Постанова № 73088764, 21.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р. № 820/755/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника Міністерства оборони України - ОСОБА_2,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/755/17 за позовом ОСОБА_3 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 34 протоколу № 133 від 22.12.2017 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_3 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", та в Порядку затвердженим постановою КМУ № 975 від 25.12.13 та наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014.

- зобов’язати Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 згідно вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та в порядку затвердженим постановою КМУ № 975 від 25.12.2013, та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014.

- зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

- зобов’язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 133 від 22.12.2017, пункт 34, відмовлено ОСОБА_3 у призначенні одноразової грошової допомоги, з підстав того, що оскільки позивач на день звільнення з військової служби проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР, то витрати, пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах, мають здійснюватися Державною прикордонною службою України. Позивач зазначив, що право на отримання одноразової допомоги від Міністерства оборони України встановлено рішеннями судів, підстав для відмови в призначенні такої грошової допомоги згідно ст. 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутні. ОСОБА_3 вважає вказане рішення протиправним та незаконним.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник Харківського обласного військового комісаріату в судове засідання не прибув, надав до суду відзив, в якому зазначив, що оскільки судом вже розглядались аналогічні вимоги до Харківського обласного військового комісаріату в частині зобов’язання відповідача повторно подати висновок за формою (додаток 13 наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги , то вважає, що справа у вказаній частині підлягає закриттю.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання прибув, проти позову заперечував з підстав того, що оскільки позивач є військовослужбовцем прикордонних військ, які не входять до структури Збройних Сил України, то і витрати, пов'язані із виплатою одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності, повинні здійснюватися Державною прикордонною службою України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Згідно з висновком експерта від 17.12.2009, поранення, контузія та захворювання ОСОБА_3 пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до довідки МСЕК № 131483 від 18.07.2016, позивачу встановлена II група інвалідності з 01.07.2016 до 01.07.2018.

У витягу з протоколу засідання Військово - лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 112 від 30.06.2010 щодо колишнього військовослужбовця ОСОБА_4 зазначено: "поранення, травма, контузія та захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії".

Із матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 по справі № 820/2564/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов при значення і виплат одноразової грошової допомоги...". Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 21.04.2016 року про виплату одноразової грошової допомоги. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Так, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 по справі № 820/2564/16 набрала законної сили 05.07.2016.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 14.06.2017 по справі № 642/2233/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги передбаченої Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги …" та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014. Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок (за формою додаток 13 наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України щодо виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги передбаченої Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги…" та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014. Зобов'язано відповідача відповідно до ст. 267 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Постанова Ленінського районного суду м. Харкова від 14.06.2017 по справі № 642/2232/17 набрала законної сили 01.11.2017.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.12.2017, протокол №133, п.34, за результатами розгляду поданих документів, відмовлено ОСОБА_4 в призначенні одноразової грошової допомоги, посилаючись на те, що витрати, пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах, мають здійснюватися Державною прикордонною службою України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ від 20.12.1991. ( далі - Закон № 2011-ХІІ).

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога.

Відповідно до частини 1 статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 975, цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в цьому випадку, саме з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону № 2011-ХІІ, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.11.2014 р. № 21-446а14 та від 21.04.2015 р. № 21-135а15.

Отже, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975).

Таким чином, оскільки позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.

Суд критично ставиться до посилань представника Міністерства оборони України про те, що позивач є військовослужбовцем прикордонних військ, які не входять до структури Збройних Сил України, тому витрати, пов'язані із виплатою одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності, повинні здійснюватися Державною прикордонною службою України, виходячи з наступного.

Згідно пунктом 1 частини 1 Указу Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР від 21.03.1989 № 10224-ХІ "Про виведення із складу Збройних Сил СРСР прикордонних, внутрішніх і залізничних військ" прикордонні, внутрішні і залізничні війська виведені зі складу Збройних Сил СРСР.

У відповідності до пункту 1, 2 постанови Верховної ОСОБА_5 України від 24.08.1991 року "Про військові формування на Україні", Верховна ОСОБА_5 України постановила підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, ОСОБА_5 України. Утворено Міністерство оборони України.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про правонаступництво України", органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивач проходив службу саме у збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, то в силу ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25.12.2013 № 975, суд дійшов висновку про те, що обов’язок для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності, у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, покладений саме на Міністерство оборони України.

Крім того, причинний зв'язок поранення, отриманого позивачем під час виконання обов'язків військової служби в період перебування в Афганістані, встановлено саме Військово - лікарською комісією Північного регіону Міністерства оборони України, що також підтверджує відсутність будь-яких взаємних прав і обов'язків між позивачем та Державною прикордонною службою України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування п. 34 протоколу № 133 від 22.12.2017 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_3 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та зобов’язання Міністерства оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 згідно вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та в порядку затвердженим постановою КМУ № 975 від 25.12.2013, та наказом Міністерства Оборони України № 530 від 14.08.2014 року.

Щодо позиції представника Харківського обласного військового комісаріату про закриття справи в частині зобов’язання Харківського обласного військового комісаріату повторно подати висновок за формою (додаток 13 наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", та в Порядку затвердженим постановою КМУ № 975 від 25.12.13 та наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року, оскільки судом вже розглядались аналогічні вимоги до вказаного відповідача, то суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, дійсно, постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 14.06.2017 по справі № 642/2233/17 зобовязано Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок (за формою додаток 13 наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України щодо виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги передбаченої Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги…" та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014, проте, в даній справі, позивач просить повторно зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати вказаний висновок, а тому суд відхиляє доводи та вимогу відповідача про закриття справи, оскільки в силу пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов’язання Харківського обласного військового комісаріату повторно подати висновок за формою (додаток 13 наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", та в Порядку затвердженим постановою КМУ № 975 від 25.12.13 та наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення та зобов'язання Міністерства оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до положень даної статті, суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, проте це не є його обов'язком. Підстав для встановлення судового контролю за виконанням відповідачами рішення Харківського окружного адміністративного суду та зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату та Міністерства оборони України в порядку частини 1статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, надати до суду звіт про виконання судового рішення судом не встановлено. А тому, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині позовних вимог.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 (місце проживання - вул. М. Батицького, буд. 31 "А", кв. 11, м. Харків, 61038, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Харківського обласного військового комісаріату (місцезнаходження - вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код - 08166355), Міністерства оборони України (місцезнаходження - просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код - 00034022) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 34 протоколу № 133 від 22.12.2017 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_3 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", та в Порядку затвердженим постановою КМУ № 975 від 25.12.13 та наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року.

Зобов’язати Міністерство оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 згідно вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та в порядку затвердженим постановою КМУ № 975 від 25.12.2013, та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29 березня 2018 року.

Суддя А.С. Мороко