Рішення № 73092057, 22.03.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2878/17

Провадження № 2-а/191/138/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: судді Матіяш С.К.,

за участю секретаря: Якимчук Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він має загальний трудовий стаж на час звернення до відповідача 15 років. З 19.06.1986 року по 26.08.1986 року у складі військової частини 92422 ОСОБА_1 виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримавши при цьому дозу опромінення 06.48 рентген та має категорію 2 учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджує посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_1, виданим 15.01.1995 року та відповідним записом в військовому квитку серії НОМЕР_2 від 15.11.1984 року, копією справи військової частини 92422. Після досягнення віку, з якого позивач ОСОБА_1 має право на отримання пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він 24.07.2017 рокузвернувся із заявою до відповідача про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку та додав до неї зазначені документи у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (з відповідними змінами), у тому числі передбачені і п. ґ п. 7 цього Порядку. Відповідач листом від 01.08.2017 року №1237/06/26 повідомив про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком в зв'язку із тим, що з доданих до заяви документів неможливо встановити дати виїзду в зони відчуження. Позивач, посилаючись на ст. 46 Конституції України, ст. ст. 14, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 26, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», просить суд визнати дії відповідача про відмову у призначенні йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача зарахувати в пільгове обчислення періоду виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 19.08.1986 року по 26.08.1986 року в к м зоні; нарахувати, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 10 розділу VII Перехідних положень КАС України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач до початку проведення судового засідання надав суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи без його присутності.

Суд, за ініціативою представника відповідача, до ухвалення рішення, вирішив питання щодо заміни відповідача у справі - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до Постанови КМУ від 08.11.2017 року №821 в зв'язку з реорганізацією деяких територіальних органів Пенсійного фонду України, зокрема Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, враховуючи, що реорганізація відбулася після звернення позивача до суду з позовом, що відповідає положенням ст. 48 КАС України.

До суду представник відповідача Подоляк Т.Ю. подала заперечення проти позову у письмовій формі, просила суд відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Оцінивши наведені позивачем та відповідачем обставини і перевіривши достатність наявних у справі доказів для їх встановлення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.5 КАС України кожній особі надається право, в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Згідно зі ст.4 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 24.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою та документами до пенсійного органу про призначення пенсії, як учаснику ліквідації насідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Листом від 01серпня 2017 року №1257/06/26 відповідачем відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з посиланням на рішення від 01 серпня 2017 року №41122. Також зазначено, що з поданих ОСОБА_1 документів визначити право на призначення пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, немає законних підстав, оскільки в переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення наслідків Чорнобильської катастрофи смт. Вільча відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення, що не дає право на призначення ОСОБА_1 пенсії як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до архівної довідки Міністерства оборони України №179/1/9130 від 16.09.2016 року, підтвердити перебування рядового ОСОБА_1 за період з 17 по 28 серпня 1986 року для участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі в/ч №26784 немає можливості, так як накази командира військової частини втрачені та те, що вони знаходяться на зберіганні в Львівському територіальному архівному відділі Галузевого державного архіву Міністерства оборони України. На запит Управління від 29.09.2017 року, отримано від архівного відділу 17.11.2016 року відповідь про те, що в наказах командира військової частини 26784 (м.Червоноград), які знаходяться на зберіганні у відділі, за період з 12 серпня по 08 вересня 1986 року інформації про перебування у відрядженні для участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 немає (а.с 15-16).

В письмовому запереченні на позов представник позивача зазначила, що жоден із наданих ОСОБА_1 документів не підтверджує днів виїзду його на роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні, що унеможливлює призначення ОСОБА_1 пенсії зі зменшенням пенсійного віку, згідно зі ст. 55 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно наданої суду копії Військового квитка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Синельниківським об'єднаним міським військовим комісаріатом Дніпропетровської області 15.11.1984 року, встановлено виконання ОСОБА_1 службових обов'язків по ліквідації аварії Чорнобильської АЕС у другій зоні з 19 серпня 1986 року по 26 серпня 1986 року (а.с.7) .

Також, заявником надано суду наступний перелік документів:

- довідку військової частини 92422 від 12 березня 1994 року №144, видану російською мовою «сержанту запаса ОСОБА_1, в том, что он в период ч 19 августа 1986 года по 26 августа 1986 года выполнял обязанности по ликвидации аварии на чернобыльской АЭС в 30 км зоне. Выполнял работы по восстановлению железнодорожного пути на территории ЧАЭС в районе 3,4 реакторов. Суммараная доза облучения 06,48 р. В соответствии с постановленим Совета Министров СССР и ВЦСПС от 05 июня 1986 года №665-196 указанный период службы ОСОБА_1 подлежит зачету в выслугу лет на пенсию на льготных условиях /1 месяц работы за 3 месяца/ (а.с. 5);

- архівну довідку №60208/03/10 від 02.08.2016 року Галузевого державного архіву Міноборони України, де зазначено, що в наказі військової частини 92422 /по строковій частині/ від 18 серпня 1986 року №192 значиться наступне: (далі текст мовою оригіналу, російською): «нижепоименованных военнослужащих на основании телеграммы командира в/части 12662 от 17 августа 1986 года откомандировать для производства работ на ст. Вильча для участия в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС: 3. Сержанта 14 роты Мушопат /так в тексте/ Г.А. /инициалы не расшифрованы/». В наказі командира військової частини 92422 /по строковій частині/від 28 серпня 1986 року №201, значиться наступне (далі текст мовою оригіналу, російською):

«1.Нижепоименованных военнослужащих полагать прибывшими после работ по ликвидации аварии на чернобыльской АЭС: «3. Сержанта 14 роты Мушопат /так в тексте/ Г.А. /инициалы не расшифрованы/». Додатково повідомлено, що в книзі алфавітного обліку особового складу в/ч 92422 призову 1984 року значиться тільки один військовослужбовець 14 роти ОСОБА_1. Згідно витягу з історичного формуляру в/ч 92422 приймала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не в повному складі, командирувались окрема група, команди та окремі військовослужбовці, особовий склад направляється у відрядження станції Вільча в/ч 26784, книга доз опромінення особового складу, який виїжджав для виконання робіт в зони ЧАЕС не велась, військовослужбовці реєстрацію проходили в в/ч 26784. Місце дислокації в/ч 92422 - м. Чернігів (а.с.6).

На підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2017 року, яке набрало законної сили 14 липня 2017 року, було встановлено факт належності вищезазначених довідок ОСОБА_1, в зв'язку із помилковим зазначенням його по батькові та прізвища у вказаних документах, які підтверджують факт перебування та здійснення останнім у період з 19 серпня 1986 року по 26 серпня 1986 року ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС(а.с 17-18).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються, зокрема у вигляді державної пенсії.

За умовами статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження в період з 01 липня по 31 грудня 1986 року не менше п'яти календарних днів, пенсійний вік зменшується на 10 років.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» категорія 2 особі, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюється учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

Документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1, виданого Дніпропетровською обласною державною адміністрацією від січня 1995 року, позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (а.с. 8).

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122.

У разі неможливості надання довідки за формою №122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до таких документів можна віднести: наказ про відрядження, подорожній лист.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

З аналізу зазначених норм чинного законодавства та установлених обставин справи можна дійти висновку, що наявність у ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) підтверджує визнаний державою його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у зоні відчуження з 19 серпня 1986 року по 26 серпня 1986 року, що відповідно дає йому з 24.07.2017 року, тобто з дня звернення до відповідача із відповідною заявою,право для призначення пенсії у зв'язку із зменшенням на десять років пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та, в порушення вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено правомірності своїх дій.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 77, 122, 139, ч. 4 ст. 229, 242, 244, 246 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1, який працював у зоні відчуження, період з 19 серпня 1986 року по 26 серпня 1986 року, який дає право для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 24 липня 2017 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С. К. Матіяш