Ухвала суду № 73096163, 30.03.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4688/17

Номер провадження 1-кп/629/163/18

У Х В А Л А

30 березня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., прокурора Черкаса О.О., захисника Остапенко С.Ю., обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у відношенні обвинувачених: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017221380000096 за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_4, обвинувачених в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_3, обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_2, ОСОБА_4, обвинувачених в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_3, обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був змінений ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.02.2018 року на цілодобовий домашній арешт. Строк дії запобіжного заходу спливає 06.04.2018 року.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 06.02.2018 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області було змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого спливає 06 квітня 2018 року.

19 лютого 2018 року на адресу суду надійшло клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, обґрунтовуючи своє клопотання прокурор зазначив, що виходячи із тяжкості покарання та що на даний час не змінилися та продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3,4,5 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 порушив обов'язки, покладені на нього ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.02.2018 року, а саме був відсутній за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчать рапорти дільничних інспекторів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області.

Крім цього, 12 березня 2018 року в судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 В обґрунтування зазначеного клопотання прокурором зазначено, що обвинуваченому ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21-00 години до 06-00 години ранку, який ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.02.2018 року був змінений на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2, з забороною залишати вищевказане житло з 01-30 години до 09-30 години. Обвинувачений 18 лютого 2018 року порушив вимоги ухвали суду та залишив місце своєї реєстрації після 01-30 години, а саме в період часу з 01-30 години до 02-13 годин перебував в клубі Sam FERI Club, про що свідчить відеоспостереження камер нагляду даного клубу, тобто не виконав покладені на нього судом обов'язки, а тому у відношенні нього необхідно змінити міру запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав зазначені клопотання та вказав, що для об'єктивного та неупередженого судового розгляду вказаного провадження, з метою не допущення поза процесуального впливу обвинувачених на свідків та потерпілих необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки у разі не обрання запобіжного заходу вони можуть переховуватись від суду, а також незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, та/або вчиняти інші дії, спрямовані на перешкоджання судовому розгляду, які вважатимуть необхідними та достатніми для ухилення від кримінальної відповідальності.

Захисник обвинувачених - адвокат Остапенко С.Ю. заперечувала проти задоволення клопотань прокурора.

В обґрунтування своїх заперечень, зазначила, що дійсно її підзахисний ОСОБА_4 був відсутній декілька разів за місцем реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_1, оскільки 06.02.2018 року при вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу її підзахисному нею в клопотанні була зазначена дана адреса, але з обвинуваченим це питання не було узгоджене, так як він перебував під вартою, а вона вказала місце його реєстрації, а не фактичне місце проживання, що позбавило можливості її підзахисному виконувати вимоги ухвали суду. Крім цього, пояснила, що після отримання ухвали суду від 07.02.2018 року їй стало відомо, що житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 був проданий ще 09 липня 2013 року іншій особі, а тому її підзахисний не має можливості проживати за вищевказаною адресою. З цього приводу вона звернулася до суду, до органів поліції та прокуратури. Її підзахисний ОСОБА_4 не ухиляється від суду, без дозволу органів поліції, прокуратури та суду не залишає місце фактичного проживання. Також відносно її підзахисного обраний запобіжних захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з цих причин він не має можливості працевлаштуватися та сплачувати комунальні послуги за житло. В теперішній час ОСОБА_4 уклав угоду з ОСОБА_5 про найм на безоплатній основі житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3. В зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити її підзахисному адресу виконання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказавши адресу: АДРЕСА_3 за якою він фактично проживає та буде проживати в подальшому.

Крім цього в обґрунтування своїх заперечень щодо зміни міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 зазначила, що її підзахисний не з власної волі порушив вимоги ухвали суду від 06.02.2018 року, а виконував доручення свого роботодавця. Так, 18.02.2018 року ОСОБА_6, у якого в якості бармена працює ОСОБА_3, надав останньому доручення, а саме після закінчення робочого часу отримати вугілля для кальяну в нічному клубі Sam FERI Club, так як особисто не мав можливості це зробити, що підтверджується довідкою, виданою ОСОБА_6 16.03.2018 року. Також вказала, що обвинуваченому для повноцінного існування необхідна робота, у нього хворіє батько, інших працездатних осіб в сім'ї не має, тому він не міг не виконати завдання свого роботодавця, оскільки вважав, що втратить роботу. Також зазначила, що обвинувачений ОСОБА_3 весь час, а саме з моменту надходження справи до суду, не переховувався, не впливав незаконно на потерпілих та свідків, з'являвся до суду за кожним викликом, раніше не судимий, має постійне місце мешкання, працевлаштований, а тому відсутні ризики на які посилається прокурор в своєму клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та вказав, що не збирається ухилятися від суду та впливати на потерпілих та свідків по справі. Крім цього просив задовольнити клопотання його захисника, так як за місцем своєї реєстрації не має можливості перебувати, оскільки даний будинок в 2013 році був проданий інший особі, про що він повідомив свого захисника вже після отримання ухвали суду, а саме 07.02.2018 року, так як раніше поспілкуватися з нею він не мав можливості, бо не був етапований до суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення судом клопотання прокурора про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, хоча визнав той факт, що ним був порушений домашній арешт. Вказав суду, що він не міг не виконати доручення свого роботодавця, він боявся, що втратить роботу, яка йому дуже потрібна. Також повідомив, що більш порушень умов ухвали суду від 06.02.2018 року він не допустить, тому просив не позбавляти його свободи, задовольнивши клопотання його захисника та залишивши йому раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотань прокурора та зазначив, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на даний час не несуть ніякої загрози для потерпілих та свідків, від суду не ухиляються, а тому відсутні ризики заявлені прокурором.

Прокурор в судовому засіданні щодо заявленого клопотання захисника обвинувачених - адвоката Остапенко С.Ю. про внесення змін щодо адреси проживання ОСОБА_4 та щодо залишення запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 заперечував, наполягав на задоволенні його клопотань.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора про заміну міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити зокрема виклад обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи обвинуваченому ОСОБА_4 21.09.2017 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підставами для застосування даного запобіжного заходу була наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, а також з урахуванням наявності ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

На думку суду, підозра щодо обвинуваченого є обґрунтованою зібраними у межах кримінального провадження доказами, що визначено на стадії досудового розслідування. Питання щодо обґрунтованості та доведеності обвинувачення суд зможе вирішити лише за результатами судового розгляду і не вправі оцінювати докази у справі на даній стадії судового розгляду.

Конституційний Суд України в рішенні у справі № 1-28/2017 від 23 листопада 2017 року зазначив, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване ч.1ст. 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).

Конституційний Суд України зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення.

Так, 06 лютого 2018 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 був змінений на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1.

Прокурор в клопотанні зазначає, що обвинувачений ОСОБА_4 порушив умови застосованого відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а саме 12 лютого 2018 року та 14 лютого 2018 року був відсутній за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Вищевказані доводи судом не беруться до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи житловий будинок в якому зареєстрований обвинувачений ще у 2013 році був проданий іншій особі, а тому він не мав можливості проживати за вищезазначеною адресою, що було перешкодою для нього виконати умови застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім цього, про даний факт захисником обвинуваченого - адвокатом Остапенко С.Ю. було повідомлено як поліцію, прокуратуру так і суд. В матеріалах справи міститься заява захисника Остапенко С.Ю. щодо внесення змін до ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.02.2018 року щодо місця цілодобового домашнього арешту з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_4. Крім цього, після зміни міри запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_4 ніяких інших порушень процесуальних обов'язків не вчинив, хоча протягом цього часу він мав можливість впливати на інших учасників кримінального провадження, але такі дані у суду відсутні, за викликом з'являється до суду, що свідчить про відсутність ризиків на які посилається прокурор.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не може обґрунтовувати прийняття такого рішення виключно тяжкістю покарання, яке могло бути призначене йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення без належного з'ясування наявності у кримінальному правопорушенні хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щонайбільше обмежує права громадянина, тому повинно бути викликаним реальною необхідністю, що знаходить свій вираз в обґрунтуванні та мотивуванні клопотання.

Одночасно, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановлення істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Крім цього, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Остапенко С.Ю. про зміну місця виконання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4

Так, з роз'яснень, викладених у п.15 Листа від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13 вбачається, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд має з'ясувати місце проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Слідчому судді, суду при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід звертати увагу, що вжите законодавцем у ч. 5 ст. 181 КПК України словосполучення «житло цієї особи» охоплює випадки, коли підозрюваний, обвинувачений: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо.

Правильною слід вважати практику тих суддів, які застосовують цей запобіжний захід у згаданих випадках, з'ясувавши при цьому думку власника житла (якщо він відомий) та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання; наявність у нього родини й утриманців (місце їх фактичного проживання); достатність застосування такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у ст. 177 КПК України, зокрема спробам підозрюваного, обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду тощо.

Так, в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 на даний час має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 що підтверджується угодою, укладеною між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, з якої вбачається, що ОСОБА_7 на безоплатній основі надав своє житлове приміщення обвинуваченому по справі ОСОБА_4

Враховуючи, що найбільш суворим запобіжним заходом після застави є домашній арешт, та те, що прокурором в судовому засіданні не доведено мета та підстави застосування запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не є співмірним з рештою існуючих ризиків, не відповідає особі обвинуваченого та є занадто суворим, суд приходить до висновку залишити ОСОБА_4 раніше обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вважаючи, що даним запобіжним заходом можливо забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 відповідних процесуальних обов'язків.

За таких обставин, суд вважає, що відсутня доцільність зміни обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_4 та відповідно наявність обґрунтованості клопотання захисника - адвоката Остапенко С.Ю. про внесення змін щодо місця виконання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту її підзахисному - обвинуваченому ОСОБА_4

Відповідно до ст. 181 КПК України, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд.

Крім цього, суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з домашнього арешту на тримання під вартою з наведених вище підстав з урахуванням наступного.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 06.02.2018 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області було змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період часу, а саме з 01-30 години до 09-30 години та покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу прокурора або суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з особами, які заявили та можливо заявлять про вчинені ним правопорушення, здати на зберігання суду свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Як вбачається з пояснень обвинуваченого та його захисника - адвоката Остапенко С.Ю. 18 лютого 2018 року обвинувачений ОСОБА_3 порушив вимоги ухвали суду від 06.02.2018 року, а саме на виконання доручення свого роботодавця, у якого в якості бармена працює обвинувачений ОСОБА_3, після закінчення робочого часу пішов до нічному клубі Sam FERI Club для отримання вугілля для кальяну, так як особисто ОСОБА_6 не мав можливості це зробити, що підтверджується його довідкою. Тобто дане порушення обвинувачений ОСОБА_3 вчинив не з власної волі, а на вимогу свого роботодавця. Крім цього обвинувачений інших обов'язків, покладених на нього ухвалою суду від 06.02.2018 року не порушив, тобто виконує вимоги попередньої ухвали суду в частині покладених на нього судом обов'язків, беручи до уваги сімейне становище обвинуваченого, зокрема, що він проживає один, його батько хворіє, інших працездатних осіб в сім'ї не має, в разі втрати роботи він не буде мати коштів для існування, відтак, суд приходить до висновку, що для запобігання ризиків для кримінального провадження, а саме, що ОСОБА_3 може переховуватися від правоохоронних органів та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, та для забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, останньому слід продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, змінивши його умови, зокрема, на нічний час доби з 01-30 години до 10-30 години ранку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 314, 315, 369-372, 379 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні клопотань прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Остапенко Світлани Юріївни про зміну адреси виконання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3.

Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу прокурора або суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з особами, які заявили та можливо заявлять про вчинені ним правопорушення, здати на зберігання суду свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_4 визначити до двох місяців тобто до 30 травня 2018 року.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід з домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2, з забороною залишати вищевказане житло з 01-30 години до 09-30 години ранку на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2, з забороною залишати вищевказане житло з 01-30 години до 10-30 години ранку.

Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу прокурора або суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з особами, які заявили та можливо заявлять про вчинені ним правопорушення, здати на зберігання суду свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_3. визначити до двох місяців тобто до 30 травня 2018 року.

Виконання ухвали доручити Лозівському відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченим, захиснику, прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Смірнова