Рішення № 73099253, 23.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/708/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Коморний О.І,

секретар судового засідання Михалюк М.Ю.

прокурор Гуділін В.В.

представники позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Головне управління ДФС у Львівській області про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» податкового боргу.

Обставини справи.

Заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Головне управління ДФС у Львівській області звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», з урахуванням збільшення позовних вимог, податкового боргу в сумі 412662, 04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податкову заборгованість, яка виникла внаслідок несплати самостійно визначених платником податків податкових зобов’язань. Оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, Заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Головне управління ДФС у Львівській області звернувся із позовом до суду.

Ухвалою суду від 21.02.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 14.03.2018 року за клопотанням відповідача суд перейшов з спрощеного провадження в загальне.

В судовому засіданні 23.03.2018 року відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі та подав заяву про відстрочення виконання судового рішення.

Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (далі - ДП МОУ «Західвійськбуд»), зареєстроване за адресою: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 224, та 08.02.2000 взяте на облік як платник податків Залізничною ОДПІ, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов’язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ДП МОУ «Західвійськбуд», у відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, є платником податку та, згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, несе обов’язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Податкового кодексу України, є податковим обов’язком. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов’язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість складає 412662,04 гривень.

Вказана сума податкового боргу виникла на підставі:

По податку на додану вартість - 397 636,65 грн.:

- податкова декларація з податку на додану вартість від 19.06.2017 року на суму 33637 грн. (залишок несплаченої суми 18993,73 грн.);

- податкова декларація з податку на додану вартість від 18.07.2017 року на суму 24938 грн.

- податкова декларація з податку на додану вартість від 18.08.2017 року на суму 38282 грн.

- податкова декларація з податку на додану вартість від 18.09.2017 року на суму 33890 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 18.10.2017 року на суму 32967 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 20.11.2017 року на суму 32661 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 19.12.2017 року на суму 33431 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2018 року на суму 43454 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 19.02.2018 року на суму 29981 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0146711211 від 09.11.2017 року на суму 66905,64 грн., винесене на підставі акта про результати перевірки №002168/13-01-12-11/24308317/238 від 17.10.2017 року;

- податкове повідомлення-рішення №0048481211 від 13.02.2018 року на суму 26356,02 грн., винесене на підставі акта про результати перевірки №000476/13-01-12-11/24308317 від 12.02.2018 року;

Пеня згідно зворотного боку облікової картки у сумі 15777,26 грн.

По земельному податку з юридичних осіб - 15025,39 грн.

Пеня згідно зворотного боку облікової ставки у сумі -15025,39 грн.

Приписами пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу повинен подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно п.54.1 ч.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, самостійно визначене платником податків податкове зобов’язання оскарженню не підлягає.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 25.06.2013 року №867-19.

При цьому, сторонами у справі доказів оскарження чи скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Судом встановлено з матеріалів справи, що позивачем винесено та надіслано відповідачу податкове повідомлення-рішення №0146711211 від 09.11.2017 року на суму 66905,64 грн. на підставі акта про результати перевірки №002168/13-01-12-11/24308317/238 від 17.10.2017 року та податкове повідомлення-рішення №0048481211 від 13.02.2018 року на суму 26356,02 грн. на підставі акта про результати перевірки №000476/13-01-12-11/24308317 від 12.02.2018 року.

Таким чином, оскільки відповідачем не було погашено узгоджені суми грошових зобов’язань, тому в силу п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно п.4 ст.102 ПК України, у разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Оскільки суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, такі визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у термін).

Відповідно до положень статті 131 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

На підставі частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Як визначено частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно п.2 ч.6 ст.246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення вказується про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Клопотання відповідача про відстрочення рішення суду мотивоване тим, що ДП МО України «Західвійськбуд» є структурним підрозділом органу державної виконавчої влади - Міністерства оборони України та засноване на майні Збройних Сил України, крім того, є госпрозрахунковим підприємством, яке отримує основний дохід виключно за рахунок здійснення своєї господарської діяльності (надання послуг вантажною технікою, виконання будівельних робіт, оренда нерухомого майна за погодженням із РВ ФДМУ по Львівській області). Державне підприємство не отримує дотацій та пільг з державного бюджету.

З 2012 року державними виконавцями були арештовані банківські рахунки відповідача. Станом на сьогоднішній день арешти з банківських рахунків не зняті, фінансове становище ДП МО України «Західвійськбуд» є вкрай важким, оплата всіх обов’язкових розрахунків з бюджетами за податками, зборами здійснюється структурним підрозділом відповідача - Філією ДП МО України «Західвійськбуд» « 66 УНР».

Враховуючи виплати заробітної плати працівникам та нарахувань з неї, а також сплати загальнообов'язкових платежів до Державного бюджету України, крім того мінімального підтримання життєдіяльності підприємства в цілому, винесене судом у даній справі рішення про задоволення позовних вимог суттєво вплине на і так скрутний фінансовий стан відповідача.

З урахуванням поданих відповідачем доказів суд вважає за необхідне відстрочити виконання рішення суду у справі №813/708/18 від 23.03.2018 року строком на 1(один) рік.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297, 378 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (вул. Городоцька 224, м. Львів, 224, 79040; ЄДРПОУ 24308317) до бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, кошти за податковим боргом в сумі 412662 (чотириста дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 04 коп.

3.Відстрочити виконання рішення про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» податкового боргу в сумі 412662 (чотириста дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 04 коп. строком на 1(один) рік.

4. Судові витрати з сторін не стягуються.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 02.04.2018р.

Суддя Коморний О.І.