Ухвала суду № 73098707, 30.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

30 березня 2018 року Справа № 808/1165/18 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали заяви Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, МСП, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17А, код ЄДРПОУ 39394856)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-компані» (71116, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, буд. 90А, кв. (офіс) 5, код ЄДРПОУ 36151455)

щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків

ВСТАНОВИВ:

30.03.2018 о 12 год. 09 хв. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-компані», в якій просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-компані».

Заява подана без додержання вимог, встановлених ч. 2 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 283 КАС України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до заяв органів доходів і зборів. Водночас, у частині, що не врегульована статтею 283 КАС України, вимоги до таких заяв визначаються загальними нормами, зокрема, статтями 160, 161 КАС України.

За приписами ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, Закон України «Про судовий збір» передбачає сплату судового збору за подання до суду позовної заяви чи будь-якої іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Одночасно Закон України «Про судовий збір» визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.

Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір наведено у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір», а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.

Виходячи зі змісту статті 283 КАС України дана заява є підставою для здійснення провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів за особливою процедурою, а тому, відповідно, вважається особливою формою позовної заяви, яка є об'єктом справляння судового збору.

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із пп. 1 п. 3 з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1 762,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який повинен сплачуватися заявником при зверненні до адміністративного суду із даною заявою становить 1 762,00 грн.

Проте, доказів сплати судового збору у визначеному розмірі заявником суду надано не було.

У заяві Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по справі, у якому посилається на приписи ст. 133 КАС України та вказує, що згідно із листом ГУ ДКС України у Дніпропетровській області від 14.03.2018 №07-08/172-2740 «Про безспірне списання коштів» по заявнику припинено проведення платежів, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України, у зв'язку із чим ГУ ДФС у Дніпропетровській області позбавлено можливості сплатити судовий збір, але передбачає таку можливість у наступних періодах.

Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суддя зазначає наступне.

Суд, за правилами ч.1 ст.133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд вважає за необхідне зауважити, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що заявником не надано суду належних доказів майнового стану, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутність достатніх коштів на рахунках для оплати судових витрат, не наведено також доказів того, що на момент вирішення справи по суті на його рахунках буде достатньо коштів для оплати судового збору.

При цьому, вважає за необхідне зауважити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися єдиною та достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Згідно з ч. 3 ст. 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

За таких обставин заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 160, 161, 283 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-компані» щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви до 02 квітня 2018 року до 09 год. 30 хв.

Недоліки заяви можуть бути усунені шляхом надання заявником суду: документу про сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів УК у Дніпровському/Дніпр./22030101, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача ГУДКCУ у Запорізькій області, р/р 31215206784006, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу: судовий збір, код 35450335, прізвище, ініціали, ідентифікаційний код.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 283 КАС України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В.Батрак