Рішення № 73088742, 30.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3283/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Стеценко О.О.,

за участю: секретаря – Сидорівського С.А.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – Позивач, або ОСОБА_1Г.) з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі – Відповідач), в якому просив: визнати незаконним внесення в акт перевірки № 58/09 від 11.12.2015 року та застосування в акті недостовірних відомостей: щодо договору № 50177 від 27.03.2014 року, виготовленого філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» щодо позивача, включаючи щодо договору зазначену в розділі IV акта «Припис» в п. 3 зобов'язуємо фразу «привести договір у відповідність до вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типового договору, затвердженого ПКМУ від 21.07.2005 року № 630, виключити з договору несправедливі умови, зокрема, п. 3.3.3 та абз. 5 п. 7.3 - за відсутності підстав для договірних та інших правовідносин між філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» та Позивачем; щодо статусу «виконавець» у філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» щодо Позивача; про нібито надання послуг філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» щодо Позивача; про застосування водопостачальною організацією пристрою блокування внутрішньобудинкової мережі водовідведення - з посиланням Відповідача на нібито заяву Позивача; про нібито наявність у Позивача «заборгованості» перед філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», а також про нібито незабезпечення дотримання Позивачем умов п. 30 пп. 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенням, затверджених ПКМУ від 03.09.2009 року та п. 3.4 договору № 50177 від 27.03.2014 року - через відсутність підстав для договірних та інших правовідносин між філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» та Позивачем; визнати незаконним перевищення Відповідачем своїх повноважень, передбачених законом - ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», та визнати незаконним порушення Відповідачем вимог ст. 19 Конституції України щодо внесення в акт перевірки № 58/09 від 11.12.2015 року недостовірних відомостей про нібито наявність у Позивача «заборгованості» перед філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», а також про нібито незабезпечення дотримання Позивачем умов п. 30 пп. 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенням, затверджених ПКМУ від 03.09.2009 року та п. 3.4 договору № 50177 від 27.03.2014 року; зобов’язати Відповідача вилучити з акту перевірки № 58/09 від 11.12.2015 року наведені недостовірні відомості; стягнути з Відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В обґрунтування заявленого позову Позивач посилається на безпідставність зазначення Відповідачем в акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 58/09 від 11.12.2015 року: щодо договору № 50177 від 27.03.2014 року, виготовленого філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» щодо Позивача, включаючи щодо договору зазначену в розділі IV акта «Припис» в п. 3 зобов'язуємо фразу «привести договір у відповідність до вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типового договору, затвердженого ПКМУ від 21.07.2005 року № 630, виключити з договору несправедливі умови, зокрема, п. 3.3.3 та абз. 5 п. 7.3, щодо статусу «виконавець» у філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» щодо Позивача; про нібито надання послуг філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» щодо Позивача; про застосування водопостачальною організацією пристрою блокування внутрішньобудинкової мережі водовідведення, про нібито наявність у Позивача «заборгованості» перед філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», а також про нібито незабезпечення дотримання Позивачем умов п. 30 пп. 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенням, затверджених ПКМУ від 03.09.2009 року та п. 3.4 договору № 50177 від 27.03.2014 року через відсутність підстав для договірних та інших правовідносин між філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» та Позивачем. Позивач вважає, що наводячи вказані доводи та висновки Відповідач перевищив свої повноваження, передбачені ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 19 Конституції України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року було відкрито провадження у справі та цією ж ухвалою справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (т.1, а.с. 74-75)

Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року та від 01 грудня 2017 року за клопотаннями представника відповідача було зупинено провадження у справі (т.1, а.с 149, 178).

Крім того, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року з метою отримання витребуваних доказів було зупинено провадження у справі до 22.01.2018 року (т.1, а.с. 215).

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАС України) викладено в новій редакції.

У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (т.1, а.с. 223-224).

Представник Відповідача надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позов (т.2, а.с. 38-42). Так, Відповідач послався на те, що в період з 30.11.2015 року по 11.12.2015 року, на підставі звернення гр. ОСОБА_1 (№ М-973) та доповнень до нього, за згодою Держспоживінспекції України від 05.11.2015 року № 02/7-1903-2015, згідно наказу про проведення позапланової перевірки від 27.11.2015 року № 177-од та направлення на проведення перевірки від 27.11.2015 року № 835, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області було проведено позапланову перевірку філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», за результатами якої складений акт від 11.12.2015 року № 58/09. Відповідач вказав, що при складані акту перевірки ніяким чином не було порушено права, свободи та інтереси Позивача, а висновки акту перевірки ґрунтуються на дослідженому договорі та наведених у зверненні Позивача обставинах.

Позивач надав до суду відповідь на відзив (т.2, а.с. 47-50), в якій додатково зазначив, що у тексті відзиву відповідач не надав жодних заперечень на конкретні обставини, які були вказані Позивачем у тексті позовної заяви, посилання Позивача на тексти нормативно-правових актів. Позивач послався на те, що Відповідачем не було доведено, яким способом філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» Позивачу надавались послуги, за умов відсутності у нього точки доступу, про що свідчать висновки ОСОБА_2 перевірки. Враховуючи викладене, Позивач зазначає, що доводи Відповідача спростовуються вказаними Позивачем поясненнями та аргументами.

Представник Відповідача надав до суду заперечення (т.2, а.с. 61-62), в яких додатково зазначив, що у договорі був відсутній пункт щодо точки розподілу, п.3 ч.4 ст.179 Господарського кодексу України закріплено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. При цьому типові умови договору в силу їх імперативності є обов'язковими для майбутніх сторін господарських договірних зобов'язань і не підлягають зміні ними. Спростовуючи твердження Позивача щодо відсутності у нього договірних правовідносин з ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» представником Відповідача було зазначено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області до Одеського окружного адміністративного суду було надано договір №50177 від 27.03.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал». Враховуючи викладене, представник Відповідача зазначив, що відомості до ОСОБА_2 перевірки були внесені правомірно.

В судовому засіданні 21.03.2018 року Позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 21.03.2018 року представник Відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі з підстав, викладених в письмовому відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмовий відзив Відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

В період з 30.11.2015 року по 11.12.2015 року, на підставі звернення гр. ОСОБА_1 (№ М-973) та доповнень до нього, за згодою Держспоживінспекції України від 05.11.2015 року № 02/7-1903-2015, згідно наказу про проведення позапланової перевірки від 27.11.2015 року № 177-од та направлення на проведення перевірки від 27.11.2015 року № 835, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області було проведено позапланову перевірку філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», за результатами якої складений акт від 11.12.2015 року № 58/09 (т.1, а.с.94-96).

Згідно вказаного акту від 11.12.2015 року № 58/09 перевіркою встановлено, що до змісту договору № 50177 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфокс» 27.03.2014 року виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення внесені несправедливі умови, а саме до договору включені пункти, які не передбачені умовами Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 року № 933) та нормами Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Так, в акті перевірки зазначено, що п. 3.3.3 договору надає право ТОВ «Інфокс» відмовитися від виконання обов’язків, визначених в п. 3.2.1 договору щодо цілодобового подання води та приймання стоків у випадку порушення споживачем умов п. 3.4.1 договору в частині своєчасної сплати за послуги, у разі утворення заборгованості, що перевищує вартість водокористування за останні два місяці. Також абз. 5 п. 7.3 договору надає виконавцю право достроково розірвати договір. В договорі № 50177 від 27.03.2014 року відсутній розділ «Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві», який передбачений умовами Типового договору. Щодо питання необґрунтованості нарахування боргу, в акті перевірки зазначено, що позаплановою перевіркою на підставі наданих сторонами документів встановлено, що водопостачальне підприємство на особовий рахунок споживача ОСОБА_3 нарахована заборгованість у період з 2008 року по листопад 2015 року на загальну суму 7994,64 грн. без урахування строку загальної позовної давності, визначеної ст. 257 ЦКУ. Згідно акту перевірки, перевіркою встановлено, що послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1, надавалися безперебійно. Крім того, згідно акту перевірки, перевіркою встановлено, що споживачем ОСОБА_1 не забезпечено дотримання умов п. 30 пп. 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених ПКМУ від 21.07.2005 року № 630 (в редакції ПКМУ від 30.09.2009 року № 933) та п. 3.4.1 договору № 50177 від 27.03.2014 року. В акті перевірки вказано, що згідно наданих квитанцій про оплату послуг та виписки з особового рахунку № 93133208032 у 2014 році споживачем не внесена плата за період вересень-жовтень; у 2015 році – за квітень-листопад. Згідно акту перевірки, перевіркою встановлено, що у платіжних документах, виданих виконавцем до оплати послуг за періоди березень 2014 р.,- серпень 2014 р., листопад 2014 р. - грудень 2014 р., січень 2015 р. - березень 2015 р., які надані споживачем, передбачені графи «показання водомірів», проте не зазначені поточні і попередні показання засобів обліку води, різниця цих показань. Крім того, в акті перевірки вказано, що при розгляді питання правомірності можливого застосування ТОВ «Інфокс» філією «Інфоксводоканал» пристрою з блокування внутрішньо-будинкової мережі водовідведення в багатоквартирному будинку з урахуванням наданих споживачем ОСОБА_1 копій актів департаменту роботи з абонентами філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» № 5625/5 від 19.08.2014 року та № 66/5 від 02.04.2015 року та представлених СМС повідомлень від 10.08.2015 року, 24.09.2015 року, 27.10.2015 року в діях виконавця послуг встановлені ознаки агресивної поведінки споживача стосовно придбання продукції, а саме загрозу здійснити неправомірні дії, які полягають у припиненні надання послуги з водопостачання, що порушує вимоги чинного законодавства України. В акті перевірки зазначено, що діяльність філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» щодо блокування внутрішньо-будинкової мережі водовідведення є агресивною нечесною підприємницькою практикою.

Не погоджуючись із діями Відповідача щодо внесення в акт перевірки № 58/09 від 11.12.2015 року та застосування в акті недостовірних відомостей, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти додержання суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб’єктів; проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, у тому числі харчові продукти, відповідно до закону; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції. Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Згідно п. 1.4 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року № 310 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 року за № 743/21056) (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

У відповідності до вимог пп. 3.1-3.3, 3.6 вказаного Порядку за результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт, який повинен містити такі відомості: дату складання акта; тип перевірки (планова або позапланова); предмет перевірки; найменування органу з питань захисту прав споживачів, а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка провела перевірку; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких проводилася перевірка.

Під час опису виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер. Зміст порушення повинен бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів та документів не допускається. Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

Акт складається у двох примірниках: перший залишається в органі, який провів перевірку; другий передається під підпис суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася. У разі необхідності до акта перевірки додаються вкладені аркуші із зазначенням номера аркуша, номера акта перевірки та дати перевірки, які є його невід'ємною частиною.

На підставі акта, який складено за результатами проведення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, яка проводила перевірку, дається керівнику суб'єкта господарювання припис про усунення порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку в період з 30.11.2015 року по 11.12.2015 року, на підставі звернення гр. ОСОБА_1 (№ М-973) та доповнень до нього, за згодою Держспоживінспекції України від 05.11.2015 року № 02/7-1903-2015, згідно наказу про проведення позапланової перевірки від 27.11.2015 року № 177-од та направлення на проведення перевірки від 27.11.2015 року № 835, Відповідачем була проведена позапланова перевірка філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», за результатами якої складений акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11.12.2015 року № 58/09, що цілком відповідає наведеним вимогам Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року № 310 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 року за № 743/21056) (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд зазначає, що аналізуючи вимоги наведеного Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг вбачається, що акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для Позивача ніяких правових наслідків.

В свою чергу, оцінка акту перевірки, в тому числі, і оцінка дій посадових осіб щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Крім того, як встановлено судом, на підставі акту перевірки дотримання філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» законодавства про захист прав споживачів від 11.12.2015 року № 58/09, Відповідачем був винесений припис, відповідно до якого ТОВ належить у строк до 11 січня 2016 року привести договір у відповідність до вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630; виключити із договору несправедливі умови, зокрема п. 3.3.3 та абз. 5 п. 7.3; припинити агресивну нечесну підприємницьку практику стосовно заявника.

Водночас, вказаний припис був оскаржений філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» до суду та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі № 815/232/16 заявлений позов був задоволений, та наведений припис визнано протиправним та скасовано. Приймаючи вказане рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом, який має вищу юридичну силу в порівнянні з постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, надано право сторонам договору про надання послуг з питного водопостачання зазначати інші умови, в тому числі в частині прав та обов’язків сторін договору, що і було зроблено сторонами під час укладання договору в березні 2014 року і що відповідає положенням ст.ст. 6, ст.ст. 627, 907 Цивільного кодексу України. У рішенні суду, що набрало законної сили вказано, що відповідно до п. 3.3.3 договору № 50177 від 27 березня 2014 року виконавець має право відмовитись від виконання зобов’язання, передбачених п. 3.2.1 (постачання води та здійснення водовідведення) договору, в разі порушення споживачем п. 3.4.1 (оплата води та водовідведення) договору при виникненні заборгованості, яка перевищує вартість водокористування за останні два місяці. Згідно до п. 7.3 договору № 50177 від 27 березня 2014 року договір може бути розірваний достроково в разі виникнення заборгованості споживача, яка перевищує вартість водокористування за останні два місяці. Суд апеляційної інстанції у наведеному рішенні вказав, що з аналізу наведених положень можна дійти висновку, що останніми прописаний можливий алгоритм дій ТОВ «Інфокс» в разі відсутності оплати споживачем за отримані товар та послуги (вода та водовідведення), тобто у разі невиконання саме споживачем своїх обов`язків за укладеним договором. Вказаний алгоритм має ймовірний характер, про що свідчить формулювання – «договір може бути розірваний» та «виконавець має право відмовитись». Більше того, постачальник повноважний скористатись правами, передбаченими п. 3.3.3 та п. 7.3, виключно в разі не виконання спершу споживачем власних зобов’язань за договором, що є обґрунтованою та розумною реакцією постачальника товарів/послуг на відсутність оплати за вже отриманий товар і що відповідає положенням ст.ст.610, 611, 651 ЦК України. Також, суд апеляційної інстанції вказав, що сама по собі відмова ТОВ «Інфокс» від постачання води та здійснення водовідведення не впливає на оплату, розмір та стягнення заборгованості, яка сформувалась станом на таку відмову. Таким чином, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів у наведеній справі прийшла до висновку, що вказані положення договору (п.3.3.3 та 7.3) № 50177 від 27 березня 2014 року не можуть вважатися несправедливими умовами, рівно як і не можуть вважатися агресивною, нечесною підприємницькою практикою, (у тому числі у зв`язку з тим, що вони взагалі не підпадають під визначенні категорії в контексті статей 18 та 19 Закону України «Про захист прав споживачів»), а є розумним та достатнім заходом постачальника товару/послуг, направленим на перешкоджання збільшення заборгованості споживача та, відповідно, нанесенню постачальнику збитків та відповідають положенням вказаних норм ЦК України. В той же час, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги ТОВ «Інфокс» про визнання протиправними дії посадових осіб Відповідача щодо складання акту перевірки від 11 грудня 2015 року № 58/09, реалізації його матеріалів задоволенню не підлягають з огляду на положення п. 3.1, 3.6 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 07 березня 2012 року № 310, якими встановлено, що за результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт. На підставі акта, який складено за результатами проведення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, яка проводила перевірку, дається керівнику суб'єкта господарювання припис про усунення порушень. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що складання акту перевірки та його реалізація шляхом винесення припису є дії, передбачені чинним законодавством та які вчиняються посадовими особами Інспекції за наслідком проведення перевірки.

Щодо вимоги Позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що оскільки судом встановлено відсутність порушення Відповідачем прав Позивача шляхом внесення в акт перевірки № 58/09 від 11.12.2015 року та застосування в акті недостовірних відомостей, перевищення Відповідачем своїх повноважень, передбачених законом - ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», порушення Відповідачем вимог ст. 19 Конституції України щодо внесення в акт перевірки № 58/09 від 11.12.2015 року недостовірних відомостей, то і вимога про стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки вона є похідною від вимог про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що дії Відповідача щодо складання за результатами проведеної перевірки відповідного акту перевірки цілком відповідають повноваженням останнього та вимогам Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг від 07.03.2012 року № 310 (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), та такий акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для Позивача ніяких правових наслідків, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову та визнання незаконним внесення в акт перевірки № 58/09 від 11.12.2015 року та застосування в акті недостовірних відомостей, визнання незаконним перевищення Відповідачем своїх повноважень, передбачених законом - ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», та визнання незаконним порушення Відповідачем вимог ст. 19 Конституції України щодо внесення в акт перевірки № 58/09 від 11.12.2015 року недостовірних відомостей, зобов’язання Відповідача вилучити з акту перевірки № 58/09 від 11.12.2015 року наведені недостовірні відомості, стягнення моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 241-243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (65009, АДРЕСА_2) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди – відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Стеценко О.О.

.