
Справа № 629/4526/17
Провадження № 1-кп/629/148/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017220380002182 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 23.11.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Гребенюка В.Є., потерпілої ОСОБА_3,
- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, -
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220380002182 по обвинуваченню ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Так, ОСОБА_1, будучи раніше засуджений, маючи не зняту та не погашену судимість за скоєння корисних злочинів, скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, вчинені при наступних обставинах:
24 вересня 2017 року близько 21-00 години, ОСОБА_1, знаходився на території домоволодіння, яке належить ОСОБА_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Знаходячись за вищевказаною адресою у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю господаря домоволодіння, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав 5 сталевих труб з чорного металу, загальною вагою 50 кг, вартість яких згідно висновку експерта № 4709 від 01.11.2017 року становить 240 гривень, та металеву кришку з чорного металу, вагою 50 кг, вартістю якої згідно висновку експерта № 4709 від 01.11.2017 року становить 72 гривні, які належать ОСОБА_3 Після вчинення даного кримінального правопорушення з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_3 на загальну суму 312 гривень.
Такі дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Крім цього, 25 вересня 2017 року близько 11-00 години, ОСОБА_1, знаходився на території домоволодіння, яке належить ОСОБА_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Знаходячись за вищевказаною адресою у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю господаря домоволодіння, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung GT - S3600i», вартість якого згідно висновку експерта № 4648 від 17.10.2017 року становить 433 гривні, який перебував на лавочці, розташованої на території вищевказаного домоволодіння, та належить ОСОБА_3 Після вчинення даного кримінального правопорушення з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_3 на суму 433 гривні.
Такі дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 заявила клопотання в якому просила провадження по справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284, п. 2 ч. 7 ст. 284 КПК України, оскільки вона відмовляється від підтримання приватного обвинувачення, жодних претензій до обвинуваченого, який є її сином не має.
Прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 не заперечували проти задоволення клопотання потерпілої про закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України.
Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши обвинувальний акт, дійшов наступного висновку.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 4 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 477 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого зокрема щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою) КК України.
Згідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне провадження за ч. 2 ст. 185 в силу п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення.
Відмова потерпілої від обвинувачення під час кримінального провадження, є її усвідомленим вибором (можливістю) згідно до ст. 26 КПК України, як сторони кримінального провадження вільно і на свій розсуд розпоряджатися матеріальним правом щодо обвинувачення, а також процесуальним правом щодо захисту своїх прав, тому така відмова потерпілої від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, що передбачено положеннями п. 7 ч.1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою ст. 284 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, провадження у яких здійснюється у формі приватного обвинувачення, потерпіла є матір'ю обвинуваченого в судовому засіданні відмовилася від підтримання обвинувачення у суді, наслідки відмови від підтримання обвинувачення їй зрозумілі, обвинувачений не заперечував проти закриття провадження у зв'язку з відмовою потерпілої від підтримання обвинувачення, то суд дійшов висновку, що кримінальне провадження, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220380002182 від 03.10.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України слід закрити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового розслідування та судом не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284, 314, ст. 477 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Кримінальне провадження, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220380002182 від 03.10.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України - закрити у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_3 від підтримання приватного обвинувачення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:
- судово-товарознавчої експертизи № 4709 від 01.11.2017 року в розмірі 197 гривень 74 копійки та судово-товарознавчої експертизи № 4648 від 17.10.2017 року у розмірі 395 гривень 48 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).
Речові докази по справі:
- мобільний телефон марки «Samsung GT - S3600i», який згідно зберігальної розписки знаходиться у ОСОБА_3, залишити останній.
Долю речових доказів вирішити після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Н.А. Смірнова
Судове рішення № 73095494, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 29.03.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 629/4526/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: