Рішення № 73088615, 30.03.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року ЛуцькСправа № 803/310/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) про визнання дій щодо відмови у наданні довідки про заробітну плату протиправними та зобов’язання видати та надіслати за адресою для листуванням довідку про заробітну плату для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за період з травня 2016 року по квітень 2017 року відповідно до пункту 34 постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2017 року №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням».

В обґрунтування позову позивач вказав, що наказом Департаменту патрульної поліції від 12 квітня 2017 року №129 о/с він був звільнений зі служби в поліції відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Двічі до моменту звільнення та з рапортом про звільнення він подавав рапорти з проханням надати довідку про доходи з метою оформлення допомоги сім’ям з дітьми та подання декларації відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Позивач вказує, що починаючи з 15 травня 2017 року він подав дев’ять запитів на інформацію, у яких просив відповідача надати довідку про заробітну плату (доходи).

Однак ні на рапорти, ні на запити на інформацію така довідка йому надана не була. У своїх відповідях відповідач обґрунтовує відмову надати довідку про заробітну плату не проведенням остаточного розрахунку із позивачем.

ОСОБА_1 вважає, що відповідач порушив його право на інформацію. При виплаті заробітної плати у порушення статті 110 Кодексу законів про працю України відповідач ні разу за весь час служби не надавав відомості про суми нарахованої та виплаченої заробітної плати; також відповідач не зважає на норми статті 49 цього Кодексу, яким визначено обов’язок роботодавця надати на вимогу працівника довідку про роботу та заробітну плату.

Довідка про доходи встановленої форми також повинна видаватися відповідно до пункту 34 постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2017 року №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням».

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 27 лютого 2018 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позов представник відповідача його вимоги заперечує (а.с. 47-48). В обґрунтування своєї позиції вказав, що порядок, умови проходження та звільнення зі служби, порядок та умови праці поліцейських національної поліції України врегульовано спеціальним законодавством - Законом України «Про Національну поліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України», порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України №260 від 06 квітня 2016 року. Тому передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про оплату праці не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб.

Згідно з наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 04 січня 2017 року №31 «Про організацію обліково-фінансової діяльності та оплати праці в Департаменті патрульної поліції» остаточний розрахунок при звільненні зі служби проводиться після надходження до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту заповненого працівником Департаменту патрульної поліції обхідного листа, про що неодноразово повідомлявся ОСОБА_1 у його зверненнях. Вказує, що довідка про доходи за шість місяців буде надана йому після остаточного розрахунку.

15 березня 2018 року від ОСОБА_1 надійшов обхідний лист, який не оформлений належним чином.

З наведених підстав представник відповідача вважає, що дії Департаменту патрульної поліції щодо відмови у наданні довідки про грошове забезпечення не є протиправними.

Відтак, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив (а.с.61-62) ОСОБА_1 зазначив, що законодавство про працю підлягає застосуванню, якщо спеціальним законодавством не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Також у наказі від 04 січня 2017 року №31, на який посилається відповідач, відсутня норма, яка зобов’язує працівника поліції, якому виданий обхідний лист, особисто його підписувати та здавати; у наказі не зазначено про строк, протягом якого працівнику поліції видається обхідний лист, ні порядок його заповнення; він не визначає строки проведення остаточного розрахунку з працівником.

Звертає увагу, що обхідний лист був виданий йому разом з трудовою книжкою, однак його підписати протягом двох тижнів після звільнення позивачу не вдалося у зв’язку із періодичною відсутністю відповідальних працівників Управління патрульної поліції у місті Луцьку.

Також ОСОБА_1 наголошує, що предметом позову є не трудовий спір, а порушення його прав на інформацію, гарантоване Конституцією України. Незважаючи на те, що відповідач не провів із ним остаточний розрахунок, він не вправі відмовити у наданні інформації, яка стосується його особисто, надати довідку про доходи за певний період.

Суд, з урахуванням мотивів, викладених у заявах учасників справи по суті справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 13 грудня 2015 року по 18 квітня 2017 року проходив службу в Управлінні патрульної поліції у місті Луцьку та був звільнений за власним бажанням на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначені обставини підтверджуються копіями наказів Департаменту патрульної поліції від 22 грудня 2015 року №31 о/с, від 12 квітня 2017 року №129 о/с (а.с.8-9). На службу в поліцію позивач прийнятий з 07 листопада 2015 року (запис 17 на сторінці 14 трудової книжки – а.с.11, зворот).

15 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із запитом на інформацію у Департамент патрульної поліції, у якому просив надати розрахункові листи за весь період служби в Управлінні патрульної поліції у місті Луцьку (з 17 листопада 2015 року по 18 квітня 2017 року), довідку про доходи для оформлення пільг багатодітним сім’ям (а.с.13). Зазначений запит розглянуто та ОСОБА_1 надіслано розрахункові листи за весь період служби. Водночас, щодо іншої частини запитуваної інформації повідомлено, що остаточний розрахунок при звільненні зі служби проводиться згідно з наказом Департаменту патрульної поліції від 04 січня 2017 року №31 «Про організацію обліково-фінансової діяльності та оплати праці в Департаменті патрульної поліції»; повідомлено, що довідку про доходи буде надано після остаточного розрахунку; остаточний розрахунок буде зроблений при надходженні обхідного листа до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції (а.с.14).

Надалі ОСОБА_1 неодноразово звертався із запитами на інформацію: 29 травня 2017 року, 08 червня 2017 року, 14 червня 2017 року, 15 серпня 2017 року, 08 вересня 2017 року, 24 вересня 2017 року, 22 листопада 2017 року, 04 січня 2018 року (а.с.15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29).

Щоразу позивач, крім інших питань, просив надати довідку про доходи за різні періоди: з грудня 2016 року по квітень 2017 року; з травня 2016 року по квітень 2017 року.

Наведене свідчить, що спір між позивачем і відповідачем є тривалим і стосується реалізації права на інформацію та отримання довідки про доходи (про грошове забезпечення) за період служби.

Зазначені запити були розглянуті відповідачем із надісланням відповіді (а.с.16, 18, 20, 2, 24, 26, 28, 30). Однак в частині надання довідки про доходи позивача повідомлено про видачу довідки після остаточного розрахунку, який буде здійснено після надходження обхідного листа від ОСОБА_1

Вирішуючи спір, суд керується частиною другою статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина друга статті 34 Конституції України закріплює право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб. Крім того, стаття 32 Конституції України передбачає право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Ні Законом України «Про Національну поліцію», ні постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», ні Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, не врегульоване питання про надання інформації про нараховане грошове забезпечення поліцейських, у тому числі працівників Департаменту патрульної поліції.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року №21-8а15.

Оскільки спеціальним законодавством, що регламентує порядок проходження служби в Національній поліції України, грошове забезпечення поліцейських, порядок та умови виплати такого грошового забезпечення, не врегульовано питання надання довідок (інформації) про грошове забезпечення поліцейських (працюючих чи звільнених), то в такому випадку слід звернутися до трудового законодавства.

Так статтею 49 Кодексу законів про працю України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Зазначена норма встановлює не право, а обов’язок власника (уповноваженого ним органу) надавати інформацію працівникові на його вимогу про розміри заробітної плати.

У даному випадку не підлягає застосуванню пункт 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», згідно з яким передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про оплату праці не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

Разом з тим, даний спір не стосується оплати праці, а стосується виключно права на отримання інформації щодо себе, яке має кожен відповідно до Конституції України.

Ненадання відомостей про нараховане за час служби ОСОБА_1 грошове забезпечення відповідач обґрунтовує не поданням останнім належним чином оформленого обхідного листа.

Як слідує з пункту 12 наказу начальника Департаменту патрульної поліції від 04 січня 2017 року №31 (а.с.50), для здійснення своєчасного та повного розрахунку при звільненні (переведені) працівникові Департаменту патрульної поліції підрозділом кадрового забезпечення видається обхідний лист, заповнення якого є підставою для остаточного з ним розрахунку. Одночасно затверджено форму обхідного листа.

Разом з тим, у законодавстві немає норми щодо обхідного листа. Це внутрішній документ, який, як правило, підтверджує відсутність будь-яких заборгованостей у особи, яка звільняється, перед роботодавцем; обхідний лист дозволяє систематизувати можливі заборгованості особи.

Оскільки спір порушено позивачем не у зв’язку із не проведенням розрахунку при звільненні, а з порушенням права на інформацію щодо себе, зокрема, на отримання довідки про нараховані суми грошового забезпечення за період служби, то встановлюючи будь-які обмеження у реалізації зазначеного права відповідач діє не на підставі закону, що вже є протиправним.

В останньому зверненні від 04 січня 2018 року (а.с.29) позивач просив надати довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за період з 01 травня 2016 року по 30 квітня 2017 року, а також інформацію, чи був з ним проведений остаточний розрахунок. Таку довідку він просить зобов’язати видати відповідача у позові.

Відповідно до пункту 34 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 26 червня 2015 року № 439) відомості, необхідні для обчислення середньоденного грошового забезпечення військовослужбовцям та іншим особам, які отримують грошове забезпечення, надаються за зверненням застрахованої особи військовими комісаріатами, де такі особи перебувають на обліку, або військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями, органами, де такі особи проходили службу, протягом п’яти робочих днів за формою згідно з додатком. Додатком до Порядку визначено форму довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Отже, відповідач зобов’язаний був надати ОСОБА_1 за його зверненням довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням протягом п’яти робочих днів.

Однак, станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів, що така довідка була позивачу надана. Таким чином, має місце бездіяльність відповідача.

Оскільки суд встановив, що право позивача на отримання довідки є порушеним, то позов належить задовольнити, визнавши бездіяльність відповідача щодо ненадання довідки за його зверненням протиправною.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

З урахуванням наведених положень ефективним способом захисту порушених прав позивача від порушень з боку відповідача як суб’єкта владних повноважень буде зобов’язання відповідача видати довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за формою, встановленою згідно з додатком до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 439) за період з травня 2016 року по квітень 2017 року.

Відтак, позов слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295, підпункту 15.5 пункту 15 розділу підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 32 Конституції України, статті 49 Кодексу законів про працю України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненадання ОСОБА_1 за його зверненням довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором).

Зобов’язати Департамент патрульної поліції (03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 40108646) видати ОСОБА_1 (43026, вулиця Федорова, 5/50, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за формою, встановленою згідно з додатком до Порядку

обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 439) за період з травня 2016 року по квітень 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено судом 30 березня 2018 року