Ухвала суду № 73087937, 23.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.03.2018Справа № 910/614/18

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"

на бездіяльність державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОРІГОН"

Боржник 1: Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"

Боржник 2 :Товариство з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне"

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від боржника - 1 (заявника): Касіяненко І.В. за дов. № б/н від 21.03.2018 року;

від боржника - 2: не з'явився;

від ВДВС: Комова Д.Ю., довіреність № б/н від 23.03.18, представник;

від стягувача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/614/18 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРІГОН" про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" приймати будь-який Товар від Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне" в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 та заборонено здійснювати перерахунок коштів на виконання договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017, вносити зміни та укладати додаткові угоди до договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 на строк - до кінця розгляду справи.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне" поставляти будь-який товар в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017у, вносити зміни та укладати додаткові угоди до договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017, складати будь-які документи, що стосуються поставки товару в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 на строк - до кінця розгляду справи. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРІГОН" відмовлено. Зустрічне забезпечення не застосовано.

07.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (далі - скаржник) надійшла скарга на дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2018 року розгляд скарги було призначено на 23.03.2018 року.

22.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника стягувача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

22.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника ВДВС надійшли заперечення на скаргу.

В судове засідання 23.03.2018 року представники боржника - 2 та стягувача не з'явились, про причину неявки суд не повідомили.

Представник боржника - 1 (заявника) у судовому засідання 23.03.2018 року підтримав вимоги, викладені у скарзі.

Представник ВДВС у судовому засідання 23.03.2018 року заперечив проти задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва".

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом враховані строки розгляду скарги, встановлені статтею 342 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подану Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" скаргу на бездіяльність державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, суд вирішив відмовити в її задоволенні, враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Названим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями статті 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

В даному випадку, на розгляд суду передано вимоги про:

- визнання дій (бездіяльність) державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві неправомірними;

- скасування постанову від 07.02.2018 державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ВП № 557349616.

Свої вимоги у поданій скарзі боржник обґрунтовує тим, що 29.01.2018 ним виконано ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/614/18 ще до винесення постанови від 07.02.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП № 557349616.

Окрім того, скаржник зазначає, що жодних поставок продукції не відбулось, кошти не перераховувались та, відповідно, договорів не виконується.

Розглянувши вищевказані вимоги, судом встановлено, що 06.02.2018 до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві надійшла заява про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання рішення на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/614/18.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

07.02.2018 року, у відповідності до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Комовою Д.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№55734916 з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/614/18, шляхом:

- Заборони філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" приймати будь-який товар від Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне" в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 та заборонено здійснювати перерахунок коштів на виконання договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017, вносити зміни та укладати додаткові угоди до договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 на строк - до кінця розгляду справи.

- Заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне" поставляти будь-який товар в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017у, вносити зміни та укладати додаткові угоди до договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017, складати будь-які документи, що стосуються поставки товару в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 на строк - до кінця розгляду справи. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРІГОН" відмовлено. Зустрічне забезпечення не застосовано.

Згідно пункту 1 частини 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги твердження скаржника (боржника), які ґрунтуються на тому, що оскільки ним добровільно та в повному обсязі виконано ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/614/18 до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому виконавчий збір не стягується на підставі частини 9 статті 27 та пункту 9 частини 9 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

13.03.2018 року державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві здійснено вихід за адресою: м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 11/5 та оголошено заборону філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" приймати будь-який товар від Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне" в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 та заборонено здійснювати перерахунок коштів на виконання договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017, вносити зміни та укладати додаткові угоди до договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 на строк - до кінця розгляду справи про що складено акт державного виконавця від 13.03.2018.

У відповідності до пункту 9 частини 9 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

13.03.2018 державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, судом не встановлено порушень вимог чинного законодавства при прийнятті державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві постанови від 07.02.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП№55734916 з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/614/18

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо необгрунтованості тверджень скаржника, викладених у скарзі, як підстав для визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№55734916 від 07.02.2018, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" на бездіяльність державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 910/614/18.

Крім того, суд зазначає, що наведені скаржником (боржником) у поданій до суду скарзі обставини у будь-якому випадку не можуть бути підставами для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№55734916 від 07.02.2018 в цілому (у повному обсязі, як про це просить скаржник), так як постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№55734916 від 07.02.2018 була правомірно винесена державним виконавцем на підставі статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" з метою примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/614/18. Висновки про протилежне свідчили б про порушення прав позивача на отримання належного виконання ухвали суду.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" на дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

2. Ухвала набирає законної сили 23.03.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.03.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова