави: з ОСОБА_1 220,52 грн. (243,60грн.*70%+100 грн.*20%), з ОСОБА_2 20 грн. (100 грн.*20%)

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення з цивільного відповідача на користь цивільного позивача моральної коди в розмірі 25 000 грн., судового збору в сумі 250,00 грн. та 1500 грн. витрат на правничу допомогу адвоката, - підлягає задоволенню частково.

Встановлено, що злочинними діями ОСОБА_1 заподіяно ОСОБА_4 моральної шкоди у виді фізичного болю від удару по обличчю та співударяння спиною об стіл від падіння з високого стільця та отриманих внаслідок цього легких тілесних ушкоджень у виді синця правої половини спини, моральних страждань у виді страху, приниження її людської гідності, то, з огляду на глибину та тривалість перенесених ОСОБА_4 фізичних страждань та душевних переживань від протиправних дій цивільного відповідача ОСОБА_1, з урахуванням ступеню його вини в заподіянні зазначених страждань потерпілій, а також, виходячи із засад розумності і справедливості, з урахуванням вимог ч.1 ст.1167 ЦК України, пунктів 3,5,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.05.1995 р «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню 2 500 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, і такий її розмір забезпечить баланс між захистом порушених прав позивача та інтересів відповідача (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), який є працездатним, має на утриманні неповнолітню дочку; в решті позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 необхідно відмовити через його недоведеність.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог (10% ) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 необхідно стягнути 150,00 грн. витрат на правничу допомогу згідно квитанції адвоката ОСОБА_6 (а.с.35 т.1, а також на користь держави 25 грн. судового збору (250,00 грн. *10%).

Зайве сплачений цивільними позивачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 судовий збір за позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, заподіяної злочином, підлягає поверненню на підставі ч.2 ст.7 Закону України « Про судовий збір», оскільки за п.2 ч.1 ст. 5 зазначеного Закону вони звільнені від сплати судового збору.

Керуючись ст. 369 - 374 КПК України, суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч.1 ст. 122 КК України, і призначити покарання:

-за ч.2 ст. 296 КК України - у виді позбавлення волі на строк два роки;

-за ч.1 ст. 122 КК України – у виді обмеження волі на строк два роки.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити.

Вирок Гайсинського районного суду від 24.05.2012 року відносно ОСОБА_2 виконувати самостійно.

До вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не обирати.

Цивільний позов (уточнений) ОСОБА_4 до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, заподіяну злочином, в розмірі 2500 грн., а також витрати на правничу допомогу в сумі 150,00 грн., на користь держави судовий збір в сумі 25,00 грн., в решті позовних вимог відмовити.

Цивільний позов (уточнений) ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 витрати на лікування в розмірі 1100 грн. 50 коп., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., судові витрати на правничу допомогу в сумі 200 грн., на користь держави – судовий збір в сумі 220,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 2 000 грн. моральної шкоди, заподіяної злочином, судові витрати на правничу допомогу в сумі 100 грн., на користь держави – 20,00 грн. судового збору.

В решті позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 - відмовити.

Повернути ОСОБА_5 зайве сплачений ним судовий збір в сумі 600 грн. 00 коп. за квитанцією № k4/4/5 від 4.11.2014 р. через відділення Державного казначейства у Гайсинському районі.

Повернути ОСОБА_4 зайве сплачений нею судовий збір в сумі 250 грн. 00 коп. за квитанцією k4/4/6 від 4.11.2014 р. через відділення Державного казначейства у Гайсинському районі.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Гайсинський районний суд Вінницької області.

Суддя: