Рішення № 73088774, 20.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2202/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Костіної А.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання неправомірними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

07 грудня 2017 року позивач ОСОБА_3 /надалі - позивач; ОСОБА_3О./ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі - відповідач/, з урахуванням заяви з уточненими позовними вимогами від 05 січня 2018 року /а.с. 49/, про визнання неправомірною та скасування повністю податкової вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області від 21.11.2017 № 17543-17 щодо сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (реєстраційна картка платника податків НОМЕР_1) платника єдиного податку 2-ї групи єдиного податку за період з 01.06.2014 по 16.01.2017 в сумі 6282 грн. 38 коп.; визнання неправомірною та скасування повністю податкової вимоги ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 04.12.2017 № Ф-3-17 щодо сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (реєстраційна картка платника податків НОМЕР_1) платника єдиного податку 2-ї групи єдиного внеску загальнообов'язкового державного соціального страхування податку за період з 01.06.2014 по 16.01.2017 в сумі 9895 грн. 77 коп.; зобов'язання Головного управління ДФС у Полтавській області вчинити дії до списання облікованого боргу зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 9895 грн. 77 коп., єдиного податку в сумі 6282 грн. 38 коп. загальною сумою 16178 грн. 15 коп. фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційна картка платника податків НОМЕР_1) відповідно до статті 101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 та 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає нарахування та облік заборгованості зі сплати єдиного податку, єдиного соціального внеску та штрафних санкцій протиправними, необґрунтованими та незаконними, а також такими, що порушують законні права та інтереси позивача додатково гарантовані державою як особі з особливим статусом, яка є потерпілою від воєнних дій та антитерористичної операції, втратила своє майно. Вважає, що сума недоїмки з єдиного соціального внеску та єдиного податку, що виникла внаслідок проведення антитерористичної операції та воєнних дій, є протиправно нарахованою, безнадійною та підлягає списанню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №816/2202/17, призначено підготовче судове засідання на 11:30 год. 14 лютого 2018 року.

07 лютого 2018 року до суду надійшов відзив на позову заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на те, що за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 9895 грн. 77 коп., з єдиного податку в сумі 6282 грн. 38 коп. та зі штрафної санкції в сумі 3173 грн. Сума вказаної заборгованості по єдиному податку та по єдиному внеску були передані в інтегрованих картках платника Луганською ОДПІ (Ровеньківське відділення). Пояснює, що враховуючи наявність податкового боргу та на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України та п. 2.2 розділу ІІ та п. 3.1 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 в автоматичному режимі на підставі даних ІТС контролюючих органів по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 сформована податкова вимога про сплату боргу з єдиного податку в розмірі 6282 грн. 38 коп. від 21.11.2017 № 17543-17 та, враховуючи наявність заборгованості по єдиному соціальному внеску, на виконання вимог п. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно пункту 4 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, та на підставі даних ІТС контролюючих органів по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в розмірі 9895 грн. 77 коп. від 04.12.2017 № 3-7 /а.с. 54-55/.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року витребувано докази та оголошено перерву у підготовчому засіданні у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів до 10:00 27 лютого 2018 року.

27 лютого 2018 року до суду подано відповідь на відзив відповідача /а.с. 111-112/, у якій зазначено, що недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску та податковий борг зі сплати єдиного податку виникли з 01.06.2014 по 16.01.2017 в період перебування на обліку у ДПІ м. Ровеньки Головного управління ДФС у Луганській області на території проведення антитерористичної операції, не підконтрольній уряду України, на території якої не діють державні органи та органи місцевого самоврядування, поштовий зв'язок та банківські установи, що унеможливлює ведення як господарської діяльності, так і сплату будь-яких податків, внесків та звітування до податкових органів. Вказано, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, станом на час прийняття відповідачем спірних рішень антитерористична операція не закінчена, пункт 9-4 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є чинним. Зазначено, що дія для позивача обставин непереборної сили підтверджена та врегульована нормативно-правовими актами, а також сертифікатами Полтавської торгово-промислової палати від 17.08.2017 № 7771, № 7772, якими засвідчено для позивача дію обставин непереборної сили.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:00 20 березня 2018 року.

05 березня 2018 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив /а.с. 123/, у яких вказано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3, як платник податків 18.10.1996 був зареєстрований в ДПІ у м. Ровеньки Луганської області, а з 17.01.2017 взятий на облік у ДПІ у м. Полтаві. Відповідно до інтегрованої картки платника позивача обліковується заборгованість з єдиного внеску у сумі 9895 грн. 77 коп. та з єдиного податку в сумі 6282 грн. 38 коп. Позивач звертався із заявою щодо проведення остаточних розрахунків по припиненню підприємницької діяльності та проведення процедури закриття та із заявою, у якій просив заборгованість по сплаті єдиного внеску та єдиного податку визнати безнадійною та списати, надав лист Полтавської торгово-промислової палати від 16.03.2017 № 24.14-07/109 "Щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)" та сертифікати Полтавської торгово-промислової палати № 7771 від 17.08.2017 та № 7772 від 17.08.2017. Разом з тим не надав відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України та у наданих сертифікатах зазначена статті 100 Податкового кодексу України замість статті 101 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) знаходився на обліку як фізична особа-підприємець в Державній податковій інспекції у м. Ровеньки Головного управління ДФС у Луганській області з 21.10.1995.

Відповідно до довідки від 14.03.2016 № НОМЕР_2 про взяття на облік особи, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 14, зворот а.с. 56/, зареєстроване місце проживання ОСОБА_3: м. Ровеньки Луганської області, пров. Комуністичний буд. 4, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

За змістом листа Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 07.07.2017 № 1102/12-36, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 64/, 16.01.2017 до Ровеньківського відділення Луганської ОДПІ надійшли відомості від державного реєстратора про внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням по ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1).

Із пояснень представника відповідача у відзиві на позовну заяву встановлено, що з 17.01.2017 ОСОБА_3 взятий на облік в ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області /а.с. 54/.

10.02.2017 позивач звернувся до ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області із заявою про надання довідки про заборгованість ОСОБА_3 по єдиному соціальному внеску та єдиному податку з урахуванням пені та штрафних санкцій для звернення в торгово-промислову палату м. Полтави /а.с. 58/.

Листом ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області вих. №5205/Р/16-01/13-01позивача повідомлено, що станом на 14.02.2017 по ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) згідно інтегрованої картки платника обліковується заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9895 грн. 77 коп., штрафна санкція та пеня нараховуються в автоматичному режимі після сплати заборгованості. Також повідомлено, що станом на 14.02.2017 по єдиному податку обліковується заборгованість в сумі 6282 грн. 38 коп. та штрафна санкція в сумі 3173 грн. /зворот а.с. 58/.

17.10.2017 ОСОБА_5 звернувся до Головного управління ДФС у Полтавській області із заявою (вх. № Р/5215/ФОП від 17.10.2017) про визнання безнадійною та списання виниклої недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9895 грн. 77 коп., період червень 2014 - 16.01.2017; визнання безнадійною та списання виниклої недоїмки зі сплати єдиного податку в сумі 6282 грн. 38 коп., період червень 2014 - 16.01.2017; скасування штрафної санкції в сумі 3173 грн. /а.с. 103-104/.

До вказаної заяви позивачем було додано: копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.03.2016 /а.с. 105/; копію опису документів, поданих державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності; копію листа ПАТ "Укрпошта" № 04.1-38-73 від 06.03.2017 /зворот а.с. 105/; копію висновку Полтавської торгово-промислової палати від 16.03.2017 №24.14-07/109 /а.с. 106/; сертифікат Полтавської торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України № 7771 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 17.08.2017 /а.с. 107/; сертифікат Полтавської торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України № 7772 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 17.08.2017 /а.с. 108/; копію довіреності /а.с. 109/.

За результатами розгляду вказаної вище заяви, Головне управління ДФС у Полтавській області листом від 16.11.2017 вих. № ФОП/2023/16-31-17-02-10 повідомило позивача, що надані ним документи не дають підстави для визнання боргу по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та єдиному податку - безнадійним та прийняття рішення про його списання /а.с. 110/.

21.11.2017 Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ф" № 17543-17, якою ОСОБА_3 повідомлено, що станом на 20.11.2017 сума податкового боргу платника податків становить 6282 грн. 38 коп., у тому числі, сума податкового боргу з єдиного податку фізичних осіб становить 6282 грн. 38 коп. /а.с. 16, 69/.

04.12.2017 Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3-17, якою вимагається від ОСОБА_5 сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 9895 грн. 77 коп. /зворот а.с. 16/.

Слід зазначити, що у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2017 № Ф-3-17 відповідачем було допущено описку у графі "найменування відповідного органу доходів і зборів", в саме, зазначено ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області замість ГУ ДФС у Полтавській області, що підтверджується письмовими поясненнями представника відповідача від 05.03.2018 № 163 /а.с. 125/ та змістом самої вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3-17 від 04.12.2017 /зворот а.с. 16/.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо списання податкового боргу позивача зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 6282 грн. 38 коп. та боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 9895 грн. 77 коп., а також вважаючи неправомірними вказані вище рішення Головного управління ДФС у Полтавській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Витягами з АІС "Податковий блок" підтверджено, що за позивачем рахується податковий борг з єдиного податку 1, 2 групи за період з 20.08.2014 по 20.08.2016 в загальній сумі 6282 грн. 38 коп. та заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, за період з 20.10.2014 по 19.10.2016 в загальній сумі 9895 грн. 77 коп. /а.с. 65-68/.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (надалі – Закон № 2464-VІ) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В абзаці третьому частини 8 статті 9 Закону № 2464-VІ визначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Таким чином, згідно з наведеними положеннями на фізичну особу - підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, покладено обов’язок з обчислення, нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За приписами пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

За змістом пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Так, за твердженням відповідача, позивач повинен був сплачувати щомісячно єдиний податок.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII.

Статтею 1 цього Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції – територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого, зокрема входить м. Ровеньки, Луганська область.

Суд звертає увагу на те, що підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме - розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 93 такого змісту:

"93. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

На виконання приписів пункту 28 Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 01.01.2016 виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", яким розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено пунктом 93.

Крім того, Законом України від 12.08.2014 №1636-VIІ "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено пунктом 93 такого змісту:

"93. Тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону.

Податкова інформація про суми недоїмки платників єдиного внеску, визначених абзацом першим цього пункту, зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку".

Згідно із змінами, внесеними Законом України від 02.03.2015 № 219-VIII "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці", пункт 93 у редакції Закону України від 02.09.2014 №1669-VII вважається пунктом 9-4.

Отже, пункт 9-4, зміст якого відповідає підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", не виключено із розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", тобто ці положення є діючими.

У зв'язку з чим, доводи відповідача стосовно виключення з 01.01.2016 пункту 94 із розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є необґрунтованими.

Відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 12.08.2014 №1636-VIІ "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", який набрав чинності 27.09.2014, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 13 - 17, ст. 112) доповнено пунктом 26 такого змісту:

"26. На період дії Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України".

Позивач зазначає, що з червня 2014 року у зв'язку з воєнними діями та проведенням антитерористичної операції на території м. Ровеньки Луганської області, з огляду на загрозу життю та здоров'ю був вимушений припинити ведення підприємницької діяльності та виїхати з місця постійного проживання до м. Харків, а потім в м. Полтава.

При цьому, на той період позивач перебував на обліку платників податків в ДПІ у м. Ровеньки Луганської області, що підтверджується письмовими поясненнями представника відповідача у відзиві на позовну заяву та листом Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 07.07.2017 №1102/12-36, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 54, 64/.

Витягами з АІС "Податковий блок" підтверджено, що за позивачем рахується податковий борг з єдиного податку 1, 2 групи за період з 20.08.2014 по 20.08.2016 в загальній сумі 6282 грн. 38 коп. та заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, за період з 20.10.2014 по 19.10.2016 в загальній сумі 9895 грн. 77 коп. /а.с. 65-68/.

Водночас, враховуючи наведенні вище положення чинного законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, позивач з 14.04.2014 звільнений від виконання обов'язків, передбачених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо обчислення, нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

За таких обставин, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04 грудня 2017 року №Ф-3-17, якою вимагається від ОСОБА_5 сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 9895 грн. 77 коп. /зворот а.с. 16/, прийнята Головним управлінням ДФС у Полтавській області без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Як зазначено вище, абзацом четвертим пункту 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" визначено, що недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України (у редакції чинній з 01.01.2017) списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

За приписами підпункту 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до положень пункту 101.5 статті 101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Крім того, за змістом підпункту 4 пункту 2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376 /надалі Порядок № 557/, під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Такий факт непереборної сили підтверджується: Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України; уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави; рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п'ять календарних років; рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом; висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку № 557 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

За приписами пункту 3.2 Порядку № 557 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається, зокрема, у випадку, визначеному в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - день, що настає за граничним терміном погашення грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили.

Судом встановлено, що 17.10.2017 ОСОБА_5 звернувся до Головного управління ДФС у Полтавській області із заявою (вх. № Р/5215/ФОП від 17.10.2017) про визнання безнадійною та списання виниклої недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9895 грн. 77 коп., визнання безнадійною та списання виниклої недоїмки зі сплати єдиного податку в сумі 6282 грн. 38 коп. та скасування штрафної санкції в сумі 3173 грн. /а.с. 103-104/.

До вказаної заяви позивачем було додано: копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.03.2016 /а.с. 105/; копію опису документів, поданих державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності; копію листа ПАТ "Укрпошта" № 04.1-38-73 від 06.03.2017 /зворот а.с. 105/; копію висновку Полтавської торгово-промислової палати від 16.03.2017 №24.14-07/109 /а.с. 106/; сертифікат Полтавської торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України № 7771 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 17.08.2017 /а.с. 107/; сертифікат Полтавської торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України № 7772 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 17.08.2017 /а.с. 108/; копію довіреності /а.с. 109/.

Сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України № 7771 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 17.08.2017 /а.с. 107/ засвідчено форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) акти тероризму на території м. Ровеньки Луганської області, що унеможливлюють виконання позивачем обов’язку зі сплати єдиного податку в період з 01.06.2014 по 16.01.2017.

Сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України № 7772 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 17.08.2017 /а.с. 108/ засвідчено форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) акти тероризму на території м. Ровеньки Луганської області, що унеможливлюють виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 обов’язку зі сплати єдиного соціального внеску в період з 01.06.2014 по 16.01.2017.

Відповідно до статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Аналізуючи наведені вище положення чинного законодавства, суд зауважує, що надання особою сертифікатів торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є достатньою підставою для визнання безнадійними та списання податкового боргу фізичної особи-підприємця та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, що виникли у період з 14.04.2014.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкова вимога Головного управління ДФС у Полтавській області форми «Ф» від 21 листопада 2017 року № 17543-17, якою ОСОБА_3 повідомлено, що станом на 20.11.2017 сума податкового боргу платника податків становить 6282 грн. 38 коп., у тому числі, сума податкового боргу з єдиного податку фізичних осіб становить 6282 грн. 38 коп., - прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що позивач звертався 17.10.2017 до відповідача із заявою про визнання безнадійними та списання спірних сум заборгованості /а.с. 103-104/, до якої додав, зокрема, сертифікат Полтавської торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України № 7771 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 17.08.2017 /а.с. 107/ та сертифікат Полтавської торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України № 7772 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 17.08.2017 /а.с. 108/, а відповідач безпідставно відмовив позивачу у списанні такої заборгованості, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління ДФС у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код: 39461639) вчинити дії щодо списання боргу (недоїмки) ОСОБА_3 (місце перебування: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 9895 грн. 77 коп. (дев’ять тисяч вісімсот дев’яносто п’ять гривень сімдесят сім копійок) відповідно до абзацу четвертого пункту 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", з урахуванням висновків суду та зобов’язати Головне управління ДФС у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код: 39461639) вчинити дії щодо списання податкового боргу ОСОБА_3 (місце перебування: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 6282 грн. 38 коп. (шість тисяч двісті вісімдесят дві гривні тридцять вісім копійок) відповідно до статті 101 Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 1920 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.923773189.1 від 22.12.2017 на суму 1280 грн. /а.с. 7/ та квитанцією №0.0.910540846.1 від 07.12.2017 на суму 640 грн. /а.с. 8/.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код: 39461639) на користь ОСОБА_3 (місце перебування: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1920 грн. (одна тисяча дев’ятсот двадцять гривень).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (місце перебування: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код: 39461639) про визнання неправомірними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області форми «Ф» від 21 листопада 2017 року № 17543-17.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 04 грудня 2017 року № Ф-3-17.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код: 39461639) вчинити дії щодо списання боргу (недоїмки) ОСОБА_3 (місце перебування: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 9895 грн. 77 коп. (дев’ять тисяч вісімсот дев’яносто п’ять гривень сімдесят сім копійок) відповідно до абзацу четвертого пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", з урахуванням висновків суду.

Зобов’язати Головне управління ДФС у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код: 39461639) вчинити дії щодо списання податкового боргу ОСОБА_3 (місце перебування: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 6282 грн. 38 коп. (шість тисяч двісті вісімдесят дві гривні тридцять вісім копійок) відповідно до статті 101 Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код: 39461639) на користь ОСОБА_3 (місце перебування: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1920 грн. (одна тисяча дев’ятсот двадцять гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 30 березня 2018 року.

Суддя С.С. Сич