Рішення № 73090771, 29.03.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7799/17

Провадження № 2/204/383/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.

за участю секретаря судового засідання Старостенко Т.В.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила змінити в сторону збільшення розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, у розмірі 1 500,00 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5. В обґрунтування позову вказує на те, що вона, ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 01 лютого 2001 року від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3, який на даний час проживає разом з позивачем. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2016 року по справі № 204/7549/16-ц стягнуто з ОСОБА_2, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн. щомісячно, що підлягає індексації згідно з законом України, починаючи стягнення з 21 листопада 2016 року до досягнення дитиною повноліття, на користь матері дитини ОСОБА_1. Станом на грудень 2017 року обставини змінились і цей розмір аліментів став сильно замалим та таким, що не відповідає реальним витратам на утримання дитини на даний час. Зазначила, що вона самостійно, власними силами змушена утримувати та виховувати спільного сина сторін, а також виконувати всі інші обов'язки, покладені на неї законом та необхідні для належного утримання дитини. Матеріальне становище позивача є недостатнім для забезпечення необхідним набором продуктів харчування для збереження здоров'я та нормального функціонування організму її дитини, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особистості, нормального розвитку і виховання дитини. Законодавчо встановлений прожитковий мінімум для її дитини, який станом на час звернення до суду складає 1860,00 грн., відповідно мінімальний розмір аліментів не може бути меншим ніж 1860 х 50% = 930,00 грн. В дійсності позивач отримує аліменти значно меншого розміру, а саме 500,00 грн. Вважає, що за таких обставин у неї існують правові підстави для звернення до суду з заявою про збільшення розміру аліментів. З урахуванням того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, з урахуванням існуючої тривалої тенденції щодо подорожчання в Україні цін на продукти харчування та непродовольчі товари, зі змінами у законодавстві щодо встановлення мінімального розміру аліментів, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, позивач вважає обґрунтованими її вимоги щодо збільшення розміру стягуваних з відповідача аліментів на утримання дитини до 1500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позову та до досягнення сином повноліття. У зв'язку з викладеним, позивач звертається до суду з даним позовом.

21 березня 2018 року на адресу суду надійшла заява позивача про зміну підстави позовних вимог. У вказаній заяві позивачем зазначено, що на момент звернення до суду з позовною заявою, вона працювала у ТОВ «Респект» на посаді адміністратора (до 17.05.2017 року включно), та відповідно отримувала стабільну заробітну плату, з якої мала можливість забезпечувати сина речами першої необхідності. На теперішній час постійного місця роботи вона не має, що значно відобразилось на її матеріальному становищі, та позначило негативні зміни у її житті та житті її сина. Крім того, останні кілька років їй надавала матеріальну допомогу її мати - ОСОБА_4 Вона допомагала позивачу сплачувати за навчання сина, робила для нього грошові перекази та допомагала харчами. ІНФОРМАЦІЯ_6 мати позивача загинула внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з чим позивач не лише втратила її допомогу, а й понесла витрати на поховання і змушена доглядати за хворим батьком. Всі наведені обставини свідчать про значне погіршення матеріального становища позивача, у зв'язку з чим просить врахувати це при визначенні розміру аліментів та при ухваленні рішення по справі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, а також у заяві про зміну підстав позовних вимог. Також зазначила, що раніше їй допомагала її матір, яка перераховувала для онука свою пенсію. На початку 2018 року вона загинула, що призвело до погіршення її матеріального стану внаслідок припинення раніше наданої допомоги. На теперішній час вона проживає одна, місця роботи не має, син навчається і потребує постійної матеріальної допомоги, яку вона невзмозі надати.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, у розмірі 930,00 грн. на місяць. Додатково пояснив, що він працює та отримує дохід близько 2 500,00 грн. на місяць. У зв'язку з його матеріальним становищем, він не має змоги платити аліменти у заявленому позивачем розмірі. Інших дітей він не має, на утриманні непрацездатних батьків не має. Стан здоров'я має задовільний.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18 вересня 1999 року Виконавчим комітетом Перещепинської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області між сторонами було зареєстровано шлюб, актовий запис № 56, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4, виданим 18 вересня 1999 року (а.с. 4).

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, яке видано 28 березня 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Бабушкінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 262 (а.с. 5). У вищезазначеному свідоцтві про народження батьками дитини зазначені: батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_1.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2016 року (справа № 204/7549/16-ц, провадження № 2/204/2739/16) стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання його неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 грн. щомісячно, що підлягають індексації згідно закону, починаючи стягнення з 21 листопада 2016 року, до досягнення дитиною повноліття, на користь матері дитини - ОСОБА_1 (а.с. 6-8). Вказане рішення набрало законної сили 04 січня 2017 року.

З пояснень сторін також встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з матір'ю - позивачем по справі ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти необхідно стягувати з відповідача, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

У грудні 2017 року позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому просила збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів до 1 500,00 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку щомісячно, мотивуючи свої вимоги тим, що на теперішній час її матеріальне становище значно погіршилось, вона не має постійного місця роботи, розмір аліментів у сумі 500,00 грн., який стягується з відповідача, на теперішній час є замалим, не відповідає витратам на утримання дитини, а також положенням чинного законодавства, згідно якого мінімальний розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та на теперішній час її матеріальний стан значно погіршився у порівнянні з тим, який в неї був на час ухвалення рішення суду про стягнення алміентів.

Згідно ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Причому обов'язком особистим і індивідуальним.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Як вже зазначалось вище, на теперішній час з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання його неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 грн. щомісячно.

При цьому, судом встановлено, що на момент розгляду Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська цивільної справи № 204/7549/16-ц (провадження № 2/204/2739/16) про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3, позивач була працевлаштованою у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Респект» та отримувала стабільний дохід, що підтверджується Довідкою № 6 від 07 березня 2018 року про середню заробітну плату (дохід) за період з 19.07.2016 року по 17.05.2017 року, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Респект» (а.с. 33).

17 травня 2017 року позивач ОСОБА_1 була звільнена з Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП (наказ № 4-к від 17.05.2017 року), та не теперішній час не працевлаштована, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.).

Крім того, позивач зазначає, що останні кілька років їй надавала матеріальну допомогу її мати - ОСОБА_4, яка робила для неповнолітнього ОСОБА_3 грошові перекази та допомагала позивачу сплачувати за навчання сина, що підтверджується довідкою від 20.03.2018 року виданою ПАТКБ «Приватбанк» (а.с. 38). Однак, ІНФОРМАЦІЯ_6 мати позивача - ОСОБА_4, померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим Виконавчим комітетом Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області 01 лютого 2018 року (а.с. 37). Той факт, що ОСОБА_4 є рідною матір'ю позивача, визнавався сторонами по справі, а тому доказуванню не підлягає.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про те, що з часу ухвалення рішення суду від 23.12.2016 року та по час звернення до суду з даним позовом, матеріальне становище позивача значно погіршилося, внаслідок звільнення її з роботи та втрати матері, яка надавала їй постійну матеріальну допомогу, що на думку суду є підставою для зміни розміру аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 в сторону їх збільшення.

Щодо посилань позивача на зміни в законодавстві щодо мінімального розміру аліментів на дитину як на одну з підстав для збільшення розміру аліментів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, 17 травня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2037-У111 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів». Вказаний Закон набрав чинності 08 липня 2017 року. Згідно вказаного Закону до ч. 2 ст. 182 СК України були внесені зміни та збільшено мінімальний розмір аліментів до 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Однак, перелік обставин, які можуть бути підставами для зменшення або збільшення розміру аліментів чітко визначений діючим СК та розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.

При цьому, зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Такі доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зміни (збільшення) розміру аліментів, оскільки такий розмір аліментів (не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) передбачено для всіх дітей, без врахування матеріального стану їх батьків чи інших обставин.

Таким чином прийняття даного Закону гарантує стягувачам аліментів їх мінімальний розмір з урахуванням ч. 2 ст. 182 СК України, як при стягненні аліментів за рішенням суду в частках від заробітку так і твердій грошовій сумі, а даним нормативним актом повинні керуватися при вирішенні спорів про стягнення аліментів як суди по справам, що надійшли до суду після прийняття цього Закону, так і органи які проводять стягування та нарахування аліментів.

Враховуючи викладене суд не приймає до уваги посилання позивача на зміни в законодавстві щодо мінімального розміру аліментів на дитину як на одну з підстав для збільшення розміру аліментів, оскільки вказані зміни в законодавстві не є підставою для збільшення розміру аліментів у розумінні ст. 192 СК України.

З матеріалів справи вбачається, що неповнолітній дитині ОСОБА_3 станом на дату подання позивачем позовної заяви до суду, тобто станом на 06 грудня 2017 року, виповнилось 16 повних років.

Згідно Закону України від 21.12.2016 року № 1801-VІІІ «Про державний бюджет України на 2017 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 грудня - 1 860,00 гривень.

Тобто, очевидним є висновок, що розмір аліментів у сумі 500,00 грн., який стягується з відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2016 року, є значно меншим встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини його віку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Тому, розмір аліментів, які стягуються з відповідача, має бути збільшеним для утримання його дитини, що сприятиме нормальній життєдіяльності дитини, і гарантуватиме дитині належний рівень життя.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи, що відповідач перебуває у працездатному віці та частково визнає позов, суд вважає, що він спроможний надавати позивачу аліменти на утримання спільної дитини.

При цьому, матеріальне становище позивача значно погіршилось, вона на теперішній час не працевлаштована, померла її мати, яка також надавала позивачу матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього ОСОБА_3

З урахуванням вищевказаного, оскільки змінилися обставини, що враховувались при прийнятті судом рішення від 23 грудня 2016 року та стягненні з відповідача аліментів у розмірі 500,00 грн. в 2016 році, суд вважає можливим збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що відповідач має можливість та спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі заявленому позивачем до стягнення - 1 500,00 грн. щомісячно.

Оскільки батьки зобов'язані у рівній мірі забезпечувати дитину усім необхідним, з метою забезпечення дитині належного рівня життя та сприяння нормальній життєдіяльності дитини, враховуючи часткове визнання відповідачем позову та матеріальне становище відповідача, суд вважає, що справедливим та об'єктивним розміром стягнення аліментів буде 1 000,00 грн., що становить половину від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (1 860,00 : 2 = 930,00), з незначним відступом від рівності часток в сторону збільшення до 1 000,00 грн., оскільки основний тягар по утриманню дитини лежить на особі, з якою проживає ця дитина, тобто на матері.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти необхідно стягувати з відповідача, починаючи з дня набрання рішенням законної сили. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення аліментів у збільшеному розмірі з моменту звернення до суду задоволення не піядлгають.

Беручи до уваги викладене та той факт, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов'язок з утримання дитини належним чином та у рівній мірі нести витрати на дитину, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, враховуючи значне погіршення матеріального становища позивача та розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає можливим збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2016 року, що стягуються з ОСОБА_2 на утримання його неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь матері дитини - ОСОБА_1, та приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача та збільшення розміру аліментів з розміру у твердій грошовій сумі 500,00 грн. щомісячно, що підлягає індексації згідно закону, встановивши аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 грн. щомісячно, що підлягає індексації згідно закону, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дати набрання даним рішенням законної сили, що на думку суду буде достатнім та справедливим розміром аліментів.

Крім того, суд вважає необхідним відкликати виконавчий лист № 204/7549/16-ц, виданий Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська на підставі рішення суду від 23 грудня 2016 року, з відділу державної виконавчої служби, в якому на виконанні перебуває вказаний виконавчий лист, після набрання даним рішенням законної сили та повного погашення заборгованості ОСОБА_2 за вказаним виконавчим листом, якщо така заборгованість існує.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 640,00 грн.

На підставі ст.ст. 7, 180, 181, 182, 191 СК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 430 ЦПК України (у редакції ЗУ № 2147-VIII від 03.10.2017 року), -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, яка діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, встановлений рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2016 року по цивільній справі № 204/7549/16-ц (провадження №2/204/2739/16) та стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_1, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП - НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1), аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі, у розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень, 00 копійок) щомісячно, що підлягає індексації згідно закону, починаючи стягнення з дати набрання даним рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_5

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Виконавчий лист № 204/7549/16-ц, виданий на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2016 року по цивільній справі № 204/7549/16-ц (провадження №2/204/2739/16) відкликати з відділу державної виконавчої служби після набрання рішенням законної сили та повного погашення заборгованості ОСОБА_2 за вказаним виконавчим листом, якщо така заборгованість існує.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_1, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП - НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1), судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень, 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Л. Черкез