Рішення № 73099220, 22.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/281/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-Схід» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,-

в с т а н о в и в :

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-Схід» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

Позивач свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що наказом ГУ ДФС у Львівській області №52 від 17.01.2018 та направлення від 18.01.2018 №37,від 18.01.2018 №38 була призначена документальна позапланова перевірка позивача, на підставі п.п 20.14 п. 20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, Ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2017 року по справі №757/66980/17-к з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2016 та фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2015 по 30.09.2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач подав заперечення (відзив) на адміністративний позов, в якому зазнав, що відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Зазначає, що позивачем не вручалося посадовим (службовим) особам ТзОВ «ОККО-Схід» Наказу № 52 від 17.01.2018 на проведення позапланової перевірки. При цьому виключно наявність доказів вручення копії такого Наказу посадовим (службовим) особам ТзОВ «ОККО-Схід» та їх подальша відмова в допуску до перевірки могли б слугувати підставою для оформлення Позивачем ОСОБА_3 про відмову у допуску до перевірки. Однак, ОСОБА_3 про відмову у допуску до перевірки від 18.01.2018 складено Позивачем без вручення Відповідачу копії Наказу № 52 від 17.01.2018.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

17.01.2018 року Офісом великих платників податків ДФС прийнято наказ № 52 та виписано направлення на перевірку №37 від 18.01.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ОККО-Схід».

18.01.2018 посадовими особами Офісу великих платників податків ДФС здійснено вихід за податковою адресою ТзОВ «ОККО-Схід» - смт. Славське, вул. І. Франка,14а, з метою проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТзОВ «ОККО-Схід», однак посадовими особами ТзОВ «ОККО-Схід» ОСОБА_4, було відмовлено у допуску посадових осіб Офісу великих платників податків ДФС до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що складено акт.

Позивач звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 75.1 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки є ухвала Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2017 року по справі №757/66980/17-к.

У п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПК України, який зазначено у Наказі на перевірку, визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано судове рішення (слідчого судді) про призначення перевірки винесене ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Статтею 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 94.1, п. 94.2 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу

Підпунктом 94.6.2. п. 94.6 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Як вказано у п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посадові та службові особи контролюючих органів відповідно до ст.. 21.1 ПК України зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, а також те, що позивачем не надано доказів щодо наявності у відповідача податкового боргу, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків, а відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати з сторін на стягуються.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд –

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційної адміністративного суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2018 року.

Суддя Кухар Н.А.