Рішення № 73099706, 29.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/191/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Азарян К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про:

- скасування рішення від 01.12.2017 №603 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

- зобов'язання прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 починаючи з 24.11.2017 з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з її обчисленням із заробітку, отриманого за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження за липень 1986 року з додаванням заробітку по основному місцю роботи в загальній сумі 1108 крб. 23 коп. згідно з довідкою Об'єднаного підприємства готельного господарства від 03.08.1993 № 66, із застосуванням пільг, передбачених частиною 3 статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та в порядку, визначеному частиною 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванням", із збереженням отримуваних на даний час додаткових виплат до пенсії відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рішенням відповідача від 01.12.2017 №603 безпідставно відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на новий вид пенсії та її перерахунку у зв'язку з недоцільністю, оскільки для обчислення пенсії відповідач всупереч ч. 3 ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосував інший період заробітку, а саме за період роботи з 01.01.1987 по 31.12.1991 та з 01.06.2006 по 30.09.2010, тобто період роботи поза межами зон радіоактивного забруднення та після участі позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Зазначав, що відповідно до листа ГУ ПФУ в Полтавській області від 16.01.2018 №729/01-24 розмір пенсії по інвалідності 2 групи згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", обчисленої із заробітку позивача за липень 1986 року за роботу в зоні відчуження, складає 8 917,24 грн, що є значно більшим від розміру пенсії, який зазначено в оскаржуваному рішенні. Вважає, що відповідачем невірно проведено розрахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому наявні підстави для скасування відповідного рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 відкрито провадження у справі № 816/191/18 та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.

05.02.2018 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на відсутність порушення прав позивача, оскільки останній має періоди страхового стажу як до 01.01.2004 року так і після 01.01.2004 року, а тому частина його пенсії обчислена за страховий стаж і заробіток до 01.01.2004 року, в тому числі і з урахуванням оплати праці за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на забруднених територіях, яка підлягає обмеженню на рівні 168 грн. Інша частина пенсії після 01.01.2004 року (за період фактичного наявного в позивача стажу і заробітку тривалістю лише 5 місяців 13 днів при необхідних для повної пенсії 35 років) не дозволить встановити її розмір вище мінімальної пенсії, яка станом на 24.11.2017 року (день звернення позивача за перерахунком пенсії) відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" склала 1373 грн. В загальній сумі обидві частини пенсії позивача (за стаж і заробіток до та після 01.01.2004р.) становили б лише 1541 грн. (168 грн. + 1373 грн.), а з урахуванням доплат по статусу інваліда війни та інваліда-чорнобильця - 2500,96 грн.

Більш вигідним варіантом для обчислення пенсії позивачу за його заявою від 24.11.2017 року є застосування заробітку, визначеного за правилами частинами 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема за весь період страхового стажу з 1 липня 2000 року до моменту його звернення за перерахунком 24.11.2017 року та додатково за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Саме такий варіант обчислення і було взято для розрахунку пенсії позивача під час ухвалення оскаржуваного ним рішення від 01.12.2017 року № 603. Зокрема, в цьому разі для нарахування взято заробіток за матеріалами пенсійної справи за періоди з 01.01.1987 р. по 31.12.1991р. (за 60 календарних місяців стажу по 30.06.2000р.) та за фактично наявний страховий стаж після 01.07.2000 року. Сума пенсії позивачу в разі розрахунку по такому варіанту склала б 3702, 60 грн., що вище, ніж пенсія, визначена із заробітку за роботу на радіоактивно забруднених територіях з урахуванням норм частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пояснював, що це набагато нижче тієї суми, яка нарахована в даний час позивачу на рівні 5871, 34 грн. Тому переведення позивача з пенсії по Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням заробітку за роботу на забруднених територіях є недоцільним, оскільки це погіршує його матеріальне становище.

Зазначав, що відповідно до пункту 15-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії відповідно до Законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав. Отже, позивач не має права на одночасне підвищення пенсії за вказаними законами України, а тому його позовні вимоги в цій частині є неправомірними.

08.02.2018 позивач надав до суду відповідь на відзив на адміністративний позов, в якому вказав про помилковість твердження відповідача про неврахування позивачем ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як у відповідача відсутні підстави для застосування вказаної норми, оскільки частина розміру пенсії за період страхового стажу до 01.01.2004 може обчислюватися лише за особистим бажанням позивача та лише в разі її одержання за віком. Зазначив, що дія положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян", які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а тому пільги по обчисленню середньомісячного заробітку, які надані ст. 57 даного Закону в частині можливості обчислення пенсії незалежно від її виду за один з неповних календарних місяців роботи на територіях радіоактивного забруднення, не можуть бути змінені іншими законодавчими актами, в тому числі, ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також вказував на те, що п. 15-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнено після одночасного нарахування до пенсії додаткової пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян", які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та підвищення до пенсії за Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому норми п. 15-1 Порядку не розповсюджуються на позивача з огляду на існування конституційних гарантій встановлених ст.ст. 22, 58 Конституції України.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши докази по справі, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області, отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

24.11.2017 позивач звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про переведення його з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з її обчисленням із заробітку, отриманого за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження за липень 1986 року, з додаванням заробітку за основним місцем роботи в загальній сумі 1108 крб. 23 коп. згідно з довідкою Об'єднаного підприємства готельного господарства від 03.08.1993 № 66.

Рішенням Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 01.12.2017 № 603 позивачу відмовлено у переведенні на інший вид пенсії та повідомлено, що переведення з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є недоцільним, оскільки розмір пенсії зменшиться.

В подальшому, ОСОБА_1 звернувся із запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо надання інформації про орієнтовний розмір пенсії по інвалідності згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі застосування пільг по обчисленню заробітку, передбачених ч.3 ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та в порядку, визначеному ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 16.01.2018 №729/01-24 позивачу повідомлено, що в разі застосування лише вищезазначених норм чинного законодавства, загальна сума пенсії склала б 8917,24 грн, в тому числі: основний розмір пенсії по інвалідності 2 групи - 7987,84 грн., підвищення до пенсії як інваліду війни II групи відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Примірний розрахунок проведено із заробітку за роботу в зоні відчуження за липень 1986 року на суму 1108 карб.23 коп. згідно з довідкою Об'єднаного підприємства готельного господарства від 03.08.1993 № 66. Осучаснення даного заробітку визначено на підставі ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Не погоджуюсь із відмовою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області та вважаючи своє право на переведення на інший вид пенсії порушеним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Конституційний Суд України зазначив, що Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001).

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

11.10.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до положень п.47 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, пенсії / щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 43 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Відтак, при переведенні з одного виду пенсії на інший особам враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), як при первинному призначенні пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість здійснення за заявою пенсіонера переведення з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за матеріалами пенсійної справи.

Позиція в даних правовідносинах та застосування вищезазначених норм права, викладені Пенсійним фондом України у листі від 16.02.2018 №5210/02-12.

Таким чином, при призначенні пенсії по інвалідності у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ОСОБА_1 має бути розраховано пенсію з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 даного Закону, із застосуванням показника середньої зарплати з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії по інвалідності (2014-2016 роки).

Враховуючи, що ОСОБА_1 після призначення пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" скористався своїм правом на вибір виду пенсії, подав відповідну заяву до пенсійного органу про переведення його на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та необхідний перелік документів, суд дійшов висновку щодо відсутності у відповідача правових підстав для відмови в переведенні позивача з одного виду пенсії на інший.

Доводи відповідача щодо правомірності відмови пенсійного органу в переведенні на інший вид пенсії, з посиланням на те, що внаслідок переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вона зменшиться, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

В додаткових письмових поясненнях відповідачем наведено розрахунок пенсії та зазначено, що на цей час розмір пенсійної виплати по інвалідності позивача становить 5871,34 грн., при розрахунку пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсійної виплати буде становити 3702,60 грн., а тому у відповідача відсутні підстави для переведення позивача на інший вид пенсії.

Відповідно до п. 4 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Вищезазначена норма права регулює правовідносини щодо перерахунку пенсії, а не переведення з одного її виду на інший, які є різними за правовим змістом поняттями та не є підставою для відмови в переведенні на інший вид пенсії.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Відповідно до пп. 4 п. 3 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210) у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Відтак, особа, яка пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 році, має право на обчислення пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за весь фактично відпрацьований час.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

У липні 1986 року ОСОБА_1 працював у Об'єднаному підприємстві готельного господарства та був відряджений до зони відчуження, де безпосередньо брав участь у ліквідації наслідків зазначеної катастрофи з 08.06.1986 по 29.07.1986 і де від впливу іонізуючого випромінювання втратив здоров'я, внаслідок чого став інвалідом.

Об'єднане підприємство готельного господарства здійснило перерахунок заробітної плати ОСОБА_1, одержаної за роботу в зоні відчуження за період з 08.06.1986 по 29.07.1986, розмір заробітної плати ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження за період з 01.07.1986 по 29.07.1986 складає 1108,23 крб.

Постановою правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 від 25.11.2005, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі - Порядок).

Пунктом 2.2 Порядку визначений вичерпний перелік документів, необхідних для призначення пенсії по інвалідності.

Відповідно до п. 2.8. Порядку переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за бажанням пенсіонера за документами, що є у пенсійній справі, та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

В матеріалах пенсійної справи наявна довідка № 66 від 04.08.1993 на ім'я останнього про заробітну плату, одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в липні 1986 року, видану Об'єднаним підприємством готельного господарства. Дана довідка відповідає вимогам чинного законодавства, в судовому порядку вказана довідка недійсною не визнавалася.

Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства, які регулюють підстави та порядок призначення пенсії по інвалідності, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи, суд приходить до висновку про те, що позивач надав документи, необхідні для переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У відповідача відсутні підстави не приймати довідку про його заробіток в зоні відчуження ЧАЕС у липні 1986 році в сумі 1108,23 крб. для обчислення пенсії, що представником відповідача не заперечується.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

У відповідності до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Таким чином, розмір пенсії ОСОБА_1 з інвалідністю II групи складає 90% пенсії за віком.

Щодо посилання відповідача на відсутність у ОСОБА_1 права на одночасне підвищення пенсії за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд зазначає наступне.

Особам з інвалідністю внаслідок війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: особам з інвалідністю II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно п. 13 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах: особам з інвалідністю II групи - 379,6 гривні.

П. 26 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що норми і положення, у тому числі, ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 112 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення» п. 13 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у розмірі, у тому числі, особам з інвалідністю II групи - 379,60 гривень та доповнено зазначений порядок п. 15-1 , згідно з яким особам, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань» і «Про соціальний захист дітей війни», таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.

Як встановлено судом, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2, інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

У відзиві відповідачем зазначено суму пенсії по інвалідності у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка лягла в основу прийняття рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 01.12.2017 №603, в розмірі 3702,60 грн.

В додаткових письмових поясненнях відповідачем зазначено, що вказана сума складається з наступних складових: основний розмір пенсії по ІІ групі інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; підвищення до пенсії як інваліду війни ІІ групи за Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, посилання відповідача на відсутність у позивача права на одночасне підвищення пенсії за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" суперечать наведеному у додаткових письмових поясненнях розрахунку пенсії по ІІ групі інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, суд вважає, що відмова відповідача у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з обчисленням її розміру з урахуванням заробітної плати, отриманої за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження за липень 1986 року та з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду ІІ групи відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту", додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не відповідає закону.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. І.Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 01 грудня 2017 №603

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перевести ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з обчисленням її розміру з урахуванням заробітної плати, отриманої за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження за липень 1986 року та з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду ІІ групи відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту", додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 квітня 2018 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва