Рішення № 73099633, 02.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6908/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 господарства “Розквіт” про визнання дій ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області щодо відмови у видачі наказу про передачу земельної ділянки протиправними та зобов’язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області видати наказ про передачу у власність земельної ділянки площею 6,2900 га (кадастровий номер 5121280800:01:001:0362) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області (за межами населених пунктів),-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 господарства “Розквіт” про визнання дій ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області щодо відмови у видачі наказу про передачу земельної ділянки протиправними та зобов’язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області видати наказ про передачу у власність земельної ділянки площею 6,2900 га (кадастровий номер 5121280800:01:001:0362) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області (за межами населених пунктів).

В судовому засіданні 22.03.2018 року представник позивача підтримав доводи позовної заяви, зазначивши, що позовні вимоги є ґрунтовними, оскільки позивач звернувся до відповідача 24.05.2017 року із відповідним клопотанням на наданими документами, її заява не була своєчасно розглянута та відповідь є незаконною, оскільки ґрунтується на нормах права, які не можуть бути застосовані до спірних правовідносин з огляду на положення ст.58 Конституції України. Представник відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачу було ґрунтовно відмовлено у видачі наказу про передачу землі у власність з посиланням на відповідні положення законодавства, які вже діяли на час надання відповідді позивачу.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач – Головне управління Держгеокадастру в Одесткій області, на підставі ст.ст.15,202,203 ЗК України, Закону України «Про державний земельний кадастр», постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 є місцевим підрозділом центрального органу виконавчої влади у сфері земельних відносин, якому ст.125 ЗК України, ст.23 Закону України «Про державний земельний кадастр» надані певні повноваження щодо оформлення (державну реєстрацію) прав осіб на земельні ділянки, у тому числі й шляхом видачі відповідних документів, що посвідчують це право, а тому спори щодо оскарження їх рішень, дій або бездіяльності з цього питання, відповідно до положень ст.55 Конституції України п.1 ч.1 ст.19 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

24.05.2017 року позивач звернувся до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про надання земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства, площею 6,2900 га, в тому числі 6,2900 га ріллі (кадастровий номер 5121280800:01:001:0362) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Вікторівської сільської ради, Березівського району, Одеської області (за межами населених пунктів).

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області у листі про надання відповіді від 30.06.2017 року № К-9855/0-5728/6-17 відмовило в задоволенні клопотання , посилаючись на відсутність бажаної земельної ділянки у переліку земельних ділянок, призначених для безоплатної приватизації.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, визначаючись щодо заявлених позовних вимог та заперечень відповідача, виходив з наступного.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно приписів ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Положеннями ч.6 ст.118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Частиною 7 ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 вказаного Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 “Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними” затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

Метою Стратегії є створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.

Основними завданнями Стратегії є: впровадження засад стратегічного менеджменту в систему управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності; забезпечення оптимального використання земель, зокрема з урахуванням регіональних програм і планів розвитку територій, генеральних планів населених пунктів; підвищення рівня прозорості та публічності під час формування та реалізації державної земельної політики; підвищення рівня обізнаності населення, землевласників і землекористувачів щодо проблем деградації земель та сталого землекористування; запобігання деградаційним процесам ґрунтового покриву, підвищення рівня родючості ґрунтів; проведення рекультивації порушених земель.

Пріоритетами управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними є: забезпечення паритету інтересів суспільства, територіальних громад та держави під час здійснення повноважень з розпорядження землями; передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності переважно на умовах оренди на строк не більш як сім років; передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в оренду виключно на земельних торгах (в тому числі тих, строк дії оренди яких припиняється), крім установлених законом випадків; оформлення державними підприємствами, установами та організаціями права користування земельними ділянками, які ними фактично використовуються, у строк до 1 січня 2018 року; забезпечення здійснення заходів з охорони земель, збереження і відтворення родючості ґрунтів; забезпечення відкритості, прозорості, прогнозованості, передбачуваності, послідовності діяльності Мінагрополітики та Держгеокадастру під час формування та реалізації державної політики у сфері земельних відносин; запобігання виникненню корупційних факторів.

Органами, що забезпечують реалізацію Стратегії, є Мінагрополітики, Держгеокадастр, інші міністерства та центральні органи виконавчої влади, які беруть участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань реалізації Стратегії.

Держгеокадастр реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до закону, державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; проводить моніторинг та оцінку результативності реалізації Стратегії.

Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні:

формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, за такою формулою: Sбп = Sаук х 0,25, де Sбп - площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області; Sаук - площа земельних ділянок, право оренди на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу;

щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок;

надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції;

враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян.

Згідно розміщеній на офіційному веб-сайті ГУ Держгеокадастр в Одеській області http://land.gov.ua/info/perelik-dilianok інформації про земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру в Одеській області, однак бажана позивачем земельна ділянка в означеному переліку відсутня.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість рішення ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 30.06.2017 року № К-9855/0-5728/6-17, яким позивачу відмовлено у передачі у власність земельної ділянки у власність площею 6,2900 га для ведення селянського господарства кадастровий номер (5121280800:01:001:0362) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області (за межами населених пунктів), оскільки місце розташування об’єкта не відповідає вимогами прийнятого відповідно до Земельного кодексу України нормативно-правового акту – Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ним, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413.

При цьому суд критично оцінює доводи позивача про те, що означений нормативно-правовий акт не підлягав застосуванню у спірних правовідносинах з огляду на те, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру в Одеській області 24.05.2017 року № К-9855/0/5-17, тоді як вказана Стратегія набрала чинності лише 17.06.2017 (Офіційне опублікування: Урядовий кур'єр, 2017, 06, 17.06.2017 №112; Офіційний вісник України, 2017, № 51 (30.06.2017), ст. 1569), виходячи з наступного.

Так, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року по справі №1-7/99)

В даному випадку Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ним передбачає, що у разі надання дозволів на розроблення документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру до набрання чинності цією Стратегією на умовах, що суперечать положенням цієї Стратегії, затвердження такої документації здійснюється до кінця кварталу, що настає за кварталом, в якому була схвалена ця Стратегія.

Поряд із тим, частина 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачає місячний строк для розгляду державним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування відповідного клопотання громадянина, тобто кінцевий термін розгляду ГУ Держгеокадастру в Одеській області клопотання позивача від 24.05.2017, з урахуванням перебігу, припадав з урахуванням свят на 30.06.2017 року.

Таким чином, враховуючи, що до набрання чинності Стратегією удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ним ГУ Держгеокадастру в Одеській області відповідного дозволу на розроблення документації позивачу не надавалося, - ГУ Держгеокадастру в Одеській області на момент розгляду клопотання позивача діяло у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема з урахуванням означеної Стратегії та у суворій відповідності до неї.

На підставі викладеного, не підлягають до задоволення й похідні позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача вимдати наказ про передачу у власність земельної ділянки площею 6,2900 га (кадастровий номер 5121280800:01:001:0362) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 господарства “Розквіт” про визнання дій ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області щодо відмови у видачі наказу про передачу земельної ділянки протиправними та зобов’язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області видати наказ про передачу у власність земельної ділянки площею 6,2900 га (кадастровий номер 5121280800:01:001:0362) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області (за межами населених пунктів) – відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 02.04.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.