Постанова № 73100846, 02.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 квітня 2018 р. № 820/530/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участю:

представника відповідача - Москова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУНОМЕР_1) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6,м. Київ,03168, код ЄДРПОУ00034022) , третя особа - Харківський обласний військовий комісаріат ( 61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56, код ЄДРПОУ 08166355) визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у в призначенні та виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення, контузії пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язанних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення, контузії пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язанних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";

- зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства, відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення, контузії пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, із посиланням на ненадання позивачем документу, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язанних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року (далі Порядок). Позивач вважає такі дії та рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум противоправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідач засобами поштового зв'язку направив на адресу суду відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивачем на розгляд комісії подано не повний пакет документів, серед яких зокрема відсутній документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язанних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року. З наданих разом з заявою позивача документів не можливо зробити висновок, за яких обставин позивач отримав поранення, та зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Ухвалою суду від 14.03.2018 року за клопотанням відповідача до участі у розгляді справи залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Харківський обласний військовий комісаріат.

Третьою особою через канцелярію суду було подано відзив, в якому Харківський обласних військовий комісаріат просив суд відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки, наданої Комінтернівським Об'єднаним районним військовим комісаріатом м. Харкова, ОСОБА_2 з 27 жовтня 1984 року по 19 жовтня 1986 року проходив військову службу у Збройних Силах, із них з 16 квітня 1985 року по 19 жовтня 1986 року в складі обмеженого контингенту військ в Республіці Афганістан у складі військової частини № 35919.

Відповідно до архівної довідки, наданої ФГКУ «Центральный архив МО РФ» від 16.11.2016 року на запит позивача № 8/112894, копія якої міститься у матеріалах справи, в алфавітній книзі обліку рядового та сержантського складу військової частини польова пошта 35919 призову 1984 г. значиться: «Кулеметчик, рядовий ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призваний до армії Ніжинським РВК Чернігівської обл.. 27.10.1984 р. В списки частини зарахований 16.04.85 р. (наказ № 105), звільнений в запас по закінченню строку служби в Ніжинський РВК 19.10.86 р. (наказ 290)».

Особовий склад військової частини польова пошта 35919 в період з 28 грудня 1979 року по 12 лютого 1989 року брав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан.

Відповідно до виписки за нагородного листа від 17 серпня 1985 року до Указу Презідіуму ВР СРСР № 3829-ХІ від 20.12.1985 року, ОСОБА_2, який приймав участь в 7 бойових операціях зі знищення банд-формувань бунтівників в провінціях Кабул, Кунар, Парван; с 12 по 31 липня 1985 року брав участь у бойовій операції в ущелині Панджер, за мужність та героїзм, проявлені підчас виконання бойових задач нагороджено медаллю гвардійського ПДП.

Указом ПВР СРСР № 3829-ХІ від 20121985 року позивача за успішне виконання завдання щодо надання інтернаціональної допомоги Республіці Афганістан нагороджений медаллю « За відвагу», посвідчення НОМЕР_2.

Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 14 березня 2016 року № 1094 по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця - отримані колишнім військовослужбовцем ОСОБА_2 множинні вогнепальні осколкові поранення голови, живота, лівої руки (контузія головного мозку-1985 р.) та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Зазначений протокол складений з урахуванням висновків спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 570/Ж від 11.03.2016 року.

Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА № 118568 від 31 серпня 2016 року ОСОБА_2 встановлена III група інваліда війни захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії

Висновок щодо вирішення питання призначення або відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги Харківським обласним комісаріатом направлено на виконання рішення Ленінського районного суду від 27 червня 2017 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у адміністративній справі № 642/2761/17 розпорядникові бюджетних коштів. Форма такого висновку встановлена Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчисленням вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого чинним наказом Міністра оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2014 року за № 1294/26070 ( далі-Положення № 530).

Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24 листопада 2017 року, протокол № 121, п.23 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги із зазначенням :

«Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, а саме:

23. Єфрейтору в запасі ОСОБА_2 (Харківський ОВК), якого 19 жовтня 1986 року звільнено зі строкової служби та 31 серпня 2016 року під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом III групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії ( довідка МСЕК серія № 118568 від 31 серпня 2016 року), оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги…., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року.»

Згідно з ч.1 ст. 16 вказаного Закону - одноразова грошова допомога у раз загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служби у військовому резерві гарантована державна виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно п. 4 ч.2 ст.16 цього ж Закону - одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до ч. 9. ст. 16-3 зазначеного Закону порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 11. Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

1) заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

1) постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

2) документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

3) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

4) документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

П. 4.7. Наказ Міноборони України від 14.08.2014 № 530 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" визначає:

У разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) в період проходження військової служби військовослужбовець направляється на медичний огляд до ВЛК для визначення ступеня його придатності до військової служби та встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання з виконанням обов'язків військової служби або з проходженням військової служби.

Рішення ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовця оформлюється зокрема витягом з протоколу засідання ВЛК.

Після проходження ВЛК у разі звернення військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я оформляє необхідні документи на МСЕК для встановлення йому групи інвалідності та (або) відсотка втрати працездатності.

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

У разі настання інвалідності подаються такі документи:

1) висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13);

2) заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12);

3) копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності;

4) копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва);

5) витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка);

6) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації;

7) копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою);

8) копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Відповідно до п. 4.8. зазначеного Положення, висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 21.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджене наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

За наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з іншими документами, що підтверджують факт отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва) ( п. 21.21).

Розшук архівних документів, необхідних для вирішення питання про причинний зв'язок захворювань (поранень) колишніх військовослужбовців, проводять військові комісаріати. Штатні ВЛК також проводять розшук додаткових документів та надають консультації з питань визначення причинного зв'язку захворювань (поранень) у колишніх військовослужбовців. (п. 21.22).

З приводу тверджень відповідача щодо ненадання позивачем документу про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження як підстави для відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу первинно встановлено інвалідність - 3 групу - з 31.08.2016 року з причин поранення, контузії, ТАК, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.

Зазначену довідку видано Обласною Медико-санітарною експертною комісією № 1 на підставі витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, в якому значиться висновок « Поранення (Контузія) та захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії». Зазначений протокол складений з урахуванням висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 570/Ж від 11.03.2016 року, в якому зазначено, що при огляді позивача встановлено наявність рубців в потиличній ділянці, в надбрівній ділянці зліва доверху від тіла брови, в проекції тіла та хвоста лівої брови, в надбрівній ділянці зліва доверху від голівки брови, в проекції гребня правої здухвинної кістки, на тилі п'ясно-фалангового суглобу 2-го пальця лівої кісті, основної фаланги його. Рубці мають завивисту та невизначену форму, білуваті, неоднорідні, щільні, не спаяні з підлягаючими тканинами, рухливі. У висновку спеціаліста зазначено, що описані рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитись внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1985 році.

Зміст витягу з протоколу № 1094 від 14 березня 2016 року засідання Центральної військо-лікарської комісії Міністерства оборони України та висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи безперечно свідчить про те, що в позивача дійсно мало місце поранення, (контузія), яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби позивачем при перебуванні в країнах, де велися військові дії.

Зазначені документи не відкликані, не відмінені та не скасовані.

Інвалідність позивачу встановлена у зв`язку з пораненням, контузією і захворюваннями, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії.

ЦВЛК МО України при проведенні безпосереднього огляду позивача встановила причинний зв'язок його поранення (контузії), з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується витягом із протоколу № 1094 від 14 березня 2016 року.

Відповідно до ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до п. 21.22 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджене наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 розшук архівних документів, необхідних для вирішення питання про причинний зв'язок захворювань (поранень) колишніх військовослужбовців, проводять військові комісаріати. Штатні ВЛК також проводять розшук додаткових документів та надають консультації з питань визначення причинного зв'язку захворювань (поранень) у колишніх військовослужбовців. (п. 21.22).

Таким чином, оскільки обов'язок щодо оформлення, розшуку та подання документів на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), в Департамент фінансів Міністерства оборони України покладено на обласного військового комісара за місцем проживання цих осіб, в позивача відсутній обов'язок щодо розшуку таких документів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивача було звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку служби. Жодних відомостей щодо звільнення позивача у зв'язку з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або відомостей що особою було вчинено такі правопорушення, або про вчинення неправомірних у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або щодо навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, які на час проходження позивачем військової служби були кримінально караними діяннями, матеріали справи, в тому числі архівні довідки, не містять.

Відповідно до ст. 16-4 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідачем на підтвердження наявності таких обставин доказів не надано.

З огляду на вищевикладене, в суду не має підстав вважати довідку Обласної МСЕК № 1, висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 11.03.2016 року № 570/Ж та протокол Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України такими, що не відповідають дійсності.

Наказом Міноборони України від 14.08.2014 № 530 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" чітко визначено, що копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, подається на особу, що звертається за отриманням одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок поранення (контузії), виключно у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Суд зазначає, що щодо категорії осіб, до якої належить позивач, ані при встановлені причинного зв`язку поранення ( контузії, травми або каліцтва), ані для прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги надання документу про причини та обставини поранення (контузії. травми або каліцтва) відповідно до законодавства не вимагається.

За таких обставин, витребування від позивача документа про обставини поранення, контузії суперечить приписам вищевказаних нормативних актів та є противоправним.

Стосовно заперечень, викладених у відзиві третьої особи, суд зазначає, що рішенням Ленінського районного суду у справі № 642/2761/17 від 27.06.2017 року було задоволено позовні вимоги в частині зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату направити висновок, передбачений ПКМ України від 25.12.13 р. №975. Інші вимоги позивача були відхилені судом з підстав передчасності, оскільки станом на дату винесення рішення Ленінським районним судом м. Харкова, не було рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Зазначене рішення прийнято відповідачем 24.11.2017 року, тобто після виконання рішення суду від 27.06.2017 року Харківським обласним військовим комісаріатом. Крім того, відповідачем у зазначеній справі в Ленінському районному суді м. Харкова був Харківським обласним військовим комісаріат, в той час, коли відповідачем по даній справі є Міністерство оборони України. А тому, спір, що розглядається на даний час Харківський окружним адміністративним судом не може бути визнаний таким, щодо якого є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами, а отже підстави, визначені у п. 4. ч. 1 ст.. 238 КАС України відсутні, а провадження у справі закриттю не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення, контузії пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Відповідно до п. 6 6. Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерв одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

В той же час, ч.1. ст.. 16-2 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: п. «б» 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4пункту 2 статті 16 цього Закону).

Зазначені розміри одноразової грошової допомоги було запроваджено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» від 06.04.2017 року № 2004-19. Зокрема Прикінцевими положеннями цього Закону встановлюється, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що на момент винесення оскаржуваного рішення Міністерства оборони України, а саме 24.11.2017 р. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі по тексту - Закон від 20.12.1991 № 2011-XII ), діяв вже в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей № 2004-VIII 6 квітня 2017 року (далі по тексту - Закон 2004-VIII 6 квітня 2017 року).

Судом встановлено, що стосовно позивача до набрання чинності Закону від 6 квітня 2017 року № 2004-VIII не було прийнято рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

А відтак суд приходить до висновку, що дія Закону від 6 квітня 2017 року № 2004-VIII розповсюджується на позивача.

Таким чином, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача, та прийняти рішення з урахуванням положень п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, що діяла на час винесення відповідачем оскаржуваного рішення.

Стосовно посилання відповідача на те, що вимога позивача про зобов'язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу є втручанням в дискреційні повноваження, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень З боку суб'єктів владних повноважень.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові (облвійськкомату) для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотиви відмови (п. 13 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від. 25.12.2013 № 975).

Відповідно до а. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки суду, яка полягає в наступному:

1) позивач є особою, яка має право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно та у розмірах, передбачених п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, що діяла на час винесення відповідачем оскаржуваного рішення (24.11.2017 року), тобто 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4пункту 2 статті 16 цього Закону);

2) щодо осіб, яким встановлено інвалідність, що настала внаслідок поранення (контузії), яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, подання разом з заявою про призначення одноразової грошової допомоги документу, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження - не вимагається.

Щодо вимоги про зобов'язання подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає, що дане питання регулюється ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України та відноситься до дискреційних повноважень суду і не містить в собі імперативного обов'язку, а отже суд вільний у виборі щодо застосування заходів впливу до правопорушника. Враховуючи положення вказаної норми, підстав для зобов'язання відповідача у справі подати звіт про виконання рішення, суд не знаходить, з огляду на що, в задоволенні даної вимоги необхідно відмовити.

Відповідно до ст.ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Міністерства оборони України щодо відмови у в призначенні та виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення, контузії пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню в цій частині.

Керуючись ст.ст. 139, 241-247, 255, 257, 262, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Харківський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України, щодо відмови у в призначенні та виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення, контузії пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язанних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";

Зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення, контузії пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, з урахуванням правової оцінки, наданої в судовому рішенні, як особі, яка має право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно та у розмірах, передбачених п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, що діяла на час винесення відповідачем оскаржуваного рішення (24.11.2017 року), тобто 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4пункту 2 статті 16 цього Закону), та щодо якої подання разом з заявою про призначення одноразової грошової допомоги документу, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження - не вимагається.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду виготовлено 02.04.2018 року.

Суддя Кухар М.Д.