Постанова № 73093494, 28.03.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2018 року м. Кропивницький

справа № 390/843/17

провадження № 22-ц/781/490/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів Чельник О.І., Черненко В.В.

за участю секретаря Бодопрост М.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача за довіреністю - ОСОБА_2

відповідачі - Державна казначейська служба України, Кіровоградська місцева прокуратура

представник Державної казначейської служби України за довіреністю - Олешко О.М.

прокурор Мельникова Г.В., Володіна А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2017 року у складі судді Бойко І.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Кіровоградської місцевої прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до положень частини 3 статті 3 ЦПК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIІІ від 03.10.2017 року який набрав чинності з 15.12.2017 року, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з підпунктами 11, 13 пункту 1 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VІІІ заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Зазначав, що органами досудового розслідування він обвинувачувався у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, тобто порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичною особою, організація незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту. Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 травня 2016 року його визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України та виправдано за недоведеністю наявності в його діях складу злочину. Зобов'язано повернути йому речові докази, а саме металеві вироби, електронні ваги. Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2017 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення. Вирок Кіровоградського районного суду від 04 травня 2016 року - без змін.

На підставі викладеного він незаконно перебував під кримінальним переслідуванням з 08 травня 2015 року по 13 лютого 2017 року. За цей період проведена не одна слідча дія, незаконно вилучено його майно, а саме металеві речі, які він використовував в господарстві. 17 червня 2015 року в ході огляду місця події було виявлено та вилучено майно загальною вагою 2320 кг. За час розгляду справи він більше ніж тридцять разів прибував у судові засідання, що призвело до значних матеріальних затрат. Внаслідок незаконного проведення слідства та тривалого судового розгляду справи йому завдано нестерпних душевних страждань, які виражені у руйнуванні життєвих планів та соціальних зв'язків, негативному впливі на честь, гідність та ділову репутацію. Значно погіршився стан його здоров'я, під час досудового розслідування та судового розгляду справи у нього мали місце психічні розлади у вигляді істерії.

Просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на його користь 67771 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 липня 2017 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Кіровоградську місцеву прокуратуру (а.с.33).

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Кіровоградської місцевої прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду задоволено. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 67771 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі представник Державної казначейської служби України просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що суд не взяв до уваги, що державні органи, як юридичні особи несуть юридичну відповідальність лише за своїми договірними зобов'язаннями. Держава не відповідає по зобов'язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов'язаннях держави. Така державна установа відповідає за своїми зобов'язаннями коштами, які є в її розпорядженні. У разі їх недостатності відповідальність за її зобов'язаннями несе власник відповідного майна. Оскільки Казначейство жодної шкоди позивачу не заподіювало, у правовідносини з ним не вступало, то в даному випадку не вбачається підстав для стягнення коштів безпосередньо з Казначейства. Також з рішення суду не вбачається обґрунтованих мотивів щодо відшкодування шкоди позивачу в зазначеному розмірі, не надано обґрунтування на підтвердження факту заподіяння моральних та фізичних страждань. Розмір морального відшкодування судом необґрунтовано завищено. Стягнення коштів з Державного бюджету України шляхом списання коштів у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на користь позивача призведе до економічно-необгрунтованих збитків Державного бюджету України.

Апеляційне провадження відкрито 26 лютого 2018 року (а.с.177). Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 28 березня 2018 року (а.с.194).

Представник прокуратури у відзиві на апеляційну скаргу просив частково задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши розмір суми моральної шкоди. Суду при визначенні розміру моральної шкоди слід було керуватись ЗУ «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів» від 06 грудня 2016 року, який набрав чинності 01 січня 2017 року, яким встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін зо законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини, вона застосовується у розмірі 1600 грн. Прокуратура не погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо незаконності рішення в частині стягнення шкоди безпосередньо з Казначейства, так як саме Державна казначейська служба України здійснює списання коштів з єдиного казначейського рахунку в рахунок відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України (а.с.183-185).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги є безпідставними. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода, завдана незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду відшкодовується державою за рахунок державного бюджету. Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду не є виплатою, а є безспірним списанням коштів, а тому сума, яка має бути стягнута в рахунок відшкодування йому моральної шкоди має розраховуватись виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що на момент розгляду справи в суді складала 3200 грн. (а.с.191,192).

В засіданні апеляційного суду прокурор просив апеляційну скаргу задовольнити частково, зменшивши присуджений судом розмір моральної шкоди. Позивач просив відхилити апеляційну скаргу.

Державна казначейська служба про дату, час та місце розгляду справи повідомлена під розписку (а.с.196, 203), представник в засідання апеляційного суду не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частинами 1, 2 ст. 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1. незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2. незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3. незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених в частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, в разі постановлення виправдувального вироку.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 травня 2016 року, який залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2017 року, ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України та виправдано за недоведеністю наявності в його діях складу злочину, зобов'язано повернути йому речові докази, вилучені у нього під час обшуку (а.с.6-10, 11-14). Позивач незаконно перебував під кримінальним переслідуванням з 08 травня 2015 року по 13 лютого 2017 року, всього 21 місяць і 5 днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Статтею 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Судом першої інстанції не зроблено висновок про те, що Державна казначейська служба України, яка брала участь в розгляді справи, як відповідач, перебуває у матеріально-правових відносинах із заявником як самостійна юридична особа, однак кошти на відшкодування позивачу моральної шкоди стягнуто не з Державного бюджету України шляхом їх списання Державною казначейською службою України, як це передбачено чинним законодавством, а безпосередньо з Державної казначейської служби, що не відповідає вимогам Закону.

Здійснення безспірного списання коштів казначейством передбачено п. 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Згідно із п/п 5 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України № 460/2011 від 13 квітня 2011 року, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення способу відшкодування моральної шкоди та стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди не безпосередньо з Державної казначейської служби, а з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України.

Доводи апеляційної скарги та прокурора про зменшення визначеного судом розміру відшкодування моральної шкоди є безпідставними. Суд першої інстанції визначаючи розмір моральної шкоди виходив з того, що відшкодування моральної шкоди не може бути менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом та визначив суму відшкодування в мінімальному розмірі, передбаченому законом, що становить за 21 місяць і 5 днів 67771 грн. 40 коп. Зазначеним також спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди та розміру моральної шкоди.

Колегія суддів приходить до висновку, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди є правильним, тому передбачені законом підстави для задоволення доводів апеляційної скарги в цій частині, відсутні.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376,381,382,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити частково.

Змінити рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2017 року в частині визначення способу відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на відшкодування моральної шкоди 67771 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 30 березня 2018 року.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: О.І.Чельник

В.В.Черненко