Ухвала суду № 73101981, 30.03.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 0427/8610/2012

№ 6/183/26/18

30 березня 2018 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку,

встановив:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із заявою про зміну способу виконання рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2013 року у справі № 0427/8610/2012.

Заява обґрунтована тим, що означеним рішенням в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № DNN0GА00000015 від 18 квітня 2008 року в сумі 23 387,79 доларів США (яка складається з заборгованості по кредиту у розмір 20 245,17 доларів США, заборгованості по процентами за користування кредитом у розмірі 1 615,86 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 97,40 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором у розмірі 285,87 доларів США, а також штрафів (фіксована частина) у розмірі 31,29 доларів США, та (процентна складова) у розмірі 1112,22 доларів США), що еквівалентно по офіційному курсу НБУ станом на 17 липня 2012 року – 186 938,62 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки – будинок загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 38,50 кв.м., який розташований по вул. Комарова, б.40 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_1 на праві власності. Встановлено способом реалізації предмета іпотеки - будинку загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 38,50 кв.м., який розташований по вул. Комарова, б.40 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу вказаної квартири іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» з укладанням договору купівлі-продажу з будь якою третьою особою покупцем, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу такого майна. Початкову ціну встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Вказане судове рішення, набравши законної сили в установленому законом порядку не виконано, по причині відсутності необхідних документів для реалізації предмета застави, відсутності попиту покупців, відсутністю у Банку вільного доступу до предмету іпотеки. Враховуючи вищезазначене, заявник просив встановити наступний спосіб виконання рішення суду: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNN0GА00000015 від 18 квітня 2008 року, що укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» звернути стягнення на будинок загальною площею 57,30 кв.м., який розташований вул. Комарова, буд.40 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, шляхом реалізації вказаного предмету іпотеки з проведенням прилюдних торгів. Інші положення рішення від 23 квітня 2013 року залишити без змін та видати виконавчі листи.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви, вказуючи про те, що позивачем належним чином заява не обґрунтована, не враховано, що предмет іпотеки є єдиним майном відповідача, в якому останній проживає. Відповідач та третя особа підтримали позицію представника відповідача.

Представники заявника в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надавали, що в силу вимог статті 435 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, обґрунтування заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, відповідача та третьої особи суд приходить до наступних висновків.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2013 року у справі № 0427/8610/2012, окрім іншого, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № DNN0GА00000015 від 18 квітня 2008 року в сумі 23 387,79 доларів США (яка складається з заборгованості по кредиту у розмір 20245,17 доларів США, заборгованості по процентами за користування кредитом у розмірі 1615,86 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 97,40 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором у розмірі 285,87 доларів США, а також штрафів (фіксована частина) у розмірі 31,29 доларів США, та (процентна складова) у розмірі 1112,22 доларів США), що еквівалентно по офіційному курсу НБУ станом на 17 липня 2012 року – 186938,62 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки – будинок загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 38,50 кв.м., який розташований по вул. Комарова, б.40 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_1 на праві власності. Встановлено способом реалізації предмета іпотеки - будинку загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 38,50 кв.м., який розташований по вул. Комарова, б.40 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу вказаної квартири іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» (з укладанням договору купівлі-продажу з будь якою третьою особою покупцем, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу такого майна. Початкову ціну встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення має спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року по цивільній справі № 6-1829цс15, яка є обов'язковою для всіх судів України.

Суд при вирішенні питання про зміну способу та порядку виконання рішення суду, не може змінювати саме рішення, що фактично просить зробити заявник.

Встановлення судом порядку виконання рішення суду можливо у виняткових випадках та за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, і у розумінні ст. 435 ЦПК України, це мають бути виключні обставини.

При вирішенні питання про встановлення способу виконання суд повинен з'ясовувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів заяви, позивач зазначає, що рішення суду не виконано через відсутність необхідних документів для реалізації предмета застави та відсутність попиту покупців, неможливість доступу до предмету іпотеки. Разом із тим, ПАТ КБ «ПриватБанк» взагалі не зазначено та не надано доказів на підтвердження таких обставин.

Отже, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволені вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення суду, оскільки заявником не надано суду переконливих доказів, що підтверджують наявність виняткових обставин та таких, що утруднюють виконання рішення суду, доцільність і необхідність встановлення порядку виконання судового рішення відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України.

Крім того, представником заявника не надано доказів на підтвердження того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» набуло статусу стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання вищезазначеного рішення суду, тоді як відповідно до ст. 435 ЦПК України ініціювати питання про зміну способу виконання рішення суду може стягувач чи державний виконавець.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 258, 260, 435 ЦПК України, суд -

ухвалив:

в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення суду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня складення.

Суддя Д.О. Парфьонов