Рішення № 73099543, 29.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5877/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Одеса

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Гуманенко В.О.

За участю сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” до Одеської митниці ДФС України про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні товарів,-

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці ДФС, у якому позивач просить суд: визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 ШИН+», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00297; визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 24.10.2017 року № UA500030/2017/000034/2.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2017 року відкрито провадження у справі, зобов’язано відповідача у строк до 29.11.2017 року. надати суду всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 29.11.2017 року.

Ухвалою суду від 04.12.2017 року зупинено провадження у справі до 13.12.2017 року.

Ухвалою суду від 13.12.2017 року продовжено строк зупинення провадження у справі до 18.01.2018 року.

Ухвалою суду від 18.01.2018 року поновлено провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.02.2018 року.

26 березня 2018 року Одеським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про виправлення описок в перших абзацах описових частин ухвал Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2017 року та 18.01.2018 року, виклавши номер оскаржуваної картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у наступній редакції: «№UA500030/2017/00297» замість невірного: «№UA500030/2017/00217».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.05.2017 року між ТОВ « 100 ШИН+» (Покупець) та «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD», Китай (CN) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір №100T-GM, відповідно до умов якого продавець відвантажує, а покупець приймає та оплачує вантажні та легкові шини в асортименті, виробник: «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD», у кількості та по цінам, вказаним у комерційному інвойсі, що є невід'ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у доларах США за одиницю товару та вказана у інвойсі. Сума контракту визначається згідно інвойсу, умови поставки визначаються на умовах Інкотермс 2010. На підставі проформи № SK17JWWSHI007 від 01.08.2017 року відповідно до умов договору ТОВ « 100 ШИН+» здійснило оплату, платіжне доручення б/н від 09.08.2017 року та платіжне доручення б/н від 04.10.2017 року. Позивач зазначає, що 25.08.2017 року з метою додержання умов контракту сторони узгодили інвойс №SK17JWWSHI007, відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість товару: 1 автошина 385/65R22.5-20PR, модель TG107, 183 шт., 26889,5625 доларів США; 2. автошина 385/65R22.5-20PR, модель GM932, 9 шт., 1322,4375 доларів США. Загальна кількість товару складає 192 шт., загальна вартість товару становить 28212,00 доларів США. Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Одеської митниці ДФС електронна вантажна митна декларація №UА500030/2017/016051 від 19.10.2017 року. Позивач вказує, що дана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів, в т.ч.: пакувальний лист (Packing list), №SK17JWWSHI007 від 25.08.2017 року; рахунок-проформа (Proforma invoice) №SK17JWWSHI007 від 01.08.2017 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №SK17JWWSHI007 від 25.08.2017 року; коносамент (Bill of lading) №EGLV140701047653 від 02.09.2017 року; навантажувальний документ (Bordereau) №247 від 19.10.2017 року; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №17C3702S0080/00050 від 04.09.2017 року; банківські платіжні документи, що стосується товару від 09.08.2017 року та 04.10.2017 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.08.2017 року; розрахунок ціни (калькуляція) №SK17JWWSHI007 від 25.08.2017 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №100T-GM від 25.05.2017 року; копія митної декларації країни відправлення №431020170000085247 від 30.08.2017 року. У ВМД №UА500030/2017/016051 від 19.10.2017 року митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору. 23.10.2017 року на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані додаткові документи: лист пояснення ТОВ « 100 ШИН+» від 23.10.2017 року; лист постачальника «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD » від 21.10.2017 року; виписка з каталогу постачальника. Позивач зазначає, що ним надано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом - за ціною договору, у декларації №UА500030/2017/016051 від 19.10.2017 року на рівні 146,9375 Долари США за шт. Проте відповідачем всупереч вимог діючого законодавства за результатами опрацювання поданої ВМД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UА500030/2017/00297 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.10.2017 року №UА500030/2017/000034/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом на рівні 150.9375 Долари США за шт. Позивач зазначає, що 25.10.2017 р. подав до митниці нову ВМД №UА500030/2017/016351, за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до розділу X Митного кодексу України. Вважає протиправним рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 24.10.2017 року №UА500030/2017/000034/2, оскільки відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. В оскаржуваному рішенні зазначено, що у поданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 30.08.2017 року № 431020170000085247 відсутні будь-які відомості про документи, які подані до митного оформлення, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою. Вважає, що зазначене твердження не відповідає дійсності, оскільки, копія МД країни відправлення від 30.08.2017 року № 431020170000085247 містить дані про постачальника, покупця, умови поставки, вагу, найменування кількість та ціну товару, номера контейнерів, умови поставки, що в повній мірі співпадають з даними зазначеними в інших поданих до митного оформлення документах. Відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів товарно-супровідних документів контракту не впливає на числові значення складових митної вартості. В рішенні зазначено, в копії митної декларації країни відправлення від 30.08.2017 року №431020170000085247 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 02.09.2017 року, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало. Позивач вказує, що це твердження не відповідає дійсності і спростовується документами, зокрема, у копії митної декларації країни відправлення від 30.08.2017 року № 431020170000085247 в графі, що має назву «Номер букінгу (коносаменту)» зазначений саме номер букінгу, тобто номеру бронювання місця на судні, який зазвичай співпадає з номером коносаменту. Дата складання букінгу взагалі відсутня в копії митної декларації країни відправлення від 30.08.2017 року № 431020170000085247. Це також підтверджується листом постачальника «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD», що був поданий до митного оформлення але не прийнятий до уваги відповідачем. Щодо відсутності в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах підписів та печаток посадових осіб банку позивач зазначає, що дані документи підписані за допомогою електронного цифрового підпису.

16 січня 2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №1107/18), в якому з посиланням на ст.ст. 51, 52, 53, 54, 55, 57, 58, 58, 256, 337 Митного кодексу України, ст.ст.134,137,138 Кодексу торговельного мореплавства, п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, розділ VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2015 року №684 (Зареєстровано Міністерстві юстиції України 21.08.2015 року за № 1021/27466), п.п.1, 2.2, 2.5, 2.12 розділу 2, розділ 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, ст.3 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні», ст.17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, статтю VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.94 N 475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів", постанови Верховного Суду України від 02.06.2015 року у справі № 21-498а15, від 01.10.2013 року у справі № 21-354а13, від 15.10.2013 року у справі №21-270а13 та від 22.10.2013 року у справі №21-342а13, зазначає наступне.

21 вересня 2017 року до Одеської митниці ДФС надійшов лист Головного управління ДФС в Одеській області від 19.09.2017 року № 2030/9/15-32-23-04, в якому було повідомлено про те, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №32017160020000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ « 100 ШИН» (код ЄДРПОУ 37873875) в період лютий-червень 2017 року, переслідуючи злочинний намір та корисливу мету, здійснюють реалізацію автомобільних шин та дисків за готівковий рахунок без відображення вказаних операцій в бухгалтерській та податковій звітності, створили на території Одеської області та інших обласних центрах України, ряд підконтрольних суб’єктів господарювання, зокрема ТОВ "100 ШИН+" (код ЄДРПОУ 38012976). В ході проведення обшуків у рамках даного кримінального провадження в офісному приміщенні, яке використовують службові особи ТОВ « 100 ШИН» та інші причетні до скоєння кримінального правопорушення особи, виявлені печатки (кліше) нерезидентів, зокрема кліше печатки нерезидентів, які могли бути використані з метою підробки митних документів під час ввезення на територію України ТМЦ та можуть використовуватись в даний час. Також відповідач зазначає, що 22.09.2017 року до Одеської митниці ДФС надійшов лист ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 22.09.2017 року № 917/10/15-52-23, в якому було повідомлено про те, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ "100 ШИН" (код ЄДРПОУ 37873875), в період лютий - червень 2017 року, переслідуючи злочинний намір та корисливу мету, здійснюють реалізацію автомобільних шин та дисків за готівковий рахунок без відображення вказаних операцій в бухгалтерській та податковій звітності, створили на території Одеської області та інших обласних центрах України ряд підконтрольних суб’єктів господарювання, зокрема ТОВ "100 ШИН+" (код ЄДРПОУ 38012976). В ході проведення обшуків у рамках даного кримінального провадження в офісному приміщенні, яке використовують службові особи ТОВ "100 ШИН" та інші причетні до скоєння кримінального правопорушення особи, виявлені печатки (кліше) нерезидентів, зокрема кліше печатки нерезидентів, які могли бути використані з метою підробки митних документів під час ввезення на територію України ТМЦ та можуть використовуватись в даний час. Відповідач вказує, що оскільки листами Головного управління ДФС в Одеській області від 19.09.2017 року № 2030/9/15-32-23-04, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 22.09.2017 року №917/10/15-52-23 повідомлено, що в ході проведення обшуків у рамках даного кримінального провадження в офісному приміщенні, яке використовують службові особи ТОВ "100 Шин" та інші причетні до скоєння кримінального правопорушення особи, виявлені печатки (кліше) нерезидентів, зокрема кліше печатки нерезидента з написом "QINGDAO COUBLESTAR TIRE INDUSTRIAL CO., LTD", які могли бути використані з метою підробки митних документів під час ввезення на територію України ТМЦ та можуть використовуватись в даний час, у Одеської митниці ДФС були наявні підстави вважати, що документи, надані для підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією (МД) № UA500030/2017/016051 від 19.10.2017 року - зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25.05.2017 року № 100T-GM, рахунок-фактура (інвойс) від 25.08.2017 року № SK17JWWSHI007 та інші документи, на яких були наявні печатки нерезидента з написом «QINGDAO COUBLESTAR TIRE INDUSTRIAL CO., LTD», не містили достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базувалися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідач зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості товару до Одеської митниці ДФС разом з МД позивачем були подані: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25.05.2017 року № 100Т-GM, рахунок-фактура (інвойс) від 25.08.2017 року №SK17JWWSHI007 та інші документи. Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UА500030/2017/016051 від 19.10.2017 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв’язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА500030/2017/016051 від 19.10.2017 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 30.08.2017 року №431020170000085247 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлювало ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінювалась; в копії митної декларації країни відправлення від 30.08.2017 року № 431020170000085247 зазначені реквізити коносаменту, який був виданий 02.09.2017 року, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало; в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку. На вимогу митниці декларантом 24.10.2017 року надіслані каталоги виробника товару, банківські платіжні документи від 09.08.2017 року та від 04.10.2017 року, лист від постачальника б/н від 21.10.2017 року та лист б/н, яким додатково перелічені надані документи та повідомлено про те, що більше додаткові документи надаватись не будуть. Відповідач зазначає, що декларантом та його уповноваженою особою не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме не було надано: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею ДФС була проведені консультації, про що зазначено в рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500030/2017/000034/2 від 24.10.2017 року. За результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом щодо було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів (другий метод), про що наявний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500030/2017/000034/2 від 24.10.2017 року. Відповідач вказує, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже було здійснено у максимально наближений час є більшим: рівень митної вартості товару № 1 у митній декларації є більшим 150,9375 дол. США/шт., ніж заявлено декларантом 146,9375 дол. США/шт. (митна декларація від 02.08.2017 року № UA500030/2017/011222). У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500030/2017/000034/2 від 24.10.2017 року.

09 лютого 2018 року на адресу Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №3872/18), в якій він зазначає, що листи ГУ ДФС в Одеській області від 19.09.2017 року № 2030/9/15- 32-23-04, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 22.09.2017 року № 917/10/15-52-23, на які посилається відповідач, не були покладені в основу винесення спірних картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2017/00297 та рішення про коригування митної вартості від 24.10.2017 року № UA500030/2017/000034/2. Тому посилання відповідача на лист ДФС відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України повинно бути залишена без уваги суду. Відповідачем не було взято до уваги , що Експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, до того ж містить данні про постачальника, покупця, умови поставки, вагу, найменування кількість та ціну товару, номера контейнерів, що в повній мірі співпадають з даними зазначеними в інших поданих до митного оформлення документах на підставі яких була здійснена зовнішньоекономічна операція. В рішенні зазначено, в копії митної декларації країни відправлення від 30.08.2017 року № 431020170000085247 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 02.09.2017 року, з чого відповідач робить безпідставний висновок, що на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало. Це твердження, як зазначає позивач, спростовується документами, що були подані до митного оформлення, зокрема, у копії митної декларації країни відправлення від 30.08.2017 року № 431020170000085247 в графі «Номер букінгу (коносаменту)» зазначений саме номер букінгу, тобто номеру бронювання місця на судні, який зазвичай співпадає з номером коносаменту. Дата складання букінгу взагалі відсутня в копії митної декларації країни відправлення від 30.08.2017 року № 431020170000085247, що підтверджується листом постачальника «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD ». Платіжні доручення, що надані до митного оформлення, були підписані з використанням електронного цифрового підпису відповідно до ст.1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», про що свідчить відмітка в правому нижньому куті платіжних доручень.

22 лютого 2018 року на адресу Одеського окружного адміністративного суду надійшли заперечення (вх. №5193/18), у яких відповідач посилається на ті ж самі обставини, що і у відзиві на позов.

Учасники справи в судове засідання 19 березня 2018 року не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 25 травня 2017 року між ТОВ « 100 ШИН+» (Покупець) та компанією «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD» (Продавець) було укладено договір закупівлі імпортного товару №100Т-GM.

За умовами контракту компанія «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD» поставляє товар – вантажні та легкові шини у асортименті бренду, вказаному в комерційному інвойсі, виробництва компанії «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD», адрес: NO.18, QINLING ROAD, QINGDAO, CHINA а ТОВ « 100 ШИН+» отримує товар у відповідності до комерційного інвойсу, який є невід’ємною частиною даного контракту (пп.1.1). Загальна вартість товару по даному договорі вказується у комерційному інвойсі та додається до кожної конкретної поставки товару (пп.3.2). Згідно п.4 договору № 100Т-GM базові умови поставки визначається умовами, вказаними в комерційному інвойсі, умови поставки повинні відповідати правилам «Інкотермс 2010». Відповідно до пп. 5.1, 5.2 вказаного договору покупець здійснює оплату за товар продавцю банківським перерахунком на розрахунковий рахунок продавця. Порядок оплати товару здійснюється в рахунку-проформі на кожну поставку товару.

З метою митного оформлення товару ТОВ « 100 ШИН+» для підтвердження його митної вартості до Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація №UA500030/2017/016051 від 19.10.2017 року, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: пакувальний лист, №SK17JWWSHI007 від 25.08.2017 року; рахунок-проформа №SK17JWWSHI007 від 01.08.2017 року; рахунок-фактура (інвойс) №SK17JWWSHI007 від 25.08.2017 року; коносамент №EGLV140701047653 від 02.09.2017 року; навантажувальний документ №247 від 19.10.2017 року; сертифікат про походження товару №17C3702S0080/00050 від 04.09.2017 року; банківські платіжні документи, що стосуються товару від 09.08.2017 року та 04.10.2017 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.08.2017 року; розрахунок ціни (калькуляція) №SK17JWWSHI007 від 25.08.2017 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №100T-GM від 25.05.2017 року; копія митної декларації країни відправлення №431020170000085247 від 30.08.2017 року.

Відповідно до ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.

Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UA500030/2017/016051 від 19.10.2017 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та (або) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларанту, крім того, було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

Судом встановлено, що ТОВ « 100 ШИН+» зверталось до Одеської митниці ДФС з листом від 23.10.2017 року, у якому надані пояснення щодо розбіжностей та надано виписку з каталогу постачальника товару, лист постачальника «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD» від 21.10.2017 року та платіжні доручення з печаткою посадових осіб банку.

24 жовтня 2017 року Одеською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2017/000034/2, у зв'язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 28980USD (2-й метод визначення митної вартості) та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2017/00297 та

Так, у вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані документи містять розбіжності та наявні ознаки підробки, а саме: 1) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 30.08.2017 № 431020170000085247 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється; 2) в копії митної декларації країни відправлення від 30.08.2017 № 431020170000085247 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 02.09.2017, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало; 3) в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку. Декларант або уповноважена ним особа зобов’язані (за наявності) протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та (або) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини Також декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом 24.10.2017 надіслано каталоги виробника товару, банківські платіжні документи від 09.08.2017 та від 04.10.2017, лист від постачальника б/н від 21.10.2017 та лист б/н яким додатково перелічені надані документи та повідомлено про те, що більше додаткові документи надаватися не будуть. Однак декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ. Слід зазначити що надані каталоги не містять інформацію про ціну товару. В органу доходів і зборів наявна інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ буде застосовано метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. За результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: за ціною договору щодо ідентичних товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних), митне оформлення яких вже здійснено ТОВ « 100 ШИН+», по товару №1 є більшим 150,9375 дол. США / шт. ніж заявлено декларантом 146,9375 дол. США / шт. (МД від 02.08.2017 №А500030/2017/011222).

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500030/2017/000034/2 від 24.10.2017 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00297 суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості за ціною щодо ідентичних товарів.

Експортна декларація ЕХ-1 - це митний документ, що підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу, законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну-імпортер. Відповідно до умов Інкотермс 2010 експортну декларацію може оформляти продавець чи покупець продукції.

Згідно експортної декларації №431020170000085247 вбачається, що поставка товару здійснюється на умовах CFR, код товару 40112000.90, найменування товару: радіальні цільнокордні шини для вантажних автомобілів 385/65R22.5-20PR, кількість товару 192 шт., сума – 28212,00 дол. США, номер контейнера НМСU9024770. Експортна декларація також містить дані про постачальника (QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD), примітку (призначення: для вантажних автомобілів, малюнок протектора: FL07, TG107, торговельна марка FIRELION; TRANSKING), що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в інших поданих до митного оформлення документах.

Так, зокрема, у рахунку-фактурі (інвойсі) №SK17JWWSHI007 від 25.08.2017 року, оформленому на підставі контракту №100Т-GМ від 25.05.2017 року, містяться відомості про постачальника: QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD та інформація про товар: торговельна марка FIRELION; TRANSKING, 385/65R22.5-20PR, малюнок протектора: FL07 та TG107, загальна кількість 192, загальна вартість 28212 доларів США.

У пакувальному листі № SK17JWWSHI007 від 25.08.2017 року, виданого згідно контракту №100Т-GМ від 25.05.2017 року містяться відомості про постачальника: QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD, про контейнер НМСU9024770 та інформація про товар: торговельна марка FIRELION; TRANSKING, малюнок протектора: FL07 та TG107, загальна кількість 192.

У проформі-інвойсі № SK17JWWSHI007 від 01.08.2017 року, виданому згідно контракту №100Т-GМ від 25.05.2017 року містяться відомості про постачальника: QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD» та інформація про товар: 385/65R22.5-20PR, малюнок протектора: FL07 та TG107, загальна кількість 192, загальна вартість 28212 доларів США.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання митного органу на неможливість ідентифікації митної декларації з конкретною поставкою не знайшло свого підтвердження та відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів товарно-супровідних документів контракту не впливає на числові значення складових митної вартості.

Щодо посилання відповідача у рішенні про коригування митної вартості товару на надання позивачем до митного оформлення банківських платіжних документів від 09.08.2017 року б/н та 04.10.2017 року б/н, у яких відсутні підписи та печатки посадових осіб банку, то суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 року N 852-IV визначено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Як вбачається з наданих до суду копій платіжних доручень від 09.08.2017 року та від 04.10.2017 року в нижньому правому куті документа міститься відмітка – «TASCOMBANK JSC (FORMERLY BANK STANDART) виконано, дата (09.08.2017 та 04.10.2017), код банку MUNIUA22, електронний підпис є коректним», яка свідчить, що вказані платіжні доручення проведені банком та підписані електронним підписом, а тому посилання відповідача, що платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку не знайшло свого підтвердження.

Щодо посилання Одеської митниці ДФС на те, що в копії митної декларації країни відправлення № 431020170000085247 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 02.09.2017 року, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існував, суд зазначає, що на митній декларації країни відправлення № 431020170000085247 відсутня дата (30.08.2017 – «дата подання декларації»).

Окрім цього у експортній вантажній митній декларації країни відправлення №431020170000085247 у графі «Номер букінгу (Коносаменту)» вказано 140701047653, тобто номер бронювання місця на судні, який зазвичай співпадає з номером коносаменту. При цьому суд зазначає, що у експортній вантажній митній декларації країни відправлення №431020170000085247 відсутня дата складання букінгу, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що оформленому в подальшому коносаменті від 02.09.2017 року №140701047653 присвоєно номер бронювання місця на судні.

Дані обставини підтверджується листом «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD» від 21.10.2017 року, у якому зазначено, що в експортній декларації від 30.08.2017 року. №431020170000085247 в графі номер букінгу (коносамента) указано номер букінг нот, який надає можливість резервувати (бронювати) місце на судні.

Відповідно до ст.ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на листи Головного управління ДФС в Одеській області від 19.09.2017 року № 2030/9/15-32-23-04, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 22.09.2017 року № 917/10/15-52-23 щодо виявлення в ході обшуків печаток (кліше) нерезидентів, які могли бути використані з метою підробки митних документів під час введення на територію України ТМЦ та можуть використовуватись у даний час, що в свою чергу обумовлювало підстави вважати, що надані документи для підтвердження митної вартості товарів за МД № UA00030/2017/018178 від 22.11.2017 року не містили достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базувалися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак вищезазначені листи Головного управління ДФС в Одеській області від 19.09.2017 року № 2030/9/15-32-23-04, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 22.09.2017 року № 917/10/15-52-23 не були покладені в підґрунтя для прийняття спірних картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00297 та рішення про коригування митної вартості від 24.10.2017 №UA00030/2017/000034/2, а тому посилання на них у відзиві на позов судом до уваги не приймаються.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею ДФС, є необґрунтованим та не відповідає вимогам митного законодавства.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про необхідність скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500030/2017/00297 та рішення про коригування митної вартості від 24.10.2017 року № UА500030/2017/000034/2 у зв’язку з їх протиправністю.

Щодо вимоги позивача визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 ШИН+», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд зазначає наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_1 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_1 Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже дискреційні повноваження - це повноваження суб'єкта владних повноважень закріплені у законодавстві обирати у конкретній ситуації між альтернативами управлінськими рішеннями, кожне з яких є правомірним.

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач невірно зазначив, що у документах, наданих позивачем для митного оформлення товарів наявні розбіжності, однак ґрунтуючись на помилкових висновках Одеська митниця ДФС діяла в межах своїх дискреційних повноважень, обираючи другорядний метод визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів, а порушене право позивача відновлюється у спосіб, визначений п.2 ч.1 ст.5 КАС України, що є для даної справи достатнім для відновлення становища, що існувало до порушення права.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 ШИН+», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» судового збору у розмірі 3200,00 грн. за дві позовні вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” до Одеської митниці ДФС України про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні товарів - задовольнити частково.

Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500030/2017/00297, видану Одеською митницею ДФС.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 24.10.2017 року № UА500030/2017/000034/2, прийняте Одеською митницею ДФС.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” (код ЄДРПОУ 38012976) судовий збір у сумі 3200(три тисячі двісті)грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено 29.03.2018 року.

Суддя М.М.Аракелян

.