Рішення № 73098014, 29.11.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2017 Справа №917/1973/16

Господарський суд Полтавської області

в складі колегії суддів:

головуючий суддя Кульбако М.М., судді: Білоусов С.М., Іванко Л.А.,

за участю представників 14.11.2017, 22.11.2017:

від позивача: Кащенко Ю.С.,

від відповідача: Дробаха А.Е., Борсук В.В.

за участю представників 29.11.2017:

від позивача: Кащенко Ю.С.,

від відповідача: Борсук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда метал пекеджинг Україна", вул. Л. Українки, 34, м. Київ, 01133

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", вул. Будька, 47, м. Гадяч Полтавська область, 37300

про стягнення 10 529 100,67 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда метал пекеджинг Україна" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" про стягнення 7 378 021,13 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язання за укладеним 19.11.2014 між сторонами договором №19/11-14 поставки товару.

Ухвалою суду від 14.12.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.01.2017.

01.05.2017 позивачем подана заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Техмолпром" в розмірі 7 378 021,13 грн., оскільки дії відповідача спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання, що підтверджено значною кількістю судових рішень про стягнення заборгованості з відповідача перед контрагентами, заборгованістю власника відповідача перед банком та ін.

31.01.2017 відповідачем подано клопотання №31/01-1 від 31.01.2017 про призначення по справі судової економічної експертизи, на вирішення якої ТОВ "Техмолпром" просить поставити наступні питання:

- Чи підтверджується документально (якщо так то у якій сумі) зазначена в позовній заяві сума заборгованості ТОВ "Техмолпром" за Товар, поставлений за Договором поставки товару №19/11-14 від 19.11.2014?

- Чи відповідає матеріалам справи, умовам укладеного договору поставки товару №19/11-14 від 19.11.2014 та правилам арифметичних дій сума пені, штрафу, 3% річних та інфляційних, що нараховані ТОВ "Арда метал пекеджинг Україна"? Якщо подані позивачем розрахунки пені, штрафу, 3% річних та інфляційних проведені невірно, з помилками, то навести правильний розрахунок.

08.02.2017 відповідачем подано заперечення на заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, в яких вказує, що саме посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідачем подано контррозрахунок ціни позову, платіжні доручення та накладні на повернення товару для долучення до матеріалів справи (вх. №1819 від 08.02.2017).

Окрім того, 08.02.2017 до суду надійшла заява вих. №25-1 від 30.01.2017 про збільшення розміру позивних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 10 529 100,67 грн., з яких 8 644 814,83 грн. - основного боргу, 967 490,10 грн. - пені, 413 794,46 грн. - штрафу, 113 186,61 грн. - 3 % річних, 389 814,67 грн. - інфляційних втрат, з посиланням на те, що строк виконання обов'язку відповідача за договором поставки №19/11-14 щодо оплати за поставлений позивачем товар за іншими видатковими накладними вже минув, що і призвело до збільшення позовних вимог.

Позивачем подано для долучення до матеріалів справи видаткові накладні та банківські виписки, які встановлюють загальну вартість поставленого товару відповідачу за Договором поставки №19-11-14 від 19 листопада 2014 року, загальну суму оплати відповідачем за отриманий товар та розмір заборгованості (вх. №181 від 08.02.2017). Вказані документи долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 08.02.2017 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог; задоволено клопотання про призначення експертизи; призначено по справі судову бухгалтерсько-економічну експертизу; зупинено провадження у справі. Матеріали справи направлені Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (вул. Чураївни, буд. 1/1, м. Полтава, 36004).

31.03.2017 від судового експерта надійшло клопотання від 28.03.2017 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової економічної експертизи.

Ухвалою суду від 05.04.2017 поновлено провадження у справі; зобов'язано сторін надати документи необхідні для проведення експертизи; зупинено провадження.

11.07.2017 до суду надійшов висновок судової економічної експертизи №242/243 від 08.07.2017 виконаної по матеріалам справи №917/1973/16.

Розгляд справи поновлено та призначено до розгляду на 11.08.2017 (ухвала суду від 27.07.2017).

Ухвалою суду від 11.08.2017 продовжено строк вирішення спору на 15 днів (за клопотанням відповідача); розгляд справи відкладено на 04.09.2017.

28.08.2017 відповідачем до суду подано клопотання №28/08-2 від 28.08.2017 про призначення справи до колегіального розгляду у складі трьох суддів з метою створення умов для її всебічного, повного та об'єктивного розгляду, посилаючись на складність справи та на те, що обставини справи, за якими сформульовано предмет позову вимагають збору та дослідження додаткових доказів.

Ухвалою від 04.09.2017 справу призначено до розгляду колегіально у складі трьох суддів.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 04.09.2017 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кульбако М.М., судді Білоусов С.М., Іванко Л.А.

У судовому засіданні 12.10.2017 представник позивача пояснив, що мирова угода знаходиться на стадії укладення, ведуться переговори та узгоджуються фінансові питання.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що ТОВ "Техмолпром" не заперечує факт заборгованості та зазначив, що ведуться переговори щодо укладення мирової угоди.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.10.2017 подав письмове клопотання про виклик експерта в судове засідання для дачі пояснень.

Колегія суддів відклала вирішення клопотання відповідача на наступне судове засідання; розгляд справи відкладено на 14.11.2017.

16.11.2017 відповідачем подано клопотання про призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи (вх. №16.11.2017). В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає, що даному висновку судової економічної експертизи №242/243 від 08.07.2017 експертом не дано чіткої та прямої відповіді на поставлені перед ним питання. Зокрема, Невідомо, чи були враховані при проведенні дослідження та виконанні Висновку експертом частину проведених ТОВ «Техмолпром» платежів. Якщо ні, відповідно це могло призвести до невірного висновку в частині суми основного боргу, що в результаті також вплинуло і на розмір сум нарахованих пені, інфляційних втрат, 3% річних та невідповідності Висновку в цілому нормам права, обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам.

Представник позивача проти клопотання про призначення додаткової експертизи заперечив (вх. №14580 від 29.11.2017).

В судовому засіданні 29.11.2017 колегія суддів розглянувши клопотання відповідача про виклик до суду судового експерту та про призначення додаткової експертизи дійшла висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 42 ГПК України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.

Якщо обставини справи свідчать про доцільність отримання пояснень спеціаліста з питань, що виникають під час розгляду справи, зокрема, з метою з'ясування її фактичних обставин, господарський суд може скористатися правом, наданим йому статтею 30 ГПК, і викликати відповідного спеціаліста для участі в судовому процесі, притому як у підготовці справи до розгляду, так і під час її розгляду. Виклик спеціаліста здійснюється ухвалою суду. Його пояснення подаються суду у вигляді висновку або в іншій прийнятній для суду письмовій формі. Спеціаліст вправі відмовитися від надання пояснень, якщо наявних у нього матеріалів недостатньо або він не має необхідних знань. Відповідні пояснення спеціаліста не є висновком експерта (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.02.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Ухвалою суду від 08.02.2017 задоволено клопотання відповідача та призначено по справі судову бухгалтерсько-економічну експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу" (далі - Закон). Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

- Чи підтверджується документально (якщо так то у якій сумі) зазначена в позовній заяві (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) сума заборгованості ТОВ "Техмолпром" за Товар, поставлений за Договором поставки товару №19/11-14 від 19.11.2014 р.?

- Чи відповідає матеріалам справи, умовам укладеного договору поставки товару №19/11-14 від 19.11.2014 р. та правилам арифметичних дій сума пені, штрафу, 3% річних та інфляційних, що нараховані ТОВ "Арда метал пекеджинг Україна"? Якщо подані позивачем розрахунки пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат проведені невірно, з помилками, то навести правильний розрахунок.

11.07.2017 до суду надійшов висновок судової економічної експертизи №242/243 від 08.07.2017 виконаної по матеріалам справи №917/1973/16.

У вказаному висновку експерта чітко зазначено, що станом на 24.11.2016 заборгованість ТОВ "Техмолпром" (при умові, що сторонами не підписувались Додаткові договори про зміну ціни) за поставлений за Договором №19/11-14 від 19.11.2014 становить 6 082 585,27 грн.; Розрахунок пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат відповідає умовам укладеного договору та правилам арифметичних дій.

Експертом надано відповіді на поставлені перед ним питання, висновок експерта є повним та зрозумілим.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Суд вважає, що подані відповідачем клопотання спрямовані не на встановлення обґрунтованості позову, а на затягування розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви про збільшення).

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав, представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його безпідставність та не обґрунтованість.

Рішення виноситься після перерв оголошених в судових засіданнях 14.11.2017 та 22.11.2017.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що 19 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арда Метал Пекеджинг Україна» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техмолпром» (відповідач) було укладено Договір поставки товару №19/11-14 (Договір).

При цьому сторони узгодили наступне:

- на умовах даного Договору Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю визначений цим Договором Товар, а Покупець зобов'язується приймати названий Товар та оплачувати його (п. 1.1 Договору;.

- умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору (п. 1.2 Договору);

- під Товаром, що є предметом поставки за цим Договором, розуміється жерстяна банка з кришкою (комплект) з характеристиками, що зазначені в Специфікаціях на Товар, які являються невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.4 Договору);

- поставка кожної партії Товару здійснюється на підставі Замовлення від Покупця протягом періоду, визначеного та погодженого Сторонами в Додатковому Договорі (п. 2.1 Договору);

- орієнтовний загальний обсяг (кількість), асортимент, ціна та загальна вартість Товару, що підлягає поставці протягом відповідного періоду, визначається Сторонами у Додаткових Договорах, які за умови їх погодження і підписання уповноваженими представниками Сторін є невід'ємною частиною цього Договору. Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість кожної окремої партії Товару, згідно Замовлення Покупця, встановлюється у видаткових накладних. У будь-якому випадку загальна сума Товару за цим Договором визначається сумарною вартістю партій Товару, переданих у власність Покупцю згідно накладних, оформлених між Сторонами протягом терміну дії даного Договору (п. 2.2 Договору);

- ціна за одиницю Товару погоджується Сторонами шляхом підписання Додаткових Договорів. У випадку, якщо у видатковій накладній Постачальника зазначена ціна Товару вище ціни, зазначеної в погодженому Сторонами Додатковому договорі, то діє ціна, зазначена в Додатковому договорі (п. 4.1 Договору);

- ціна Товару, зазначена в Додатку №І до Договору діє з 01.01.2015р. Коригування цін на Товар може здійснюватись протягом періоду дії Договору на наступних підставах: .... (п. 4.2 Договору);

- додатковий Договір з визначенням ціни Товару на відповідний період підписується, не пізніше ніж за 12 робочих днів до настання початкового періоду щодо якого підписується Додатковий Договір (п. 4.3 Договору);

- Покупець здійснює 100% оплату вартості партії Товару протягом 90 (дев 'яносто) календарних днів з дати фактичного отримання Товару Покупцем на підставі цього Договору та відповідної видаткової накладної. Під партією Товару по цьому Договору вважається кількість Товару, яка зазначена в одній видатковій накладній (п. 4.4 Договору);

- датою оплати Товару є дата списання коштів Покупця з поточного рахунку Покупця (п. 4.7Договору);

- у випадку порушення Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України (п. 9.1 Договору);.

- у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань згідно пунктів 4.4 даного Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НВУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку, якщо заборгованість з оплати Товару триває 10 (десять) календарних днів і більше Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5% (п'яти відсотків) від суми протермінованого боргу (п. 9.10 Договору);

- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (п. 12.1 Договору);

- строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та діє до 31 грудня 2015 року включно, а в частині здійснення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 12.2 Договору).

Позивач зазначає, що в період з листопада 2015 по жовтень 2016 ним було поставлено відповідачу Товару на загальну суму 8 644 814,83 грн. за наступними видатковими накладними: №2028 від02.11.2015 на загальну суму 279 084,00 грн.; №2040 від 03.11.2015 на загальну суму 359 675,05 грн.; №2068 від 05.11.2015 на загальну суму 357 538,30 грн.; №2157 від 18.11.2015 на загальну суму 359 296,68 грн.; №2162 від 18.11.2015 на загальну суму 367 037,58 грн.; №2171 від 20.11.2017 на загальну суму 368 675,33 грн.; №2173 від 20.11.2015 на загальну суму 474 171,92 грн.; № 2179 від 21.11.2015 на загальну суму 360 899,69 грн.; №2223 від 01.12.2015 на загальну суму 357 969,67 грн.; №2253 від 03.12.2015 на загальну суму 355 489,28 грн.; №2342 від 21.12.2015 на загальну суму 361 437,08 грн.; №268 від 24.02.2016 на загальну суму 329 438,23 грн.; №271 від 24.02.2016 на загальну суму 329 438,23 грн. №1104 від 14.07.2016 на загальну суму 355 800,02 грн.; №1366 від 19.08.2016 на загальну суму 368 925,74 грн.; № 1483 від 01.09.2016 на загальну суму 411 284, 11 грн.; №1619 від 15.09.2016 на загальну суму 418 412,68 грн.; №1627 від 16.09.2016 на загальну сум 417 791,22 грн.; №1638 від 16.09.2016 на загальну суму 417 791,22 грн.; №1685 від 23.09.2016 на загальну суму 412 676,93 грн.; №1719 від 27.09.2016 на загальну суму 413 217,96 грн.; №1775 від 05.10.2016 на загальну суму 408 928,02 грн.

Як вказує позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором щодо оплати поставленого товару виконав не в повному обсязі, а тому за ним рахується заборгованість в сумі 8 644 814,83 грн. Позивач на підтвердження здійснення реалізації Товару відповідачеві та існування заборгованості надано Картку рахунку №361 за 02.11.2015-24.11.2016 та Картку рахунку №361 за 01.01.2015-30.01.2017.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до висновку експерту, станом на 24.11.2016 (дата позовної заяви) та на (дата заяви про збільшення розміру позовних вимог) заборгованість ТОВ "Техмолпром" за Товар, поставлений за Договором №19/11-14 від 19.11.2014, документально підтверджується в сумі 8 644 814,83 грн.

Як зазначено експертом, ціни на поставлену ТОВ "Арда Метал Пекеджинг Україна" на протязі 2015 - 2016 років змінювались. При цьому, на дослідження не надано Додаткових договорів, крім Додаткового договору №1, складеного 19.11.2014, в яких визначено ціни на 2015 - 2016 роки, чим не дотримано вимоги розділу 4 Договору №19/11-14 поставки товару від 19.11.2014.

При умові, якщо сторонами Додаткові договори про зміну ціни не підписувались, станом на 24.11.2016 (дата позовної заяви) та на 30.01.2017 (дата заяви про збільшення розміру позовних вимог) заборгованість ТОВ "Техмолпром" за Товар, поставлений за Договором №19/11-14 від 19.11.2014, становить 6 082 585,27 грн.

З огляду на вищенаведене, встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого Товару за Договором поставки №19/11-14 від 19.11.2014 та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 6 082 585,27 грн. (відповідно до висновку експерту).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 967 490,10 грн. пені, 413 794,46 грн. штрафу, 113 186,61 грн. 3% річних, 389 814,67 грн. інфляційних втрат (розрахунок наведено по кожній накладній окремо).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" із змінами та доповненнями, пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час затримки, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені та штрафу) відповідно до пункту 9.10 Договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

На підставі вказаних положень позивачем заявлено до стягнення 967 490,10 грн. пені, 413 794,46 грн. штрафу, 113 186,61 грн. 3% річних, 389 814,67 грн. інфляційних втрат (розрахунок наведено по кожній накладній окремо).

Відповідно до висновку експерта сума нарахованої пені (при умові, що сторонами Додаткові договори про зміну ціни не підписувались) становить 733 843,39 грн. Різниця між пенею, нарахованою підприємством, та нарахованою в ході дослідження виникла за рахунок того, що підприємством пеня по накладним, складеним в період з 02.11.2015 по 19.08.2016, розрахована по 24.11.2016, а в ході дослідження по 27.01.2017.

Відповідно до висновку експерта сума нарахованого штрафу (при умові, що сторонами Додаткові договори про зміну ціни не підписувались) становить 304 129,26 грн. Різниця між штрафом, нарахованим підприємством, та нарахованим в ході дослідження виникла за рахунок того, що підприємством не нараховано штрафу на заборгованість, яка виникла внаслідок не оплати товару, поставленого по видатковій накладній №1366 від 19.08.2016.

Відповідно до висновку експерта сума нарахованих 3% річних (при умові, що сторонами Додаткові договори про зміну ціни не підписувались) становить 105399,48 грн. Різниця між 3% річних на суму заборгованості, нарахованих підприємством, та нарахованих в ході дослідження виникла за рахунок того, що підприємством 3% річних по накладним, складеним в період з 02.11.2015 по 19.08.2016, розраховані по 24.11.2016, а в ході дослідження по 27.01.2017.

Відповідно до висновку експерта сума нарахованих інфляційних втрат (при умові, що сторонами Додаткові договори про зміну ціни не підписувались) становить 409276,20 грн. Різниця між інфляційними втратами на суму заборгованості, нарахованих підприємством, та нарахованих в ході дослідження виникла за рахунок того, що підприємством інфляційні втрати по накладним, складеним в період з 02.11.2015 по 19.08.2016, розраховані по 24.11.2016, а в ході дослідження по 27.01.2017.

Таким чином, враховуючи розрахунок здійснений експертом до стягнення підлягає 733 843,39 грн. пені, 304 129,26 грн. штрафу, 105 399,48 грн. 3% річних, 389 814,67 грн. інфляційних втрат (суд не виходити за межі позовних вимог в частині заявлених до стягнення інфляційних нарахувань).

Відповідачем не спростовані обставини, які зазначені у позові, доказів сплати вартості отриманого Товару відповідно до умов договору не надано.

При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи із змісту статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні клопотання відповідача про призначення додаткової експертизи відмовити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (вул. Будька, 47, м. Гадяч Полтавської області, 37300, ідентифікаційний код 35293993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" (бул. Л.Українки, 34, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 34616103) 6 082 585,27 грн. основного боргу, 733 843,39 грн. пені, 304 129,26 грн. штрафу, 389 814,67 грн. інфляційних втрат, 105 399,48 грн. 3% річних, 114 236,58 грн. судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом 10 днів.

6. Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

Головуючий суддя Кульбако М.М.

Суддя Білоусов С.М.

Суддя Іванко Л.А.