Постанова № 73102817, 02.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2424/18 Справа № 199/7250/17 Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник О. Г. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2017 року у справі за позовом Громадської Організації «Дніпропетровська незалежна провозахисна громадська організація» в інтересах члена громадської організації ОСОБА_2 до Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді пені, суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми та моральної шкоди заподіяної незаконною бездіяльністю органу державної влади, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2017 року, ГО «ДНПГО» в інтересах члена громадської організації ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 року стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 12000,00 грн., а також судові втрати у сумі 100,00 грн.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2017 року визнано незаконною бездіяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів: у провадженні якого знаходяться виконавчі листи у справі №199/1672/16, видані Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпра 16 січня 2017 року, зареєстровані за вхідним №12-159; №12-158 від 18 січня 2017 року щодо невиконання виконавчих листів у справі №199/1672/16 -ц у встановлений законом термін та зобов'язано центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у провадженні якого знаходяться виконавчі листи по справі №199/1672/16, видані Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпра 16 січня 2017 року усунути порушення прав ОСОБА_2 шляхом перерахування коштів за виконавчими листами у справі №199/1672/16-ц через відділення «Укрпошти» №82 за місцем проживання стягувача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1, а також зобов'язано центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у провадженні якого знаходяться виконавчі листи у справі №199/1672/16ц, видані Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпра 16 січня 2017 року нарахувати та виплатити компенсацію за порушення строків перерахування коштів на користь ОСОБА_2 за виконавчими листами по справі №199/1672/16ц про стягнення коштів з державного органу за весь час прострочення з моменту настання права на нарахування компенсації до моменту фактичного виконання виконавчих листів №199/1672/16.

У зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з Державної казначейської служби України пеню виходячи із суми боргу - 12100,99 грн. - у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, чинної у період несплати, за весь період несплати боргу, три відсоткові пункти, заподіяну матеріальну шкоду в сумі 1250,71 грн. в тому числі заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 980,18 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 270,53 грн., а також моральну шкоду в розмірі 44000,00 грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2017 року позовні вимоги ГО «ДНПГО» в інтересах члена громадської організації ОСОБА_2 було задоволено частково:

- стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду у вигляді пені виходячи із суми боргу - 12100,99 грн. - у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, чинної у період несплати, за весь період несплати боргу, плюс три відсоткові пункти;

- стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 1250,71 грн. в тому числі заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 980,18 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 270,53 грн.;

- стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.;

- стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді компенсації за відрив від звичайних занять пов'язаний із явкою до суду 309,44 грн.

Не погодившись із таким рішенням, Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ГО «ДНПГО» в інтересах члена громадської організації ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді пені, суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми та моральної шкоди заподіяної незаконною бездіяльністю органу державної влади.

В своїй апеляційній скарзі ДКС України не погоджується з рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2017 року та вважає, що при його ухваленні судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

ГО «ДНПГО» в інтересах члена громадської організації ОСОБА_2 та ГУ ДКС України в Дніпропетровській області своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України, щодо подання відзиву на апеляційну скаргу ДКС України не скористались.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленимицією главою.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Тож, до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження та переглядати рішення судів перших інстанцій.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 року стягнуто з ДКС України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 12000,00 грн., а також судові втрати у сумі 100,00 грн., на що 16 січня 2017 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська були виданні ОСОБА_2 відповідні два виконавчі листи для пред'явлення до виконання.

18 січня 2017 року ОСОБА_2 подав до ГУ ДКС України в Дніпропетровській області вказані виконавчі листи, проте вони так і не виконані.

В зв'язку з тим, що Казначейство України більше законодавчо встановленого строку (три місяці) не виконувало рішення суду, гр. ОСОБА_2 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра із заявою здійснити контроль за виконанням судового рішення (в порядку Розділу VII ЦПК України).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2017 року визнано незаконною бездіяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів: у провадженні якого знаходяться виконавчі листи у справі № 199/1672/16, видані Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпра 16 січня 2017 року, зареєстровані за вхідним №12-159 та №12-158 від 18 січня 2017 року щодо невиконання виконавчих листів у справі №199/1672/16 у встановлений законом термін та зобов'язано центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у провадженні якого знаходяться виконавчі листи по справі №199/1672/16, видані Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпра 16 січня 2017 року усунути порушення прав ОСОБА_2 шляхом перерахування коштів через відділення «Укрпошти» №82 за місцем проживання стягувача: АДРЕСА_1, а також, зобов'язано центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів нарахувати та виплатити компенсацію за порушення строків перерахування коштів на користь ОСОБА_2 за виконавчими листами по справі №199/1672/16 про стягнення коштів з державного органу за весь час прострочення з моменту настання права на нарахування компенсації до моменту фактичного виконання виконавчих листів №199/1672/16.

Сума, яку заборгувало Казначейство України позивачу складає 12100,99 грн.

Позивач надав розрахунки інфляційних збитків і 3% річних за період з 18 січня 2017 року до 17 жовтня 2017 року, які складають:

- інфляційні збитки - 980,18 грн.;

- 3% річних від суми боргу - 270,53 грн.

Відповідно до ст. 56 Конституції України гарантує кожному право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органів державної влади при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади відшкодовується за рахунок коштів Державного бюджету Державною казначейською службою України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі закріплені у ст. 625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав.

У відповідності з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до повноважень органів Державної казначейської служби України, визначених ст. 43 Бюджетного кодексу України, та Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України), зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 87 БК України, з Державного бюджету України здійснюються видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення громадян, зокрема на відшкодування збитків, заподіяних громадянам.

Підпунктом 1 пункту 9 Розділу VI. Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету виконується виключно Державною казначейською службою України. Зазначені рішення передаються до Державної казначейської служби України для виконання.

Задовольняючи частково позовні вимоги ГО «ДНПГО» в інтересах свого члена ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність порушень з боку Державної казначейської служби України, які полягають у невиконанні обов'язку по нарахуванню коштів відповідно до рішень апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 року, за яким було видано виконавчі листи №199/1672/16 та ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 21 червня 2017 року, якою було визнано незаконною бездіяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості та нарахованих на неї інфляційних збитків та 3% річних.

Визначаючи розмір моральної шкоди в 5000,00 грн., суд першої інстанції виходив із вимог співмірності та розумності, а також, враховував ступінь та причинно-наслідковий зв'язок завданої ОСОБА_2 моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції та вважає безпідставними і необґрунтованими посилання апелянта на відсутність коштів для виконання рішення суду по цивільній справі №199/1672/16 про стягнення з Державної казначейської служби за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, а також, посилання апелянта на принцип черговості виконання судових рішень, оскільки вказані обставини не позбавляють ДКС України від відповідальності і обов'язків, покладених на них діючим законодавством.

А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Тож, керуючись положеннями ст. ст. 259, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова