Вирок № 73092918, 23.03.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 394/674/15-к

Номер провадження 1-кп/404/9/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року Кіровський районний суд міста Кіровограда у складі:

головуючого судді Завгороднього Є.В.,

суддів: Павелко І.Л., Загреби І.В.,

при секретарі Ткачук Л.О., Комар А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Кіровського районного суду в місті в Кропивницькому матеріали кримінального провадження 12014120200000448 стосовно:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Новоархангельськ, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, батька двох малолітніх дітей, один з яких є інвалідом, зареєстрованого по АДРЕСА_1 та фактично проживаючого по АДРЕСА_2, вважається таким, що не має судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Покровка, Новоархангельського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, без утриманців, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_3, раніше судимого, останній раз вироком Новоархангельського районного суду Кіровоградської областівід 16.01.2008 року за ч.1 ст.122,71 КК України до 5 років і 6 місяців позбавлення волі; постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29.08.2011 року, звільненого від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 29 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.4 ст.187 КК України;

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Новоархангельськ, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого дорожнім працівником Новоархангельського ДЕД, одруженого, батька двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, 2010 року народження та ОСОБА_5, 2006 року народження, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_4, вважається таким, що не має судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Ульяновка, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, батька малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрованого по АДРЕСА_5 та фактично проживаючого по АДРЕСА_6, до кримінальної відповідальності притягується вперше,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України;

з участю сторін кримінального провадження:

прокурорів: Великого Р.Е., Касянової І.В., Сергенчук М.Р., Солопова В.Ю.

представника потерпілих та цивільних позивачів ОСОБА_8

захисників обвинувачених-адвокатів: Ноженко І.О.,Корнєєва С.А.,Фільштейна В.Л.,Титаренко Г.С.

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ :

На початку грудня 2014 року, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та особа, яка у теперішній час перебуває в розшуку, домовились між собою заволодіти чужим майном, зокрема: засобом захисту рослин, ( далі - ЗЗР ). Для виконання спільного злочинного умислу ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та особа яка у теперішній час розшукується, пристосували предмет для нанесення тілесних ушкоджень, підшукали лом, молот, пластикові хомути. А ОСОБА_6, заздалегідь пообіцяв надати вантажний транспортний засіб для перевезення ЗЗР, яким планували заволодіти. Крім того, ОСОБА_6 отримав гроші на заправку автомобіля паливом, особисто придбав і замінив нову сім-карту у власному мобільному телефоні, за допомогою якого планували зв'язок між співвиконавцями. Також ОСОБА_6 придбав дві маски для ОСОБА_1 і заздалегідь обіцяв приховати та перевезти майно спільно здобуте злочинним шляхом, для чого приїхав з іншого населеного пункту до складів і очікував на телефонний дзвінок для завантаження чужими ЗЗР в керованому ним вантажному автомобілі «ГАЗ» 3302-14П, державний реєстраційний знак НОМЕР_1.

17.12.2014 року, приблизно о 18 годині, на виконання єдиного злочинного плану ОСОБА_2, ОСОБА_3 та особа яка у теперішній час перебуває у розшуку, на автомобілі ВАЗ-21083 під керуванням ОСОБА_1 приїхали на південно-західну околицю смт. Новоархангельськ, Кіровоградської області. Для запобігання ідентифікації їх облич вдягнули маски. Для полегшення вчинення злочину взяли з собою предмет для нанесення тілесних ушкоджень, а також підшукані ними лом, молот, пластикові хомути. На території охоронюваних складів що належить приватному сільськогосподарському підприємству «Лан», спостерігали за ОСОБА_13, який забезпечував охорону сховища та майна, що зберігалось в складах.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, кінцевою метою якого було їх спільне заволодіння ЗЗР у великих розмірах, особа яка у теперішній час перебуває в розшуку, з метою подолання опору ОСОБА_13, умисно нанесла один удар заздалегідь підшуканим твердим предметом в голову охоронця, від чого у ОСОБА_13 утворилась рана лівої скронево-тімяної ділянки голови, яка згідно висновку № 191 судово-медичного експерта від 22.12.2014 року, може відповідати вказаному в постанові строку і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

На виконання спільно розробленого плану ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 заздалегідь підшуканим пластиковими хомутами зв'язали руки ОСОБА_13, позбавивши охоронця можливості вільно рухатись.

Діючи узгоджено, за попередньою змовою, співвиконавець ОСОБА_1 разом з особою яка зараз перебуває у розшуку, завдяки заздалегідь підшуканих ними лому і молоту зламали навісні замки з воріт складу № 5, належного на праві приватної власності ПСП «Лан», внаслідок чого ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і особа, яка зараз перебуває у розшуку проникли у сховище.

Особа, яка у теперішній час перебуває у розшуку, зателефонувала ОСОБА_6 який виконав заздалегідь надану обіцянку про необхідність вивезти ЗЗР, якими вони спільно заволоділи. ОСОБА_2 з ОСОБА_3 зустріли у визначеному ними місці автомобіль «ГАЗ» 3302-14П з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, який умисно заїхав до приміщення складу, в якому ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_1 та особою яка у теперішній час перебуває у розшуку, завантажили 30 пластикових каністр, ємністю 20 літрів кожна, з гербіцидом «Базагран», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 205 від 19.05.2015 року становить 282 грн. за літр на загальну суму 169200 грн., тобто заволоділи майном фактичного володільця - приватного сільськогосподарського товариства «Лан» у великих розмірах.

Після цього, умисно зовні зачинили на замок ворота складу всередині якого залишили зв'язаного ОСОБА_13

ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, а також ОСОБА_6, який заздалегідь обіцяв і фактично виконав обіцянку, а також сприяв: перевезенню, приховуванню та збуту ЗЗР у великих розмірах, спільно вивезли і збули чуже майно. Гроші від продажу ЗЗР поділили між собою.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив : напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у сховище, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив : напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України;

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив : напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України;

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив: пособництво у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинувачуваного ОСОБА_1 вину по пред'явленому йому обвинуваченню визнав частково і пояснив, що на початку грудня 2014 року він зустрівся разом із своїм знайомим ОСОБА_14 який повідомив, що на складі без охорони зберігають велику кількість ЗЗР. ОСОБА_14 запропонував йому вчинити таємне викрадення хімікатів. Казав що після викрадення забезпечить автомобіль для вивозу ЗЗР. Необхідно знайти ще людей для швидкого завантаження автомобіля гербіцидами. Він, тобто ОСОБА_1 погодився з пропозицією і запропонував ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяти участь у таємному викраденні ЗЗР, на що останні дали згоду. Через тиждень, ОСОБА_14 попросив розмістити на ночівлю ОСОБА_6, який на власному автомобілі «Газель» обіцяв вивезти ЗЗР.

17 грудня 2014 року йому телефонував ОСОБА_14, просив нагодувати ОСОБА_6 Цього ж дня ОСОБА_14 взяв молот, лом і склав їх в автомобіль «ВАЗ», яким керував він, тобто ОСОБА_1 Після чого заїхали за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Всі в «ВАЗі» поїхали в напрямку складів. По-дорозі ОСОБА_14 телефонував ОСОБА_6 і попередив, де і коли необхідно чекати завантаження ЗЗР.

Автомобіль «ВАЗ» він зупинив за 300 метрів від складів, прихопив лом і пішов з усіма до складу, почав зривати замок, але почув як хтось наближається. Усі четверо сховались і чекали коли особа з ліхтариком пройде повз них. Коли чоловік з ліхтариком, наблизився, ОСОБА_14 щільно натягнув шапку на очі охоронця і попередив, що не завдасть шкоди. Охоронця не бив, не погрожував, не зв'язував. Хомутів і масок не було.

ОСОБА_14 зірвав замок від дверей складу, зайшли всередину, побачили ЗЗР, зателефонували ОСОБА_6, після чого водій-ОСОБА_34 заїхав на автомобілі «ГАЗель» в приміщення складу, відкрив будку і допомагав вантажив пластикові каністри жовтого кольору ємністю 20л. з викраденими ЗЗР. Каністри подавав він, тобто ОСОБА_1 з ОСОБА_14. Всього викрали 20-30 каністр, що знаходились поруч від входу до складу. На все витратили 5-10 хвилин, закрили вантажне відділення будки «ГАЗелі» сіли в салон «ГАЗелі» і виїхали.

Всі крім ОСОБА_3 брали участь у продажу викраденого майна в місті Умань. Гроші від продажу викраденого майна поділили між собою. Заперечує вимоги цивільного позивача, оскільки розмір заявлених збитків безпідставно завищений. Працівники поліції виявили і вилучили, а згодом повернули володільцю всі викрадені ними каністри з добривами. Домовлялись на таємне викрадення чужого майна, а не заволодіння майном.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинувачуваного ОСОБА_3 пояснив, що визнає таємне викрадення ЗЗР. В грудні 2014 року ОСОБА_14 та ОСОБА_1. запропонували заробити гроші. Треба було таємно викрасти якусь хімію, на що він погодився.

17 грудня 2017 року йому зателефонував ОСОБА_1 і сказав, щоб він виходив, з шапкою.

Коли приїхали на територію складів, ОСОБА_1 дав йому лом, а ОСОБА_2 наказав йти до шлагбауму. Він, ОСОБА_14, ОСОБА_1 пішли до складів. Коли ОСОБА_1 зривав замки, то помітили світло від ліхтарика. Він з ОСОБА_1 перейшли в інше місце і сховались, а ОСОБА_14 пішов до того чоловіка із ліхтариком, - охоронця складу. Йому сказали, щоб він не кричав, йому не завдадуть шкоди.

Охоронця ніхто не бив, вони лише розмовляли з ним. Охоронець був пенсійного віку, побачив їх і сів тихо навприсідки. Ніхто йому на голову шапку не одягав.

ОСОБА_1 зірвав замки на дверях складу та з ОСОБА_14 зайшли всередину, а ОСОБА_3 пішов за ОСОБА_2 Одразу приїхала «ГАЗель» в яку завантажили ЗЗР.

Через тиждень йому зателефонував ОСОБА_1 віддав гроші за злочин. Заперечує вимоги цивільного позивача, оскільки розмір заявлених збитків безпідставно завищений. Працівники поліції виявили і вилучили, а згодом повернули володільцю всі викрадені ними каністри з добривами. Домовлялись на таємне викрадення чужого майна, а не заволодіння майном.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинувачуваного ОСОБА_2 вину визнав частково і пояснив, що домовлялись про крадіжку. ОСОБА_1 запропонував йому таємно викрасти ЗЗР. На місце таємного викрадення він приїхав із ОСОБА_1 на автомобілі «ВАЗ 2108», з собою крім лому нічого не брали. Одноповерхова будівля складу великого розміру була не огороджена. Приїхали на складу приблизно о 19-00 год., склад освітлювали фарами від автомобіля. Спочатку вони зупинили авто, вийшли із автомобіля і пішли пішки в сторону складів, з собою взяли лом. Далі шлагбаума він не йшов а чекав автомобіль «ГАЗель» білого кольору. До нього підійшов ОСОБА_3, а ОСОБА_6 заїхав на «ГАЗелі» на територію складів. Після злочину ЗЗР продали, ОСОБА_1 привіз гроші. Особисто він не був у сховищі, автомобіль не завантажував і не знає кількість викрадених ЗЗР.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинувачуваного ОСОБА_6 вину визнав частково та пояснив, що на початку грудня 2014 року йому зателефонував ОСОБА_14, попросив перевезти товар. Приблизно 16 грудня 2014 року знову звонив ОСОБА_14 і сказав, що товар необхідно перевезти завтра. ОСОБА_14 запевняв у наявності документів на товар.

17 грудня 2014 року зателефонував ОСОБА_14 і сказав, що чекає поруч з автозаправною станцією. Коли він під'їхав до шлагбауму, до нього в автомобіль сів ОСОБА_2, якого він на той час не знав взагалі. Після чого, ОСОБА_2 показав дорогу до будівлі складів, ОСОБА_14 сказав, щоб він заїхав в середину цокольного приміщення заднім ходом, щоб було кращати завантажувати товар в авто. Він і ОСОБА_14 з ОСОБА_1 разом завантажили машину каністрами. Охорони на території складів він не бачив, сигналізацію не чув. Потім вони закрили ворота, ОСОБА_14 повісив замок на будку автомобіля, сіли в авто і виїхали з території складів.

Через тиждень він з ОСОБА_1 і ОСОБА_14 приїхали в місто Умань. Зустріли покупців добрив. ОСОБА_6 передав керування ОСОБА_1, який поїхав в місто. Після того як покупець розрахувався за ЗЗР з ОСОБА_1 і ОСОБА_14, він,- ОСОБА_6 забрав власний транспортний засіб «ГАЗель» з території сільськогосподарської академії міста Умань. За транспортування товару отримав гроші та поїхав з ОСОБА_14 в Київ.

Не зважаючи на часткове визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення вина обвинувачених повністю підтверджується зібраними по-кримінальному провадженню та перевіреними у судовому засіданні доказами:

Допитаний в судовому засідання в якості представника потерпілої сторони ОСОБА_8, пояснив, що він починаючи з 2013 року працює юристом та представляє інтереси чотирьох підприємств: ПСП «Центр-Агро», ПСП «Лан», ТОВ «Новий світ», ПП «імені Юрія Гагаріна». Про напад на склад дізнався наступного дня, тобто 18.12.2014 року, зі слів співробітників знає, що охоронець складу під час нападу отримав удар в голову. Кожен ЗЗР зберігався в приміщенні складу окремо. Заволоділи ЗЗР зі складу № 5. Добрива купляли для потреб чотирьох підприємств.

Він особисто не приймав участь в ревізії, розмір шкоди від злочину визначено бухгалтерією. Йому повернули гербіцид «Базагран», у кількості 30 пластикових каністр ємністю по 20 літів кожна, тому розмір позовних вимог зменшив на суму повернутого гербіциду. Адвокат ОСОБА_6 приносив квитанції про добровільне відшкодування збитків від злочину на суму 299 грн. Решту збитків від злочину не відшкодовано.

Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_17 повідомив, що він працює головним інженером на чотирьох підприємствах-позивачах. Згідно наказу від 18.02.2015 року, створили інвентаризаційну комісію для визначення збитків від злочину. Всі ЗЗР зберігались в складських приміщеннях. Не знає найменування ЗЗР, їх кількості і балансової належності кожного з підприємств. Інвентаризація проводилась на основі складських книг. ЗЗР зберігаються на піддонах, окремо один від одного та кожна речовина підписана биркою. По кожному з підприємств складалась інвентаризаційна відомість. Під час інвентаризації був присутній також агроном хімік, представник охорони і матеріально-відповідальна особа - завідуючий складом. Порівняльну відомість оформила бухгалтерія. Графу розбіжностей заповнювали, виходячи з даних складської книги: оприбуткування і залишок. Вартість ЗЗР визначила бухгалтерія, по-кожному підприємству окремо. Коли секретар надрукував текст інвентаризаційного акту, він його перевірив з власними записами.

Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_18 пояснив, що працює комірником в ПСП «Лан». Протягом двох років веде складські книги. Бухгалтерським обліком займається бухгалтерія, а він щодня звітує перед нею. Хімікат «Базагран» зберігається у каністрах по 20 літрів. Він як матеріально-відповідальна особа приймав участь у роботі інвентаризаційної комісії та особисто рахував хімікати разом з членами комісії. Вперше перерахував під час огляду місця події при слідчих, а другий раз при проведенні інвентаризації. Розмір збитків визначила бухгалтерія, не знає яким чином. Складське приміщення зачинялось на два замки і опечатувалось. Під час нападу сигналізація не спрацювала через планове відключення електричної енергії. Бачив охоронця з розбитою головою, також на руці була гуля та пошкодили зубний протез.

Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_19 пояснив, що він працює начальником господарства ПСП «Лан» з 2012 року і є відповідальною особою по всіх підприємствах та складських приміщеннях. Крім того, є старшим комірником. На склад №5, який перебуває у віданні ОСОБА_18 17.12.2014 року відбувся напад. Заволоділи ЗЗР. Сам склад знаходиться на околиці смт. Новоархангельськ, Кіровоградської області. На складі зберігають ЗЗР. Товар приймається на склад відповідно до накладної, а кількість заносилась до складської книги, яка потім передається до бухгалтерії. Після нападу провели інвентаризацію, до складу членів інвентаризаційної комісії він не входив, тому не знає розміру шкоди. Такий випадок вперше на підприємстві. В комплексі господарств налічується приблизно 16 приміщень, що перебувають під охороною. Існує договір на зберігання товару в одному складі. Щодня здається відомість, видаткова накладна. Звіти приймає ОСОБА_20 На склад не приймається товар без документів.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21, пояснив, що його включили до складу інвентаризаційної комісії після вчиненого злочину на складі № 5 належного ПСП «Лан». Розмір нестачі не пам'ятає. Всі свої підрахунки на той час записував до блокноту, після чого їх звіряли з іншими учасниками комісії та вносили дані у бланк інвентаризації. Крім нього, членами інвентаризаційної комісії були: ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_10, рахували товар з комірниками. Інвентаризацію зробили одразу після вчиненого злочину. Під час інвентаризації перевіряли каністри та інші банки, на яких були вказані назви ЗЗР. До його посадових обов'язків входить моніторинг пересування техніки та контроль за використанням палива. З бухгалтерськими документами він справи не має.

Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_22, пояснив, що з 2013 року працює агрономом на всіх чотирьох підприємствах-позивачах. 17.12.2014 року з одного з складів викрали гербіциди, регулятори росту. Наступного дня створили інвентаризаційну комісію, до складу якої він входив. Провели інвентаризацію, визначили нестачу. Перед інвентаризацією, він та інші члени комісії приїхали до бухгалтерії, де їм надали відомість для проведення інвентаризації з назвами препаратів, згодом вони поїхали на склад і перерахували, все що там залишилось, записали залишки, поставили свої підписи, як члени комісії, і віднесли до бухгалтерії, після чого бухгалтер вніс результати інвентаризації до програми.

Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_23 пояснив, що 17.12.2014 року начальник служби безпеки повідомив, що мав місце розбійний напад на склад з якого викрали ЗЗР, повідомили про це у правоохоронні органи і провели інвентаризацію. Склад, на якому зберігались ЗЗР знаходиться на околиці смт. Новоархангельськ, та охоронявся фірмою «Манул», про що існує договір з фірмою охорони. Після злочину видали наказ про створення комісії, провели інвентаризацію, яка тривала дві години. Документи готував ОСОБА_18 До складу комісії по інвентаризації входили: ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_22 Працівники бухгалтерії теж допомагали у проведені інвентаризації, зокрема звіряли залишки. Особисто він не був присутній.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що працює начальником охорони ПСП «Лан». На підставі угод склад № 5 охороняли працівники ТОВ «Манул». Охоронці змінюються кожні 12 годин. В кінці грудня 2014 року йому повідомили, що на склад № 5 вчинено розбійний напад. Коли він туди приїхав, охоронник повідомив що його вдарили палицею в голову, затулили очі шапкою, зв'язали руки. Після чого зірвали замки в склад і завели всередину. Зі слів охоронця було приблизно 3-4 чоловіка. Троє вантажили хімікати, а четвертий спостерігав за охоронцем. Також додав, що охоронець бачив як вивозили добрива на автомобілі «Газель» білого кольору. Свідок не пам'ятає назв і кількості ЗЗР. Проводили інвентаризацію, членом якої був і він. На складі № 5 зберігали хімікати з усіх підприємств. Весь товар був підписаний табличками. Під час інвентаризації визначили кількість залишків. Їх спочатку записали у зошит, а потім внесли до відомості. Не пам'ятає загальної суми нестачі. Потерпілого охоронця зовні замкнули в приміщенні складу. ОСОБА_13 мав пошкодження вуха, руки, вилетів зубний протез. Як він лікувався не знає, був при свідомості.

- Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_13, пояснив, що в день нападу охороняв склади ПСП «Лан». Перед нападом за графіком вимкнули світло, тому він вирішив обійти територію. Повертаючись, почув шарудіння, посвітив ліхтариком, звідки вибігло троє чоловіків, один з яких вдарив його палицею в голову. Все відбувалось швидко він намагався затулити голову лівою рукою, але відчув один удар в голову. З голови потекла кров. Невідомі чоловіки натягнули йому на очі шапку, щоб нічого не бачив, зв'язали руки пластиковими хомутами і відвели у дальній кут складу. При цьому обшукали і забрали телефон і ліхтарик, який поставили на каністри для освітлення. Вони зламали замок з складських воріт. Одразу у сховище заїхав заднім ходом вантажний автомобіль «Газель» по-типу фургон світлого кольору і почали вантажити автомобіль хімікатами. Ламали замки приблизно 3-5 хвилин, завантажували автомобіль приблизно 15 хвилин. Двоє з нападників підносили до автомобіля хімікати, а третій вантажив їх в фургон автомобіля. Викрали не всі ЗЗР. Вони зовні зачинили браму на один замок. О 20-тій годині прийшов на зміну другий охоронець, який звільнив його і повідомив про злочин. Не вважає себе потерпілим від нападу. Родичі обвинувачених, добровільно відшкодували ОСОБА_13 кошти на проїзд і лікування.

Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_25, пояснив, що знає ОСОБА_1, який у кінці 2014 року під час телефонної розмови просив допомоги у продажі належних йому ЗЗР. Свідок погодився і подзвонив куму-фермеру ОСОБА_26 який зацікавився пропозицією. ОСОБА_1 передав письмовий перелік ЗЗР. Через 4 дні він, тобто свідок ОСОБА_25 домовився про угоду з ОСОБА_1 У кінці грудня 2014 року всі зустрілись при вїзді в місто Умань. ОСОБА_1 приїхав з іншими чоловіками на «Газелі» білого кольору з будкою. Розвантажили ЗЗР в місті Умань в гаражному приміщенні поруч з сільськогосподарською академією. ОСОБА_25 розрахувався з ОСОБА_1 за ЗЗР і роз'їхались. Згодом, ЗЗР вилучили при проведенні обшуку гаража.

Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_26, повідомив тотожні обставини і додав, що крім іншого, були пластикові каністри ємністю 20 літрів з гербіцидом «Базагран», а також інші коробки та банки.

Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_27 повідомив тотожні обставини і додав, що крім іншого, були пластикові каністри ємністю 20 літрів з гербіцидом «Базагран», на прохання ОСОБА_26 в кінці грудня 2014 року допомагав у розвантаженні фургону «Газель» білого кольору. Ящики та каністри з назвою «Базагран» залишив на зберігання в приміщенні гаража. Гараж належить ОСОБА_28

Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_28 пояснив, що дізнався від поліції що ЗЗР викрали. Гараж в місті Умань він винаймає, користується рідко,- за несприятливих погодних умов ставить в гараж власний автомобіль. Дав дозвіл друзям на зберігання в гаражі жовтих пластикових каністр та ящиків. На каністрах була етикетка з назвою «Базагран». В 2015 році, під час обшуку гаража каністри вилучили.

Допитана в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_29 пояснила, що вона працює бухгалтером на підприємстві ПСП «Лан» з 2012 року. Позапланову інвентаризацію було призначено після заволодіння ЗЗР зі складу. 18.12.2014 року на підприємстві відбулась нарада після чого на підставі наказу створили інвентаризаційну комісію, до складу якої входили: ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_22 Були складені інвентаризаційні відомості з назвою і кількістю ЗЗР. Збитки визначали виходячи з вартості куплених ЗЗР та змісту видаткових бухгалтерських документів. В договорах вказано: назву, ціну, кількість продукції. Факт надходження ЗЗР фіксується в складській книзі, вибуття товару оформлюється бухгалтерськими документами. На виробничі потреби існує книга нарядів, де вносяться відомості на видачу добрив на поля, для цього існує лімітно-забірна карта. На підприємстві ведеться автоматизована система обліку, відомість видає програма «1-С», куди автоматично підтягуються дані по-препарату, вручну документи не оформлюються. Надали достатньо документів для проведення інвентаризації. Усі матеріальні цінності обліковуються. На підтвердження приходу, існують первинні документи - видаткові накладні з усіма показниками ЗЗР. Комісія вартість товару не встановлювала, вона визначала нестачу. Вартість майна взято з балансу підприємства. Ціну ЗЗР визначив постачальник. Після нападу інвентаризацію провели дуже швидко, оскільки були великі збитки. Особисто нею акти інвентаризації не підписувались.

Допитана в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_20 пояснила, що 17.12.2014 року зі складу ПСП «Лан» викрали ЗЗР. Наказом створили інвентаризаційну комісію. З використанням бухгалтерської програмі «1-С» вона, як бухгалтер роздрукувала бланк інвентаризаційної відомості та передала членам комісії, які рахували залишки ЗЗР на складі і внесли показники в інвентаризаційну відомість. Інвентаризація тривала протягом години. Особисто вона на склад не ходила, допомагала готувати документи. Не пам'ятає кількості викраденого товару. Після інвентаризації, їй принесли заповнену відомість, показники якої вона внесла до комп'ютерної програми і роздрукувала. Акт інвентаризації з рукописними дописуваннями свідчить про реальність внесення відомостей про нестачу після злочину. Потім оформили порівняльну відомість, до якої внесли кількість та найменування ЗЗР станом до і після злочину. У документах все відображено реально.

Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_30 пояснив, що в другій половині 2014 року він працював оператором на автозаправній станції. В кінці грудня 2014 року в вечірній час на зміні особисто бачив, як на дорогу виїхав автомобіль «ГАЗель» білого кольору з будкою. У темну пору доби на автомобілі чомусь були вимкнені світлові прилади (фари). Відстань від АЗС до складів де вчинили злочин становить приблизно 150 метрів. Виїхавши від складів на головну дорогу, автомобіль «ГАЗель» попрямував у напрямку міста Умань.

Допитана в якості експерта ОСОБА_31 пояснила, що 19.05.2015 року на підставі постанови слідчого провела товарознавчу експертизу № 205 від 19.05.2015 року. Керувалась затвердженими методиками, тому правильно визначила вартість викрадених ЗЗР. У відповідності до індексу «12.1.» вона має право проводити спеціальні дослідження для визначенні вартості товарів народного споживання, до яких зокрема входять і ЗЗР.

Крім того, вина ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 підтверджується зібраними та перевіреними в суді письмовими доказами:

- змістом заяви представника ПСП «Лан» ОСОБА_23 до Новоархангельського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 18.12.2014 року, про напад невідомих осіб на склад ПСП «Лан», та заподіяння тілесних ушкоджень охоронцю ТОВ «Манул» ОСОБА_13 (т.1, а.к.п.7);

- змістом протоколу огляду місця події з фото таблицею від 17.12.2014 року, згідно якого на південно-західній околиці смт. Новоархангельськ, Кіровоградської області перед воротами складу ПСП «Лан» виявлено та вилучено: два навісні металеві замки, а у приміщенні сховища ще два пластикових хомути. (т.1, а.к.п.8-18);

- змістом протоколу додаткового огляду місця події від 17.12.2014 року, згідно якого на південно-західній околиці смт. Новоархангельськ, Кіровоградської області з воріт складу ПСП «Лан» виявлено та вилучено: випил з лівої створки воріт. (т.1, а.к.п.19);

- висновком трасологічної експертизи № 261 від 16.01.2015 року, що корпус навісного замка, вилученого 17.12.2014 року при проведенні огляду території ПСП «Лан», має пошкодження, характерні для його зламу, шляхом виривання дужки з корпусу в результаті дії на поверхню корпусу твердого стороннього предмету (т.1, а.к.п. 47-50);

- висновком трасологічної експертизи № 256 від 14.01.2015 року, що навісні замки, вилучені 17.12.2014 року під час огляду місця події - території ПСП «Лан», мають механічні пошкодження, характерні для його зламу (т1, а.к.п. 55-59);

- змістом протоколу обшуку від 31.01.2015 року, де з приміщення гаражу № 31 по вулиці Глібка, 17 в місті Умань, Черкаської області, виявлено та вилучено: 30 пластикових каністр жовтого кольору заповнених рідиною з написом «Базагран», ємністю 20 літрів кожна. (т.1, а.к.п.138-144);

- розпискою представника потерпілого ОСОБА_32 від 11.03.2015 року, про отримання від працівників міліції на відповідальне зберігання 30 пластикових каністр, ємністю 20 літрів, кожна з гербіцидом «Базагран» (т.1, а.к.п.150);

- змістом протоколу огляду предметів від 05.02.2015 року, під час якого з участю двох понятих оглянуто три навісних замки з механічними слідами зламу; два пластикові хомути темно-коричневого кольору довжиною 240 мм., а також довжиною 350мм.; деревяний випил прямокутної форми 250х190 мм. з ушкодженням у вигляді поглиблення трикутної форми та постановою слідчого від 05.02.2015 року про визнання перерахованих предметів речовими доказами. (т.1, а.к.п.151-152);

- змістом протоколу огляду місця події від 06.02.2015 року автодороги «Київ-Одеса» на відстані 100 метрів на південь від автозаправної станції «АНП», виявлено вантажний автомобіль «ГАЗ» 3302-14П, державний номер НОМЕР_1, фургон білого кольору (т.1, а.к.п.155-156);

- змістом протоколу огляду предмета від 09.02.2015 року з фототаблицею, обєктом огляду якого є вантажний автомобіль «ГАЗ» 3302-14П, державний номер НОМЕР_1, білого кольору (т.1, а.к.п.157-159);

- змістом полісу АІ-2207516 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_1, фактичним володільцем якого на той час був ОСОБА_6, а автомобіль зареєстрований за ОСОБА_15 (т.1, а.к.п.160);

- змістом протоколу слідчого експерименту з фототаблицями від 09.04.2015 року, проведеного на території складів ПСП «Лан» з участю свідка ОСОБА_13, який на місці детально показав, як і де на нього напали 17.12.2014 року, зокрема що на відстані 20 метрів від стіни складу №2, побачив трьох чоловіків у масках, один з яких тримав обома руками биту чи палку, а наблизившись до нього наніс удар в голову. ОСОБА_13 вказав, де він впав, а нападники підняли та відвели в інше місце, показав, яким чином він сидів навприсядки. Зазначив, що один з нападників натягнув йому шапку на очі. Другий тримав його руки, а третій стягував руки біля кісті рук пластиковими хомутами. Далі ОСОБА_13 вказав куток до якого його відвели у складі №5, де він перебував до закінчення злочину з закритими шапкою очима та звязаними хомутом руками. (.1, а.к.п.249-259);

- протоколом проведеного слідчого експеримету від 04.02.2015 року з участю підозрюваного ОСОБА_6, у присутності його захисника, під час якого ОСОБА_6, добровільно у присутності двох понятих показав, як готувався до злочину, для чого показав кіоск в місті Новоархангельську, Кіровоградської області в якому він особисто за гроші ОСОБА_14 купив дві маски, та передав їх ОСОБА_1; як під'їхав до шлагбауму, через який заїхав на автомобілі «Газель», до складів коли до нього в салон сів чоловік у масці, вказав на будівлю складу до якої вони проникли. Заднім ходом заїхав до сховища і разом з ОСОБА_14, та ОСОБА_1 втрьох грузили гербіциди що викрали, забрали і знаряддя злочину: молот з ломом. З викраденими хімікатами поїхали по дорозі «Стрий-Знамянка» у напрямку м. Умань. Де ОСОБА_6 в с. Трояни Ульянівського району на власній дачі протягом тижня переховував добрива, тоді як ОСОБА_14 з ОСОБА_1 шукали покупця для збуту викраденого ними майна. ОСОБА_14, ОСОБА_1 і він-ОСОБА_34 відвезли хімікати в м. Умань, де віддали автомобіль «Газель» разом з добривами. Покупці залишили розвантажений авто на території сільськогосподарської академії, попередньо розрахувавшись з ОСОБА_1 та ОСОБА_14. Гроші від збуту викраденого розділили між собою. (т.4, а.к.п.18-21);

- протоколом проведення слідчого експеримету від 04.02.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника, під час якого обвинувачений, добровільно у присутності двох понятих показав що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_14 знали про те, що склади охороняють охоронці, тому обіцяли проникнути у сховище шляхом зламу задньої стіни. В кінці грудня 2014 року вони приїхали на «ВАЗ 2108» до нього, сказали зробити маску, яку він виготовив з панчохи дружини. По дорозі купили в магазині нову сім-карту для забезпечення спільного мобільного зв'язку і попрямували до складів ПСП «Лан». ОСОБА_3, вказав місце біля авто заправної станції поруч з якою залишили авто, взяли монтировку, молоток, алюмінієву биту, пластикові хомути. ОСОБА_14 казав що хомути для зв'язування рук охоронцю. Разом відстежили охоронця під час обходу, ОСОБА_14 вдарив його чимось в голову. ОСОБА_1 затулив охоронцю очі шапкою і просив не кричати. ОСОБА_1 і ОСОБА_14 відвели охоронця до складу. Разом зв'язали йому руки. Він, тобто ОСОБА_3 спостерігав за охоронцем, коли ОСОБА_1 і ОСОБА_14 зривали замки і проникли у сховище. Він з ОСОБА_2 зустріли водія «Газелі» і показали куди їхати. Через 20 хвилин автомобіль без вимкнених фар (без світла) виїхав зі складів. Перед Новим Роком ОСОБА_2 віддав гроші за злочин. (т.4, а.к.п.147-149);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 205 від 19.05.2015 року, яким визначено ринкову вартість майна, зокрема рідини гербіциду «Базагран». З розрахунку: 282 грн. за літр на загальну вартість 169200 грн. (т.4, а.к.п.235-241);

- результатами судово-медичного висновку № 191 від 22.12.2014 року згідно якого: на тілі ОСОБА_13 виявлено: тілесні ушкодження у вигляді крововиливу задньої поверхні лівого передпліччя, рани лівої скронєво-тімяної області голови, які можуть відповідати вказаному в постанові строку і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, більше шести днів. (т.1 а.к.п.37)

- протоколом одночасного допиту підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 20.05.2015 року, про те що 12-14 грудня 2014 року ОСОБА_1 і ОСОБА_14 запропонували ОСОБА_3 викрасти гербіциди зі складу, в якому як їм відомо відсутня охорона, проте улаштовано відео спостереження, на що всі погодились. (т.5, а.к.п.19-25);

- інформацією технічної обробки сім карти НОМЕР_4, якою користувалась особа, яка перебуває у розшуку, та сім картою НОМЕР_5, якою користувався обвинувачений ОСОБА_1 під час вчинення розбійного нападу, про час і місце перебування обвинувачених, що фіксувалось ретрансляторами базових станцій під час вхідних та вихідних дзвінків зазначених сім карт (т.6, а.к.п.160-205);

- фактичними діями ОСОБА_6, який уповноважив свого захисника у добровільному порядку в якості відшкодування збитків від злочину, сплатити по-квитанції на користь потерпілого та цивільного позивача 299 грн.

Протокол огляду місця події від 17.12.2014 року (т.1 а.к.п. 8-15) суд визнає допустимим доказом, оскільки в ньому встановлено фактичне місце злочину та індивідуальні ознаки складу № 5 для зберігання ЗЗР, будівля якого належить ПСП "Лан" і складається з одноповерхової цегляної споруди розміром 70x40м., вкритої восьми хвильовим шифером на південно-західній околиці смт. Новоархангельськ. Відсутність поштової адреси слідчий компенсував фото фіксацією і докладним зазначенням технічних характеристик оглянутої будівлі. 17.12.2014 року не реєструвались інші розбійні напади на склади, тому місце злочину визначено якомога чітко, а результати такої слідчої дії переконують у належній фіксації факту зламу замків, проникнення до сховища, зв'язування охоронця, заволодіння чужим майном.

Згідно частини 4 та 6 ст. 106 КПК України, протокол повинен бути підписаний усіма учасниками процесуальної дії. Слідчий виконав таку вимогу закону, у зв'язку з чим суд не бере до уваги припущення представників сторони захисту, про обов'язкову наявність підписів всіх учасників на кожному аркуші протоколу слідчої дії. Відсутність у протоколі згадувань про роз'яснення прав спеціалісту і представнику потерпілого, не обмежує прав та свобод сторони захисту. Не вимагається ухвал слідчого на проведений огляд складу, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України, огляд місця події проводили з участю представника власника майна (завідуючим складом ОСОБА_18Ф.), тобто за добровільною згодою уповноваженої особи від власника майна. Зауважень і заяв з цього приводу від власника/володільця складу чи їх представників не надходило тому, слідчий діяв правомірно. Доказ допустимий і такий, що повинен бути використаний при оцінці доказів на підтвердження розбійного нападу, що підтверджується вилученими хомутами для зв'язування, пошкодженими воротами і замками.

Такі самі висновки суду розповсюджується на тотожний зміст припущень висловлених захисником щодо незаконності проведення додаткового огляду місця події від 17.12.2014 року (т.1 а.к.п.19-21) Результати зафіксовані у протоколі огляду місця події від 17.12.2014 року та протоколі додаткового огляду місця події від 17.12.2014 року відносяться до належних і допустимих доказів, а похідні від них види доказів, зокрема: висновок трасологічної експертизи від 16.01.2015 року № 261 з характерними для зламу пошкодженнями (т.1 а.к.п.44-50); висновок трасологічної експертизи від 14.01.2015 року № 256 з характерними для зламу пошкодженнями (т.1 а.к.п.52-59); протокол огляду предметів від 05.02.2015 року: замків, випилу і пластикових хомутів для звязування (т.1 а.к.п.151); постанову про визнання предмета речовими доказами: замки, випил і пластикові хомути для звязування (т.1 а.к.п.152), підлягають використанню в якості доказів, оскільки є достовірними, об'єктивними та відкриті стороні захисту після закінчення досудового розслідування.

За результатами проведеного обшуку від 31.01.2015 року (т.1 а.к.п.138-144) виявлено та вилучено 30 пластикових каністр ємністю по 20 літрів кожна, якими заволоділи обвинувачені. Пункт 2 ч. 2 ст. 235 КПК України, зобов'язує послатись в тексті ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук стосовно слідчого чи прокурора, який подав клопотання про обшук. Обшук провели на підставі ухвали слідчого судді від 31 січня 2015 року В тексті ухвали наявні посилання на слідчого та прокурора, які подали клопотання про обшук. У резолютивній частині ухвали слідчого судді наданий дозвіл на проведення обшуку начальнику слідчого відділу, право на проведення якого реалізував у законний спосіб слідчий Паскал В.П., якому було доручено проведення досудового розслідування. Сумніви сторони захисту у цій частині не ґрунтуються на чіткому розумінні закону, оскільки відсутні порушення процесуальних вимог КПК України. За таких умов результати обшуку підтверджують найменування та кількість ЗЗР яким заволоділи обвинувачені та спільно збули чуже майно.

Час проведення невідкладної слідчої дії врегульований ч. 4 ст. 223 КПК України, коли існує реальна потреба у проведенні обшуку, а затримка у проведенні такої слідчої дії могла призвести до втрати, перетворення, перевезення ЗЗР. Таким чином, проведений у нічний час обшук характеризується як невідкладний випадок. Відсутність процесуальних порушень під час проведення обшуку свідчить про належність, допустимість і необхідність використання результатів обшуку як доказу збуту обвинуваченими своїм знайомим чужого майна у великих розмірах яким вони спільно заволоділи.

Суд визнає належними і допустимими докази, що є похідними від протоколу обшуку від 31.01.2015 року зокрема : протокол огляду предметів від 02.02.2015 року (т.1 а.к.п.145-148) ; постанова про визнання предметів речовими доказами від 05.02.2015 року (т.1 а.к.п.149).

Частиною 2 ст. 23 КПК України передбачено, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Представник потерпілих ОСОБА_8 визнав, що передані йому на зберігання 20 каністр з рідиною гербіциду «Базагран» суб'єкти господарювання використали на посівних площах. Також прокурор доповнив, що не зберіг два пластикові хомути, якими зв'язували руки охоронцю ОСОБА_13 За таких умов, слушні зауваження адвоката про неможливість послань у вироку на каністри та хомути як на речові докази. Разом з тим: вилучення, фотографування та огляд вказаних речей, проводився з участю двох понятих, після чого складались протоколи слідчих дій, а по-закінченню досудового розслідування матеріали відкрито всім учасникам цього кримінального провадження після чого матеріали провадження досліджено безпосередньо під час судового розгляду. За таких умов, зміст протоколів слідчих дій, в яких фіксували вилучення, огляд, а також зміст постанов про долучення в якості речових доказів пластикового хомута та пластикових каністр з рідиною гербіциду «Базагран» є самостійним належним і допустимим видом доказу того, що всі співвиконавці готувались для нападу, оскільки у сховищі знайшли хомути, якими зв'язали руки ОСОБА_13

Огляд місця події від 06.02.2015 року (т.1 а.с.154-156) провів оперативний уповноважений СКР Новоархангельського РВ Кіровоградської області ОСОБА_33 на підставі виданого слідчим доручення у порядку ст. 40 КПК України, в якому якомога чітко зафіксував місце його проведення «ділянка місцевості в 100 метрах від автозаправної станції «ANP" автодороги «Київ-Одеса». Проїжджій частині не присвоюють поштових адрес, відтак огляд і вилучення автомобіля «ГАЗ 3302», з реєстраційним номером НОМЕР_1 та протокол огляду цього транспортного засобу від 09.02.2015 року (т.1 а.с.157-159) суд вважає допустимим доказом на підтвердження вини обвинувачених, та умислу спрямованого на заволодіння чужим майном у великих розмірах, оскільки підшукали і використовували при нападі вантажний транспортний засіб, в якому транспортували велику кількість ЗЗР. Хибні посилання сторони захисту на ч. 2 ст. 237 КПК України, оскільки проводився зовнішній огляд авто без втручання у недоторканості до іншого володіння.

Протокол доступу до речей і документів від 22.01.2015 року (т.1 а.к.п. 111-116) оформив оперативний уповноважений СКР Новоархангельського РВ Кіровоградської області ОСОБА_33 у зв'язку з необхідністю виконання виданого слідчим дорученням для проведення слідчої дії в порядку ст. 40 КПК України. В судовому засіданні дослідили файл на CD-диску мобільного оператора з трафіками зєднань між особою яка перебуває у розшуку та ОСОБА_34 На диску наявний файл, що сформували в день проведення тимчасового доступу - 22.01.2015 року, що переконує в автентичності: файлу, диску і змісту дослідженої інформації. Сумнів адвоката з цього приводу є безпідставними, оскільки додержаний порядок збору доказів. Також не виникає сумнівів у достовірність цього виду неупередженого доказу, оскільки з»єднання між ОСОБА_6 та особою яка перебуває у розшуку зафіксовано під час вчинення ними нападу. Як до, так і після вчинення цього розбійного нападу обумовлені сім-карти ніхто не використовував. Крім того, ретранслятори мобільного оператора зафіксували місця зєднання ОСОБА_6 з особою яка перебуває у розшуку на місці злочину. Такі переконливі об'єктивні та неупереджені відомості підтверджують попередню домовленість ОСОБА_6 та єдину спрямованість злочинного умислу з діями інших співвиконавців у заволодінні ЗЗР.

Суд не бере до уваги доводи сторони захисту щодо відсутності охорони приміщення (т. 1 а.к.п. 38), оскільки фактичне забезпечення такої охорони здійснювалось працівником фірми «Манул», ОСОБА_13

Слідчі експерименти провели в присутності: двох понятих, статиста, захисника. Їх фіксували за допомогою відеозапису, який переглянули й оформили протокол перегляду відеозапису, а також склали протокол слідчого експерименту. Усі протоколи підозрювані підписали. Після закінчення слідчих експериментів жоден учасник і присутні заяв чи зауважень не висловили. Підозрювані добровільно уточнили покази на місці, достовірно знали про наявність відеозапису. На виконання практики застосування рішень Європейського суду з прав людини ( ст. 6 Конвенції) враховано, що перед проведенням слідчих експериментів підозрюваним роз'яснено процесуальні права особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, після чого вони добровільно, без обмеження процесуальних їх прав і свобод дали визнавальні покази. Така форма доказування передбачена у національному законодавстві як допустимий доказ який не суперечить міжнародним стандартам, тобто ретельно відтворює події, які перевірені на місці, зміст яких співпадає між підозрюваними на той час ОСОБА_6, ОСОБА_2 та охоронцем ОСОБА_13, що переконує в доведеності вчинення обвнуваченими розбійного нападу, поєднаного з проникненням до сховища.

Після закінчення досудового розслідування всі представники сторони захисту власноруч виконали рукописний текст в якому підтвердили ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Не подавали клопотань, що їм не відкрили на ознайомлення речовий доказ і зміст відеозапису слідчих експериментів, тобто про наявний додаток до протоколу - флеш носій «Apaker 8GB №033466" з відеозаписом слідчого експерименту, сторона захисту достовірно знала, він їй був відкритий як доказ, тому використовується як доказ винуватості обвинувачених.

Дійсно, громадянин ОСОБА_13 на стадії досудового розслідування, та під час його допиту в суді пояснив, що не вважає себе потерпілим. Незалежно від цього, злочин за ст. 187 КК України, відноситься до категорії справ публічного обвинувачення, коли держава гарантує захист суспільно важливих правовідносин та забезпечує непорушність основ та правил правомірної поведінки. Кваліфікуючою ознакою розбійного нападу є насильство небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу. У зв'язку з чим, відмова ОСОБА_13 від процесуального статусу потерпілого не впливає на кваліфікацію та кримінальну відповідальність за вчинений злочин. За таких умов, не має юридичних наслідків відсутність у матеріалах провадження заяв ОСОБА_13 про заподіяння йому шкоди від злочину.

На стадії досудового розслідування експерт ОСОБА_35 провів судово-медичне обстеження громадянина ОСОБА_13, за результатами якого 22.12.2014 року оформив висновок експерта № 191, (т.1 а.к.п.37) згідно якого: на тілі ОСОБА_13 виявив тілесні ушкодження у вигляді крововиливу задньої поверхні лівого передпліччя, рани лівої скронєво-тімяної області голови, які можуть відповідати вказаному в постанові строку і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, більше 6 днів. Допитаний в суді якості експерта, ОСОБА_35 переконливо роз'яснив, що підписаний ним висновок законний, тому що описана рана на голові ОСОБА_13 не могла загоїтись менше як за 6 днів, тому категорично стверджує про наявність короткочасного розладу здоров'я ОСОБА_13 Доповнив, що висновок провів з дотриманням вимог «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».

Сторона захисту не погодилась з показами експерта ОСОБА_35 і змістом висновку № 191, тому захисник звернувся з клопотанням, яке суд задовольнив у зв'язку із чим 25 жовтня 2017 року постановив ухвалу про призначення проведення комісійної судово-медичної експертизи. Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 73 від 05 грудня 2017 року убачається, що при повторному огляді ОСОБА_13 на лівій тім'яній ділянці його голови існує рубець. Пошкодження у вигляді рани більше відповідають описанню глибокого садна. Для заживлення воно не потребувало хірургічної обробки, так як зажило самостійно, тому не потягло за собою короткочасного розладу здоров'я. Наявна невідповідність у строках заживлення. (т.12, а.к.п.186-187)

Допитаний в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_36 повідомив, що на голові ОСОБА_13 наявний рубець від глибокого садна. Він, як голова комісії судово-медичних експертів упевнений, що до ран відноситься пошкодження, на яке накладався хірургічний шов. Через відсутність слідів медичного шва на рубці, він наполягає на правильності підписаного ним комісійного висновку, оскільки тілесне ушкодження на голові ОСОБА_13 є глибоким садном і не потягнуло короткочасного розладу здоров'я.

При допиті експерта ОСОБА_36, суд оголосив зміст показів очевидців, які бачили після нападу кров на голові ОСОБА_13, після чого експерт ОСОБА_36 не зміг категорично стверджувати про правильність висновку комісійної експертизи щодо невідповідності строків загоєння.

Згідно ч. 10 ст. 101 КПК України, висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути мотивована у відповідній постанові, ухвалі, вироку.

Суд не бере до уваги висновок комісійної судово-медичної експертизи з наступних мотивів: експерт ОСОБА_35 зазначив у висновку №191 та підтвердив під час допиту, що описана ним рана не може загоїтись за шість днів. Експертна судово-медична комісія не вказала про можливість загоєння тілесного ушкодження на голові ОСОБА_13 менше як за шість днів. За таких умов суд констатує, що визначальним є строк загоєння, а не розбіжності експертів у правильності описання морфологічних ознак і визначення виду тілесного ушкодження. ОСОБА_13 повідомив, що він відмовився від подальшого лікування у медичному закладі. Тільки це пояснює відсутність слідів хірургічних швів на рубці його голови. При цьому суд акцентує увагу на тому, що для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не впливає чи відбулось загоєння самостійно, або через надання медичної допомоги. Експертна судово-медична комісія у висновку не підтвердила можливість загоєння тілесного ушкодження на голові ОСОБА_13 у строк менший за шість днів, тому суд приймає як доказ результати висновку № 191 судово-медичного експерта від 22.12.2014 року (т.1 а.к.п.37)

Відповідно до пунктів 6 та 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», розбій як злочин проти власності (стаття 187 КК) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Небезпечне для життя чи здоров'я насильство (стаття 187, частина третя статті 189 КК) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

У даному конкретному випадку існує сукупність двох доведених ознак, за якими дії обвинувачених належить кваліфікувати по ст. 187 КК України. Так, висновком № 191 судово-медичного експерта від 22.12.2014 року підтверджується наявність на тілі ОСОБА_13 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я більше шести днів, тобто застосування під час злочину насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.

Похилий вік ОСОБА_13, зв'язування і зачинення та залишення взимку в неопалюваному приміщенні, з завданими тілесними ушкодженнями, в сукупності належить кваліфікувати як дії що створили небезпеку для життя чи здоров'я в момент їх вчинення.

Таким чином, доведено вину обвинувачених у вчиненні ними розбійного нападу.

Згідно ч. 2 ст. 24 КК України, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Відповідно до роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

Згідно статті 26 КК України співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Якщо група осіб за попередньою змовою мала намір вчинити крадіжку чи грабіж, а один з її учасників застосував або погрожував застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, то дії цього учасника належить кваліфікувати як розбій, а дії інших осіб - відповідно як крадіжку чи грабіж за умови, що вони безпосередньо не сприяли застосуванню насильства або не скористалися ним для заволодіння майном потерпілого. Дії особи, яка безпосередньо не брала участі у вчиненні злочину, але порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину або предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню злочину, належить кваліфікувати як співучасть у скоєному у формі пособництва з посиланням на частину п'яту статті 27 КК України.

Так, ОСОБА_6 заздалегідь обіцяв транспортний засіб, приїхав з іншого міста для вчинення злочину, особисто купував маски і сім карти, отримав від співвиконавця гроші на пальне, знав що склади перебувають під охороною людей, рухався з вимкненим світлом фар, особисто завантажив майно яким заволодів, а потім: вивіз його переховував і збув ЗЗР, отримавши гроші від злочину.

У свою чергу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зясували про наявність охоронця, для чого взяли з собою предмет для нанесення тілесних ушкоджень, хомути для зв'язування, підшукали вантажний транспортний засіб, співвиконавців та знаряддя злочину, маски і сім карти. Після того як особа, яка знаходиться у розшуку нанесла охоронцю ОСОБА_13 один удар в голову, співвиконавці не відмовились від нападу, а навпаки, - діючи за попереднім розподілом ролей продовжили доводити єдиний злочинний умисел до кінця. Спільно зв'язали охоронця, зламали замки і проникли у сховище, разом завантажили майно, вивезли, переховували і збули ЗЗР, за що всі отримали гроші від злочину.

Таким чином, дії обвинувачених правильно кваліфіковано за попередньою змовою групою осіб, з спрямованістю умислу на вчинення розбійного нападу, а не таємного викрадення майна.

Співвиконавці готувались до застосування насильства, для чого заздалегідь підшукали та взяли предмет для нанесення тілесних ушкоджень, а також хомути для зв'язування, не вчиняли дій для запобігання нападу, а навпаки сприяли застосуванню насильства, після чого кожен отримав грошову винагороду від злочину. За таких умов доведена спрямованість спільного умислу, кінцевим результатом якого став напад і заволодіння чужим майном у великих розмірах. Бажання заволодіти великими розмірами ЗЗР підтверджується заздалегідь підшуканим ними вантажним автомобілем, що здатен був забезпечити перевезення великої ваги та кількості ЗЗР.

Крім того, зважаючи на обраний ними вечірній (темну пору доби) час та планове відключення електричної енергії також вказують про єдиний спільний умисел на заволодіння ЗЗР.

Допитана в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_37 повідомила, що вона проводила судово-економічну експертизу, результати якої оформила висновком № 29-15 від 29 червня 2016 року. Підтверджує правильність застосованих нею наукових методик та отриманих результатів дослідження про те, що: в обсязі наданих на дослідження документів не надається за можливе визначити чи рахуються на балансовому обліку товарно-матеріальні цінності станом на 17.12.2014 року; чи підтверджується нестача товарно-матеріальних цінностей станом на 17.12.2014 року; а також кількість, найменування і сума нестачі станом на 17.12.2014 року по ПСП «Лан», ПП «Новий Світ», ТОВ «Імені Юрія Гагаріна», ПСП «Центр-Агро».

Підставою для такого висновку стали виявлені нею недоліки: Не надано документального підтвердження про рух товарно-матеріальних цінностей по-складу. Визначення нестачі проводилось на підставі відомостей бухгалтерського обліку, а не на підставі первинних бухгалтерських документів. Товарно-матеріальні цінності не оприбутковано, у зв'язку з цим неможливо відобразити їх кількісні та вартісні характеристики. Інвентаризація проводилась з участю матеріально-відповідальної особи, яка не може бути членом інвентаризаційної комісії, що є порушенням «Інструкції про проведення інвентаризації основних засобів…» № 69 від 11.08.1964 року. Довідка до інвентаризаційного опису не надавалася На підприємствах не існує балансового обліку. Не надано первинних документів на придбання та оприбуткування ЗЗР, передачі матеріально-відповідальним особам на склад та подальше їх використання. Надані на дослідження документи підтверджують надходження ЗЗР за інший період і не стосуються досліджуваного часу. Не визначений між інвентаризаційний період, тому висновок зробити неможливо. Відсутні зведені регістри, не долучено всіх документів, що виключає безперервність дослідження та унеможливлює проведення перевірки на предмет правильності документального оформлення. (т. 9 а.к.п.68-128)

Суд погоджується з логічними та обґрунтованими висновками експерта ОСОБА_37

Крім того, всупереч положень ст. 290 КПК України, представник потерпілих і цивільних позивачів не відкривав учасникам цього провадження всієї бухгалтерської документації, що була предметом спеціальних досліджень при проведенні економічних експертиз. Внаслідок цього, як самі документи, так і похідні від них результати економічних експертиз не є об'єктивними і не можуть бути використані при доказуванні.

Допитаний в суді експерт ОСОБА_39 повідомив, що не працював в експертній установі «Юрекс», тоді як колегією суддів в ухвалі чітко визначено про доручення проведення комісійної економічної експертизи експертам ТОВ «Юрекс». Комісійний висновок судово-економічної експертизи провів і підписав не уповноважений експерт ОСОБА_39, без наявних на то повноважень для проведення такого дослідження, тому цей вид доказу є недопустимим і не приймається до уваги, оскільки суперечить ч. 1 ст. 101 КПК України.

Також при складанні акту інвентаризації не додержаний принцип «юридичної визначеності», як-то визначено ст. 6 Конвенції, оскільки ЗЗР зберігали у сховищі без візуального розмежування їх балансової належності. Тому в результаті проведення інвентаризації неможливо розрізнити балансову належність ЗЗР, тобто акт інвентаризації не можна вважати об'єктивним первинним доказом і брати до уваги як експерту, так і суду при доказуванні.

Допитана в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_40, підтвердила, що експерт ОСОБА_39 не був співробітником експертної установи «Юрекс» і доповнила, що особисто нею досліджувались матеріали інвентаризації. Оприбуткування і витрати ЗЗР по-складу, товарно-транспортні накладні з податковою звітністю нею не досліджувалась, оскільки вони не стосувались предмету комісійного експертного дослідження. Сукупність перерахованих істотних недоліків виключає можливість використання в якості доказу комісійного висновку судово-економічної експертизи 8/17 від 15.06.2017 року (т. 11 а.к.п. 135)

Загальна вартість вилученого гербіциду «Базагран», становить 169200 грн.

На момент вчинення злочину, неоподаткований мінімум доходів громадян складав 609 грн.

Пункт третій примітки до ст. 185 КК України, під великим розміром шкоди при вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 КК України, визнає суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Розмір доведеної шкоди від розбійного нападу вчиненого обвинуваченими перевищує двісті п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, але він не досяг рівня шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Суд дослідив обставини кримінального правопорушення у межах пред'явленого обвинувачення та наданих сторонами доказів, за результатами якого переконаний у недоведеності заволодіння майном в особливо великих розмірах. За таких умов, суд виключає з редакції пред'явленого обвинувачення особливо кваліфіковану ознаку,- заволодіння майном в особливо великих розмірах. Замість виключеної ознаки, визнає доведеними умисні дії всіх обвинувачених, що були спрямовані на заволодіння чужим майном у великих розмірах. При цьому залишає без змін правову кваліфікацію, оскільки кваліфікуюча ознака «заволодіння майном у великих розмірах», передбачена диспозицією ч. 4 ст. 187 КК України.

Дії обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, а дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфікувати за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, а саме:

- ОСОБА_2 у вчиненні ним: нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаного з проникненням у сховище, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах.

- ОСОБА_1 у вчиненні ним: нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах.

- ОСОБА_3 у вчиненні ним: нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах.

- ОСОБА_6 в пособництві у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах.

При призначенні обвинуваченим покарання, суд керувався вимогами ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу та ступінь участі кожного з співучасників у вчиненні розбійного нападу, обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Так, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6, відповідно до ст. 12 КК України вчинили особливо тяжкий, закінчений, умисний, корисливий злочин. Збитки від злочину відшкодовано завдяки своєчасним діям працівників органу досудового розслідування. Обвинувачені на обліках у лікарів: нарколога та психіатра не перебувають, осудні. За місцем проживання характеризуються позитивно.

ОСОБА_41 офіційно не працевлаштований, за правилами ст. 89 КК України, вважається таким, що судимостей не має. Одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, один із яких є інвалідом дитинства, утримує батьків.

Відсутні обставини, що обтяжують чи пом'якшують призначення покарання ОСОБА_41. Суд не вбачає підстав для застосування йому положень статей 75 і 69 КК України.

ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше судимий за вчинення розбійного нападу, утримує батьків.

Відсутні обставини, що обтяжують чи пом'якшують призначення покарання ОСОБА_2 Суд не вбачає підстав для застосування йому положень статей 75 і 69 КК України.

ОСОБА_3, працевлаштований, одружений, утримує двох малолітніх дітей і батьків, за правилами ст. 89 КК України, вважається таким, що судимостей не має.

Відсутні обставини, що обтяжують чи пом'якшують призначення покарання ОСОБА_2 Суд не вбачає підстав для застосування йому положень статей 75 і 69 КК України.

ОСОБА_6 працевлаштований, одружений, утримує малолітню дитину і батьків, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Відсутні обставини, що обтяжують чи пом'якшують призначення покарання ОСОБА_6 Суд не вбачає підстав для застосування йому положень статей 75 і 69 КК України.

При призначенні покарання ураховано ступінь тяжкості, спрямованість злочинного умислу на заволодіння майном у великих розмірах, зухвалість, небезпечність та агресивність вчиненого ними кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого, думку потерпілої сторони щодо виду і міри покарання. Керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначеного покарання, колегія суддів переконана у необхідність призначення обвинуваченим покарання в межах санкції статті 187 КК України у виді позбавлення волі, що буде відповідати принципу необхідності і достатності та сприятиме їх виправленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Зворотна дія закону означає, що новий закон застосовується як до тих фактів і правовідносин, як виникли чи продовжують існувати після набрання цим актом законної сили, так і тих, що існували до цього. Водночас цей принцип не може тлумачитися як такий, що забороняє пряму дію закону, тобто дію або застосування цього закону до фактів і правовідносин, які виникли або тривають після набрання законом чинності.

Оскільки попереднє ув'язнення має триваючий у часі характер і застосовувалося щодо обвинувачених як до 20 червня 2017 року включно (тобто під час дії ч. 5

ст. 72 КК України у редакції Закону України № 838-VIII, який визначав правило зарахування попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі), так і після того, починаючи з 21 червня 2017 року (коли набрав чинності Закон України № 2046-VIII, яким ч. 5 ст. 72 КК України викладена в новій редакції, що передбачає зарахування попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі), тому суд вважає за необхідне при зарахуванні обвинуваченим періоду попереднього ув'язнення, який мав місце до 20 червня 2017 року включно, за правилами ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону України № 838-VIII (з урахування принципу заборони зворотної дії закону, який «іншим чином погіршує становище особи»), а періоду попереднього ув'язнення, який тривав, починаючи з 21 червня 2017 року, - за правилами ч.5 ст. 72 КК України у редакції Закону України № 2046-VIII (відповідно до принципу прямої дії закону).

Заявлений цивільний позов про відшкодування майнової шкоди від злочину на користь: ПСП «Лан» в сумі 89 157, 39 грн.; ПП «Новий Світ» на суму 19 643,98 грн.; ТОВ «Імені Юрія Гагаріна» на суму 222 850,79 грн. (т.6, а.к.п.126-128) задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ч. 1 ст. 55 КПК України та ч. 1 ст. 61 КПК України, потерпілим і цивільним позивачем у кримінальному провадженні може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Так, право власності на будівлю складу № 5, зареєстровано за приватним сільськогосподарським товариством «Лан» (т. 1 а.к.п.22), що уклало з «Охоронним агентством «Манул», договір про охорону. Відповідно до умов п.1.3. угоди, замовник в особі ПСП «Лан» підтвердив свої повноваження на володіння та повного господарського відання, господарського управління переданого під охорону майна, у тому числі будівлі складу № 5 (т. 1 а.к.п.38). Сукупність документально підтверджених доказів переконують суд у тому, що обвинувачені заволоділи майном, яке перебувало у фактичному володінні ПСП «Лан». Кваліфікація злочину за ст. 187 КК України не залежить від балансової належності ЗЗР. У даному випадку, визначальним є перебування на законних підставах майна у фактичному володінні ПСП «Лан», тільки цей суб'єкт господарювання зазнав шкоди від злочину, суд визнає його належним потерпілим і цивільним позивачем.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Представник потерпілого, цивільного позивача ПСП «Лан» довів, що обвинувачені заволоділи тридцятьма пластиковими каністрами, ємністю 20 літрів кожна, всередині яких знаходився засіб захисту рослин «Базагран», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 205 від 19.05.2015 року становить 282 грн. за літр на загальну вартість 169200 грн.

11.03.2015 року, слідчий повернув все майно представнику ПСП «Лан», ОСОБА_8 на підтвердження чого оформили акт. (т. 1 а.к.п. 150) Таким чином, ПСП «Лан» в обсязі доведених ним позовних вимог отримав повне відшкодування збитків від злочину.

Представник потерпілого і цивільного позивача не підтвердив решти заявленого ним розміру майнової шкоди від злочину, тому у позові необхідно відмовити.

Згідно ст. 124 КПК України, з кожного обвинуваченого в рівних частинах на користь держави підлягають стягненню фактично понесені та документально підтвердженні процесуальні витрати на залучення експертів за проведення двох трасологічних та товарознавчої експертизи.

(196,56грн. + 393,12грн.+530грн.) : 4 = 279 грн. 92 коп.

Долю речових доказів суд вирішив за правилами ст.100 КПК України. При цьому, взяв до уваги необхідність зберегти у незмінному стані всі речові докази, для забезпечення потреб виділеного кримінального провадження стосовно особи, яка перебуває у державному розшуку.

Відповідно до ч. 3 ст. 217 КПК України, з матеріалів цього кримінального провадження, виділено матеріали стосовно особи, яка у теперішній час перебуває в розшуку. З метою забезпечення завдань виділеного кримінального провадження, продовжує існувати потреба у залишенні без зміни чинного заходу забезпечення, застосованого на підставі ухвали слідчого судді Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2015 року, зокрема арешту автомобіля «Шкода-Фабія», державний номерний знак НОМЕР_3, номер шасі НОМЕР_6, зареєстрований за ОСОБА_14. На матеріали виділеного провадження розповсюджується тотожний правовий режим заходів забезпечення, як і в цьому кримінальному провадженні, тому не існує підстав для повного або часткового скасування арешту майна..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності.

Строк відбування покарання рахувати з 27.01.2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, (в редакції від 26.11.2015 року) ОСОБА_1 зарахувати в строк відбутого покарання час попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі в період з 24 грудня 2015 року по 20.06.2017 року включно.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, (в редакції від 18.05.2017 року) ОСОБА_1 зарахувати в строк відбутого покарання час попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі в період з 21.06.2017 року по день набрання вироком законної сили.

На період апеляційного оскарження вироку суду ОСОБА_1, залишити запобіжний захід-тримання під вартою.

ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності.

Строк відбування покарання рахувати з 27.01.2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, (в редакції від 26.11.2015 року) ОСОБА_2 зарахувати в строк відбутого покарання час попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі в період з 24 грудня 2015 року по 20.06.2017 року включно.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, (в редакції від 18.05.2017 року) ОСОБА_2 зарахувати в строк відбутого покарання час попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі в період з 21.06.2017 року по день набрання вироком законної сили.

На період апеляційного оскарження вироку суду ОСОБА_2, залишити запобіжний захід-тримання під вартою.

ОСОБА_3, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності.

Строк відбування покарання рахувати з 27.01.2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, (в редакції від 26.11.2015 року) ОСОБА_3 зарахувати в строк відбутого покарання час попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі в період з 24 грудня 2015 року по 20.06.2017 року включно.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, (в редакції від 18.05.2017 року) ОСОБА_3 зарахувати в строк відбутого покарання час попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі в період з 21.06.2017 року по день набрання вироком законної сили.

На період апеляційного оскарження вироку суду ОСОБА_3, залишити запобіжний захід-тримання під вартою.

ОСОБА_6, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності.

Строк відбування покарання рахувати з 26.01.2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року), ОСОБА_6 зарахувати в строк відбутого покарання час попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі в період з 24 грудня 2015 року по 20.06.2017 року включно.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 18.05.2017 року) ОСОБА_6 зарахувати в строк відбутого покарання час попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі в період з 21.06.2017 року по день набрання вироком законної сили.

На період апеляційного оскарження вироку суду ОСОБА_6, залишити запобіжний захід-тримання під вартою.

У задоволенні цивільного позову про відшкодування майнової шкоди від злочину на користь ПСП «Лан» в сумі 89 157, 39 грн.; на користь ПП «Новий Світ» в сумі 19 643,98 грн.; на користь ТОВ «Імені Юрія Гагаріна» в сумі 222 850,79 грн., відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, з кожного-окремо на користь держави по 279 грн. 92 коп. процесуальних витрат на залучення експерта.

Речові докази: два навісні металеві замки, дерев'яний випил,- зберігати при матеріалах кримінального провадження; документи чотирьох суб'єктів господарювання залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження; вантажний автомобіль «ГАЗ 3302-14П», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_15, та переданий на зберігання ДП «Кіровоград-Інформ-Ресурс», залишити на зберіганні в ДП «Кіровоград-Інформ-Ресурс».

Арешт на автомобіль «Шкода Фабія», державний номерний знак НОМЕР_3, номер шасі НОМЕР_6, зареєстрований за ОСОБА_14, застосований на підставі ухвали слідчого судді Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2015 року, залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд міста Кіровограда шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими, як особами, які перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Є. В. Завгородній