Рішення № 73097646, 28.03.2018, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Справа № 926/2430/17

За позовом в.о. керівника Сторожинецької місцевої прокуратури м. Сторожинець в інтересах держави в особі Магальської сільської ради с. Магала, Новоселицького району, Чернівецької області

до відповідача Фізичної особи-підприємця Кушніра Василя Федосійовича АДРЕСА_1

про стягнення 240404,40 грн.

Суддя Бутирський А.А.

при секретарі Губчак І.Б.

Представники сторін:

Від позивача - Сімків Є.В. - представник (довіреність від 31.03.2016 р.)

Від відповідача - Ксьонжек Ю.А. - представник (довіреність від 06.06.2017 р.)

У судовому засіданні приймали участь: Балук О.М. - прокурор

СУТЬ СПОРУ: в.о. керівника Сторожинецької місцевої прокуратури м. Сторожинець в інтересах держави в особі Магальської сільської ради с. Магала, Новоселицького району, Чернівецької області звернувся з позовом до Фізичної особи-підприємця Кушніра Василя Федосійовича АДРЕСА_1 про стягнення 240404,40 грн. збитків.

Ухвалою від 27.07.2017 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 21.08.2017 р.

Ухвалою від 18.09.2017 р. у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено СП «Західно-Український експертно-консультативний центр», провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 13.10.2017 р. провадження у справі було поновлено, витребувано від сторін необхідні додаткові докази, розгляд справи призначено на 23.10.2017 р.

Ухвалою від 23.10.2017 р. провадження у справі зупинено до повернення матеріалів справи з судової експертизи.

09.02.2018 р. до суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи, складений СП «Західно-Український експертно-консультативний центр».

15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, зі стадії підготовчого засідання.

Ухвалою від 12.02.2018 р. провадження у справі поновлено, її розгляд призначено на 26.02.2018 р.

У судовому засіданні 26.02.2018 р. оголошено перерву до 05.03.2018 р.

Ухвалою від 05.03.2018 р. розгляд справи перенсено на 21.03.2018 р.

У судовому засіданні 21.03.2018 р. оголошено перерву до 28.03.2018 р.

28.03.2018 р. прокурор подав заяву про зменшення позовних вимог до 59695,10 грн.

Позивач підтримав подану заяву.

Подана заява приймається судом, оскільки узгоджується з положеннями ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а відтак вирішується спір про стягнення з відповідача 59695,10 грн.

У підготовчому засіданні відповідач визнав позов у сумі 59695,10 грн.

У підготовчому засіданні 28.03.2018 р. судом проведено дії відповідно до ст. ст. 182-183 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснено сторонам обмеження строків на подання ними заяв по суті справи та доказів початком стадії розгляду справи по суті та встановлено порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначено в протоколі судового засідання, з урахуванням судових засідань, що вже були проведені у даній справі.

Сторонами заявлено про відсутність нових письмових заяв по суті справи і нових доказів та готовність переходити до розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.03.2018 р. суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження.

У судовому засіданні 28.03.2018 р. сторони звернулися до суду із заявою, в якій просять приступити до розгляду справи по суті.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, суд переходить до розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення сторін та прокурора, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд

ВСТАНОВИВ:

09.01.2013 р. прийнято рішення № 04, яким затверджено «Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Магальської сільської ради» (далі-Порядок).

Згідно п. 1.4 Порядку замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування на території Магальської сільської ради, зобов'язаний взяти участь у розвитку інфраструктури населених пунктів.

Рішенням відповідача № 06 від 20.06.2014 р. внесено зміни у згадане рішення і встановлено, що розмір пайової участі становить 2 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування для нежитлових будівель та/або споруди (п. 2.1 Положення).

Величина пайової участі (внеску) замовника визначається у договорі, укладеному між замовником та сільською радою з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування (п. 2.3 Положення).

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Магальської сільської ради укладається між сільською радою та замовником не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (п. 3.1 Положення).

30.07.2014 р. Інспекцією ДАБК у Чернівецькій області зареєстровано декларацію № ЧВ143142110338 про готовність до експлуатації об'єкта «Комплекс дорожнього сервісу з автостоянкою, магазином по продажу змішаних товарів та будівельних матеріалів, кафе-баром, офісними приміщеннями та ПТО автомобілів, та майстернею по виготовленню дрібних металевих виробів по вул. Чернівецькій, 20 у селі Магала, Новоселицького району, Чернівецької області», замовником будівництва вказано відповідача.

З метою спонукання замовника будівництва до укладення договору про пайову участь позивач тричі (у 2014 та 2016 р.р.) надсилав відповідачеві листи, які містили оферту про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Магальської сільської ради.

Однак, відповідач згаданий договір не уклав.

За умовами ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» (від 20 травня 1999 року № 687-XIV) під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

Судом встановлено, що замовником будівництва (реконструкції) є відповідач.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Отже, відповідач є замовником і на нього поширюється дія Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Частинами 2, 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 9 статті 40 цього Закону визначено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

За змістом положень частини 1 статті 40 цього Закону порядок пайової участі у розвитку встановлюють органи місцевого самоврядування.

Як зазначено вище, позивачем прийнято відповідне рішення.

З огляду на викладене, аналіз положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та умов Порядку дає підстави для висновку, що обов'язок добровільно ініціювати укладення договору про пайову участь у зазначений строк покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Не укладення такого договору у вказаний вище період часу, законодавством не визначається правовою підставою звільнення забудовника від обов'язку укласти відповідний договір та від обов'язку сплатити пайовий внесок.

Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації за № ЧВ143142110338 від 30.07.2014 р. зафіксовано факт закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію об'єкта.

Однак, відповідач не виконав покладеного на нього законодавством обов'язку щодо укладення договору про пайову участь і не звертався до позивача з приводу укладення такого договору.

З огляду на це, ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

При цьому, невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Аналогічна правова позиція вказана у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 р. справа № 3-1323гс16, від 01.02.2017 р. справа № 3-1441гс16, які повинні бути враховані при прийнятті даного рішення, відповідно до ст. 82 ГПК України.

Частинами 5, 6 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

У свою чергу, згідно п. 2.1 Порядку, розмір пайової участі у розвитку становить 2 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування.

Згідно п. 15 згаданої вище декларації про готовність об'єкта до експлуатації кошторисна вартість об'єкта будівництва становить 12020,222 тис. грн. Проте, при заповненні декларації відповідачем допущено помилку і дійсна кошторисна вартість будівництва Комплексу дорожнього сервісу з автостоянкою, магазином по продажу змішаних товарів та будівельних матеріалів, кафе-баром, офісними приміщеннями та ПТО автомобілів, та майстернею по виготовленню дрібних металевих виробів по вул. Чернівецькій, 20 у селі Магала, Новоселицького району, Чернівецької області становить 2 984 755,00 грн. (висновок судового експерта № 09 від 10.01.2018 р.).

Відтак, розмір пайової участі, який мав сплатити відповідач складає 59695,10 грн. (2 % від суми 2 984 755,00 грн.).

Таким чином, в результаті невиконання свого обов'язку щодо укладання договору пайової участі, в порушення вимог ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку, відповідач не сплатив до місцевого бюджету відповідача кошти в сумі 59695,10 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення відповідного договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач був позбавлений права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Разом з тим, прокурору слід повернути з Державного бюджету України 2006,00 грн. судового збору як переплату та 800,00 грн. судового збору (50 %) згідно положень ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кушніра Василя Федосійовича, інд. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 на користь Магальської сільської ради, вул. Г Нандріша, 61, с. Магала, Новоселицького району, Чернівецької області - 59695,10 грн. збитків.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кушніра Василя Федосійовича, інд. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 на користь Прокуратури Чернівецької області, код ЄДРПОУ 02910120, вул. Кордуби, 21-А, м. Чернівці - 800,00 грн. судового збору.

4. Повернути Прокуратурі Чернівецької області, код ЄДРПОУ 02910120, вул. Кордуби, 21-А, м. Чернівці з Державного бюджету України 2806,00 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 802 від 14.07.2017 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.04.2018 р.

Суддя А.А. Бутирський