Ухвала суду № 73095192, 29.03.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/4617/18

н/п 6/640/86/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щедріної В.Р. про вирішення питання про примусове проникнення до житла, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щедріної В.Р. про вирішення питання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, в якому зазначається, що на виконанні перебуває з примусового виконання виконавчий напис № 8028 від 15.11.2013 року виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_2 за рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна задовольнити вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у сумі 240159,09 грн. 28.03.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по ВП № 42739111 та направлено сторонам виконавчого провадження. 28.05.2014 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 05.04.2014 року постанову про відкриття виконавчого провадження було вручено особисто боржника ОСОБА_2 22.04.2014 року на адресу Київського відділу ДВС ХМУЮ надійшла заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від ОСОБА_2 26.05.2014 року на адресу відділу з Київського районного суду надійшла копія Ухвали суду від 26.05.2014 року про забезпечення позову по справі № 2/640/2165/14/04 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», третя особа: приватного нотаріусу ДМНО Бондар І.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Також до відділу надійшла заява боржника про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. 17.06.2014р. державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ керуючись п.4 ч. 1 ст. 37, статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» постановою зупинено виконавцем провадження до розгляду справи по суті. 12.09.2017 року постановою про передачу виконавчого провадження керуючись ч. 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження № 42739111 було передано до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області. 20.09.2017року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області постановою про прийняття виконавчого провадження було прийнято виконавче провадження до виконання. Відповідно до відповіді АДБ ОСОБА_2 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1. За інформацією довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 24.01.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 12.01.2018 року на адресу ВПВР ГТУЮ у Харківській області надійшла заява/повідомлення за вих.№347 від 09.01.2018 від представника заявника ( ОСОБА_5) в якому було повідомлено, що ОСОБА_5 є колишньою дружиною боржника, та зареєстрована за вищевказаною адресою разом з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітньою донькою ОСОБА_7, 2014 року народження., хоча з інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 24.01.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2, 12.04.1971 р. н., ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_4 Також, в повідомленні зазначено, що протягом тривалого часу боржник ОСОБА_2 не проживає за адресою : АДРЕСА_1, але постійно проживають заявник ОСОБА_5 та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітня донька ОСОБА_7, 2014 року народження. При цьому, квартира належить боржнику ОСОБА_2 на праві приватної власності та може бути в будь-який час реалізована ВПВР ГТУЮ у Харківській області в рахунок погашення заборгованості. 13.02.2018 року керуючись частиною 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій по ВП№ 42739111. 28.02.2018 року державним виконавцем за участю представника стягувача за довіреністю ОСОБА_1 здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документі для проведення виконавчих дій щодо опису майна боржника. 28.02.2018 року державним виконавцем складено Акт державного виконавця про неможливість потрапити до квартири, оскільки двері ніхто не відчинив. Було здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_5 за номером НОМЕР_1 щодо з'ясування певних фактів, однак особа відмовилася надавати будь-яку інформацію про боржника та надавати доступ до квартири, тому державний виконавець просить вирішити питання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що подання про примусове проникнення до житла ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На виконанні у відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходиться виконавчий напис № 8028 від 15.11.2013 року виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу про звернення стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 за рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна задовольнити вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у сумі 240159,09 грн.

28.03.2014р. постановою державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження.

У відповідності до ч.1 ст. 439 ЦПК питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суду не надано доказів, що державним виконавцем проведено виконавчі дії для звернення стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та доказів підтверджуючих, що боржник ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання виконавчого напису № 8028 від 15.11.2013 року та чинить перешкоди при проведенні виконавчих дій при зверненні стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Суду не доведено, що примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 є тим примусовим заходом вжитим державним виконавцем, який ефективно, своєчасно і в повному обсязі буде сприяти виконанню виконавчого напису № 8028 від 15.11.2013 року про звернення стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1.

Недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі №4-рп/2011 від 31.05.2011 р. щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 ЦПК України у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 роз'яснено, що Конституція України проголосила Україну правовою державою (стаття 1). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3 Конституції України). Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Основного Закону України).

Кожному гарантується недоторканність житла, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частини перша, друга статті 30 Конституції України).

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага. В Україні як правовій державі визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Конституції України), який передбачає панування права в суспільстві і вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, завданням якого є, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для примусового проникнення до житла боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, а тому подання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щедріної В.Р. про вирішення питання про примусове проникнення до житла - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяті днів з дня складання ухвали.

Ухвала складена та підписана 29.03.2018р.

СУДДЯ