Рішення № 73099262, 21.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/439/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Коморний О.І,

секретар судового засідання Михалюк М.Ю.

за участю

позивача ОСОБА_1

представник відповідача не прибув

третя особа1 не прибула

третя особа2 не прибула

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокальської районної державної адміністрації, Відділу державної реєстрації Сокальської РДА за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача ОСОБА_2 реєстратор ОСОБА_3, ОСОБА_2 реєстратор ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію.

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сокальської районної державної адміністрації, Відділу державної реєстрації Сокальської РДА за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача ОСОБА_2 реєстратор ОСОБА_3, ОСОБА_2 реєстратор ОСОБА_4, у якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 11164945 від 25.02.2014 року, щодо реєстрації нерухомого майна по вул. Мазепи, 12 м. Сокаль, Сокальський район, Львівська область.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті позивачем спадщини, державний нотаріус повідомив про неможливість видати свідоцтво про прийняття спадщини, оскільки у ОСОБА_2 реєстрі права на нерухоме майно про реєстрацію права власності відносно будинку внесено два записи про право власності. ОСОБА_2 реєстратор Реєстраційної служби Сокальського РУЮ у Л/о ОСОБА_3 24.02.2014 року повторно провела державну реєстрацію будинку по вул. Мазепи, 12 у м. Сокаль будинку в цілому, а не узаконеної та введеної в експлуатацію прибудови. Тому, державний реєстратор Реєстраційної служби Сокальського РУЮ у Л/о ОСОБА_3 помилково внесла запис в реєстр про реєстрацію всього нерухомого майна і будинку в цілому по вул. Мазепи, 12 у м. Сокаль, коли мала внести лише зміни в частині узаконення прибудови. Позивач попередньо звернувся до органів юстиції для вирішення питання щодо неправильної реєстрації права власності на нерухоме майно, проте отримавши відмову звернувся в суд із відповідною позовною заявою.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, оскільки немає можливості забезпечити участь представника Сокальської РДА. При розгляді справи поклався на розсуд суду, щодо задоволення позовних вимог не заперечив.

Суд заслухав пояснення позивача, повно, всебічно та об’єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

01.03.2013 року державний реєстратор Реєстраційної служби Сокальського РУЮ у Л/о ОСОБА_4 провів державну реєстрацію права власності на будинок по вул. Мазепи, 12 у м. Сокаль без врахування самовільно збудованої прибудови за ОСОБА_5 номер запису про право власності 310733.

ОСОБА_5 подала декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, а саме реконструкції будинок по вул. Мазепи, 12 у м. Сокаль. Після погодження декларації про готовність об’єкта до експлуатації Інспекцією ДАБК у Львівській області 31.12.2013 року, повторно звернулась із заявою в реєстраційну службу для проведення реєстрації добудови.

ОСОБА_2 реєстратор Реєстраційної служби Сокальського РУЮ у Л/о ОСОБА_3 24.02.2014 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 11164945 від 25.02.2014 року, повторно провела державну реєстрацію будинку по вул. Мазепи, 12 у м. Сокаль будинку в цілому, номер запису про право власності 4776811.

21.07.2016 року ОСОБА_5 померла, її донька, ОСОБА_1 17 листопада 2016 року звернувся в Сокальську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини.

ОСОБА_2 нотаріус ОСОБА_6 повідомив, що видати свідоцтво про прийняття спадщини неможливо, оскільки у ОСОБА_2 реєстрі права на нерухоме майно про реєстрацію права власності відносно будинку по вул. Мазепи, 12 м. Сокаль, Сокальський район, Львівська область внесено два записи про право власності.

На звернення ОСОБА_1 до Головно територіально управління юстиції у Львівській області із вимогою про скасування помилково внесених відомостей про державну реєстрацію права власності, надана відповідь листом від 20.09.2017 року про те, що позивачу необхідно звернутись із вказаним питанням у центр адміністративних послуг.

Центру адміністративних послуг лист ОСОБА_1 скерував в Міністерство юстиції України.

10.11.2017 року Міністертсво Юстиції України надало відповідь про необхідність ОСОБА_1 звернутися до суду для внесення запису про скасування державної реєстрації.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Публічно правовий спір згідно з п.2 ч.1 ст. 4 КАС України - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

З наведеного визначення слід зробити висновок, що публічно-правовий спір є видом правового спору, для якого характерні наступні ознаки: спір виникає з публічно-правових відносин; сторонами спору є суб’єкти публічно-правових відносин, серед яких особливим правовим статусом наділені органи публічної адміністрації; сфера виникнення спору зумовлена реалізацією публічного інтересу; предметом спору є рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів публічно-правових відносин, які порушують або можуть порушити права, свободи та інтереси інших суб’єктів.

Право на звернення до суду та способи судового захисту закріплено у ст. 5 КАС України, відповідно до ч.1 якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.2 цієї ж статті, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що фактично позивач оскаржує рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на підставі якого повторно здійснено реєстрацію нерухомого майна.

Судом встановлено з матеріалів справи, що відповідачем визнано помилкову повторну реєстрацію будинку по вул. Мазепи, 12 у м. Сокаль в цілому, замість внесення змін до вже існуючого запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про узаконену та введену в експлуатацію прибудову.

Згідно п.1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закону) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону, державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - ОСОБА_2 реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав.

Статтею 18 Закону, передбачено порядок проведення державної реєстрації, також такий порядок передбачений п.6 Порядку Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127, якими передбачено, що реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на один і той самий об’єкт двічі не може бути проведена.

Тому, згідно ч.1 ст. 26 Закону, державний реєстратор повинен був зареєструвати зміни внесені щодо технічних характеристик будинковолодіння по вул. Мазепи, 12 у м. Сокаль.

Згідно ч.1 ст. 26 Закону, у разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

З огляду на вказані фактичні обставини справи суд дійшов висновку, що відповідач протиправно здійснив повторну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевірив дії та рішення відповідача чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не були дотримані повністю. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 704,80 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, –

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 11164945 від 25.02.2014 року), щодо реєстрації нерухомого майна по вулиці вул. Мазепи,12, м.Сокаль, Сокальський район, Львівська область.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул. Мазепи 12, м. Сокаль, Львівська область, 80000 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 22.05.1962 р.н.) за рахунок бюджетних асигнувань Сокальської районної державної адміністрації львівської області (вул. Шептицького ,26 м. Сокаль, Сокальський район, Львівська область, 80000, ЄДРПОУ: 04056405) судовий збір в сумі 704(сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 02.04.2018р.

Суддя Коморний О.І.