Ухвала суду № 73099520, 27.03.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/13527/17 Провадження №11-кп/773/86/18 Головуючий у 1 інстанції:Ющук О. С. Категорія: ч.1 ст.122, ч.1 ст.296 КК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів - Подолюка В.А., Борсука П.П.,

з участю

секретаря - Старенько Л.М.,

прокурора - Грицюка Р.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Стасюка О.Л.,

потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження №12017030010003160 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 жовтня 2017 року щодо нього,

В С Т А Н О В И В :

Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, не працюючий, з середньою освітою, одружений, українець, гр.України, раніше не судимий,

засуджений:

- за ст.122 ч.1 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі;

- за ст.296 ч.1 КК України до покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначено ОСОБА_1 до відбуття 3 (три) роки обмеження волі.

Строк відбуття покарання постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_3 - 3640 (три тисячі шістсот сорок) гривень 24 копійки матеріальних збитків, 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат пов'язаних із наданням правової допомоги та 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_1, 04.07.2017 року, близько 16.30 год., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в громадському місці, а саме на дитячому майданчику поблизу ТЦ "Глобус", що знаходиться за адресою: місто Луцьк, вулиця Єршова, 11, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки та моральності, діючи з особливою зухвалістю, з хуліганських мотивів, умисно, намагаючись самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, використовуючи малозначимий привід, наніс потерпілій ОСОБА_3 один удар взутою ногою по лівому коліну, після чого наніс їй два удари кулаком правої руки в ділянку скроні зліва, один удар кулаком лівої руки по тулубу справа, після чого наніс один удар кулаком правої руки в область нижньої щелепи потерпілої зліва, внаслідок чого остання впала на спину у насадження кущів та вдарилась і подряпалась об них головою та спиною. Після цього ОСОБА_1, продовжуючи свої протиправні дії, побачивши, що потерпіла підвелась, наніс їй один удар кулаком правої руки у ніс, в наслідок чого вона знову впала на спину, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді забою лівого колінного суглобу з травматичним пошкодженням м'яких тканин суглобу та розривом меніска; закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку; синців на нижній повіці лівого ока, на верхній губі зліва, на зовнішній поверхні правого плеча, в поперековій ділянці справа, на внутрішній та задній поверхнях цього ж плеча; забою м'яких тканин тьмяно-потиличної ділянки голови зліва; крововиливу під слизову оболонку верхньої губи зліва; множинних лінійних подряпин в ділянці лівого плеча та передпліччя, на задній поверхні правого передпліччя, які згідно висновку експерта № 646 від 06.07.2017 за ступенем тяжкості розподіляються наступним чином: забій лівого колінного суглобу з травматичним пошкодженням м'яких тканин суглобу та розривом меніска - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для його загоєння та лікування необхідний час більше 21-ї доби; закрита черепно-мозкова травма з струсом головного мозку - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для його лікування необхідний час більше 6 діб; решта тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості як кожне окремо, так і в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації своїх дій вважає, що призначене покарання не відповідає тяжкості скоєних злочинів та, що при призначенні покарання не враховано обставин, що пом'якшують покарання. Просить вирок в частині призначення покарання змінити, призначивши остаточну міру покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України..

Заслухавши суддю-доповідача, який доповів суть вироку, пояснив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити, прокурора, потерпілу та представника потерпілої, які апеляційну скаргу вважали безпідставною, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.296КК України, підтверджуються зібраними в провадженні доказами і ніким не оспорюються.

Діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оскаржується.

Твердження обвинуваченого в апеляційній скарзі про наявність підстав для призначення покарання з застосуванням положень ст.75 КК України, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

До обставин, що пом'якшують покарання, суд по справі відніс щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

До обставин, що обтяжують покарання, суд відніс вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Як вбачається з вироку при призначенні ОСОБА_1 покарання судом вірно враховано характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, який вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, та що на його утриманні перебуває брат ОСОБА_4, який є психічно хворим, і дружина ОСОБА_5, інвалід III групи, вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння, думку потерпілої, яка настоювала на суворій мірі покарання, а тому вірно призначив покарання в межах санкції статей за якими він обвинувачується, із застосуванням ст.70 КК України, у виді обмеження волі.

Разом з тим призначаючи ОСОБА_4 реальне покарання у виді обмеження волі суд першої інстанції не в повній мірі врахував, особу обвинуваченого, який вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, перебування на його утриманні брата ОСОБА_4, який є психічно хворим та дружини ОСОБА_5, інваліда III групи.

Крім того в судове засідання стороною захисту було надано характеристики з місця роботи та місця проживання обвинуваченого, згідно яких він має постійне місце роботи та проживання, де характеризується позитивно, а також документальні докази про відшкодування шкоди, визначеної в судовому рішенні, в повному об'ємі.

Враховуючи усі зазначені вище обставини провадження у їх сукупності колегія суддів судової палати вважає, що є всі підстави для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробування з встановленням максимального випробувального терміну та з покладенням на ОСОБА_1 обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Апеляційний суд вважає, що призначене покарання з випробовуванням, з встановленням максимального іспитового строку, буде достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарань.

Тому вирок суду першої інстанції відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 408 КПК України в частині призначеного обвинуваченому покарання підлягає зміні, з призначенням покарання на підставі ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 409 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 жовтня 2017 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінити.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Дата набрання законної сили 27.03.2018р.

Суддя В.В. Гапончук

помічник судді О.В. Курбай