Рішення № 73097200, 21.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/355/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

при секретарі судового засідання Шейнцис О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/355/17

За позовом: Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант-Лендтрейдінг" (02139, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 52);

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1); 2. Виконавчого комітету Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1)

про стягнення 8 277 498,14 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Степанишина А.С. - довіреність №46/вих-мр від 20.02.2018р.;

від відповідача: не з'явився

від третьої особи-1: Бондар О.В. - довіреність №01-36/47 від 27.12.2017р.;

від третьої особи-2: Степанишина А.С. - довіреність №02.2-20/22 від 20.02.2018р.

СУТЬ СПОРУ: Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант-Лендтрейдінг", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 4 912 936,53 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 978 430,58 грн., 3% річних у розмірі 386 131,03 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди від 25.06.2010р. в частині несплати орендної плати за ставкою, встановленою договором оренди на період експлуатації об'єкта.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2017р. (суддя Власова С.Г.) порушено провадження у справі №916/355/17 із призначенням до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою суду від 13.02.2017р. судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.04.2017 року у задоволенні позову Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант-Лендтрейдінг", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 8 277 498,14 грн. відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд виходив з того, що оскільки спірний об'єкт не прийнято в експлуатацію, то відсутні підстави для нарахування орендної плати за землю в розмірі 896243,15 грн. на рік як на період експлуатації, а відтак суд дійшов висновку про відсутність заборгованості у відповідача за спірним договором оренди землі на час звернення з даним позовом.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 року рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2017 року у справі № 916/355/17 залишено без змін з аналогічних підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2017 року рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2017р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 року у справі № 916/355/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Обґрунтовуючи прийняту постанову, Вищий господарський суд України зазначив, що судами при первісному розгляді справи не було надано належної оцінки умовам договору про визначення терміну будівництва до ІV кварталу 2010 року, не було мотивовано спростовано доводів позивача про правові наслідки закінчення цього терміну, не встановлено чи вносилися відповідні зміни до договору оренди землі щодо строків будівництва в порядку, передбаченому договором, а також не надано оцінки відповідності дій орендаря положенням статті 3 Цивільного кодексу України щодо добросовісності та розумності, як загальних засад цивільного законодавства.

Крім того, Вищий господарський суд України зауважив, що матеріали справи не містять оригіналів чи примірників листів, на яких ґрунтувалися висновки господарських судів, що унеможливлює висновок про те, що такі листи були предметом дослідження і оцінки господарськими судами, як того вимагають приписи процесуального законодавства.

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.11.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл, за результатами якого справу №916/355/17 розподілено судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.11.2017 року суддею Щавинською Ю.М. справу №916/355/17 прийнято до свого провадження із призначенням розгляду в засіданні суду 20.12.2017р. Вказаною ухвалою суду також було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Виконавчий комітет Одеської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України, яка цілком кореспондується з положеннями статті 111-12 попередньої редакції ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України судом було витребувано у відповідача та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради усе листування, що стосується внесення змін до договору оренди, зокрема, але не виключно, лист позивача від 24.04.2012р. із додатками; від 29.01.2013р.; від 20.03.2013р.; лист Одеського міського управління земельних ресурсів № 01-18/832-04 від 15.05.2013р.; акт №311 від 23.04.2013р.; лист від 21.05.2013р., тощо. Частково вказані документи були надані Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та залучені до матеріалів справи (т.3 а.с.100-107).

Ухвалою суду від 20.12.2017р., з урахуванням набрання 15.12.2017р. чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VI, справу № 916/355/17 прийнято до розгляду за правилами ГПК України в порядку загального позовного провадження. Вказаною ухвалою підготовче засідання призначено на 19.01.2018р.

Ухвалою суду від 19.01.2018р. було закрито підготовче провадження у справі №916/355/17 з призначенням справи до розгляду по суті в засіданні суду на 19.02.2018р.

Ухвалою суду від 19.02.2018р., з урахуванням заявленого представником третьої особи клопотання та з огляду на те, що спір не можливо було вирішити в судовому засіданні 19.02.2018р., судом в порядку ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 28.02.2018р.

Ухвалою суду від 28.02.2018р., враховуючи встановлення судом факт зміни місцезнаходження відповідача, розгляд справи, з метою його належного повідомлення, було відкладено на 14.03.2018р. У судовому засіданні 14.03.2018р. було оголошено перерву до 21.03.2018р.

У судовому засіданні 21.03.2018р. представник позивача, а також представники третіх осіб позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Відповідач, ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його первісну та змінену юридичні адреси згідно з відомостями ЄДР, у судові засідання при новому розгляді справи не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв.

Позиції учасників процесу зводяться до наступного.

Так, позивач у наданих до суду поясненнях (т.3 а.с.64-70) вважає, що умовами договору, а саме п.3.1., передбачено зобов'язання відповідача завершити будівництво до IV кварталу 2010 року. При цьому метою укладання спірного договору для позивача було отримання після IV кварталу 2010 року орендної плати за земельну ділянку у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки на період експлуатації, а саме - 896 243, 15 грн. на рік, з урахуванням індексації за 2008-2009 роки, що визначено умовами договору в п. 3.1. та п. 4.1. Незавершення відповідачем будівництва до 4 кварталу 2010р. не звільняє його від обов'язку сплати орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки на період експлуатації. Те, що ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" до теперішнього часу не здійснило будівництво на зазначеній ділянці, є зловживанням правом з боку відповідача, яке призводить до недоотримання територіальною громадою міста Одеси відповідних надходжень. Позивач вказує, що Одеська міська рада мала можливість укласти договір оренди даної земельної ділянки з іншим суб'єктом господарювання або на інших умовах, що дало б їй змогу отримувати орендну плату, на яку вона розраховувала при укладанні спірного договору.

Позивач також вказує, що рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 04.04.2012р. №168, від 26.09.2013р. №396, від 25.12.2014р. №383 щодо внесення змін до рішення "Про надання дозволу ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" на подальше проектування та будівництво торгово-офісного центру за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 139 ріг вул. Середньої" не є змінами до договору оренди землі, а відповідні повноваження Одеської міської ради не можуть бути делеговані іншому органові, зокрема, виконавчому комітету Одеської міської ради.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Одеської міської ради, підтримуючи позовні вимоги, у своїх поясненнях (т.3 а.с.9-12) послався на те, що рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №573 від 14.06.2007р. "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "Амарант-Лендтрейдінг" на подальше проектування та будівництво торгово-офісного центру за адресою: м.Одеса, вул. Банківська, 139 ріг вул. Середньої", яким було також затверджено договір на пайову участь у розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" від 14.06.2007р. №371/кс, було прийнято відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

При цьому, у зв'язку із втратою чинності Закону України "Про планування і забудову територій", виконавчий комет Одеської міської ради на сьогодні немає повноважень щодо надання дозволів фізичним та юридичним особам на будівництво. Таким чином, коли ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" повідомляло про збільшення ним строків будівництва об'єкту, виконавчий комет Одеської міської ради мав повноваження тільки прийняти таке повідомлення та продовжити термін виконання зобов'язань за договором пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури, що і було зроблено рішеннями від 04.04.2012р. №168, від 26.09.2013р. №396, від 25.12.2014р. №383. Водночас, відносини за договором пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не є тотожними відносинам, які виникають за договором оренди землі.

Крім того, виконавчий комітет Одеської міської ради звертає увагу суду на те, що у рішенні від 04.04.2012р. комітет зобов'язував ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" звернутися до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради для внесення змін до договору оренди землі в частині продовження строків будівництва об'єкту.

Представник третьої особи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов, письмових пояснень при новому розгляді справи не надав.

Враховуючи, що відповідач при новому розгляді справи у судових засіданнях участі не брав, суд вважає за необхідне коротко викласти його позицію, що міститься у відзивах та поясненнях, наявних у матеріалах справи (т.1 а.с.52-55, 154-158, 202-204).

Так, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що він сплачує орендну плату у відповідності до умов договору за ставкою, визначеною на період будівництва, оскільки будівництво торгово-офісного центру в комплексі з 4-секційним багатоповерховим житловим будинком з підземним паркінгом ним не завершено, а об'єкт до експлуатації не введено.

Як вказує відповідач, розмір орендної плати у даному випадку залежить саме від коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (для земель комерційного використання -2.5, для земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво -0.5). При цьому, строки завершення будівництва були продовжені до 2017 року саме виконавчим органом позивача, що спростовує твердження про наміри та можливість отримання підвищеної орендної плати саме після 4 кварталу 2010р. Відповідач також зазначив у відзиві на позов (т.1 а.с.52-55) про сплив позовної давності щодо вимог за період з 2010 по 2013 роки.

В процесі розгляду справи учасником процесу - третьою особою (Департаментом комунальної власності Одеської міської ради) було заявлено, а судом розглянуто та задоволено клопотання про залучення доказів від 22.02.2018р. за вх.№4315/18 (т.3 а.с.99).

За результатами дослідження доказів, судом було встановлено наступні обставини:

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №579 від 14.06.2007р. ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" надано дозвіл на проектування та будівництво торгово-офісного центру за адресою: м.Одеса, вул. Банківська, 139 ріг вул. Середньої, після оформлення документів на землекористування у встановленому порядку. Пунктом 2.6. вказаного рішення визначено строки будівництва: початок - І квартал 2008р., завершення - IV квартал 2010р. Також вказаним рішенням було затверджено договір на пайову участь у розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" (т.3 а.с.29-34), предметом якого є надання права забудови земельної ділянки.

25.06.2010р. між Одеською міською радою (орендодавцем) та ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" (орендарем) був укладений договір оренди землі (т.1 а.с.15-17), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку, загальною площею 6593 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 139-Г, для проектування, будівництва та експлуатації торгово-офісного центру й благоустрою території, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Як встановлено судом з тексту вказаного договору, його було укладено на підставі рішення Одеської міської ради №3524-V від 09.10.2008р., яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" земельну ділянку, площею 0,6593 га, за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 139-Г, у довгострокову оренду, терміном на 49 років (в тому числі до IV кварталу 2010 року на період проектування та будівництва), для проектування, будівництва та експлуатації торгово-офісного центру і благоустрою території.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6593 кв.м, у тому числі по угіддях: під тимчасовою забудовою - 307 кв.м; під проїздами, проходами, площадками - 1405 кв.м; інші - 4881 кв.м. На земельній ділянці розташований об'єкт незавершеного будівництва, який належить ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" на підставі рішення господарського суду Одеської області від 16.07.2008 р. у справі №22/120-08-2690, право власності на який зареєстровано в КП "ОМБТІ та РОН" 07.08.2008 р. в книзі 1нс-22 за номером запису 15. Інженерне забезпечення об'єкту від існуючих міських мереж. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва становить: 1792518,48 грн., з урахуванням індексації за 2008-2009 роки, згідно з довідкою-витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 10.04.2008 р. №109-03/М, складеної Управлінням земельних ресурсів у місті Одеса Головного управління земельних ресурсів у Одеській області Державного агентства земельних ресурсів України. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації становить: 8962431,52 грн., з урахуванням індексації за 2008-2009 роки, згідно з довідкою-витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 10.04.2008р. №109-03/М, складеної Управлінням земельних ресурсів у місті Одеса Головного управління земельних ресурсів у Одеській області Державного агентства земельних ресурсів України.

Договір укладено терміном на 49 років (у тому числі до ІV кварталу 2010 року на період проектування та будівництва), для проектування, будівництва та експлуатації торгово-офісного центру й благоустрою території (пункт 3.1 договору).

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.6 договору встановлено, що орендна плата за земельну ділянку, площею 6593 кв.м, розрахована у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 179251,85 грн. на рік (на період будівництва), з урахуванням індексації за 2008-2009 роки; 896243,15 грн. на рік (на період експлуатації), з урахуванням індексації за 2008-2009 роки. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі. Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно з рішення Одеської міської ради №4247-ІV від 15.07.2005 р. у відповідності розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні. Орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця упродовж 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця на: БАНК ГУДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106 на рахунок одержувача - УДК у м. Одесі, ЄДРПОУ 23862106, місцевий бюджет Малиновського району №33211812700007, код бюджетної класифікації 13050200. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. №783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель". У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно зі статтею 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Пеня перераховується орендарем на рахунок, зазначений в пункті 4.3 цього договору.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється за проектом відведення. Підставою для розроблення проекту відведення є рішення Одеської міської ради від 22.01.2008 р. №2317-V. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-х денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі (пункти 6.1-6.3. договору).

Пунктом 13.1 договору сторони передбачили, що орендар несе цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення земельного законодавства згідно із законами України. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Договір набирає чинності після нотаріального посвідчення та його державної реєстрації (пункт 14.1 договору).

Вказаний договір від 25.06.2010р. посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 1696, а 20.10.2010 р. - зареєстровано в Одеській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041050500075.

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Банківська, 139-Г (т.1 а.с.64), ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" було передано в оренду земельну ділянку площею 0,6593 кв.м.

Таким чином, після державної реєстрації договору оренди землі та складання акту приймання-передачі земельної ділянки відповідач набув право оренди земельної ділянки площею 6593 кв.м.

Згідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Так статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як було встановлено судом, а сторонами в процесі розгляду справи не спростовано, ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" орендна плата сплачувалась в повному обсязі із розрахунку 179 251,85 грн. на рік з урахуванням індексації за 2008-2009р., тобто за ставкою встановленою на період будівництва.

Судом також встановлено, що станом на день звернення позивача до суду - 10.02.2017р. об'єкт до експлуатації не прийнято.

Дослідивши умови договору оренди землі від 25.06.2010р., суд зазначає, що розмір та порядок обчислення орендної плати встановлено саме пунктом 4.1. договору, яким передбачено, що орендна плата за земельну ділянку площею 6593 кв.м. розрахована у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 179 251,85грн. на рік (на період будівництва), з урахуванням індексації за 2008-2009роки; 896 243,15грн. на рік (на період експлуатації), з урахуванням індексації за 2008-2009роки.

При цьому, вказаний пункт не містить жодних посилань чи застережень щодо строку будівництва об'єкту.

Посилання на строк будівництва об'єкту міститься у розділі "3. Строк дії договору", відповідно до п.3.1. якого сторони встановили термін, на який укладено договір, а саме на 49 (сорок дев'ять) років та погодили, що в цей строк, в тому числі, входить період проектування та будівництва, який буде здійснено стороною до ІV кварталу 2010р.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 627 ЦК України передбачено, що свобода договору означає, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Саме принцип добросовісності є одним із засобів обмеження принципу свободи договору сторін та способом утримання сторін від зловживання своїми правами при виконанні договору.

Закріплений вітчизняним законодавцем принцип справедливості, добросовісності і розумності має визнаватися не сукупністю трьох принципів, а єдиним принципом, який проявляється в єдності взаємопов'язаних трьох складових. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту.

Зміст добросовісності (bona fideаs) виражається через поняття "розумність і справедливість", що виконує, зокрема, обмежувальну функцію.

Так, згідно з обмежувальною функцією добросовісності, правило, обов'язкове для сторін, не застосовується настільки, наскільки за даних обставин це буде неприйнятним відповідно до критерію розумності та справедливості.

Отже, добросовісність може за певних обставин анулювати чи виключити застосування правил, встановлених сторонами.

У зв'язку з цим всі правила, які створюються сторонами чи законом, підпадають під контроль судів для того, щоб вирішити, чи не призведе їх застосування в конкретній справі до несправедливих результатів.

Дослідивши правовідносини сторін у системному взаємозв'язку, суд вважає, що договір оренди землі, виконання зобов'язання по якому є предметом спору, було укладено у зв'язку із наданням відповідачу права забудови земельної ділянки, що відносилося до делегованих повноважень виконавчого комітету, як органу позивача, і нормативний термін будівництва був визначений саме рішенням №573 від 14.06.2007р. "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "Амарант-Лендтрейдінг" на подальше проектування та будівництво торгово-офісного центру за адресою: м.Одеса, вул. Банківська, 139 ріг вул. Середньої".

Як встановлено судом, рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №168 від 04.04.2012р. було внесено зміни до рішення №573 від 14.06.2007р. в частині терміну завершення будівництва: „завершення - 30.09.2013р. (т.3 а.с.48).

В подальшому рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №396 від 26.09.2013р. „Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №573 від 14.06.2007р. „Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю „Амарант-Лендтрейдінг" на подальше проектування та будівництво торгово-офісного центру за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 139 ріг вул. Середньої (т.3 а.с.52), внесено зміни до підпункту 2.6. пункту 2 в частині терміну завершення будівництва: „завершення - 31.12.2015р. (т.3 а.с.52-53).

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №383 від 25.12.2014р. підпункту 2.6. пункту 2 рішення №573 змінено в частині терміну завершення будівництва: „завершення - 01.03.2017р. (т.3 а.с.57-58).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.09.2013р. №396 (т.3 а.с.52-53), окрім зміни термінів завершення будівництва (до 31.12.2015р.), затверджено новий договір про пайову участь замовників між Виконкомом Одеської міськради та ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг"; розірвано за згодою сторін договір пайової участі від 14.06.2007р. №371/кс, додаткову угоду від 23.04.2009р. №653/кс, додаткову угоду №2 від 04.04.2012р. №020/кс.

Таким чином, суд зазначає, що, незважаючи на те, що зміни до договору оренди землі щодо строків будівництва не вносилися, а відповідні рішення виконавчого комітету не замінюють собою правочини щодо внесення змін до договору оренди землі, проте їх наявність достеменно свідчить про встановлення компетентним органом інших строків будівництва у порівнянні зі строками, на які є посилання у п.3.1 договору. Зазначене цілком спростовує посилання позивача на повну відмінність у компетенції міської ради та її виконавчого органу.

Враховуючи вищевикладене, а також бланкетність п.3.1 договору оренди землі відносно рішень виконавчого комітету про встановлення строків будівництва, виходячи також з того, що договір на пайову участь не було розірвано у зв'язку з його невиконанням, натомість, він неодноразово змінювався, суд вважає, що покладення на відповідача обов'язку сплати орендної плати у п'ятикратному розмірі (виходячи з коефіцієнтів використання) під час здійснення будівництва, призведе до явно несправедливого щодо сторін договорів результату,

Здійснюючи вказані висновки, суд також враховує, що оформлення права оренди земельної ділянки, з урахуванням виділення земельної ділянки у 2008 році, відбувалося тривалий строк, та завершилося лише у жовтні 2010 року. Виходячи із законодавчо визначеного моменту можливості використання земельної ділянки, суд вважає, що дані обставини у будь-якому випадку унеможливлювали закінчення будівництва до 4 кварталу 2010р. з урахуванням неможливості його початку у нормативний термін - 1 квартал 2008р. (п.2.6 рішення №573 (т.3 а.с.29-30), що також спростовує посилання позивача на зловживання правом з боку ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг".

Крім того, не можуть бути взяті до уваги твердження позивача про те, що Одеська міська рада мала можливість укласти договір оренди даної земельної ділянки з іншим суб'єктом господарювання або на інших умовах, що дало б їй змогу отримувати орендну плату, на яку вона розраховувала при укладанні спірного договору. Так, як вбачається з самого тексту договору (п.2.2), на земельній ділянці розташований об'єкт незавершеного будівництва, який належить відповідачу на праві власності. Вказана обставина цілком спростовує відповідні посилання щодо можливості укладення договору з іншою особою.

Крім того, оцінюючи на виконання вказівок суду касаційної інстанції відповідність дій орендаря положенням щодо добросовісності та розумності, суд вказує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення №168 від 4.04.2012р., ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" 24.04.2012 року зверталося до Одеського міського управління земельних ресурсів щодо внесення змін до договору оренди, про що свідчить зміст листа, наданого Департаментом комунальної власності, який є правонаступником управління (т.3 а.с.100). Незважаючи на те, що безпосередньо лист від 24.04.2012р. у матеріалах справи відсутній, наявність факту такого звернення жодною із сторін не спростована. При цьому, в матеріалах справи наявний лист голови комісії з припинення - в.о. начальника управління земельних ресурсів від 17.04.2013р. №01-18/600-04 (т.3 а.с.101), в якому зазначено: "на ваш лист стосовно внесення змін до договору оренди землі від 20.10.2010р. №041050500075, повідомляю, що згідно діючого законодавства для оформлення документів необхідно здійснити державну реєстрацію права територіальної громади на землю."

Крім того, 29.04.2013р. відповідачем Одеському міському голові та в.о. начальника управління земельних ресурсів було направлено ще одного листа №29/04/13 з проханням вжити дії щодо сприяння внесення змін до договору оренди земельної ділянки (т.3 а.с.105).

У відповідь на вказане звернення Одеське міське управління земельних ресурсів листом від 15.05.2013р. №01-18/832-04 (т.3 а.с.107) повідомило про направлення підготовленого проекту рішення "Про внесення змін до договору оренди землі" на засідання комісії з землеустрою та земельних правовідносин Одеської міської ради.

В процесі розгляду справи у судовому засіданні, представником Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було зазначено, що результат розгляду зазначеного проекту рішення йому не відомий.

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку про те, що дії орендаря цілком відповідали критеріям добросовісності та розумності, натомість, дії позивача та його органів не повним чином відповідали принципу „належного врядування".

Крім того, суд зазначає, що згідно до п.9.2.1 договору орендодавець зобов'язаний передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору, та придатну для використання за цільовим призначенням.

Натомість, з доданих до матеріалів справи документів, а саме з листа від 02.04.2013р. №А-Д-9 (т.3 а.с.102), вбачається, що в процесі будівництва об'єкту ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" звертався до Одеського міського голови, в.о. директора департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради та директора КП "Одестранспарксервіс" з проханням посприяти у прийнятті мір щодо вивільнення земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Банківська, 139 ріг вул. Середньої та перебуває в оренді ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг", від автомобільної стоянки, яка продовжує свою діяльність на означеній території на підставі договору балансоутримування, укладеного між КП "Одестранспарксервіс" та ГО "За рулем".

У відповідь на вказаний лист, 25.04.2013р. головою комісії з припинення -в.о. начальника управління земельних ресурсів було направлено ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" листа №01-18/675-07 (т.3 а.с.104), згідно якого було повідомлено, що за результатами перевірки було підтверджено факт зайняття частин земельної ділянки ГО "За рулем", однак, у зв'язку із відсутністю в управління спеціалістів, встановити площу зайнятою території не вбачається можливим. При цьому, відповідачу було запропоновано для належного реагування управління, провести геодезичні роботи, направлені на встановлення меж орендованої земельної ділянки в натурі з метою площі частини земельної ділянки, зайнятої ГО "За рулем".

При цьому, суд вважає також за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовної якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду", господарським судом Одеської області при розгляді справи №916/1834/13 було, зокрема, встановлено, що станом на момент розгляду справи (2013р.) ТОВ „Амарант-Лендтрейдінг" не здійснює будівництво торговельно-офісного центру за адресою: м.Одеса, вул.Балківська, 139 ріг вул.Середньої, а також взагалі не приступало до реалізації наміру будівництва торгово-офісного центру згідно з ескізним проектом, схваленим для подальшого проектування висновком Управління архітектури і містобудування №1174/06 від 29.11.2006р.

Судом при розгляді справи №916/1834/13 було встановлено, що частина орендованої ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" земельної ділянки перебуває у користуванні ГО "За рулем", тому позивачем було прийняте рішення про зміну проекту будівництва, в результаті чого загальна площа забудови та площа об'єкту будівництва істотно змінились в сторону зменшення.

За таких обставин, проаналізувавши усі докази у сукупності, суд зазначає наступне.

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

З урахуванням вище встановлених обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову Одеської міської ради у повному обсязі.

При цьому, враховуючи, що позивачем зазначено про відсутність заборгованості по орендній платі за ставкою, встановленою для періоду будівництва, суд, з урахуванням принципу диспозитивності, не здійснює перевірку розрахунку, на підставі якого заявлені позовні вимоги. Крім того, приймаючи до уваги, що судом встановлено відсутність порушеного права позивача та необґрунтованість позовних вимог, суд не застосовує наслідки спливу строку позовної давності, про який заявлено відповідачем.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, підстави для покладення на відповідача судових витрат, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Керуючись ст.ст.129,232, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Повне рішення складено 30 березня 2018 р.

Суддя Ю.М. Щавинська