Рішення № 73096444, 21.03.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2018

Справа № 904/10456/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпро

до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради, м. Покров, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 144 343,31 грн.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 147 629,12 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 11-15 від 10.03.2015 про надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення та проведення розрахунків за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Підготовче засідання призначено на 18.01.2018.

16.01.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позов.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2018 підготовче засідання відкладено на 15.02.2018.

06.02.2018 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог до 144 343,31 грн.

08.02.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2018 відкладено підготовче засідання на 22.02.2018.

22.02.2018 позивач подав до суду клопотання про приєднання документів до судової справи, а саме: копій актів розрахунків за 2015-2016 роки, доказів їх надіслання відповідачу електронною поштою.

22.02.2018 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2018 продовжено строк підготовчого провадження до 26.03.2018, відкладено підготовче засідання на 14.03.2018.

12.03.2018 позивач подав до суду клопотання про приєднання документів до судової справи, а саме: копій актів звіряння розрахунків за 2015-2016 роки, доказів їх надіслання відповідачу засобами поштового зв’язку.

14.03.2018 відповідач подав до суду клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, а саме: копій актів звіряння розрахунків, рахунків про сплату за надані послуги від 20.03.2015, 07.12.2015.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 21.03.2018.

21.03.2018 повноважні представники сторін у судове засідання не з’явилися, були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 14.03.2018 і повідомленням про призначення судового засідання на 21.03.2018, в якому наявні підписи обох сторін.

21.03.2018 позивач подав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу за відсутності його представника, за наявними матеріалами справи, у зв’язку з участю представника в іншому судовому засіданні. Відповідач про причини неявки свого представника в судове засідання 21.03.2018 не повідомив. Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.03.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами документи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначено в позовній заяві, 10.03.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії ПАТ "Укртелеком" (надалі - позивач, постачальник) та Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Орджонікідзевської міської ради (надалі - платник), правонаступником якого є Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради (надалі - відповідач), укладений договір № 11-15 про надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення та проведення розрахунків за надані пільги (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом цього договору є відносини сторін щодо фінансування пільг, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення.

Згідно з п. 1.2 Договору постачальник здійснює надання телекомунікаційних (в т.ч. абонентна плата, встановлення телефонів, проведення додаткових робіт при позачерговому та пільговому встановленні квартирних телефонів) послуг громадянам, які мають відповідні пільги, а платник здійснює фінансування пільг, відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", а платник проводить розрахунки за надані пільги в межах своїх кошторисних призначень.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що сума цього договору відповідає кошторисним призначенням на 2015 рік і обумовлюється у додатковій угоді № 1 до цього договору, яка є його невід’ємною частиною.

Згідно з п. 1.4 Договору обсяги коштів, передбачених в бюджеті на фінансування пільг за рахунок субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам, можуть змінюватись протягом року при уточненні бюджету на відповідний 2015 рік в частині кошторисних призначень, а також від розміру наданих пільг, що обов’язково відображається у додаткових угодах до даного договору.

У відповідності до п. 2.1.2. Договору постачальник зобов'язується щомісяця надавати у відділ персоніфікованого обліку пільговиків платника:

- до 10 числа місяця, що настає за звітним, надавати на електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих громадянам пільгових категорій у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга" встановленою п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (зі змінами) (далі - Єдиний реєстр);

- 20 числа місяця, що настає за звітним, надавати відомості про фактично надані послуги на паперових носіях;

- до 06 числа місяця, другого за звітним, складати акти звіряння сум заборгованості по наданим послугам зв'язку за станом на 1 число місяця, що передує звітному.

За умовами пунктів 2.2.2, 2.2.3 Договору платник зобов'язаний проводити розрахунки за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії населення, яка внесена до Єдиного реєстру; здійснювати перерахування коштів, передбачених на проведення розрахунків за надані пільги згідно кошторису доходів та видатків в межах запланованих призначень на реквізити постачальника.

Відповідно до п. 7.2 Договору всі додаткові угоди, зміни та доповнення до цього договору є його невід’ємними частинами, якщо вони виконані в письмовому вигляді, підписані сторонами і завірені печатками сторін.

Згідно з п. 6.1 Договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків за надані пільги до їх повного виконання зобов’язань за цим договором.

У відповідності до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 10.03.2015 до Договору запланована сума на фінансування пільг населенню, відшкодування яких проводиться за рахунок субвенції державного бюджету місцевим бюджетам на 2015 рік складає 145 257,08 грн. Запланована сума на фінансування пільг населенню може збільшуватись або зменшуватись в залежності від розміру наданих пільг і сплачується постачальнику платником по факту їх надання згідно з розділом 2 договору.

За умовами пунктів 1, 2 Додаткової угоди № 2 від 21.09.2015 до Договору запланована сума на фінансування пільг населенню збільшилася на суму 6 902,01 грн. та склала за домовленістю сторін у загальній сумі 152 159,09 грн.

Відповідно до пунктів 9, 10 Додаткової угоди № 3 від 21.10.2015 до Договору запланована сума на фінансування пільг населенню збільшилася на суму 12 024,19 грн. та склала за домовленістю сторін у загальній сумі 164 183,28 грн.

Згідно з пунктами 1, 2 Додаткової угоди № 4 від 09.11.2015 до Договору запланована сума на фінансування пільг населенню збільшилася на суму 9 098,94 грн. та склала за домовленістю сторін у загальній сумі 173 282,22 грн.

У відповідності до пунктів 1, 2 Додаткової угоди № 5 від 23.11.2015 до Договору запланована сума на фінансування пільг населенню збільшилася на суму 4 237,31 грн. та склала за домовленістю сторін у загальній сумі 177 519,53 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 Додаткової угоди № 6 від 04.12.2015 до Договору запланована сума на фінансування пільг населенню збільшилася на суму 24 762,69 грн. та склала за домовленістю сторін у загальній сумі 202 282,22 грн.

Згідно з пунктами 1, 2 Додаткової угоди № 7 від 27.01.2016 до Договору внесені зміни до платіжних реквізитів ПАТ "Укртелеком".

Позивач зазначає, що за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення м Покров у 2015 році відповідач розрахувався з позивачем частково, у зв’язку з чим станом на 31.12.2015 у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 6 690,23 грн. Після часткової сплати відповідачем зазначеної заборгованості у розмірі 1 492,37 грн., заборгованість платника перед постачальником за надані у 2015 році послуги складає 5 197,86 грн.

За твердженням позивача, за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на виконання умов Договору він надав послуги зв’язку на пільгових умовах населенню м. Покров Дніпропетровської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширюється дія п. 19 частини 1 ст. 12, п. 10 частини 1 ст. 13, п. 18 частини 1 ст. 14, п. 20 частини 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 6 частини 1 ст. 6, частини 3 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", частини 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 частини 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 142 431,26 грн.

Як стверджує позивач, у грудні 2017 року відповідач частково сплатив заборгованість, перерахувавши позивачу 3 285,81 грн. згідно з платіжним дорученням №2567 від 22.12.2017.

Таким чином, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 144 343,31 грн. вартості послуг зв’язку, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав і просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

По-перше, відповідач стверджує, що за договором № 11-15 від 10.03.2015 він повністю розрахувався з позивачем за надані останнім пільги у 2015 році, тому заборгованості немає, що підтверджується актом звіряння розрахунків від 07.12.2015, згідно з яким залишок поточної і всієї заборгованості складає 42 578,18 грн. Як стверджує відповідач, після підписання вказаного акту він сплатив залишок заборгованості в розмірі 42 578,18 грн., на підтвердження чого надав платіжні доручення № 2567 від 22.12.2017, № 3056 від 29.12.2015, № 3031 від 29.12.2015. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що в нього відсутня заборгованість по розрахункам за надані позивачем у 2015 році послуги особам, які мають відповідні пільги.

По-друге, відповідач зазначає, що з 01.01.2016 до теперішнього часу між сторонами спору відсутні договірні відносини, оскільки вони не укладали договорів після договору № 11-15 від 10.03.2015, строк дії якого закінчився. На думку відповідача, інші підстави виникнення у нього цивільних або господарських обов’язків перед позивачем відсутні.

По-третє, за твердженням відповідача, до 30.12.2016 у Бюджетному кодексі України було передбачено фінансування за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв’язку. Проте в Законі України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв’язку відсутня. На підставі викладеного відповідач, вважає, що він не має ані обов’язку, ані можливості сплачувати позивачу за надані у 2016 році пільги з послуг зв’язку.

По-четверте, у запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що існуюча кредиторська заборгованість за 2015 рік, що виникла станом на 01.01.2016 в сумі 3 285,81 грн. зареєстрована в Державному казначействі і повністю погашена відповідачем в грудні 2017 року, про що свідчить копія платіжного доручення № 2567 від 22.12.2017.

По-п’яте, відповідач стверджує, що відсутність виділених коштів не дає змоги укласти договори про надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення, тому відповідач не має обов’язку перед позивачем сплачувати пільги з послуг зв’язку. За твердженням відповідача, незважаючи на відсутність договірних умов він щомісячно здійснював звіряння інформації, яка надходила від позивача щодо кількості пільговиків і правильного нарахування пільг, про що у разі наявності розбіжностей повідомляв належним чином.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, інших законодавчих актів України.

У період з січня 2015 по грудень 2016 року Дніпропетровською філією Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" надано послуги зв'язку на пільгових умовах населенню м. Покров Дніпропетровської області, які включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, мають право на пільги і підпадають під дію п.19 ч.1 ст.12, п.10 ч.1 ст.13, п.18 ч.1 ст. 14, п.20 ч.1 ст.15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; п. 18 ст.6-1, п. 10 ст. 6-2, п. 17 ст. 6-3, п. 19 ст. 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"; п. 11 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; п. 6 ч.1 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; ч.5 ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства".

Витрати позивача на надання послуг зв’язку зазначеним категоріям пільговиків за цей період, з урахуванням здійснених відповідачем платежів і заяви позивача про зменшення позовних вимог, становлять 144 343,31 грн., в підтвердження чого позивач надав розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням пільг, у грудні 2015 року, січні-грудні 2016 року (форми № 2-пільга), які позивач надсилав відповідачеві на паперових і електронних носіях.

Витрати, понесені Дніпропетровською філією Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" внаслідок надання телекомунікаційних послуг населенню на пільгових умовах у розмірі 144 343, 31 грн. не були відшкодовані Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 статті 11 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина друга статті 193 ГК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, такими законами України як: "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про прокуратуру", "Про охорону дитинства", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Отже, норми відповідних законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян, за якими передбачено безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільги визначеним категоріям громадян, якому кореспондується обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Згідно зі ст. 87, частиною 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України.

За приписами п.п. б п. 4 ч. 1 ст. 89 , ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі – Порядок).

Пунктами 3, 4 Порядку (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя.

Згідно з пунктами 5, 7, 8 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення).

Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів. Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.

Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

В даному випадку головним розпорядником коштів у межах своїх повноважень в місті Покров Дніпропетровської області є Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2015 року і в період з січня по грудень 2016 року позивачем понесені витрати на надання пільг на послуги зв'язку вищезазначеним категоріям пільговиків на загальну суму 147 629,12 грн. У грудні 2017 року відповідач частково сплатив заборгованість перерахувавши позивачу 3 285,81 грн. згідно з платіжним дорученням №2567 від 22.12.2017. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по проведенню розрахунків за надані послуги зв’язку пільговій категорії населення складає 144 343,31 грн., а саме: 1 912,05 грн. – за грудень 2015 року, 142 431,26 грн. – за період з січня по грудень 2016 року.

Докази здійснення оплати заборгованості саме за вказані періоди відповідачем не надані. Копії рахунків від 20.03.2015, 07.12.2015, які надані відповідачем, стосуються нарахувань за грудень 2014 року, січень, лютий і листопад 2015 року, які не є предметом спору, а також авансового платежу за грудень 2015 року, який був врахований при здійсненні розрахунку заборгованості. Платіж у розмірі 3 285,81 грн., здійснений відповідачем згідно з платіжним дорученням № 2567 від 22.12.2017, був врахований позивачем при зменшенні заявлених позовних вимог.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності договірних відносин між сторонами і субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв’язку в 2016 році, безпідставності нарахування заборгованості з таких підстав.

По-перше, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законодавчих актів і не залежать від бажання сторін.

По-друге, за змістом частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України і рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

За таких обставин, відповідач відповідає за своїми зобов’язаннями, що виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.

Також законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, або повне чи часткове звільнення від обов'язку щодо здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.

При цьому, згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов’язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що позивачем фактично надані послуги зв’язку на пільгових умовах визначеним категоріям громадян у спірному періоді, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з компенсації пільг за надані послуги в розмірі 144 343,31 грн. є обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі слід покласти на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач сплатив судовий збір у сумі 2 214,45 грн. згідно з платіжним дорученням № 6636 від 13.07.2017, тоді як належною до сплати сумою судового збору, виходячи з розміру заявлених майнових вимог позивача, необхідно було сплатити 2 214,44 грн. З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 165,15 грн., а зайво сплачений судовий збір у сумі 49,29 грн. підлягає поверненню позивачу за його клопотанням на підставі ухвали суду.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Горького, буд. 5, код ЄДРПОУ 26137831) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченко, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (49600, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26, код ЄДРПОУ 25543196) 144 343,31 грн. (сто сорок чотири тисячі триста сорок три грн. 31 коп.) заборгованості з компенсації пільг за надані телекомунікаційні послуги, 2 165,15 грн. (дві тисячі сто шістдесят п’ять грн. 15 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.04.2018.

Суддя Н.Е. Петренко