Вирок № 73094794, 30.03.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/220/18-к

Провадж. № 1-кп/639/229/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого -судді- Васильєвої Н.М.,

за участю секретарів - Шемкова О.Є., Тіщенко А.О.,

прокурорів -Бухана В.Г., Гудзя В.В.,Панова В.М.,

обвинуваченого- ОСОБА_3.,

захисника-Лиски П.О.,

потерпілого - ОСОБА_1,

цивільного позивача- ОСОБА_4.,

представника цивільного позивача-адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження, зареєстроване 19.03.2017 року в ЄРДР за №12017220000000352, за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в :

18.03.2017р. приблизно о 18.55 год., ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по проспекту Любові Малої м.Харкова зі сторони вул. Грушевського в напрямку вул. Григорівське шосе зі швидкістю 65 км/год.

Під час руху по вказаному проспекту, ОСОБА_3, не переконавшись у безпеці свого маневру, змінив напрямок свого руху вліво, виїхав на зустрічну смугу, чим грубо порушив вимоги п.11.4 та п.10.1 Правил дорожнього руху України ( далі- ПДР), згідно з якими:

- п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»

- п.11.4 «На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги»

і скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Внаслідок дорожньо-транспортної події пасажиру автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 згідно з висновком судово-медичної експертизи №1449-А/17 від 07.12.2017р. були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді закритого косого перелому діафіза правої ключиці в середній третині із зсувом.

Порушення вимог ПДР України ОСОБА_3, які знаходяться у причинному зв'язку з подією та її наслідками ,виразилося в тому, що він керуючи автомобілем НОМЕР_1 ,не зорієнтувався у дорожній обстановці, перед зміною напрямку руху вліво з послідуючим виїздом на зустрічну смугу руху , не переконався у безпеці маневру і скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який в цей час рухався у зустрічному напрямку, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України визнав у повному обсязі, суду пояснив, що 18 березня 2017 року біля 19 год. він рухався на автомобілі НОМЕР_3, із ввімкненим ближнім світлом фар по пр.Л.Малої зі сторони вул. Дудінської у напрямку Григорівського шосе м.Харкова зі швидкістю приблизно 60-70 км/год. Під'їжджаючи до ділянки дороги, де проводилися ремонтні роботи, він не знизив швидкість руху, виїхав на центр проїжджої частини, а потім і на зустрічну смугу руху. Зустрічний автомобіль НОМЕР_4 він побачив безпосередньо перед зіткненням, намагався з`їхати у бік на свою смугу руху, але не встиг, після чого сталася ДТП. Надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони зазначені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється. Заявлені цивільні позови ОСОБА_1, ОСОБА_4 не визнав, оскільки вважає,що він повністю відшкодував спричинену матеріальну та моральну шкоду потерпілому ОСОБА_1 у загальному розмірі 23000 грн., про що останній написав розписку, а також оскільки він зі співвідповідачем по справі ТДВ «СТ «Домінанта» уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, то саме останній повинен відшкодовувати спричинену дорожньо-транспортною подією майнову шкоду потерпілому та цивільному позивачу по справі.

Потерпілий ОСОБА_1 під час судового засідання надав показання, що він 18.03.2017р. біля 19 год. разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 їхав на належному останньому автомобілі НОМЕР_5 по пр.Л.Малої у м.Харкові у напрямку вул. Грушевського. У цей час він сидів на передньому пасажирському сидінні автомобіля. По дорозі він заснув, оскільки був нетверезим. Прийшов до тями у лікарні. Як сталося ДТП він не бачив.В лікарні йому було зроблено операцію на правій ключиці,під час якої в ключицю була вставлена металоконструкція для правильного зростання кісток.У результаті отриманих тілесних ушкоджень він втратив працездатність на 6 місяців,тому весь тягар по утриманню його дружини та малолітнього сина ліг на плечі дружини,яка отримує невелику заробітну плату. Спричинену матеріальну шкоду,завдану внаслідок ДТП, оцінює у загальному розмірі 55000 грн. Не заперечував, що ОСОБА_3 добровільно відшкодував йому шкоду у розмірі 23000 грн. Заявив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 32000 грн.

Цивільний позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 60202 грн.96 коп., яка полягає у вартості відновлюваного ремонту пошкодженого внаслідок ДТП його автомобіля НОМЕР_6, підтримав у повному обсязі.

Залучений за ухвалою суду від 26.01.2018р. представник цивільного співвідповідача ТДВ «СТ «Домінанта» в судове засідання не з`явився ,просив розглядати справу у його відсутності,надав відзив на позови ОСОБА_1 та ОСОБА_4, в якому просив відмовити у їх задоволенні через недоведеність та необґрунтованість.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3, його винуватість у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, а саме:

-даними протоколу огляду місця ДТП від 18.03.2017р., схемою та ілюстративною таблицею до нього, під час якого було оглянуто місце ДТП, зафіксовано положення транспортних засобів після пригоди, оглянутий їх технічний стан ,все зафіксовано схематично (а.с.5-16 к\п);

-даними постанов від 20.03.2017р.,згідно яких вилучені під час огляду місця події автомобілі НОМЕР_7 та ВАЗ111740 р.н. НОМЕР_8 визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню(а.с.40,41 к/п);

-випискою із медичної карти стаціонарно хворого травматологічного відділення КЗОЗ «Обласної клінічної лікарні-центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1,згідно якої вбачається,що останній після його виписки із лікарні 20.03.2017р. після ДТП, знов звернувся за медичною допомогою, переніс оперативне втручання з приводу спричинених тілесних ушкоджень: закритого косого перелому діафіза правої ключиці в середній третині із зсувом (а.с.51-52 к/п);

-даними висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_4,який на час скоєння ДТП 18.03.2017р. перебував без ознак будь-якого сп'яніння (а.с.65 к/п);

-даними протоколу огляду відеозапису CD-диску від 24.03.2017р., самим відеозаписом, який знаходиться на вказаному диску,на якому зображено вид з камери відео реєстратора, який був встановлений на лобовому склі автомобіля НОМЕР_5 18 березня 2017р. із відеозаписом події даної ДТП (а.с.68-69 к\п),

-даними постанови від 24.03.2017р.,згідно якої вказаний СD-диск визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню(а.с.70 к\п);

-даними висновку судової авто- товарознавчої експертизи №4720 від 28.04.2017рта фото таблиці до нього (а.с.74-86 к/п),згідно якої визначена вартість матеріального збитку,завданого власнику автомобіля НОМЕР_5 в результаті ДТП,яка становить 40574,41грн. та вартість відновлюваного ремонту вказаного автомобіля,яка становить-60202,96 грн.;

-даними висновку судової транспортно-трассологічної експертизи №322/17 від 07.06.2017р. та фото таблиці до нього(а.с.96-108),згідно якого місцем зіткнення автомобілів БМВ-520 та ВАЗ розташовувалося на смузі руху в напрямку вул. Грушевського в районі подряпин (зчосів) на асфальтобетонному покритті,в момент первинного контакту кут між поздовжніми осями автомобілів БМВ та ВАЗ дорівнював близько 140 градусів;

-даними висновку судової авто технічної експертизи №323/17 від 18.07.2017р. та фото таблиці до нього (а.с.116-126 к/п),згідно якого на момент експертного огляду робоча гальмівна система автомобіля БМВ-520 перебувала у непрацездатному стані з причини відсутності робочої рідини у бачку головного гальмівного циліндру,а рульове керування вказаного автомобіля перебувало у непрацездатному стані через блокування повороту керованих коліс та від`єднання рульового валу з рульовою колонкою від місця його конструкційного кріплення,ходова частина-у непрацездатному та несправному стані через встановлення на передню вісь автомобіля шин різних моделей з різним малюнком протектору, наскрізне пошкодження шини лівого переднього колеса, яке виникло до ДТП;

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 13.04.2017р.,проведеного за участю свідка ОСОБА_4,його захисника,у присутності свідків, який на місці скоєння ДТП показав та розказав про обставини та механізм дорожньо-транспортної пригоди, слідчим були зроблені необхідні заміри,складена схема за показами свідка(а.с.127-129к/п);

-даними висновку судової авто технічної експертизи №9892 від 08.12.2017р.,згідно якого встановлено, що пошкодження шини лівого переднього колеса автомобіля БМВ-520 виникло в момент ДТП(а.с.133-139 к/п);

-даними постанови про визнання речових доказів від 8.12.2017р.,згідно якого переднє ліве колесо автомобіля НОМЕР_9 визнане речовим доказом по кримінальному провадженню та поміщено на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУ НП в Харківській області(а.с.140 к/п);

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 21.11.2017р.,проведеного за участю ОСОБА_3, який у присутності понятих на місці скоєння ДТП показав та розказав про обставини та механізм дорожньо-транспортної пригоди, слідчим були зроблені необхідні заміри,складена схема за показами свідка(а.с.143-145к/п);

-даними висновку судової авто технічної експертизи №1164/17 від 07.12.2017р.,згідно якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти згідно з вимогами п.п.10.1,11.4,12.4 ПДРУ та мав технічну можливість запобігти зіткненню виконанням вказаних вимог ПДРУ. Водій автомобіля НОМЕР_2 у даній дорожній обстановці повинен був діяти згідно з вимогами п.12.3ПДРУ та не мав технічної можливості запобігти зіткненню виконанням вказаних вимог ПДРУ. У діях водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 є невідповідності вимог п.п.10.1,11.4 ПДРУ, які , з технічної точки зору перебували у причинному зв'язку з подією ДТП,що відбулася. У діях водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_4 немає невідповідностей вимогам ПДРУ, які, з технічної точки зору, перебували б у причинному зв'язку з подією ДТП, що відбулася(а.с.150-152 к/п);

-даними висновку судово-медичної експертизи №1449-А/17 від 07.12.2017р. (а.с.160 к/п),згідно якого у зв'язку із подією 18.03.2017р. у ОСОБА_1 мали місце ушкодження: синець в скроневій облатки зліва, який відноситься до легких тілесних ушкоджень, закритий косий перелом діафіза правої ключиці в середній третині із зсувом, який відноситься до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров`я . Ці ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, які могли утворитися в умовах ДТП при обставинах і у строки , вказані у постанові слідчого.

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликають, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена в повному обсязі, а тому його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження .

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; неодружений,на утриманні неповнолітніх дітей чи інших непрацездатних осіб не має; офіційно не працює ; має постійне місце реєстрації та проживання; за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає повне визнання вини , щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Як роз'яснюється у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14 при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50,65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, який за змістом ст. ст. 12, 24, 25 КК України є неумисним злочином невеликої тяжкості, його наслідки, відношення обвинуваченого до вчиненого, який визнав провину та розкаюється у скоєному, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення й попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді штрафу в дохід держави.

При вирішенні питання про накладення додаткового покарання судом вивчалась можливість його незастосування, однак враховуючи сукупність обставин справи, тяжкість злочину та характер допущених водієм ОСОБА_3 порушень ПДР України, наслідки дорожньо-транспортної пригоди, враховуючи той факт, що матеріали справи не містять доказів, що автомобіль для обвинуваченого є джерелом отримання прибутку та управління ним пов'язано з виконанням ним службових обов'язків, суд вважає необхідним застосовувати додаткову міру покарання у вигляді позбавлення його права керування транспортними засобами.

В частині позовних вимог потерпілого ОСОБА_1 та цивільного позивача ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з наступних обставин.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 32000 грн. Ухвалою суду від 26.01.2018р. залучений до участі у справі в якості співвідповідача ТДВ «СТ «Домінанта»,оскільки ОСОБА_3 має відповідний Поліс та його цивільно-правова відповідальність є застрахованою.

Згідно частин 1, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 на час ДТП була застрахована ТДВ «СТ «Домінанта», відповідно Полісу АК/2549711 від 14.03.2017р., що визнається всіма учасниками розгляду справи та додаткового доказування не потребує. Полісом передбачена страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого,яка складає:за шкоду,заподіяну життю і здоров`ю - 200 000 грн, за шкоду,заподіяну майну- 100 000 грн.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже саме страховик ТДВ «СТ «Домінанта» відповідає за заподіяну ОСОБА_3 шкоду перед третіми особами відповідно до ЗУ « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,ЦК України,ЗУ «Про страхування».

Що стосується позовних вимог потерпілого ОСОБА_1, який просив суд у рахунок відшкодування спричиненої внаслідок ДТП матеріальної шкоди, яку він оцінює у 55 000 грн., стягнути з відповідача залишок суми у розмірі 32 000 грн., то суд вважає, що вказана сума входить у межі страхової суми, однак задоволенню не підлягає виходячи в наступного. Так позивач ОСОБА_1 посилається на те, що у результаті отриманих внаслідок ДТП тілесних ушкоджень він втратив працездатність на 6 місяців, тому весь тягар по утриманню його дружини та малолітнього сина ліг на плечі дружини, яка отримує невелику заробітну плату. Надав суду на підтвердження позовних вимог к/свідоцтв про шлюб, народження дитини, консультаційний висновок спеціаліста(а.с.11-13),довідку про доходи його дружини(а.с.14), довідку про мінімальну заробітну плату в України(а.с.81-82). Потерпілим та цивільним позивачем ОСОБА_1 не наведено розрахунку позовних вимог на суму 32000 грн., позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди необхідно відмовити, за недоведеністю.

При цьому, потерпілому судом роз'яснюється право звернення до суду із позовом про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, в порядку цивільного судочинства.

Цивільним позивачем ОСОБА_4 заявлено позов до відповідача ОСОБА_3, цивільно - правова відповідальність якого ,як встановлено судом, на час ДТП була застрахована ТДВ «СТ «Домінанта», про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 60202 грн.96 коп., яка полягає у вартості відновлюваного ремонту пошкодженого внаслідок ДТП його автомобіля НОМЕР_6. Вказані позовні вимоги підтверджені копією технічного паспорту на автомобіль (а.с.18 к/п), висновком судово - товарознавчої експертизи №4720 від 28.04.2017р. (а.с.74-86 к/п),а тому на підставі до ЗУ « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,ЦК України, ЗУ «Про страхування» вони підлягають стягненню зі страховика ТДВ «СТ «Домінанта». За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_4 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався та підстав для його обрання немає.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.370, 373- 374 ,392-393,395 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п'ять тисяч сто) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, яка була завдана кримінальним правопорушенням - задовольнити .

Стягнути з ТДВ «СТ «Домінанта» (01032 м.Київ, вул. Саксаганського, б.119 оф.27,ЄРДПОУ 35265086) на користь ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_5

( прож. АДРЕСА_2) у рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди 60 202(шістдесят тисяч двісті дві) грн.96 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - відмовити за недоведеністю, з роз'ясненням потерпілому права звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати за проведення судово -автотоварознавчої та судово-автотехнічної експертиз на загальну суму 6808 (шість тисяч вісімсот вісім) грн. 00 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (вул. Золочівська, 8-А. м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ 2883133). Процесуальні витрати за проведення транспортно -трасологічної та судово -автотехнічної експертиз на загальну суму 4745 (чотири тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 76 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р Харківського НДЕКЦ МВС України (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.03.2017 року з автомобіля НОМЕР_10, що належить ОСОБА_6, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та автомобіля НОМЕР_11, що належить ОСОБА_4, який зареєстрований: АДРЕСА_4, які зберігаються на території майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

Речові докази: переднє ліве колесо автомобіля НОМЕР_10, що зберігається у камері зберігання речових доказів СУ ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили - знищити; CD-диск «VIDEX ALLEGRO» серійний номер124С0623206:11 з відеозаписом події ДТП, що зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати там же; автомобіль НОМЕР_10 та автомобіль НОМЕР_11, які зберігаються на території майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107 - повернути ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в порядку ст.392 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити сторонам кримінального провадження.

Суддя Н.М. Васильєва