Ухвала суду № 73094162, 29.03.2018, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/5410/18

1-кс/417/111/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ПОВНИЙ ТЕКСТ)

"29" березня 2018 р. смт Марківка

Слідчий суддя Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е., при секретарі Колеснік В.В., за участю прокурора - Романенка О.В., слідчого - Меженської Д.С., підозрюваного - ОСОБА_2, захисника - Варченка В.Г., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області Меженської Д.С., погоджене начальником Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Романенко О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Степове Слов’яносербського району, Луганської області, громадянина України, має вищу освіту, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_6, 2003 року народження, працює на посаді директора ТОВ ««Укренергобуд-2017», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий, не являється депутатом, особа посвідчується паспортом громадянина України серії СТ522482, виданий 22.03.2017 Кремінським РВ УДМС України в Луганській області,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 4 ст. 368-3 КК України, -

В с т а н о в и в:

29.03.2018року до Марківського районного суду Луганської області надійшло клопотання слідчого СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області Меженської Д.С., погоджене начальником Марківського відділу Старобільської Місцевої прокуратури Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Романенко О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовується тим, що 12.02.2018, ОСОБА_7, діючи за довіреністю, наданою ОСОБА_8, у зв'язку з придбанням ОСОБА_8, згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_3, звернувся до Біловодського РЕМ ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» для укладення договору про постачання електричної енергії (внесення змін до договору) для забезпечення потреб електроустановок по об'єкту: «Нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_3».

В цей час у ОСОБА_2, за попередньою змовою з заступником начальника Біловодського РЕМ ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» ОСОБА_9 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування службовими особами ТОВ «ЛЕО», виник злочинний умисел на вимагання та отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди за безперешкодне укладення договору про постачання електричної енергії (внесення змін до договору) для забезпечення потреб електроустановок по об'єкту: «Нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_3», який належить ОСОБА_8

З метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на вимагання та отримання неправомірної вигоди, 26.02.2018, ОСОБА_2 в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 повідомив останньому про необхідність передачі грошових коштів за безперешкодне укладення договору про постачання електричної енергії (внесення змін до договору).

При цьому, в ході вказаної розмови з ОСОБА_7, ОСОБА_2 підтвердив, що діє у змові з заступником начальника Біловодського РЕМ ТОВ «ЛЕО» ОСОБА_9 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування службовими особами ТОВ «ЛЕО».

ОСОБА_7, усвідомлюючи службові повноваження вказаних співробітників ТОВ «ЛЕО», розумів, що у разі відмови від надання неправомірної вигоди на вимогу вказаних осіб, він буде позбавлений можливості здійснити безперешкодне укладення договору про постачання електричної енергії (внесення змін до договору).

19.03.2018, заступник начальника Біловодського РЕМ ТОВ «ЛЕО» ОСОБА_9, під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 в приміщенні Біловодського РЕМ ТОВ «ЛЕО», за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Гуньяна, 55, повідомила, що ОСОБА_7 необхідно зателефонувати за номером мобільного телефону НОМЕР_1, та власник вказаного мобільного телефону назве йому умови, після виконання яких буде можливим безперешкодне укладення договору про постачання електричної енергії (внесення змін до договору).

Таким чином, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з заступником начальника Біловодського РЕМ ТОВ «ЛЕО» ОСОБА_9 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування службовими особами ТОВ «ЛЕО», реалізуючи спільний злочинний умисел, вимагали від ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду.

19.03.2018 ОСОБА_7 зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_1, особа яка йому відповіла представилась ОСОБА_2, та в ході телефонної розмови останній повідомив, що ОСОБА_7 під час особистої зустрічі, яка відбудеться по їх домовленості, необхідно надати грошові кошти в сумі 21 000 грн., за безперешкодне укладення договору про постачання електричної енергії (внесення змін до договору). В ході вказаної телефонної розмови ОСОБА_2 також підтвердив, що він діє за попередньою змовою з заступником начальника Біловодського РЕМ ТОВ «ЛЕО» ОСОБА_9 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування службовими особами ТОВ «ЛЕО».

ОСОБА_7 усвідомлюючи, що за створених співробітниками ТОВ «ЛЕО» умов, він вимушений надати неправомірну вигоду з метою безперешкодного укладення договору про постачання електричної енергії (внесення змін до договору), погодився надавати неправомірну вигоду співробітникам ТОВ «ЛЕО».

На вимогу ОСОБА_2 та вказаних співробітників ТОВ «ЛЕО», 27.03.2018, о 14 год. 55 хвилин, під час особистої зустрічі, на пл. Торгова м. Старобільськ, Луганської області, ОСОБА_7 передав грошові кошти в сумі 21 000 грн. ОСОБА_2, який підтвердив факт отримання неправомірної вигоди для подальшого розподілення між співробітниками ТОВ «ЛЕО», з якими перебуває у змові та запевнив ОСОБА_7, що після викладеного він зможе безперешкодно укласти договір про постачання електричної енергії.

Таким чином, ОСОБА_2 заздалегідь, до початку вчинення, домовившись про спільне вчинення злочину з заступником начальника Біловодського РЕМ ТОВ «ЛЕО» ОСОБА_9, та іншими не встановленими в ході досудового розслідування службовими особами ТОВ «ЛЕО», які є службовими особами юридичної особи приватного права, прийняв пропозицію та в подальшому отримав від ОСОБА_7, який діяв в інтересах ОСОБА_8, неправомірну вигоду для себе, заступника начальника Біловодського РЕМ ТОВ «ЛЕО» ОСОБА_9, та інших не встановлених в ході досудового розслідування службових осіб ТОВ «ЛЕО» за безперешкодне укладення договору про постачання електричної енергії до об'єкту нежитлове приміщення, за адресою: Луганська область, смт. Марківка, пров. Лермонтова, 2б.

Таким чином, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється в одержанні службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи, вчиненому за попередньою змовою групою осіб , тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

28.03.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Слідчий СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області Меженська Д.С. в судовому засіданні підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 з підстав, викладених у клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання та вказував на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконне впливання на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Окрім того, обгрунтував ризики та той факт, що ОСОБА_2, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов'язків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука, чи то домашній арешт, оскільки усвідомлює ступінь тяжкості інкримінованого їй кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі, у тому числі вимог статті 75 КК України, згідно якої звільнення від відбування покарання не можливе при засудженні особи за вчинення корупційних злочинів. Підставами вважати, що ОСОБА_2 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що він раніше притягувався Станично-Луганським РВ ГУМВС Луганської області до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 368 КК України, 22.08.2011 справу закрито Станично-Луганським районним судом на підставі п.4 ст. 6 КПК України та в нього може виникнути умисел на переховування від слідства та уникнення покарання. Перебуваючи на волі та усвідомлюючи про неминучість покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення злочину може переховуватися від органів досудового розслідування, виходячи з того, що ОСОБА_2 зареєстрований на тимчасово окупованій території в с. Степове Слов'яносербського району Луганської області, та за фактичним місцем проживання є внутрішньо переміщеною особою, відповідно до довідки УСЗН Кремінської РДА № 0000285478 від 01.08.2017, в зв'язку з чим може безперешкодно перетнути лінію розмежування та переміститися на територію, непідконтрольну владі України. Крім того, ОСОБА_2 фактично проживає в області, яка безпосередньо межує з територією Російської Федерації, в зв'язку з чим може виїздити за межі України, тобто має можливість безперешкодно залишити місце свого постійного проживання. Також ОСОБА_2 має можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 368-3 КК України, по якому йому 28.03.2018 оголошено про підозру.

В судовому засіданні захисник Варченко В.Г. просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати його підзахисному більш м'який запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні проти поданого клопотання заперечував та підтримав доводи свого захисника.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 слідчий посилається на те, що підозрюваний має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов'язків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука, чи то домашній арешт, оскільки усвідомлює ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі, у тому числі вимог статті 75 КК України, згідно якої звільнення від відбування покарання не можливе при засудженні особи за вчинення корупційних злочинів. Підставами вважати, що ОСОБА_2 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що він раніше притягувався Станично-Луганським РВ ГУМВС Луганської області до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 368 КК України, 22.08.2011 справу закрито Станично-Луганським районним судом на підставі п.4 ст. 6 КПК України та в нього може виникнути умисел на переховування від слідства та уникнення покарання. Перебуваючи на волі та усвідомлюючи про неминучість покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення злочину може переховуватися від органів досудового розслідування, виходячи з того, що ОСОБА_2 зареєстрований на тимчасово окупованій території в с. Степове Слов'яносербського району Луганської області, та за фактичним місце проживання є внутрішньо переміщеною особою, відповідно до довідки УСЗН Кремінської РДА № 0000285478 від 01.08.2017, в зв'язку з чим може безперешкодно перетнути лінію розмежування та переміститися на територію, непідконтрольну владі України. Крім того, ОСОБА_2 фактично проживає в області, яка безпосередньо межує з територією Російської Федерації, в зв'язку з чим може виїздити за межі України, тобто має можливість безперешкодно залишити місце свого постійного проживання. Також ОСОБА_2 має можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 368-3 КК України, по якому йому 28.03.2018 оголошено про підозру. В разі застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, останній перебуваючи на будучи на волі, матиме можливість незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_7, який до цього часу не уклав з Біловодським РЕМ ТОВ «ЛЕО» договір про постачання електричної енергії (внесення змін до договору) для забезпечення потреб електроустановок по об'єкту: «Нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_3» та співробітників Біловодського РЕМ ТОВ «ЛЕО», а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Щодо обґрунтованості ризиків, то вони мають бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема слідчий суддя встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Матеріали клопотання підтверджують існування на час розгляду клопотання обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст.368-3 КК України.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, його особу, обставини кримінального правопорушення, вбачається за необхідне застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

У п.4 ч.2 ст.183 КПК України вказано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, її вік, майновий стан, дані, що характеризують її особу, обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість.

При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме спробам : переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконне впливання на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Разом з тим, слідчий суддя, визнаючи наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_2 інкримінованого правопорушення, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема щодо сукупності обставин, а також критеріїв, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави, оцінюючий сімейний та майновий стан підозрюваного, а саме розмір його прибутків, а також те, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (справа «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, справа «Єлоєв проти України»), приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави саме в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає, а саме Луганська область, Кремінський район, м.Кремінна, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за кожною вимогою до слідчих слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018131580000030;

- повідомляти слідчих слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання слідчим слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_2, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 182, 183, 184, 193, 196,

309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У х в а л и в:

Клопотання слідчого СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області Меженської Д.С., погоджене начальником Марківського відділу Старобільської Місцевої прокуратури Луганської області Романенко О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 4 ст. 368-3 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Степове Слов’яносербського району, Луганської області, громадянина України, має вищу освіту, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_6, 2003 року народження, працює на посаді директора ТОВ ««Укренергобуд-2017», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі строком 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, з 27 березня 2018 року - по 25 травня 2018 року.

Розмір застави визначити у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, Банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, Рахунок - 37317017002672. Призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - ( код ЄДРПОУ, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (суду).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, а сааме: Луганська область, Кремінський район, м.Кремінна, вул.. Перемоги, 9/9 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за кожною вимогою до слідчих слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018131580000030;

- повідомляти слідчих слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання слідчим слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Марківського районного суду Луганської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Марківського районного суду Луганської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Луганської області протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: А.Е. Дідоренко