Постанова № 73097774, 15.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2018 р. Справа№ 910/18766/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Коротун О.М.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання Кондратенко Н.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 15.02.2018

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.10.2017 за скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві

у справі № 910/18766/16 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 77 853,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі № 910/18766/16 ( з урахуванням ухвали господарського суду міста Києва від 02.11.2017 про виправлення описки) у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві по справі № 910/18766/16 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі № 910/18766/16 та винести постанову, якою скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити. Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заєць Т.І. щодо не вчинення належних дій по поверненню стягнутих грошових коштів у виконавчому провадженні ВП № 53977394, яке відкрито на виконання наказу суду від 17.03.2017 по справі № 910/18766/16, а саме: виконавчого збору у розмірі 5982,33 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 300,00 грн., з моменту повідомлення про здійснення добровільного виконання рішення суду. Визнати недійсним п.3 резолютивної частини постанови заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заєць Т.І. про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2017 у виконавчому провадженні ВП № 53977394.

Також скаржник просить суд поновити пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник не погоджується з висновком суду про те, що стягнення з відповідача виконавчого збору за виконання рішення в примусовому порядку було здійснено у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", та зазначає, що йому як боржнику не було відомо про направлення стягувачем на примусове виконання наказу господарського суду міста Києва від 17.03.2017, адже боржник виконав рішення в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, а позивач отримавши грошові кошти на виконання рішення суду у відповідності до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» не виконав свій обов'язок та не повідомив державного виконавця про повне самостійне виконання відповідачем рішення суду. Також, як вказує скаржник, судом у спірних правовідносинах не застосовано вимоги ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» згідно якої виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Разом з цим, як вказує скаржник, він повідомив державного виконавця листом від 30.06.2017 про добровільне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження, однак останнім не здійснено заходів щодо повернення стягнутих сум виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, що свідчить про неправомірну бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2017 у справі №910/18766/16 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Чорної Л.В., Хрипуна О.О. поновлено Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі №910/18766/16 до провадження, розгляд справи призначений на 27.11.2017.

Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09-53/4691/17 від 27.11.2017 у зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/18766/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.11.2017 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Чорної Л.В., Скрипки І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 27.11.2017 прийнято справу №910/18766/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Чорна Л.В., Скрипка І.М., розгляд справи призначений на 07.12.2017.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Корсакової Г.В. у відпустці, судове засідання, призначене на 07.12.2017, не відбулося.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 розгляд справи №910/18766/16 призначений на 26.12.2017.

З 15.12.2017 вступила в дію нова редакція Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, а відтак, розгляд цієї апеляційної скарги відбувається саме за правилами вказаної редакції Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09-53/5018/17 від 26.12.2017 у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/18766/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.12.2017 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Скрипки І.М., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 справу №910/18766/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Скрипка І.М., Коротун О.М., розгляд справи призначений на 25.01.2018.

Від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №910/18766/16 вказане клопотання задоволено. Ухвалено доручити Дніпропетровському апеляційному господарському суду (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65) забезпечити проведення судового засідання у справі №910/18766/16 в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду 25.01.2018 о 13:45 за участю представника Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця".

Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/195/18 від 25.01.2018 у зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/18766/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.01.2018 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Коротун О.М., Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 справу №910/18766/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Коротун О.М., Чорної Л.В.

В судове засідання 25.01.2018 представники позивача та державної виконавчої служби не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 розгляд справи відкладено на 15.02.2018.

Представники позивача та органу ДВС в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до п. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача , перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.02.2017 у справі № 910/18766/16 позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 58 783,44грн. плати та 1 040,46 грн. витрат на сплату судового збору.

На виконання рішення місцевого суду 17.03.2017 виданий відповідний наказ.

18.05.2017 заступником начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заєць Т.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53977394 з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2017 по справі № 910/18766/16 на підставі наказу від 17.03.2017 № 910/18766/16 про стягнення з скаржника на користь позивача 59823,39 грн.

Згідно з пунктом 3 постанови від 18.05.2017 про відкриття виконавчого провадження з боржника стягнуто виконавчий збір в розмірі 5 982,33грн.

На виконання вказаної постанови ВДВС списано 26.05.2017 у примусовому порядку з рахунку скаржника грошові кошти в загальному розмірі 1049926,25 грн., у т.ч. і згідно з наказом від 17.03.2017 № 910/18766/16.

З огляду на фактичне виконання вищезазначеного рішення суду та стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження державним виконавцем винесено 13.06.2017 постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 частини 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, скаржник зазначає, що вказане рішення суду було виконано ним у добровільному порядку ще 28.04.2017, тобто до відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим підстави для стягнення з нього цих коштів у примусовому порядку були відсутні.

З огляду на зазначене, боржник звернувся до господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити дії, в якій боржник просив суд визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Печерського районного ВДВС м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві Заєць Т.І. щодо не вчинення належних дій по поверненню стягнутих грошових коштів у виконавчому провадженні ВП № 53977394 у розмірі 59 823,44 грн., виконавчого збору у розмірі 5982,33 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 300,00 грн. з моменту повідомлення про здійснення добровільного виконання рішення суду; визнати недійсним п. 3 резолютивної частини постанови заступника начальника Печерського районного ВДВС м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві Заєць Т.І. про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2017 у виконавчому провадженні ВП № 53977394; зобов'язати заступника начальника Печерського районного ВДВС м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві Заєць Т.І. вчинити дії по поверненню стягнутих грошових коштів у виконавчому провадженні № 53977394, а саме: суми заборгованості в розмірі 59823,44 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 300,00 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь скаржника виконавчий збір у розмірі 5982,33 грн.; зобов'язати заступника начальника Печерського районного ВДВС м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві Заєць Т.І. надати докази направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2017 на адресу скаржника.

Відмовляючи у задоволенні скарги, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки в матеріалах скарги відсутні докази повідомлення державного виконавця про добровільне виконання скаржником рішення суду до відкриття виконавчого провадження, стягнення з останнього виконавчого збору за виконання рішення в примусовому порядку було здійснено у відповідності до вимог Закону. Отже, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним п. 3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2017.Одночасно, судом встановлено, що відповідно до наявного в матеріалах скарги платіжного доручення від 08.09.2017 № 0600030602 (№ 191952070) позивач повернув скаржнику грошові кошти в розмірі 59823,39 грн., як надлишково перераховані кошти по справі № 910/18766/16. Відтак, у частині заявлених скаржником вимог щодо визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо не вчинення належних дій по поверненню стягнутих грошових коштів у виконавчому провадженні № 53977394 з моменту повідомлення про здійснення добровільного виконання рішення суду (в частині 59823,39 грн.), зобов'язання державного виконавця вчинити дії по поверненню стягнутих грошових коштів у виконавчому провадженні № 53977394, а саме: суми заборгованості в розмірі 59823,44 грн., відсутній предмет спору, оскільки грошові кошти в указаному розмірі скаржнику були повернуті. Поряд із цим, суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню зазначені вимоги скаржника в частині щодо виконавчого збору, оскільки в діях державного виконавця судом не встановлено невідповідність вимогам Закону, у зв'язку з чим стягнення ним виконавчого збору було обґрунтованим та підстави для його повернення, як неправомірно стягнутого, відсутні. Крім того, суд наголосив, що повернення стягнутого виконавчого збору Законом передбачено у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (ч. 7 ст. 27 Закону). Також, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні вимоги про зобов'язання державного виконавця надати докази направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2017 на адресу скаржника з огляду на те, що суд може зобов'язати здійснити державного виконавця тільки виконавчі дії, серед яких надання останнім доказів не передбачено. З аналогічних підстав суд відмовив в задоволенні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь скаржника виконавчого збору, оскільки у межах оскарження дій чи бездіяльності органу Державної виконавчої служби чинним процесуальним законодавством не передбачено захист порушених прав скаржника в такий спосіб, як стягнення будь-яких грошових коштів на його користь. Одночасно, скаржник не позбавлений права на захист своїх порушених прав у інший, передбачений законом спосіб.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

При цьому, частиною 3 статті 40 Закону унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже, виходячи з приписів наведеної норми, у разі виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір не стягується.

Як вбачається з матеріалів справи 18.05.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53977394 з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2017 по справі № 910/18766/16 на підставі наказу від 17.03.2017 № 910/18766/16 про стягнення з боржника на користь позивача 59823,39 грн.

Згідно з пунктом 3 постанови від 18.05.2017 про відкриття виконавчого провадження з боржника стягнуто виконавчий збір в розмірі 5 982,33грн.

На виконання постанови ВДВС від 18.05.2017 про відкриття виконавчого провадження списано 26.05.2017 у примусовому порядку з рахунку скаржника грошові кошти в загальному розмірі 1049926,25 грн., у т.ч. і згідно з наказом від 17.03.2017 № 910/18766/16.

Водночас, судом встановлено, що скаржник перерахував на рахунок позивача згідно з вказаним рішенням суду грошові кошти в розмірі 59823,39 грн. ще 28.04.2017, тобто до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується платіжним дорученням № 244544 від цієї ж дати.

Відтак, оскільки рішення суду було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, станом на 18.05.2017 у державного виконавця були відсутні правові підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.

Колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що оскільки в матеріалах скарги відсутні докази повідомлення державного виконавця жодною стороною про добровільне виконання скаржником рішення суду до відкриття виконавчого провадження, стягнення з останнього виконавчого збору за виконання рішення в примусовому порядку було здійснено у відповідності до вимог Закону.

Так, частиною 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Зі змісту ст. 19 Закону вбачається, що обов'язок по повідомленню виконавця про самостійне виконання боржником рішення суду покладено на сторони, якими є у виконавчому провадженні стягувач та боржник.

Як вказує скаржник, йому не було відомо про направлення стягувачем на примусове виконання наказу господарського суду міста Києва від 17.03.2017, адже залізниця виконала рішення суду у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.

Також слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази отримання боржником постанови від 18.05.2017 про відкриття виконавчого провадження ВП № 53977394.

Як встановлено судом, 26.06.2017 скаржник звернувся до ВДВС із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, зареєстрованою за вхідним № 8319. Також, відповідно до заяви скаржника від 30.06.2017, останній повідомив ВДВС про добровільне виконання рішення суду 28.04.2017 та зауважив про направлення стягувачем до ВДВС заяви від 03.05.2017 про примусове виконання рішення суду, тобто після добровільної сплати боржником заборгованості, у зв'язку з чим просив повернути стягнутий з нього виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що боржник повідомив державного виконавця про добровільне виконання ним рішення суду до відкриття виконавчого провадження.

Однак, стягувач, отримавши грошові кошти на виконання рішення суду у відповідності до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» не виконав свій обов'язок та не повідомив державного виконавця про повне самостійне виконання відповідачем рішення суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що неповідомлення стягувачем виконавця про повне самостійне виконання рішення боржником до відкриття виконавчого провадження не спростовує встановлений судом факт виконання боржником рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, що відповідно до приписів ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виключає стягнення з боржника виконавчого збору.

З огляду на зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги скаржника визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заяєць Т.І. щодо не вчинення належних дій по поверненню стягнутих грошових коштів у виконавчому провадженні ВП №53977394, яке відкрито на виконання наказу суду від 17.03.2017 р. по справі №910/18766/16, а саме: виконавчого збору у розмірі 5 982,33 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 300,00 грн. з моменту повідомлення про здійснення добровільного виконання рішення суду та визнати недійсним пункт 3 резолютивної частини постанови заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заєць Т.І. про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2017 р. у виконавчому провадженні ВП №53977394, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Переглянувши оскаржувану ухвалу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до приписів ч. 1 ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала в частині відмови у задоволенні вказаних вище вимог скаржника підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 232, 233, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.10.2017 р. у справі №910/18766/16 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.10.2017 р. у справі №910/18766/16 скасувати в частині відмови у визнанні неправомірною бездіяльності заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заяєць Т.І. щодо не вчинення належних дій по поверненню стягнутих грошових коштів у виконавчому провадженні ВП №53977394, яке відкрито на виконання наказу суду від 17.03.2017 р. по справі №910/18766/16, а саме: виконавчого збору у розмірі 5 982,33 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 300,00 грн. з моменту повідомлення про здійснення добровільного виконання рішення суду та в частині відмови у визнанні недійсним пункту 3 резолютивної частини постанови заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заєць Т.І. про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2017 р. у виконавчому провадженні ВП №53977394.

3. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заяєць Т.І. щодо не вчинення належних дій по поверненню стягнутих грошових коштів у виконавчому провадженні ВП №53977394, яке відкрито на виконання наказу суду від 17.03.2017 р. по справі №910/18766/16, а саме: виконавчого збору у розмірі 5 982,33 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 300,00 грн. з моменту повідомлення про здійснення добровільного виконання рішення суду.

Визнати недійсним пункт 3 резолютивної частини постанови заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заєць Т.І. про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2017 р. у виконавчому провадженні ВП №53977394.

4. Стягнути з Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" 1 600,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді О.М. Коротун

Л.В. Чорна