Ухвала суду № 73088972, 29.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/25447/15

УХВАЛА

29 березня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржує постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи 20 грудня 2017 року відповідач отримав належним чином завірену копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року, що підтверджується зворотнім повідомленням, що міститься в матеріалах справи (а.с. 44).

03 січня 2018 року відповідачем вперше подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року, яка зареєстрована судом І інстанції за вх№516/18.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору.

12 лютого 2018 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби - повернуто апелянту.

15 березня 2018 року відповідачем вдруге подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року, яка зареєстрована судом І інстанції за вх№29908/18.

Отже, апеляційна скарга відповідача на постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року подана з пропуском 10-денного строку апеляційного оскарження, передбаченого КАС України (в редакції чинній на момент прийняття рішення).

До апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року. У клопотанні відповідач посилається на неможливість виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку із недостатнім бюджетним фінансуванням потреб на сплату судового збору та несвоєчасним надходженням коштів на розрахункові рахунки.

Перевіривши клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (у редакції чинній на момент постановлення оскаржуваного рішення).

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений КАС України строк. Положеннями КАС України передбачено можливість поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження лише у разі пропуску такого строку з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки вказана підстава не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину законодавчо визначеного строку оскарження реалізовувати право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Окрім того, до апеляційної скарги Державної фіскальної служби України не долучено жодних доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції не можуть вважатися поважними та не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Суд звертає увагу, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року, якою відповідачу повернуто первинну апеляційну скаргу, в касаційному порядку не скасована.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року із зазначенням поважних причин його пропуску, та подання доказів їх поважності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року - залишити без руху.

Встановити Державній фіскальній службі України строк 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Суддя Л. В. Бєлова