Постанова № 73089181, 22.03.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року м. Чернівці

справа № 727/5521/16-ц

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії судової плати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н.Ю.

суддів Кулянди М.І.,Одинака О.О.

секретаря Чебуришкіної Н.Ю.

за участю представника заявника ОСОБА_1, представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» Решетова Віктора Вікторовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Шевченківського районного суду м.Чернівці від 11 серпня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевича Андрія Вітольдовича, начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Дворського Володимира Васильовича за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 3 січня 2018 року,

встановила:

ОСОБА_3 у травні 2017 року звернувся до суду з заявою про перегляд ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами.

Посилався на те, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 серпня 2016 року було задоволено скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій

Справа №718/2762/17-ц Провадження №22-ц/794/262/18 Категорія 59

Головуючий у 1-й інстанції Ярема Л.В.

Доповідач Половінкіна Н.Ю.

області Бушкевича А.В., начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Дворського В.В., визнано неправомірною бездіяльність, яка полягає в невиконанні ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року в частині зобов'язання вчинити дії щодо закінчення виконавчого провадження ВП №48749845 з виконання виконавчого листа №2-210, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці 28 травня 2015 року, зобов'язано виконати ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року в частині зобов'язання вчинити дії щодо закінчення цього виконавчого провадження та винести постанову про закінчення цього виконавчого провадження, виконати вимоги ст. 389 ЦПК України шляхом повідомлення суду та заявника про виконання ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року.

Постановою Верховного Суду України від 12 березня 2017 року ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року скасовано, залишено в силі ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 жовтня 2015 року.

Водночас ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 жовтня 2015 року у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевича А.В., начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Дворського В.В. та постанову про накладення арешту відмовлено.

Оскільки ухвала Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 серпня 2016 року була обгрунтована ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року, яка скасована, вважав, що ухвала підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

Просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 серпня 2016 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевича А.В., начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Дворського В.В. та постанову про накладення арешту

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 3 січня 2018 року заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами задоволено, ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 11 серпня 2016 року скасовано, у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевича А.В., начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Дворського В.В. відмовлено.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 3 січня 2018 року скасувати та у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами відмовити, залишити судове рішення в силі.

Посилаєтсья на відсутність підстав для перегляду ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами.

Також зазначає про ненадання правової оцінки обставинам тривалого невиконання ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року до втрати законної сили судовим рішенням.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» підлягає залишенню без задоволення.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 серпня 2016 року, суд першої інстанції керувався положеннями п.3 ч.1 ст.423 ЦПК України, та послався на скасування ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року, яка стала підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

На обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що постановою Верховного Суду України від 12 березня 2017 року скасовано ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року.

Відмовляючи у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевича А.В., начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Дворського В.В., суд першої інстанції виходив з того, що підстави для виконання ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року відпали.

Також, пославшись на правила, встановлені ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції зазначив, що відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження ВП №48749845 з виконання виконавчого листа №2-210, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці 28 травня 2015 року, оскільки судове рішення не виконано.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає.

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

На підставі п.3 ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

За змістом п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Як роз»яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.9 постанови від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 серпня 2016 року було задоволено скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевича А.В., начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Дворського В.В., визнано неправомірною їх бездіяльність, яка полягає в невиконанні ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року в частині зобов'язання вчинити дії щодо закінчення виконавчого провадження ВП №48749845 з виконання виконавчого листа №2-210, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці 28 травня 2015 року, зобов'язано їх виконати ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року в частині зобов'язання вчинити дії щодо закінчення цього виконавчого провадження та зобов'язано їх винести постанову про закінчення цього виконавчого провадження, зобов'язано їх виконати вимоги ст. 389 ЦПК України шляхом повідомлення суду та заявника про виконання ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року.

Постановою Верховного Суду України від 12 березня 2017 року ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року скасовано, залишено в силі ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 жовтня 2015 року.

Водночас ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 жовтня 2015 року у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевича А.В., начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Дворського В.В. та постанову про накладення арешту відмовлено.

Отже, підставою для постановлення ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 серпня 2016 року була ухвала апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року.

Наслідком скасування постановою Верховного Суду України від 12 березня 2017 року судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

У такому разі суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі про те, що ухвала Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 серпня 2016 року про задоволення скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевича А.В., начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Дворського В.В. не може бути об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що об'єктами перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути рішення суду в будь - якій цивільній справі незалежно від виду провадження, ухвали суду першої інстанції (про відмову в прийнятті заяви, закриття провадження в справі, залишення заяви без розгляду, з інших питань, якщо вони перешкоджають рухові справи), що набрали законної сили, а також ухвали судів апеляційної та касаційної інстанцій, якими рішення було змінено, постановлено нове рішення, закрито провадження в справі або залишено заяву (скаргу) без розгляду.

Згідно з п.2 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.

Системний аналіз норм ЦПК України, зокрема його статей 258, 289, 260, вказує на те, що судовий розгляд закінчується ухваленням рішення (ч. 3 ст. 258 ЦПК України), а у випадках, передбачених законом, - постановленням ухвали.

Ухвала суду є одним із видів судових рішень, однією із форм їх викладу (п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України).

Частина 2 ст.258 ЦПК України містить невичерпаний перелік ухвал, передбачає інші випадки, встановлені цим Кодексом, викладення судових рішень у формі ухвали.

Згідно із ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на зазначене ухвала суду про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця, є перешкодою у завершенні судового провадження.

Не можна погодитися з доводами товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока», на які є посилання в апеляційній скарзі, щодо невідповідності висновків , викладених у рішенні суду першої інстанції щодо необґрунтованості скарги, обставинам справи.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну виконавчу службу» дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

За змістом ч.1 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

На підставі ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно із частинами 2,3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У пункті 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2015 року на виконання ухвали суду від 19 листопада 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевичем А.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

8 грудня 2015 року начальник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Дворський В.В. виніс постанову про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Цього ж дня державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевич А.В. виніс постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-210.

14 грудня 2015 року виконавче провадження зупинено у зв'язку зі зверненням представника стягувача із заявою до суду про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

28 квітня 2016 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевич А.В. виніс постанову про поновлення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 13 квітня 2016 року в заяві ОСОБА_6 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Цього ж дня державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення - 9 985 730 грн.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 13 липня 2016 року задоволено заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевича А.В. про роз'яснення рішення суду. Роз'яснено рішення апеляційного суду від 2 березня 2015 року, а саме, що конкретне майно товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока», яке складає частину майна цього товариства, пропорційну частці його учасника ОСОБА_7, що становить 50% статутного капіталу товариства, яке необхідно виділити та звернути стягнення на нього, визначається згідно балансу даного товариства станом на 23 червня 2008 року, виходячи з вартості частки ОСОБА_7 в чистих активах, яка становить 536 000 грн. Стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» за рішенням суду шляхом звернення стягнення на виділену частину майна цього товариства підлягає вартість вказаної частини майна, визначена в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», в межах задоволення вимог за непогашеними борговими зобов'язаннями перед ОСОБА_6 у сумі 9 985 730 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 28 липня 2016 року, замінено сторону виконавчого провадження стягувача ОСОБА_6 на його правонаступника ОСОБА_3

4 серпня 2016 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевичем А.В. виніс постанову про заміну сторони виконавчого провадження, якою стягувача ОСОБА_6 замінено на його правонаступника ОСОБА_3

16 червня 2016 року виконавче провадження зупинено у зв'язку зі зверненням ОСОБА_3 із заявою до суду про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

4 серпня 2016 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевич А.В. виніс постанову про поновлення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 13 червня 2016 року замінено сторону виконавчого провадження відмовлено.

Цього ж дня державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевич А.В. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Шевчнеківського районного суду м.Чернівці від 26 липня 2016 року про зупинення стягнення до розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, в редакції яка була чинною, на момент здійснення державним виконавцем дій по примусовому виконанню рішення, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постановою Верховного Суду України від 12 березня 2017 року встановлено, що відсутні підстави, передбачені статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження», які давали б державному виконавцю обґрунтоване право для закінчення виконавчого провадження, оскільки добровільне виконання рішення суду в повному обсязі у зв'язку з перерахуванням коштів на рахунок державної виконавчої служби у сумі 536 000 грн. не відбулось, оскільки за рішенням суду звернуто стягнення на виділену частину майна товариства, пропорційну частці учасника ОСОБА_7, що становить 50% статутного капіталу товариства, а рішення про стягнення з боржника грошових коштів, або зобов'язання боржника виплатити стягувачу грошові кошти судом не ухвалювалось.

Отже, ухвала Шевченківського районного суду м.Чернівці від 3 січня 2018 року постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 3 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 31 березня 2018 року.

Головуючий - підпис (Половінкіна Н.Ю.)

Судді - підписи (Кулянда М.І., Одинак О.О.)

З оригіналом згідно: