Рішення № 73099820, 02.04.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/462/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді – Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області /надалі - відповідач/ про:

1) визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 10 січня 2018 року, адресованого начальникові ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2;

2) визнання протиправною бездіяльності щодо не вжиття належних заходів реагування по фактам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 10 січня 2018 року;

3) визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення відповідної перевірки, службового розслідування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 10 січня 2018 року;

4) визнання протиправною бездіяльності щодо не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 10 січня 2018 року Головним управлінням Національної поліції України в Полтавській області;

5) зобов'язання розглянути звернення ОСОБА_1 від 10 січня 2018 року, адресованого начальникові ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2;

6) зобов'язання провести службове розслідування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 10 січня 2018 року;

7) зобов'язання надати відповідь на звернення ОСОБА_1 від 10 січня 2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин бездіяльністю відповідача щодо не розгляду звернення, а також не вжиття належних заходів реагування по фактам, викладеним у зверненні від 10 січня 2018 року. Вказував, що відповідь на таке звернення надана з порушенням вимог Конституції України та Закону України "Про звернення громадян" /а.с. 23-28/.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позову, зазначаючи про виконання вимог Закону України «Про звернення громадян» та надання позивачеві у повному обсязі відповіді на питання, порушені у його зверненні від 10 січня 2018 року. Зауважував, що зазначене звернення позивача, подане через Державну установу «Урядовий контактний центр», зареєстроване в ГУНП в Полтавській області 12 січня 2018 року за № ФИ-38/Кц, його розгляд доручено Слідчому управлінню ГУНП в Полтавській області, яким звернення зареєстровано за № 24/ФИ-13/Кц. Відповідь на вказане звернення надано листом Слідчого управління від 23 січня 2018 року. Враховуючи наведене, відповідач просив позов залишити без задоволення /а.с. 44 – 46/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (суддя Довгопол М.В.).

Згідно з розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ №9 від 23 березня 2018 року у зв'язку перебуванням судді Довгопол М.В. у відпустці здійснено повторний автоматизований розподіл справи №816/462/18 та передано справу судді Слободянюк Н.І.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини 4 статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши докази в їх сукупності, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 10 січня 2018 року через Державну установу "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень виконавчої влади направив своє звернення до Національної поліції України № ФИ-7723398, адресоване особисто начальникові ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 /а.с. 31-34/.

У вказаному зверненні позивач наголошував на порушенні розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015170300001412 від 01 жовтня 2015 року; просив ініціювати своєчасне здійснення певних процесуальних дій з проведенням необхідних слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій щодо збирання доказів та проведення процесуальних дій, передбачених КПК України; кожну процесуальну дію або процесуальне рішення просив виконати або прийняти в розумні строки; вимагав надання змістовної відповіді з проведенням службової перевірки по факту порушення розумних строків досудового розслідування кримінального провадження № 12015170300001412 від 01 жовтня 2015 року.

Зазначене звернення надійшло до Головного управління Національної поліції в Полтавській області 12 січня 2018 року та зареєстроване за № ФИ-38/Кц, про що свідчить витяг з Журналу реєстрації звернень громадян, що надійшли поштою, засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи /а.с. 52 - 53/.

15 січня 2018 року вказане звернення передано до Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавської області, де зареєстроване за № 24/ФИ-13/Кц, що підтверджується штампом реєстрації на цьому зверненні /а.с. 48/.

ОСОБА_3 управління Головного управління Національної поліції в Полтавської області від 22 січня 2018 року № 24/ФИ-12/Кц, 24-ФИ/-13/Кц, 24/ФИ-19/ПОКЦ за підписом т.в.о. начальника ОСОБА_4 повідомлено позивача, що вивченням матеріалів кримінального провадження №12015170300001412 від 01 жовтня 2015 року встановлено, що 04 грудня 2017 року зупинено досудове розслідування на підставі пункту 2 частини 1 статті 280 КПК України у зв’язку з тим, що підозрюваний переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його знаходження невідоме; а також, що ухвалою Октябрського районного суду в м. Полтаві від 09 січня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Полтавського РВП ОСОБА_5 про дозвіл на застосування заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні №12015170300001412 від 01 жовтня 2015 року; що хід розслідування перебуває на особистому контролі керівництва слідчого управління ГУНП, а також роз'яснено порядок оскарження рішень, дій та/або бездіяльності слідчого /а.с.35/.

Позивач, посилаючись на те, що звернення від 10 січня 2018 року не розглянуте по суті особою, якій воно адресоване, та за результатами його розгляду не надано відповіді щодо усіх порушених питань, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян".

Частиною 1 статті 1 названого Закону визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 вказаного Закону, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 5 вказаного Закону встановлені вимоги до звернення, а за змістом статті 7 цього Закону визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Суд зауважує, що звернення позивача від 10 січня 2018 року відповідає вимогам статті 5 цього ж Закону, а тому у силу положень частини 1 статті 7 названого Закону мало бути розглянуте по суті особою, якій його адресовано.

Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано статтею 15 Закону України "Про звернення громадян", відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) /частина 1/.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки /частина 3/.

Суд звертає увагу на те, що звернення позивача від 10 січня 2018 року №ФИ-7723398, подане через Урядовий контакт-центр із зазначенням в якості основного отримувача такого звернення – Національна поліція України, адресоване начальнику ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 та стосувалось організації досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015170300001412 посадовими особами слідчого відділу Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області.

Матеріалами справи підтверджено, що звернення позивача від 10 січня 2018 року №ФИ-7723398, яке подане через Урядовий контакт-центр, надійшло для розгляду до Головного управління Національної поліції в Полтавській області 12 січня 2018 року та зареєстроване за № ФИ-38/Кц, а тому мало бути розглянуте по суті органом, яким його отримано, з наданням відповіді за підписом керівника органу або особи, яка виконує його обов’язки, на кожне поставлене запитання.

Суд враховує, що відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

За приписом частини 4 статті 7 цього Закону забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Згідно із пунктом 5.2 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 10 жовтня 2004 року №1177 (надалі – Положення № 1177, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), до кожного звернення не пізніше ніж у п’ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до свого провадження; передати на вирішення до підпорядкованого чи іншого органу; надіслати за належністю до іншого органу виконавчої влади, якщо питання, порушенні у зверненні, не входять до компетенції органів внутрішніх справ, про що одночасно повідомити автора; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України “Про звернення громадян”.

Суд зауважує, що відповідачем не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження правових підстав для передачі звернення позивача від 10 січня 2018 року №ФИ-7723398 Слідчому управлінню ГУНП в Полтавській області.

Також суд бере до уваги, що згідно із пунктом 4.4. Положення № 1177 рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне і правильне виконання прийнятого рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян.

За приписами пунктів 4.6 та 4.7 вказаного Положення звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі поставлені в них питання, вжиті необхідні заходи і заявникам дані вичерпні відповіді.

Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівника або його заступника. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, вжиті апаратом МВС, закладами, установами, підприємствами, що належать до сфери управління МВС, у межах його компетенції, для захисту конституційних прав громадян /пункт 4.7 Положення/.

Так, звернення ОСОБА_1 від 10 січня 2018 року № ФИ-7723398 стосувалося порушення розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015170300001412 від 01 жовтня 2015 року та містило прохання ініціювати своєчасне здійснення певних процесуальних дій з проведенням необхідних слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій щодо збирання доказів та проведення процесуальних дій, передбачених КПК України, а також надання змістовної відповіді з проведенням службової перевірки по факту порушення розумних строків досудового розслідування кримінального провадження № 12015170300001412 від 01 жовтня 2015 року.

ОСОБА_3 управління Головного управління Національної поліції в Полтавської області від 22 січня 2018 року № 24/ФИ-12/Кц, 24-ФИ/-13/Кц, 24/ФИ-19/ПОКЦ за підписом т.в.о. начальника ОСОБА_4 повідомлено позивача, що вивченням матеріалів кримінального провадження № 12015170300001412 від 01 жовтня 2015 року встановлено, що 04 грудня 2017 року зупинено досудове розслідування, на підставі пункту 2 частини 1 статті 280 КПК України у зв’язку з тим, що підозрюваний переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його знаходження невідоме, а ухвалою Октябрського районного суду в м. Полтаві від 09 січня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Полтавського РВП ОСОБА_5 про дозвіл на застосування заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні №12015170300001412 від 01 жовтня 2015 року, та повідомлено, що хід розслідування перебуває на особистому контролі керівництва слідчого управління ГУНП, а також роз'яснено порядок оскарження рішень, дій та/або бездіяльності слідчого /а.с.35/.

Таким чином, вказаний лист містить інформацію про рух кримінального провадження №12015170300001412 від 01 жовтня 2015 року, а не відповіді на поставлені позивачем у зверненні питання.

Так, у відповіді від 22 січня 2018 року № 24/ФИ-12/Кц, 24-ФИ/-13/Кц, 24/ФИ-19/ПОКЦ, зокрема, не зазначено про заходи, вжиті в межах компетенції щодо питань, порушених у зверненні, не вказано про проведення службової перевірки, її результати або про відсутність підстав для її проведення, не наведено відомостей про прийняті рішення за вимогами позивача.

Отже, листом Слідчого управління ГУНП в Полтавській області від 22 січня 2018 року №24/ФИ-12/Кц, 24-ФИ/-13/Кц, 24/ФИ-19/ПОКЦ не вирішено порушені у зверненні позивача питання.

За таких обставин суд вважає, що відповідь на звернення ОСОБА_1 не містить рішення відповідача по суті звернення.

Тож, на думку суду, у спірних правовідносинах мала місце не бездіяльність, як зазначає позивач, а були здійснені дії щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 10 січня 2018 року № ФИ-7723398, що є порушенням вищевказаних норм Закону України "Про звернення громадян".

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 10 січня 2018 року № ФИ-7723398 та надання відповіді від 22 січня 2018 року №24/ФИ-12/Кц, 24-ФИ/-13/Кц, 24/ФИ-19/ПОКЦ на вказане звернення .

Визначаючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 10 січня 2018 року № ФИ-7723398 із наданням відповідей в розрізі кожного із поставлених у зверненні питань відповідно до порядку, визначеного Законом України "Про звернення громадян".

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Полтавській області щодо невжиття належних заходів реагування по його зверненню від 10 січня 2018 року, а також не проведення відповідної перевірки, службового розслідування по обставинам, викладеним у зверненні від 10 січня 2018 року, та про зобов'язання ГУНП в Полтавській області провести службове розслідування у зв`язку з обставинами, викладеними у його зверненні від 10 січня 2018 року, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо вжиття належних заходів реагування по зверненню громадян та проведення службового розслідування за наслідками такого звернення є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження – це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_6 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_6 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Суд зазначає, що вжиття відповідних заходів реагування за зверненнями громадян, обрання певного заходу у тій чи іншій ситуації, а також проведення відповідної перевірки, службового розслідування належить до дискреційних повноважень органу, що розглядає звернення. Також суд враховує, що позивачем не обґрунтовано у позовній заяві які саме заходи реагування за його зверненням від 10 січня 2018 року повинен був вжити відповідач.

Приймаючи до уваги, що звернення позивача не було розглянуто у належному порядку, то і спосіб відновлення, визначений позивачем у прохальній частині позову шляхом зобов'язання відповідача вчинити конкретні дії та надати відповідь конкретного змісту, не підлягає застосуванню в даному випадку, оскільки адміністративний суд не може підміняти інший уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до дискреційних повноважень цього органу державної влади, та випливають зі змісту поставлених у зверненні питань.

Вказана позиція підтверджується ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі №816/1322/17.

Таким чином, позов належить задовольнити частково.

Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" ОСОБА_1 як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору. Доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241 – 245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 36014, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (місцезнаходження: вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 40108630) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області (місцезнаходження: вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 40108630) щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 36014, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) від 10 січня 2018 року № ФИ-7723398 та надання відповіді від 22 січня 2018 року №24/ФИ-12/Кц, 24-ФИ/-13/Кц, 24/ФИ-19/ПОКЦ на вказане звернення.

Зобов’язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області (місцезнаходження: вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 40108630) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 36014, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) від 10 січня 2018 року № ФИ-7723398 із наданням відповіді у розрізі кожного із поставлених у зверненні питань у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя ОСОБА_7