Рішення № 73099483, 02.04.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 р. справа № 484/2854/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. Робесп'єра, 24, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200

до відповідачів:1. Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 2. Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_3, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

треті особи:Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

про:визнання протиправними дії та скасування постанови від 17.08.2017р. № 103, скасування припису від 09.08.2017 № 159,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась з позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_4, будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_3 (далі-відповідачі), третя особа - управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі-Управління) про визнання протиправними дій в частині складання акту перевірки від 09.08.2017 року, припису №159 від 09.08.2017 р., постанови №103 від 17.08.2017 р.; визнання протиправними та скасування постанови №103 від 17.8.2017 р., припису №159 від 09.08.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що протокол, акт та припис складались за її відсутності та отримані нею пізніше розгляду справи про адміністративне правопорушення - 18.08.2017 р., що позбавило права позивача на захист та є порушенням норм діючого законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідачі, третя особа надали до суду відзив, згідно якого вважають позовні вимоги не обґрунтованими, оскільки вони діяли в межах та спосіб передбачений законодавством, а саме позивача було вчасно попереджено про перевірку, перевірка проводилась в присутності позивача, а протокол, в якому зазначалось про дату, час і місце розгляду справи отримано позивачем вчасно, а відтак у позивач не позбавлений був права бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та прийняття постанови.

Від обох сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

27.07.2017 р. співробітниками Управління проведено перевірку об’єкту «Будівництво ангару» за адресою вул. Робесп’єра, 20, м.Первомайськ, Миколаївська область (далі-об’єкт), власником якого є ОСОБА_1 Перевірку проведено на підставі п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 (далі-Порядок №553), направлення на перевірку від 18.07.2017 р. №483, у зв’язку з надходженням звернення до виконкому Первомайської міської ради від 27.06.2017 №Х-570-17/ОП. Перевірку проведено у присутності позивача, що не заперечується позивачем.

За результатами перевірки співробітниками Управління встановлено, що позивачем власними силами побудовано ангар, що відповідно до п. 5.1 БН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ, відноситься до класу наслідків – СС1, на земельній ділянці, яка не відповідає своєму цільовому використанню та без необхідних дозвільних документів, та експлуатується без прийняття в експлуатацію. Ангар. чим порушено абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ч. 3 ст. 35 Земельного кодексу.

У зв’язку з виявленими порушеннями, Управлінням складено акт, протокол від 09.08.2017 р. та винесено припис №159 від 09.08.2017 р., які направлені поштою на адресу позивача.

17.08.2017 р. Управлінням розглянуто справу про адміністративне правопорушення і прийнято постанову №103, якою визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст.96 КУаАП та накладено штраф в розмірі 10200 грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно з ч.1, 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно- будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Отже, відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно - будівельний контроль.

Відповідно до ч. 2 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затверджених постановою КМУ№466 від 13.04.2011, будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту.

Частиною 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за виконання будівельних робіт без зареєстрованого повідомлення.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем здійснено будівництво та проводиться експлуатація об’єкта за відсутності дозвільних документів, відповідно нею порушено вищезазначені норми містобудівного законодавства. На спростування цього позивачем не надано до суду жодного пояснення чи доказів. Так, з позовної заяви вбачається, що позивач не згоден лише з порядком прийняття оскаржуваних документів, а щодо суті порушень нічого не зазначила.

За порушення вчинені позивачем частинами 1, 5, 9 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачена відповідальність.

Відповідно до ст. 244-6 КУпАП, органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п’ятої), частини перша та друга статті 188-42).

Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, або щодо об’єктів будівництва I, II, III, IV та V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), або щодо об’єктів будівництва III та IV категорій складності, розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), або щодо об’єктів будівництва V категорії складності, розташованих у межах населених пунктів, а також щодо об’єктів, розташованих у межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п’ятої), частини перша та друга статті 188-42).

Статтею 256 (далі - КУпАП) визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

На виконання вищезазначеної норми позивачу у протоколі від 09.08.2017 р. роз’яснено права та обов’язки, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 17.08.2017 р. о 12.00 год.. Протокол надіслано поштою та отримано позивачем 12.08.2017 р., про що свідчить поштове повідомлення про отримання відправлення (арк. с. 21).

17.08.2017 р. відповідачем розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно позивача та винесено постанову про адміністративне правопорушення №103, якою визнано винною позивача та накладено штраф у розмірі 10200 грн.

Отже, твердження позивача щодо отримання нею припису, протоколу та акту перевірки лише 18.08.2017 р., тобто після винесення постанови про адміністративне правопорушення, чим позбавлено її права бути присутньою під час розгляду справи не відповідає дійсності. Щодо суті порушення, то матеріалами справи підтверджено, що позивач збудувала ангар та ввела його в експлуатацію без дозвільних документів, чим порушила ч. 1, ч. 5 ч. 9 ст. 96 КУпАП, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10200 грн.).

Таким чином, під час проведення перевірки та розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачі діяли у межах та спосіб передбачений діючим законодавством України. Доводи позивача, викладені в позовні заяві спростовуються матеріалами справи та не доводять протиправності оскаржуваних припису і постанови.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Робесп'єра, 24, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2 (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 ) Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_3 (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ) третя особа - управління Державної архутектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 37471912) , відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз