Рішення № 73094609, 30.03.2018, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1309/17 Провадження №-2-а/613/16/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Харченка С.М., при секретарі: Мізяк М.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в якому, з урахуванням заяви про уточнення змісту позовних вимог, просить суд:

-визнати протиправним рішення Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області згідно листа № 2088-02/04 від 27.06.2017 р. про відмову йому - учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

-зобов'язати Богодухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити йому - учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пенсію відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити перерахунок і виплату пенсії з дня звернення за пенсією, тобто з 16.06.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який був йому встановлений безстроково згідно із рішенням комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.11.2003 р. № 435.ІНФОРМАЦІЯ_2 досягнув 50-річного віку і в червні 2017 р. звернувся до Богодухівського об'єднаного управління ПФУ Харківської області (далі-відповідач) із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах за віком як ліквідатору аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10 років, оскільки 27.04.1986 р. перебував і працював у зоні відчуження після аварії як військовослужбовець строкової служби ЗС СРСР.В липні 2017 р. отримав лист відповідача за № 2088-02/04 від 27.06.2017 р., в якому він повідомив, що прийняв рішення відмовити йому у призначенні пенсії з тієї підстави, що в рішенні комісії про визначення статусу від 06.11.2003 р. № 435 зазначено ім'я «ОСОБА_1», тоді як згідно паспорта - «ОСОБА_1». Вважає дане рішення відповідача протиправним, оскільки зазначена у ньому обставина відповідно із положенням Закону, інших актів законодавства, наданих відповідачу документів на вирішення питання щодо призначення пенсії, не може слугувати підставою для відмови у призначенні пенсії, а тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

28.11.2017 р. відповідачем до суду надано заперечення на позов з уточненим змістом позовних вимог за № 4830-06/37, в яких просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає правомірною відмову позивачу у призначенні пенсії через указану невідповідність у прізвищі в наданих документах.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

У ст. 55 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів пенсійний вік зменшується на 10 років.

Згідно ст. 10 Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. В примітці до цієї статті Закону: «Тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань».

Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків (п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону).

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення»звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. У ст.ст. 80,81 цього Закону установлено: заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника; призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 82 Закону).

Відповідно до положень ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.

Як вбачається з матеріалів справи,ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач досягнув 50-річного віку. 16.06.2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років як ліквідатору аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом за № 2088-02/04 від 27.06.2017 р. відповідач повідомив позивача про те, щоу витягу протоколу засідання комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.11.2003 р. № 435 зазначено ім'я «ОСОБА_1», тоді як згідно паспорта та інших наданих документів - «ОСОБА_1», а тому у зв'язку із цією невідповідністю у прізвищі ним прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Водночас із даного повідомлення і рішеннявідповідача,як і за змістом заперечень, на позов не слідує, якою нормою права він керувався як підставою для відмови в призначенні пенсії та не зазначає, які дії позивач має вчинити для вирішення питання про призначення пенсії.

Судовим розглядом установлено, що 26.12.2003 р. позивачу видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р., категорії 2, серії НОМЕР_2, в якому прізвище, ім'ята по батькові вказано вірно: «ОСОБА_1», дата видачі - 19.04.2017 р., яке було надане позивачемвідповідачу разом з іншими необхідними документами для призначення пенсії.

Згідно довідки УСЗН Богодухівської райдержадміністрації Харківської області № 06-25/3982 від 24.11.2017 р. позивачперебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії з 15.11.2004 р. згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач віднесений до 2 категорії громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України за №22-1 від 25 листопада 2005 рокупередбачено, що документом, який засвідчують особливий статус особи є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Законом №796-ХІІ.

Суд приходить до висновку, що право позивача на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку підтверджено належними доказами, зокрема посвідченням, яке є єдиним документом, який підтверджує статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно із витягом засідання комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.11.2003 р. № 435, в якому прізвище позивача указано як «ОСОБА_1», позивачу визначено статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 2 категорія, встановлено, що приймав участь у роботах в м. Чорнобиль 27.04.1986 р., що не заперечується відповідачем.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідачем по суті не заперечується право позивача на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС згідно вказаної норми Закону.

Пунктом 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в компетенції якого належить вирішення питання про призначення пенсії, мав усі фактичні і правові підстави власними повноваженнями і рішенням усунути розбіжності щодо прізвища позивача, які є технічною помилкою при оформленні витягу засідання комісії, і призначити пенсію, що підтверджується наданими позивачем документами для призначення пенсії та дослідженими судом доказами по справі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Нормами ст. 6 КАС України установлено: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».

Крім цього, законодавством не передбачено повноваження відповідачадля відмови громадянину в призначенні пенсії з указаних в оспорюваному рішенні підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз зазначених норм законодавства приводить суд до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач - суб'єкт владних повноважень не має повноважень діяти на власний розсуд при вирішенні питання про призначення пенсії, але саме у такий спосіб він прийняв оспорюване рішення.

За змістом ст.ст. 5, 245 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. При вирішенні справи по суті судможе, зокрема, прийняти рішення про визнання протиправними актів/дійсуб'єкта владних повноважень, зобов'язати вчинити певні дії.

Таким чином, враховуючи установлені у справі фактичні обставини та наведені приписи нормативно-правових актів, суд вважає, що відповідач зобов'язаний був призначити пенсію позивачу з дня звернення за пенсією, тобто з 16.06.2017 р., але прийняв неправомірне рішення про відмову в призначенні пенсії. У зв'язку із цим суд не знаходить обґрунтованими доводи відповідача у запереченнях на позов щодо правомірності відмови у призначенні пенсії позивачу, а тому з вище наведених підстав визнає дане рішення відповідачапротиправним.

В правовій оцінці даного рішення відповідача і у висновках щодо його протиправності суд також виходить із положень ч. 2 ст. 2 КАС України, згідно із якими у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен, чиї права тасвободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ у своїй практиці зазначає, що, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею Конвенції, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)). Ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, що не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З огляду на зазначене вище обґрунтованою і законною є вимога про зобов'язання судом відповідача призначити позивачу пенсію з дня звернення за пенсією та здійснити перерахунок і виплату пенсії, оскільки відповідач в даному випадку такий засіб судового захисту є необхідним з точки зору ефективності і повноти юридичного захисту порушених прав позивача у даному спорі.

Відповідно до ст.ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат вирішено згідно із ст.139 КАС України, з урахуванням того, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.257,258,262, 246, 255,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (Харківська обл., м. Богодухів, пл. Поштова, 7, код ЄДРПОУ -40383355) згідно листа-повідомлення № 2088-02/04 від 27.06.2017 р. про відмову ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, РНОКПП-НОМЕР_1, адреса місця проживання: АДРЕСА_1, у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Зобов'язати Богодухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області (Харківська обл., м. Богодухів, пл. Поштова, 7, код ЄДРПОУ - 40383355) призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, РНОКПП -НОМЕР_1, адреса місця проживання: АДРЕСА_1, пенсію відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 10 років та здійснити перерахунок і виплату пенсії з дня звернення за пенсією, тобто з 16.06.2017 р.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Богодухівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ